Розрахунок проміжного каскаду

13. Струм через резистор

.

Резистор виконує подвійну функцію: він є колекторним резистором VT3 і визначає струм для зміщення діодів . Для того щоб вихідна напруга спокою відносно корпусу дорівнювала потенціалу землі, на ньому має спадати напруга

,

тоді його величина

.

Приймаємо найближчий за номіналом резистор .

14. Струм колектора транзистора VT3 у режимі спокою

,

а потенціал колектора .

15. Максимальний струм колектора VT3

.

Оскільки із збільшенням частоти підсилення за струмом вихідних транзисторів зменшується, отримана величина струму може бути збільшена в 2…3 рази. У даному прикладі цього робити не будемо.

16. Потужність, що розсіюється транзистором VT3 у режимі спокою,

,

а в режимі АВ

.

17. Вибираємо за довідником транзистор КТ815А, для якого ;;;;.

18. Струм бази транзистора VT3

,

а в режимі спокою .

Розрахунок вхідного каскаду

19. База VT3 з'єднана з колектором VT1 диференційного підсилювача, тому резистор необхідно вибрати таким, щоб струм спокою VT1 створював на ньому спад напруги , тоді струмиі(останній задається колом НЗЗ) диференціальної пари будуть рівні між собою. Відповідно до рекомендацій щодо вибору початкових струмів диференційного підсилювача задаємо . Через резисторпротікає струм, тоді його опір

.

20. Для забезпечення малого дрейфу вибираємо пари транзисторів КТ315Б, які мають малий тепловий струм і високий коефіцієнт :;;;;. Цілком очевидно, що критерії швидкодії і надійності виконуються.

21. Вхідний струм підсилювача в класі АВ

.

22. Для зменшення струмової складової погрішності диференційного підсилювача в базові кола транзисторів VT1іVT2вмикаємо резистори, рівні за величиною:, тоді струм зміщення бази (вважаючи, що погодженапара VT1 і VT2 має)створює падіння напругина них, рівне.

23. Струм у спільному емітерному опорі приблизно дорівнює, а оскільки база кожного транзистора має потенціалвідносно землі, то потенціал емітера відносно землі має бути(). Отже, напруга, що спаде на, має бути, і тому

.

Для тонкого настроювання струмів можна ввімкнути змінний резистор, наприклад 7,5 кОм.

Розрахунок кола зворотного зв'язку

24. Параметри кола зворотного зв'язку визначаються коефіцієнтом підсилення за напругою

.

25. Коефіцієнт передачі кола зворотного зв'язку

.

Опір резистора

.

26. Ємність конденсатора у колі ЗЗ розраховується за нижньою граничною частотою:

.

Вибираємо .

27. Ємність роздільного конденсатора розраховується за формулою

.

Розрахунок параметрів пп при розімкнутому зз

28. Для вхідного сигналу вхідний опір визначається паралельним з'єднанням опорів і

,

де – вхідний опірVT1, визначений як двічі ввімкнутий опір r_е1 плюс перерахований опір резистора R5 у коло емітера; – власний опір емітера транзистораVT1.

29. Вихідний опір одного плеча, який складається з вихідного опору емітерного повторювача на транзисторі VT4 чиVT5 та опору резистора в колі емітера, розрахуємо, виходячи з того, що на його вхід подається сигнал від джерела з опоромі>>:

,

отже. Як бачимо, таке значення вихідного опору не дозволить одержати коефіцієнт демпфування, що й рекомендується.

30. Коефіцієнт підсилення за напругою диференційного каскаду

,

де – вхідний опір транзистораVT3з боку бази.

31. Коефіцієнт підсилення за напругою проміжного каскаду

.

32. Повний коефіцієнт підсилення за напругою, вважаючи, що коефіцієнт підсилення вихідного каскаду приблизно дорівнює одиниці (емітерний повторювач),

.