Лекції ІУК / Культура України 14-1 пол.17 ст.(з ілюстраціями)

4. Українське козацтво XV–перш. пол. XVII ст. – зростаюча соціально-політична сила зі своїм своєрідним, специфічним укладом життя, власною системою суспільних цінностей. Виокремлення козацької культури із загальнонародної ускладнюється характером джерел. Історичні джерела говорять, в основному, про військово-політичну діяльність козацтва, взаєминах з державою. Фольклор дає ідеалізований та гіперболізований образ козака та Запорізької Січі.

Елементи нелігітимності, таємного чоловічого братства створили чимало легенд і міфів про козацтво, наприклад, уявлення про козаків – характерників, наділених надприродною силою. Фольклор також зафіксував такі «дива», як вміння козаків заговорювати зброю, у т.ч. і ворожу. Окремі дослідники сумніваються в православній ортодоксії козацтва, як мінімум, до початку XVII ст. союзу гетьмана Канашевича-Сагайдачного з київською митрополією. Вирішальна роль українського козацтва в історичній долі України рубежу середньовіччя та нового часу посилює значення виробленої козацтвом політичної культури. Політичний та соціальний устрій Війська Запорізького ґрунтувався на принципі прямої демократії, верховенства загальної волі при вирішенні всіх питань. Публічно виражена колективна воля сприяла виробленню демократичних норм життя: 1.визнання правомочності волі більшості; 2. цивільна дисципліна; 3. вільне висловлювання своїх думок.

Поступово в козацькому середовищі встановилися відносини лицарської честі, військового товариства, взаємовиручки. Втім, видача вождів невдалих повстань - теж частина козацької культури. Звернення запорожців до сейму Польсько-Литовської держави містить посилання на ряд моральних норм: авторитет королівської влади, вірна військова служба, патріотизм, військовий обов'язок із захисту батьківщини. Козацтво бачило свій моральний обов'язок у захисті прав і свобод православних українців і білорусів у Речі Посполитої, у відбитті мусульманської, турецько-татарської агресії.

В народній творчості образ рядового козака став головним в історичних піснях (думах) українського народу. Дума «Івась Коновченко, Вдовиченко» своїм змістом закликала селян та міську бідноту в козацькі ряди, до ратних подвигів у боротьбі із загарбниками.

«Которії козаки, то і мужики,

Не хотять по ріллі спотикати,

За плугом спини ломати,

Жовтого сап'яна каляти,

Чорного едемана пилом набивати, -

Слави би війську, рицарства дістали,

За віру християнську одностайно стали! »

Думи виконували і морально-етичну і виховну функції. Лейтмотивом думи про Самійла Кішку є ідея суворого покарання за зраду.

Дума про козака Байду містить у собі узагальнений образ народного героя. Головна її риса – високе патріотичне звучання, апофіоз мужності воїна–героя, який відмовився служити ворогові заради збереження життя:

«Твоя, царю, віра проклятая

Твоя царівночка поганая ».

У XVI ст. народна поезія фіксує назву «Україна» в його сформованому етнічному та територіальному значенні. Окрім пісні про Байду, термін «Україна» зустрічається в колядці, присвяченій боротьбі з турками:

«То я тих турків конем дожену,

Мечем висіку, вогнем випечу

Свою Вкраїну назад поверну,

Назад поверну, краще обсажу. »

Контрольні запитання.

1. В якій державі XIV-XVIII ст. українські землі мали прийнятні умови культурного розвитку:

1) Польща;

2) Литва;

3) Молдова;

4) Кримське ханство.

2. Факторами культурного розвитку України в XV-XVI ст. були (три прав. відповіді):

1) затвердження в Україні чужоземної влади;

2) відкриття Америки Колумбом;

3) настання католицизму;

4) зростання міст.

3. Фільваркова система припускає (дві прав. відповіді):

1) наявність у селянському дворі робочої худоби та сільськогосподарського інвентаря;

2) зацікавленість власника у продажу врожаю;

3) використання вільнонайманої праці в широких масштабах;

4) відмова від примусової праці.

4. Козацтво - це:

1) частина українського народу;

2) збіговисько міжнародних авантюристів;

3) військовий орден ченців;

4) українізовані («ті що обрусіли») половці?

5. Для гуманістичної культури характерний:

1) аскетизм;

2) пізнання природи людини;

3) ігнорування моральних християнських цінностей;

4) атеїзм.

6. Регулярне міське планування стало наслідком:

1) розпоряджень золотоординських ханів;

2) збереженням традицій слов'янської архітектури додержавних часів;

3) впливу містобудівних тенденцій Відродження;

4) збіг обставин.

7. Юрій Дрогобич - вчений:

1) у галузі фізики твердого тіла;

2) філософії, астрономії та медицини;

3) анатомії;

4) радіоелектроніки?

8.Найлютішим противником унії православної і католицької церкви був:

1) польський король Сигізмунд III;

2) полеміст Іван Вишенський;

3) львівський єпископ Балабан;

4) єзуїт Петро Скарга?

Контрольні запитання:

1.В яких українських землях у XІV–XV ст. будувалися міста?

2.Яким чином в Україні поширилося магдебурзьке право?

3. Які причини виникнення православних братств?

4. Які види світського мистецтва з'явилися в XVI–перш. пол.XVII ст. ?

5. Які течії протестантизму поширилися в Україні в 16-перш. пол. 17ст.?

6.Які збірні козацькі образи характерні для українського фольклору?

7. Чому Острозька академія не стала університетом?

Контрольні завдання:

1. Вкажіть основні форми діяльності православних братств.

2. Назвіть найбільш відомі навчальні заклади України XVII ст.

3.Дайте характеристику діяльності Франциска Скорини та Івана Федорова.

Теми рефератів

1. Першодрукар Іван Федоров.

2. Українські («російські») студенти і вчені в західноєвропейських університетах XVI-перш. пол. XVII ст.

3. Образ козацтва в народній творчості.

4.Елементи світської культури в мистецтві XV-перш. пол. XVII ст.

Ілюстрації:

1. Хотинський замок і посад.

2. Білгородська фортеця в гирлі Дніпра

3. «Волинська Богоматір» Ікона 13-15 ст.

4. Франциск Скорина. Гравюра з «Біблії».

5. Козацька «чайка». Макет.

6.Герб запорізького реєстрового Війська. Гравюра з книги К. Саковича.

7. Третій Литовський Статут. Титульна страніца1588г.

8. Карта України Г. Боплана 17в.

9. Фасад будинку Корнякта. Львів. 1580 р.

10. Портрет Варвари Лангиш. Масло. Худ. Петранхович. 1635р.

11. Оранка. Побутові сцени.Гравюра з «Євангелія учительського». 1637р.

1. Хотинський замок і посад.

2. Білгородська фортеця в гирлі Дніпра

3. «Волинська Богоматір» Ікона 13-15 ст.

4.Франциск Скорина. Гравюра з «Біблії».

5. Козацька «чайка». Макет.

5. Герб запорізького реєстрового Війська. Гравюра з книги К. Саковича.

7. Третій Литовський Статут. Титульна страніца1588г.

8. Карта України Г. Боплана 17в.

8. Фасад будинку Корнякта. Львів. 1580 р.

10. Портрет Варвари Лангиш. Масло. Худ. Петранхович. 1635р.

11. Оранка. Побутові сцени.Гравюра з «Євангелія учительського». 1637р.