Дип_мет_КСМ_2007

Кількість студентів-дипломників, закріплених за одним керівником, визначається його навчальним навантаженням на поточний навчальний рік, але не може перевищувати восьми.

До початку дипломного проектування (або на першому тижні) керівник видає студенту завдання на дипломне проектування.

Робота над дипломним проектом проводиться студентом в університеті, на підприємстві, в організації, установі тощо. При цьому університет, підприємство планують необхідний машинний час для проведення розрахунків.

Форми й терміни контролю виконання студентами дипломних проектів встановлюються кафедрою ЕОМ.

Керівник дипломного проекту контролює виконання дипломного проекту за матеріалами, які студент подає згідно з календарним планом. Консультанти контролюють роботу студента з відповідних розділів, перевіряють їх і затверджують їх виконання своїм підписом.

Керівник проекту і консультанти повинні надавати студенту методичну допомогу у вирішенні тих чи інших питань, застерігати від прийняття некваліфікованих хибних рішень, вказати студенту напрямки пошуку і т.ін. Але це не звільняє студента від повної відповідальності за обґрунтованість прийнятих ним рішень, дотримання вимог нормативних документів і виконання календарного плану роботи.

Повідомлення керівників дипломних проектів про хід виконання календарних планів робіт студентами-дипломниками регулярно заслуховуються на засіданнях кафедри. Студент, який не виконує графік дипломного проектування або значно відстав у його виконанні, запрошується на засідання кафедри, де приймається відповідне рішення.

4 ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНЕПРОЕКТУВАННЯ

Завдання є основним документом з дипломного проектування. Воно оформляється керівником дипломного проекту державною мовою на спеціальному бланку (додаток А), в якому вказані: прізвище, ім’я та по батькові керівника дипломного проекту, а також консультанти з розділів дипломного проекту (те- хніко-економічне обґрунтування, безпека життя та діяльності людини тощо), тема дипломного проекту, вихідні дані до проекту, перелік основних питань, які підлягають розробці у дипломному проекті, в тому числі питання економічної частини, забезпечення безпеки життя і діяльності людини, питання норма- тивно-правового характеру тощо.

У завданні наводиться також перелік графічного матеріалу із зазначенням обов’язкових креслень, плакатів, їх кількості, формату, а також календарний план виконання проекту.

Тема проекту у завданні стисло визначає об’єкт(и) чи задачу розробки. Якщо проект комплексний, то тема записується так: “Комплексна тема” (пояс-

10

нювальна фраза), назва загальної теми дипломного проекту та назва теми, що виконується індивідуально кожним студентом.

Завдання, підписане керівником дипломного проекту, затверджується завідувачем кафедри. Студент отримує від керівника проекту завдання щодо його виконання та ставить свій підпис. Керівник проекту при цьому заповнює графу дати видачі завдання.

Якщо консультантом з основної частини є сам керівник дипломного проекту, то його прізвище в розділі консультантів можна не вказувати.

Календарний план роботи над дипломним проектом складається студентом спільно з керівником проекту на першому тижні дипломного проектування

іними підписується.

Утексті завдання на дипломне проектування не дозволяється робити ніяких виправлень – підчищень, зафарбувань тощо. В разі необхідності коригування тексту завдання можливе тільки з особистого дозволу завідувача кафедри. При цьому заповнюється новий бланк завдання.

Якщо виконання дипломного проекту орієнтовано на комп’ютерний захист, то робиться відповідний запис у графі вихідних даних в завданні на дипломний проект.

5 СТРУКТУРА, ЗМІСТ ТА ОБСЯГ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

5.1Загальні вказівки

Враховуючи те, що дипломне проектування є однією з форм навчального процесу, дипломний проект має відповідати рівню технічної пропозиції або ескізного проекту, а його зміст та структура визначені відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики спеціальності 7.091501.

Дипломний проект складається з текстової частини (пояснювальної записки) і графічної частини. Змістовна частина пояснювальної записки дипломного проекту, у свою чергу, містить три складові:

–основну частину;

–розділ «Безпека життя і діяльності людини»;

–розділ «Економічна частина».

До дипломного проектутакож додаються:

–відомість дипломного проекту;

–відзив керівника проекту;

–рецензія на дипломний проект.

Відомість дипломного проекту містить перелік документів та виробів (макетів, дослідних зразків), що входять до складу виконаного проекту.

Відзив керівника проекту складається у довільній формі і містить дані, які наведені в розділі 9 цих методичних вказівок.

Рецензія складається у довільній формі з відображенням вимог до рецензії на дипломний проект, які наведені в розділі 10 цих методичних вказівок.

11

Слід зауважити, що матеріал пояснювальної записки та графічної частини

– це результат самостійної творчої роботи студента з питань, сформульованих у завданні на дипломне проектування.

5.2Структура і зміст пояснювальної записки дипломного проекту

5.2.1 Пояснювальна записка повинна мати:

–титульний аркуш;

–завдання на дипломний проект;

–реферат;

–зміст;

–перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

–вступ;

–основну частину;

–розділ «Безпека життя і діяльності людини»;

–розділ «Економічна частина»;

–висновки;

–перелік посилань;

–додатки.

5.2.2Змістовна частина пояснювальної записки визначається завданням на проектування і залежить від характеру дипломного проекту, що розроблюється. Порядок викладення рекомендованих матеріалів відображає логічну послідовність розробки дипломного проекту.

5.2.3Зміст розділів пояснювальних записок дипломних проектів, виконаних за комплексною тематикою, визначається їх призначенням під час вирішення як загальних, так і конкретних задач розробки. При цьому в пояснювальних записках таких дипломних проектів, виконаних різними студентами, не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.

5.2.4Реферат – стислий виклад змісту пояснювальної записки, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з дипломним проектом. Він має містити відомості щодо обсягу пояснювальної записки, кількості ілюстрацій, таблиць, використаних джерел і додатків. Реферат наводиться українською та англійською мовами.

5.2.5До змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; перелік посилань; назви додатків та номери сторінок, на яких розміщується початок матеріалу.

12

5.2.6У вступі стисло викладають:

–оцінку сучасного стану проблеми, яка є предметом дипломного проекту, відзначаючи при цьому практично розв’язані задачі, існуючі прогалини знань у цій предметній галузі;

–світові тенденції вирішення поставлених задач;

–актуальність цієї роботи та підстави для її проведення;

–мету роботи, галузь застосування тощо.

Вступ розміщують на окремій сторінці.

5.2.7Перелік питань, які необхідно висвітлити в основній частині типових дипломнихпроектів,визначаєтьсявзалежностівідобраногонапрямку

1. Напрямок “Апаратні засоби”.

Вихідні дані – специфікація (опис: функціональний, формальний, вербаль-

ний).

Послідовність етапів:

а) високорівневе моделювання (відповідною мовою). Цей етап може бути відсутнім;

б) вибір стратегії проектування (вибір елементної бази, САПР, мови опису);

в) розробка узагальненої структурної схеми з обґрунтуванням функціональних модулів;

г) розробка поведінкової моделі всього пристрою чи його окремих модулів;

ґ) структурна композиція модулів; д) верифікація проекту в цілому та його окремих модулів;

е) рекомендації щодо удосконалення та повторного використання результатів розробки.

Форма подання результатів аналізу – умовно-графічне позначення з описом функціонального призначення входів та виходів; протоколи інформаційного обміну (інтерфейсна модель).

2. Напрямок “Прикладне програмне забезпечення”.

Вихідні дані – вимоги до програмного забезпечення, що розроблюється. Послідовність етапів виконання роботи:

а) розробка специфікації (за узгодженням з керівником – перелік задач, які має розв’язувати програмне забезпечення);

б) вибір апаратно-програмної платформи, вибір мови програмування та середовища програмування;

в) реалізація (написання програми, відлагодження, тестування); г) документування розробленого програмного забезпечення:

–опис варіантів використання (для прикладної програми – у вигляді, доступному користувачеві даного програмного забезпечення);

–опис структури програмного забезпечення (у разі використання ООП

13

– мова UML, у разі структурного підходу – структурна схема алгоритму); ґ) документування результатів роботи програмного забезпечення.

3. Напрямок “Web-технології”.

Вихідні дані: мета й призначення ресурсу; функція ресурсу; список категорій користувачів; сценарії роботи користувачів.

Форма завдання – змістовний опис. Послідовність етапів виконання роботи: а) аналіз вихідних даних;

б) вибір інструментальної бази та апаратної платформи; в) розробка структури бази даних і схеми запитів, розробка бази знань; г) розробка шаблонів інтерфейсу; ґ) розробка базових класів, які реалізують бізнес-логіку;

д) розробка модулів, які реалізують рівень подання (presentation layer). е) верифікація:

–функціональна верифікація;

–перевіркамасштабованості(перевірканавантажувальноїспроможності);

–перевірка стійкості до зовнішніх атак (спроб зламу).

є) документування:

–структура БД (згідно зі стандартом), структура бази знань;

–структура модулів та їхні взаємозв’язки;

–рекомендації щодо конфігурації апаратних засобів;

–рекомендації щодо удосконалення;

–інструкція користувачеві та інструкція адміністратору ресурсу.

4. Напрямок “Адміністрування, проектування та оптимізація комп’ю- терних мереж”.

Вихідні дані: комплекс задач, які необхідно розв’язати у комп’ютерній мережі; специфікація наявних апаратних засобів.

Послідовність етапів виконання роботи: а) розробка специфікації комплексу задач;

б) вибір мережної технології та архітектури комп’ютерної мережі; в) вибір операційних систем, програмного забезпечення адміністрування

та програмного забезпечення, яке реалізує, згідно зі специфікацією, потрібні сервіси у мережі;

г) моделювання мережі; ґ) рекомендації щодо удосконалення мережі.

5. Напрямок “Інтелектуальні комп’ютерні системи”.

Вихідні дані: мета створення й призначення інтелектуальної системи; функції системи; список категорій користувачів; сценарії роботи користувачів.

Форма завдання – змістовний опис. Послідовність етапів виконання роботи: а) аналіз вихідних даних;

б) вибір інструментальних засобів, апаратної платформи та операційної системи;

14

в) розробкафункціональноїсхемиінтелектуальноїкомп’ютерноїсистеми; г) розробка бази знань; ґ) розробка шаблонів інтерфейсу;

д) розробка базових класів; е) розробка модулів інтерфейсу користувача; є) верифікація:

–функціональна верифікація;

–перевірка стійкості до помилок користувачівта зовнішніх атак. ж) документування:

–функціональна структура системи;

–структури бази даних та бази знань;

–структури модулівсистеми;

–рекомендації щодо вибору методів обробки інформації;

–рекомендації щодо удосконалення;

–інструкція користувачеві ресурсу.

5.2.8Тематика та загальний перелік питань, які слід розглянути в розділі «Безпека життя і діяльності людини», встановлюються кафедрою ЕОМ спільно

зкафедрою охорони праці. Перелік питань з БЖДЛ, що підлягає розробці у конкретному дипломному проекті, необхідно чітко сформулювати у завданні на дипломний проект.

5.2.9В економічній частині дипломного проекту необхідно провести аналіз та обґрунтування доцільності розробки об’єкта проектування, показати можливі ринки його збуту, розглянути питання порівняльного аналізу та конкурентоспроможності, провести розрахунки економічної ефективності науко- во-технічних розробок, а також показати можливий соціальний ефект тощо. Питання техніко-економічного обґрунтування також необхідно чітко сформулювати в завданні на дипломний проект.

5.2.10Методичні вказівки до виконання розділів “Безпека життя і діяльності людини” та “Економічна частина” дипломних проектів зі спеціальності 7.091501 розробляють кафедра "Охорона праці" та кафедра "Економічна кібернетика", відповідно.

Слід зауважити, що питання БЖДЛ та питання економічного характеру можуть знайти своє відображення в усіх розділах пояснювальної записки. Але ж в окремих розділах “Безпека життя і діяльності людини” та “Економічна частина” не потрібно повторювати те, що було викладено з названих питань в інших розділах. Тут рекомендується навести узагальнення, доповнення, відповідні розрахунки, аналіз прийнятих рішень, висновки.

5.2.11У висновках необхідно відзначити:

15

–результат і повноту виконання завдання на дипломний проект, аналіз досягнутих кількісних та якісних показників;

–співвідношення виконаної розробки з вітчизняними та світовими ана-

логами;

–зв’язок виконаної роботи з інженерно-практичними розробками кафедри ЕОМ, інших організацій тощо;

–можливість використання матеріалів дипломного проекту в народному господарстві, очікуваний економічний ефект (за наявності);

–рекомендації щодо використання результатів дипломного проектування в навчальному процесі університету.

5.2.12Перелік джерел, на які посилаються в пояснювальній записці, слід навести після висновків, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту необхідно дати посилання.

Бібліографічний опис джерел в переліку посилань наводять у порядку, в якому вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери опису в переліку є посиланнями в тексті. Бібліографічний опис посилань у переліку наводять згідно з існуючими стандартами з бібліотечної та видавничої справи.

5.2.13У додатках розміщують матеріали, які:

–є необхідними для повноти дипломного проекту, але включення їх до основноїчастинипроектуможезмінитиупорядкованеталогічнеподанняроботи;

–через великий обсяг, специфіку або форму подання вносяться до основної частини (наприклад, схеми, перелік елементів, специфікації, опис комп’ютерних програм, протоколи випробувань, висновки метрологічної експертизи та ін.), на які мають бути посилання у відповідних розділах;

–роздруковані комп’ютерні ілюстрації дипломних проектів;

–додаткові ілюстрації, таблиці тощо.

5.2.14 Загальний обсяг пояснювальної записки при комп’ютерному наборі тексту або машинописному способі її виконання має бути 75 – 110 с з розрахунку 36 – 37 рядків на сторінку (враховуючи верхнє та нижнє поля).

Обсяг окремих частин пояснювальної записки (у сторінках):

1)вступ – 1–3;

2)змістовна частина пояснювальної записки – 65–80, в тому числі: розділ «Безпека життя і діяльності людини» – 8–10, розділ «Економічна частина» – 10–12;

3)висновки – 1–2;

4)перелік посилань – 1–2;

5)додатки – за узгодженням з керівником (не більше 30 сторінок).

5.3Структура і зміст графічної частини дипломного проекту

16

5.3.1Графічна частина має ілюструвати та доповнювати основні розділи дипломного проекту. Вона є результатом роботи, яка виконана безпосередньо студентом.

5.3.2Конкретний перелік обов’язкових графічних матеріалів визначається керівником дипломного проектування і вказується в технічному завданні на дип- ломнепроектування.Кількістьобов’язковихкреслеників,схемтаплакатів–6-8.

5.3.3Графічна частина містить:

–схеми конструкторської документації згідно з ГОСТ 2.701-84 «ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению» (структурна, функціональна, принципова та ін.);

–схеми програмної документації згідно з ГОСТ 19.701-90 «ЕСПД. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем» (схема алгоритму, схема програми, даних та систем);

–схеми згідно з ГОСТ 34.201-89 «Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Виды, комплектность и обозначение документов при создании автоматизированных систем» (схема організаційної структури, функціональної структури);

–кресленики;

–демонстраційні плакати, що містять графіки, таблиці, діаграми, техні- ко-економічні показники, схеми взаємодії, схеми проходження та обробки інформації, структури математичних моделей, необхідні математичні залежності та ін.

До графічної частини додатково можуть входити комп’ютерні (електронні) ілюстрації (відеограми, результати моделювання, надані у графічній формі тощо).

5.3.4 Під час виконання дипломних проектів з комплексної тематики допускається розробка спільних креслеників (структурні або функціональні схеми, схеми розроблюваної системи, складальні кресленики та ін.) або плакатів (постановка задачі, методи вирішення та ін.), які використовуються під час захисту кількома студентами. Але кількість креслеників (плакатів), розроблюваних одним студентом, не має бути меншою встановленої кількості графічного матеріалу.

6ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГОПРОЕКТУ

6.1Підготовча робота в період переддипломної практики

Уперіод переддипломної практики студент повинен ознайомитись з основними публікаціями за темою дипломного проекту та скласти їх список.

17

На підставі вивчення літературних джерел, які мають охоплювати як монографії, підручники та навчальні посібники, статті у періодичних виданнях, так і патентні матеріали, науково-технічні звіти, реферативні видання студент повинен чітко уявити собі, що зроблено в теоретичному та прикладному аспектах теми проекту, що розробляється, а також докладно ознайомитись з аналогічними рішеннями в галузі проектування.

Після цього, в разі необхідності, після проведення попередніх теоретичних та експериментальних досліджень, необхідно остаточно уточнити тему дипломного проекту, але не пізніше, ніж за місяць до початку проектування.

У період переддипломної практики слід зібрати матеріали не лише основної теми дипломного проекту, але і з питань безпеки життя і діяльності людини, економічного обґрунтування розробки і т.ін.

6.2 Робота з літературними джерелами

Робота з літературними джерелами під час виконання дипломного проекту полягає в поглибленому вивченні і критичному аналізі тих питань, що стануть основою роботи над вибраною темою. За результатами цієї роботи оформляється аналітичний огляд (порівняльний аналіз), з якого мають логічно випливати вибрані методики теоретичних і експериментальних досліджень. Подані джерела аналізуються з погляду сучасного стану застосовності відомих рішень до даної задачі. Усі повідомлення, запозичені з літературних джерел, наводяться з посиланням.

Не рекомендується описувати широко відомі принципи, методи й пристрої, а якщо їх необхідно згадати, то вказуються лише особливості цих методів з посиланням на джерело, де вони описані докладно.

6.3 Виконаннятеоретичних,експериментальнихдослідженьтарозрахунків

Теоретичні дослідження виконуються під час розробки окремих питань дипломного проекту, зокрема, при дослідженні властивостей об’єктів проектування та їх математичних моделей. Виконанню теоретичних досліджень мають передувати чітка постановка завдання проектування, обґрунтування прийнятих припущень, обраного напрямку та методики дослідження. Особливу увагу слід приділити галузям застосування отриманих результатів.

Розрахункові роботи виконуються для обґрунтування, а також з’ясування кількісних оцінок і характеристик прийнятих проектних рішень. Розрахунки, що проводяться, необхідно пов’язати з основними питаннями дипломної розробки, вони мають чітко сформульовану мету, завдання та логічну послідовність, яка випливає з прийнятої методики розрахунку. На підставі отриманих розрахункових даних слід сформулювати висновки та рекомендації щодо питання, яке розробляється.

18

Утих випадках, коли теоретичні дослідження та розрахунки виконуються за відомими методиками, у тексті необхідно давати точні посилання на відповідні джерела та докладно викладати суть цих методик.

Уразі використання оригінальних методик, які розроблені автором проекту, в пояснювальній записці слід навести відповідні докази.

Експериментальні дослідження виконуються відповідно до завдання. Їх мета – підтвердити результати теоретичних положень і досліджень, перевірити розрахунки окремих функціональних вузлів і приладів (або пристрою в цілому), уточнити деякі наближені оцінки параметрів, з’ясувати залежності, що важко піддаються розрахунку, оцінити ефективність і характеристики прийнятих рішень, спростити розрахунки, оцінити їхні похибки, перевірити розроблені алгоритми і т.п.

Під час проектування студент може застосувати вже апробовані алгоритми та програмні засоби, а у разі відсутності таких розробляти нові (оригінальні). Алгоритми та програмні рішення задач, які розроблені автором, вносяться

утексті пояснювальної записки з відповідними обґрунтуваннями та поясненнями. Під час вирішення задач з використанням стандартних алгоритмів і програм у тексті записки наводяться посилання на джерела.

6.4Виконання тексту пояснювальної записки

Незважаючи на те, що робота над текстом пояснювальної записки дипломного проекту є значною мірою творчим процесом і ґрунтується на індивідуальному досвіді студента, рекомендується врахувати кілька загальних порад.

Спочатку робиться попередня рубрикація основної частини пояснювальної записки на розділи, підрозділи, пункти, підпункти зі стислими відомостями про їх зміст. У процесі роботи рубрикація уточнюється. Заголовки розділів, підрозділів потрібно формулювати чітко, конкретно.

Загальними вимогами до тексту пояснювальної записки є логічна послідовність викладення матеріалу, чіткість та конкретність викладення теоретичних і практичних результатів роботи, суті постановки завдання та мети проекту, методів дослідження, прийнятих інженерних рішень, доведеність висновків та обґрунтованість рекомендацій.

У тексті пояснювальної записки необхідно дотримуватись єдиної термінології. Її не можна перевантажувати малоінформативним матеріалом, описом загальновідомих методів, виведеннями формул тощо. В даному випадку необхідно посилатися на джерела інформації. В тексті пояснювальної записки слід навести використаний аналітичний апарат та результати виконаних розрахунків за допомогою ПЕОМ, САПР. Необхідно запобігати повторення однотипних розрахунків. За їх наявності результати необхідно подавати у вигляді таблиць.

Текст пояснювальної записки слід викладати переважно у безособовій формі (наприклад, “обчислюємо”, “знаходимо”) за всім текстом у визначеному відмінку й часі.

19