Тема 3 Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х – хііі ст.)

1. Особливості формування та основні етапи розвитку культури Київської Русі.

2. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.

3. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво тощо).

4. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства.

Ключові слова:кирилиця, софійська абетка, школа книжного вчення, монастирська школа, житія, патерики, апокрифи, літописи, билини, культова архітектура, оборонна архітектура, мозаїки, фрески, скоморохи.

1. Хронологічні межі культури Київської Русі. Суспільно-економічні та історичні обставини формування Київської Русі. Розвиток міст, торгівлі, ремесла як умови формування давньоруської культури. Особливості світогляду людини часів Київської Русі, його відображення в пам’ятках народної мудрості, легендах, билинах, піснях. Основа культури Київської Русі – дохристиянська культура східнослов’янських племен та християнська релігія. Володимир Великий та Ярослав Мудрий, їх внесок у піднесення Київської держави.

2. Запровадження християнства у Київській Русі, його вплив на духовну культуру. Хрещення Русі та візантійський вплив на формування давньоруської культури. Церква як рушійна сила культурного розвитку Київської Русі. Виникнення слов’янської писемності. Утвердження церковнослов’янської мови як літературної мови Київської Русі.

3. Особливості освітніх процесів і напрямки формування наукових знань: історичних, медичних, юридичних тощо. Зародження і розвиток шкільної освіти. Становлення книжної справи і організація бібліотек. Давньоруська література (оригінальна та перекладна), її жанрова різноманітність.

Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.) – визначна пам’ятка духовної культури. Пам’ятки оригінальної літератури Київської Русі. Митрополит Іларіон. Основні ідеї праці “Слово про закон і благодать”. К. Туровський, К. Смолятич, Д. Заточник. Літописець Нестор “Повість временних літ” (1113–1116 рр.). “Слово о полку Ігоревім” (1185–1187 рр.) як шедевр тогочасної світової літератури. Ізборник Святослава (1073 і 1076 рр.) – перший бібліографічний довідник на Русі. Гуманістичні ідеї усної народної творчості. Житійна література (прославлення подвигу хрестителів Русі, «рівноапостольних» княгині Ольги та її онука князя Володимира, твори про Бориса і Гліба). Києво-Печерський патерик. «Повчання» Володимира Мономаха, житійна (агіографічна) література.

«Руська правда». Розвиток давньоруського права.

Архітектурні пам’ятки Київської Русі (собор Богородиці – «десятинна» церква та Софійський собор у Києві; Золоті ворота, П’ятницька церква у Чернігові, Пирогоща та Кирилівська церква у Києві, церква Благовіщення у Чернігові).

Розвиток образотворчого мистецтва: фресковий живопис і мозаїка. Поширення іконописання. Іконописець Алімпій. Особливості давньоруської книжкової мініатюри. Ювелірне мистецтво. Музика.

4. Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємниця культури Київської Русі. Духовна культура. Архітектура. Іконописні традиції. Мініатюри. Декоративне й ужиткове мистецтво. Галицько-Волинський літопис.

Історичне значення культури Київської Русі. Монголо-татарська навала та її наслідки для культурного розвитку Стародавньої Русі.

Тема 4

Українська культура польсько – литовської доби ( ХIV – перша половина ХVII ст. )

1. Особливості соціокультурної ситуації в Україні у польсько-литовську добу.

2. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу.

3. Розвиток освіти та наукових знань в Україні.

4. Полемічна література.

5. Рукописна і друкована книга.

6. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу на території України.

Ключові слова:Ренесанс, реформація, гуманізм, гуманісти, братство, колегія, полемічна література, унія.

1. Соціально-політична ситуація в Україні ХІV – початку ХVІІ ст. Кревська унія і полонізація українських земель та експансія католицизму. Люблінська унія. Правовий та мовний статус українців. Умови розвитку національно-культурного життя. Своєрідність характеру культурного життя України XIV – XVI ст. Формування української етнічної спільності та культури. Берестейська унія (1596 р.) та її наслідки. Відновлення економічних і культурних зв’язків українських земель із західними державами.

2. Вплив ідей європейського Відродження, зокрема поширення гуманізму на українську культуру. Характерна риса української літератури, що видавалася в умовах Великого Польсько-Литовського князівства, – утвердження ідей громадянського гуманізму, тобто ідей спільного блага громади, піднесення авторитету рідної мови, виховання молоді на принципах патріотизму.

Зачинателі ренесансного гуманізму в Україні XV – XVI ст.: Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський-Роксолан, Юрій Дрогобич, Шимон Шимонович, Лукаш з Нового Міста.

3. Основні типи шкіл і характер викладання в них. Виникнення братств, їх культурно-освітня діяльність. Братські школи. Острозький культурно-освітній центр. Острозька слов’яно-греко-латинська академія й започаткування нового етапу в розвитку шкільної освіти в Україні.

Суспільна і культурна діяльність Петра Могили. Заснування Лаврської школи і Київської колегії, їх об’єднання в єдиний навчальний заклад – Києво-Могилянський колегіум.

Філософія та гуманітарні науки. Поширення наукових знань: Йосип Кононович Горбацький, Інокентій Гізель, Памво Беринда, Мелетій Смотрицький, його граматика старослов’янської мови (1619 р.).

4. Полемічна література як елемент української ренесансної культури. Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Захарій Копистянський.

5. Рукописна книга. Пересопницьке Євангеліє. Українські видання Краківської друкарні Швайпольта Фіоля («Осьмигласник», «Тріодь цвітна», «Часословець»). Видавнича діяльність І. Федорова. Острозька Біблія. Діяльність Львівської братської друкарні.

6. Мистецтво: перехід від готичного стилю до ренесансно-барокового. Своєрідність українського ренесансного мистецтва. Розвиток архітектури. Фортеці та замки. «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу: світські та сакральні споруди. Львівські зодчі: Петро Барбон, Павло Римлянин, Петро Красовський. Скульптура. Львівський малярський цех. Особливості українського іконопису ренесансної доби.