- •3350 Програма, плани семінарських занять, тестові завдання
- •Програма курсу
- •Тема 1 Вступ до дисципліни. Сутність та сенс культури
- •Тема 2 Витоки української культури
- •Тема 3 Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х – хііі ст.)
- •Тема 5 Особливості української культури другої половини хvii – хviiі ст.
- •Тема 6 Українська культура кінця хvіii – початку хх ст.
- •Тема 7 Особливості української культури хх ст.
- •Тема 8 Провідні тенденції розвитку сучасної української культури
- •Семінарські заняття
- •Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять з «Історії української культури»
- •Методичні поради студентам щодо користування списками рекомендованої літератури
- •Вступ до дисципліни. Філософсько-теоретичні основи історії української культури
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Прадавня культура на теренах України
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Українська культура княжої доби
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Українська культура польсько-литовської доби ( хiv– перша половина хvii ст. )
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Духовна культура українського народу другої половини хvii – кінця хviii ст.
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Українська культура кінця хviii ст. – початку хх ст. Національно-культурне відродження
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Модерністський період національно-культурного відродження (1890–1914 рр.)
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Українська культура хх ст.
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Сучасний період розвитку української культури (від кінця 80-х років хх ст. До сьогодення)
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Підсумковий модульний контроль Список рекомендованої літератури Основна
- •Зразки завдання для тестової перевірки знань.
- •До теми 1 «Вступ до дисципліни. Сутність та сенс культури»
- •До теми 2 «Витоки української культури»
- •До теми 3 «Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х – хііі ст.)»
- •До теми 4 «Українська культура польсько – литовської доби (хiv – перша половина хvii ст.)»
- •До теми 5 «Особливості української культури другої половини хvii – хviiі ст.»
- •До теми 6 «Українська культура кін. Хvіii – початок хх ст.»
- •До теми 7 «Особливості української культури хх ст.»
- •До теми 8 «Провідні тенденції розвитку сучасної української культури»
- •Теми рефератів
- •Додаток а (довідковий) Інтернет-ресурси
Семінарські заняття
(20 годин)
Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять з «Історії української культури»
У сучасній вищій школі семінар (від лат. – розсадник знань) є одним з основних видів практичних занять із різних наук, оскільки являє собою засіб розвитку у студентів культури, наукового мислення, спілкування.
Семінарське заняття– вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу. Під час проведення семінарського заняття викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.
Завдання семінарських занять:
– поєднувати лекційну форму навчання із системою самостійної роботи студентів, їх теоретичну підготовку – із практичною;
– удосконалювати уміння студентів творчо працювати над науковими джерелами, робити доповіді, виступати з повідомленнями та презентаціями перед групою.
Семінарські заняття сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, формуванню самостійності суджень, умінню відстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. Вони сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне мислення, формувати переконання, оволодівати культурою толерантності, активно впливати на соціальне становлення особистості.
Особливістю семінарських занять є можливість рівноправної та активної участі кожного студента в обговоренні питань, що розглядаються. Вони передбачають обмін думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють уміння формувати думки і висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.
Оцінки, отримані студентом за окремі семінарські заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни "Історія української культури".
Основою для підготовки студентів до семінарських занять є тематичні плани.
При підготовці до семінарського заняття студент повинен:
– ознайомитися з планом семінарського заняття та переліком навчальної літератури, наведеним наприкінці плану;
– перевірити наявність попереднього конспекту лекції.
Вимоги до підготовки до семінару:
– студент повинен мати зошит для конспектування та словник термінів і понять;
– відповідно до теми та плану семінарського заняття потрібно опрацювати матеріали навчальної (підручники, навчальні посібники), наукової (статті, монографії), довідкової (енциклопедії, довідники, словники) літератури;
– зробити конспект – короткий послідовний виклад інформації з першоджерела;
– занотувати питання, що виникли в процесі підготовки до семінару, які доцільно поставити під час обговорення на семінарському занятті іншому доповідачеві;
– під час виступу на семінарі студент має право користуватися конспектом, проте не повинен читати повністю відповідь на запитання;
– у виступах на семінарах доречно використовувати уривки з художніх творів, ілюстративний матеріал (портрети діячів культури, репродукції картин та ікон, пам'ятки архітектури та скульптури).
Поради до складання конспекту:
– прочитайте текст, конспект якого потрібно скласти;
– читаючи текст повторно, випишіть основні положення;
– намагайтеся робити записи власними словами;
– застосовуйте систему підкреслень, використовуйте умовні позначення, скорочення.
