Тема 5 Особливості української культури другої половини хvii – хviiі ст.

1. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури.

2. Розвиток освіти та наукових знань в Україні у другій половині ХVII – поч. ХVIIІ ст. «Золота доба» Києво-Могилянської академії.

3. Особливості літературної діяльності в українській культурі. Г. С. Сковорода як визначна постать української барокової культури.

4. Українське бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.

5. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.

Ключові слова: академія, колегіуми, бароко, козацьке бароко, мазепинське бароко, козацькі літописи, партесний спів, шкільна драма, вертеп, інтермедія, інтерлюдія.

1. Соціокультурна ситуація в Україні в другій половині XVII–XVIII ст. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького як передумова формування нового типу української культури. Поширення демократичних ідей в українській культурі. Козацтво як головний чинник українського суспільно – політичного та культурного життя. Вплив козацтва на розбудову культури. Доба Руїни в українській історії та культурі. Запорізька Січ як соціокультурний феномен.

2. Піднесення суспільного престижу освіти. Києво-Могилянська академія як вищий навчальний заклад, центр науки і культури. Її роль у культурному житті України та інших слов’янських народів. Створення колегій.

Розвиток академічної філософії (Т. Прокопович, С. Яворський, Г. Кониський) та історичної науки (“Хроніка” Ф. Сафоновича та “Синопсис”). Козацька Конституція Пилипа Орлика.

3. Козацькі літописи Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка, П. Симоновського, В. Рубана. “Літописець” Д. Туптала. “Курйозні вірші” І. Величковського. Драматургія Т. Прокоповича і М. Довгалевського. Видання “житійної літератури” (“Четьї-Мінеї” Д. Туптала). Драматургічні твори (“Володимир” Т. Прокоповича). Григорій Сковорода — просвітитель, філософ і поет.

Виникнення ліричного жанру (М. Чурай).

4. Світоглядно-естетичні засади українського бароко: динамізм, антиномічність, нагромадження прикрас, емблем, алегорій, надмірна театральність. Бароко як нове світовідчуття доби. Внесок гетьмана І. Мазепи у розвиток української культури. Відновлення архітектурних пам’яток із бароковими доповненнями.

Напрямки розвитку архітектури: єзуїтське бароко, перехідний стиль, українське (козацьке, мазепинське) бароко. Декоративізм, орнаментальність та колористика як характерні риси української барокової архітектури. Архітектурні шедеври та їх творці: Йоган Шедель, Іван Зарудний, Іван Григорович-Барський, Степан Ковнір, Бернард Меретин. Гетьманські й козацькі церкви.

Стиль рококо в українській архітектурі. Шедеври Бартоломео Растреллі. Сакральна дерев’яна скульптура Йоганна Пінзеля.

Національні особливості барокового живопису в Україні. Головні напрямки розвитку живопису: іконопис, батальний та портретний жанри. «Козацькі Покрови». Народна картина «Козак Мамай». Жовківський малярський осередок бароко. Іван Руткович, Йов Кондзелевич, Василь Петрахнович.

5. Розвиток шкільної драми (віршова сатира, інтермедія, історична драма). Вертеп. Кріпацький театр. Музика українського бароко та її творці (Дмитро Бортнянський, Максим Березовський, Артемій Ведель, Микола Дилецький). Поширення хорового (партесно-хорального) співу. Пісенно-музична народна творчість.