
- •Затверждено
- •Харків 2006
- •1 Мета і задачі курсу
- •4 Методичні вказівки з вивчення курсу
- •5 Основні рекомендації з організації самостійної роботи
- •Розрахунок проміжного каскаду
- •Розрахунок вхідного каскаду
- •Розрахунок кола зворотного зв'язку
- •Розрахунок параметрів пп при розімкнутому зз
- •Розрахунок параметрів підсилювача потужності при включеному нзз
Розрахунок проміжного каскаду
13. Струм через резистор
.
Резистор виконує
подвійну функцію: він є колекторним
резистором VT3
і визначає
струм для зміщення діодів
.
Для того щоб вихідна напруга спокою
відносно корпусу дорівнювала потенціалу
землі, на ньому має спадати напруга
,
тоді його величина
.
Приймаємо найближчий за номіналом
резистор
.
14. Струм колектора транзистора VT3 у режимі спокою
,
а потенціал колектора
.
15. Максимальний струм колектора VT3
.
Оскільки із збільшенням частоти підсилення за струмом вихідних транзисторів зменшується, отримана величина струму може бути збільшена в 2…3 рази. У даному прикладі цього робити не будемо.
16. Потужність, що розсіюється транзистором VT3 у режимі спокою,
,
а в режимі АВ
.
17. Вибираємо за довідником транзистор
КТ815А, для якого
;
;
;
;
.
18. Струм бази транзистора VT3
,
а в режимі спокою
.
Розрахунок вхідного каскаду
19. База VT3
з'єднана з
колектором
VT1 диференційного
підсилювача, тому резистор
необхідно вибрати таким, щоб струм
спокою VT1
створював на
ньому спад напруги
,
тоді струми
і
(останній задається колом НЗЗ)
диференціальної пари будуть рівні між
собою. Відповідно
до рекомендацій щодо вибору початкових
струмів диференційного
підсилювача задаємо
.
Через резистор
протікає струм
,
тоді його опір
.
20. Для забезпечення малого дрейфу
вибираємо пари транзисторів КТ315Б, які
мають малий тепловий струм і високий
коефіцієнт
:
;
;
;
;
.
Цілком очевидно, що критерії швидкодії
і надійності виконуються.
21. Вхідний струм підсилювача в класі АВ
.
22. Для зменшення струмової складової
погрішності диференційного підсилювача
в базові кола транзисторів VT1іVT2вмикаємо резистори, рівні за величиною:,
тоді струм зміщення бази (вважаючи, що
погодженапара
VT1 і VT2
має
)
створює падіння напругина них,
рівне
.
23. Струм у спільному емітерному опорі
приблизно дорівнює
,
а оскільки база кожного транзистора
має потенціал
відносно землі, то потенціал емітера
відносно землі має бути
(
).
Отже, напруга, що спаде на
,
має бути
,
і тому
.
Для тонкого настроювання струмів можна ввімкнути змінний резистор, наприклад 7,5 кОм.
Розрахунок кола зворотного зв'язку
24. Параметри кола зворотного зв'язку визначаються коефіцієнтом підсилення за напругою
.
25. Коефіцієнт передачі кола зворотного зв'язку
.
Опір резистора
.
26. Ємність конденсатора
у колі ЗЗ розраховується за нижньою
граничною частотою
:
.
Вибираємо
.
27. Ємність роздільного конденсатора
розраховується за формулою
.
Розрахунок параметрів пп при розімкнутому зз
28. Для вхідного сигналу вхідний опір
визначається паралельним з'єднанням
опорів
і
,
де
– вхідний опірVT1,
визначений як двічі ввімкнутий опір
rе1 плюс
перерахований опір
резистора R5
у коло емітера;
– власний опір емітера транзистораVT1.
29. Вихідний опір одного плеча, який
складається з вихідного опору емітерного
повторювача на транзисторі VT4 чиVT5 та опору резистора в колі емітера,
розрахуємо, виходячи з того, що на його
вхід подається сигнал від джерела
з
опоромі
>>
:
,
отже.
Як бачимо, таке значення вихідного опору
не дозволить одержати коефіцієнт
демпфування, що й рекомендується.
30. Коефіцієнт підсилення за напругою диференційного каскаду
,
де
– вхідний опір
транзистораVT3з
боку бази.
31. Коефіцієнт підсилення за напругою проміжного каскаду
.
32. Повний коефіцієнт підсилення за напругою, вважаючи, що коефіцієнт підсилення вихідного каскаду приблизно дорівнює одиниці (емітерний повторювач),
.