Дип_мет_СП_2007

проекту, методів дослідження, прийнятих інженерних рішень, доведеність висновків та обґрунтованість рекомендацій.

Утексті пояснювальної записки необхідно дотримуватись єдиної термінології. Вона не має бути перевантажена малоінформативним матеріалом, описом загальновідомих методів, виведеннями формул тощо. В даному випадку необхідно посилатися на джерела інформації. В тексті пояснювальної записки має бути наведений використаний аналітичний апарат та результати виконаних розрахунків за допомогою ПЕОМ, САПР. Необхідно запобігати повторення однотипних розрахунків. За їх наявності результати необхідно подавати у вигляді таблиць.

Текст пояснювальної записки не слід викладати від першої особи, переважніше безособова форма (наприклад “обчислюємо”, “знаходимо”) за всім текстом у визначеному відмінку й часі.

Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “… показано [5], що…”. Не рекомендується оперувати номерними посиланнями на джерела як словами для побудови речення, наприклад “… показано в [5], що…”.

Текст пояснювальної записки має бути стислим, чітким, добре відредагованим, з формулюваннями, які не допускають неоднозначності їх тлумачення. При викладі обов’язкових вимог мають застосуватися слова “має”, “випливають”, “необхідно” і похідні від них.

Утексті записки не допускається:

–застосовувати для того самого поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми);

–скорочувати позначення фізичних одиниць, якщо вони використовуються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у головках

ібоковиках таблиць і в поясненнях літерних позначень, що входять у формули;

–використовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин. Замість математичного знака (-) слід писати слово “мінус”;

–вживати математичний знак без цифр, наприклад, (менше або дорівнює), (більш або дорівнює), (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (відсоток);

–застосовувати індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ, ОСТ тощо) без реєстраційного номера. В даному разі потрібно писати “згідно зі стандартами, нормативними документами” тощо.

Слід окремо зазначити, що при написанні десяткових дробів цілу частину треба відокремлювати від дробової виключно комою, а не крапкою, як часто трапляється. Як виняток, десяткову крапку можна використовувати у роздруківках програм, результатів роботи програм та роздруківках вихідних даних.

22

Неправильний поділ тексту пояснювальної записки на абзаци заважають перевірці і сприйняттю тексту. Тому абзацними відступами необхідно виділяти приблизно рівні і відокремлені за змістом частини тексту, які пов’язані між собою загальною логікою викладання.

7ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

7.1Загальні відомості

Дипломні проекти мають бути оформлені згідно з вимогами нормативних документів Міністерства освіти і науки України, державних стандартів України і міждержавних комплексних систем стандартів.

Перелік конкретних стандартів та інших нормативних документів, які використовуються під час оформлення матеріалів дипломних проектів зі спеціальності 7.091502, наведено у додаткуИ.

Графічні та текстові матеріали дипломного проекту можуть бути додатково оформлені на магнітних носіях за комп’ютерною технологією.

Комп’ютерний захист дипломного проекту передбачає використання комп’ютера та інших допоміжних технічних засобів під час проведення публічного захисту дипломного проекту. В цьому разі необхідно підготувати демонстраційні слайди у форматі Microsoft PowerPoint, а також демонстраційні версії розроблених програмних засобів, макетні зразки апаратних засобів та ін.

7.2Вимоги до оформлення пояснювальної записки

Пояснювальна записка оформляється згідно з вимогами [4, 5]. Мова написання – українська або російська (за бажанням студента).

Пояснювальна записка виготовляється друкованим (комп’ютерним) способом на аркушах формату А4 (210 х 297 мм) відповідно до наступних параметрів:

–шрифт Times New Roman, кегль 14;

–поля на сторінці: праве – 1,5 см, ліве – 2,5 см, верхнє – 2 см, нижнє –

2,5 см.

–абзацний відступ 5 знаків (1,25 см);

–міжрядковий інтервал – 1,5;

–для формул: звичайний символ – 14, великий індекс – 10, маленький індекс – 8, великий символ – 16, маленький символ – 12;

–інтервали: відстань між стовбцями – 100%, висота верхнього індексу – 45%, глибина нижнього індексу – 25%, висота верхньої межі – 25%.

Друкований текст пояснювальної записки та окремі слова, формули, знаки, які вписують у пояснювальну записку, мають бути чорного кольору. У пояснювальній записці мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, букви, цифри та

23

інші знаки. Всі лінії, букви, цифри й знаки мають бути однаково чорними по всій записці.

Структурні елементи “Реферат”, “Зміст”, “Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів”, “Вступ”, “Висновки” та “Перелік посилань” не нумерують, а їх найменування мають бути заголовками відповідних структурних елементів пояснювальної записки.

Кожен структурний елемент чи розділ слід починати з нового аркуша. Текст розділу поділяється на підрозділи та, у разі необхідності, на пункти

та підпункти. Розділи й підрозділи пояснювальної записки повинні мати змістовні заголовки, а пункти й підпункти можуть мати змістовні заголовки.

Заголовки структурних елементів та розділів розміщуються по центру рядка великими літерами, а заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів – з абзацного відступу малими літерами (окрім першої великої). Переноси слів у заголовках структурних елементів та розділів не допускаються. Крапку у кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовками й попереднім або наступним текстом – два рядки. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймаютьтакою, як утексті.

Не допускається розміщувати найменування розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розміщений лише один рядок тексту.

Розділи нумерують арабськими цифрами послідовно у межах всієї пояснювальної записки. Після номера крапку не ставлять.

Підрозділи нумерують арабськими цифрами у межах кожного розділу. Кожен підрозділ має номер розділу та свій порядковий номер, відокремлений крапкою. Наприклад: 3.2 – другий підрозділ третього розділу. Приклад оформлення заголовків розділу та підрозділу наведений у прикладі 7.1.

Пункти нумерують арабськими цифрами у межах підрозділу. Наприклад: 3.2.4 – четвертий пункт підрозділу 3.2. Текст кожного пункту починається з абзацного відступу.

Слід зазначити, що всі ілюстрації матеріалу, які включені безпосередньо до тексту пояснювальної записки (схеми, креслення, фотографії), іменуються рисунками. Їх слід розміщувати у записці безпосередньо після тексту, в якому на них посилаються вперше, або на наступній сторінці. Рисунки повинні мати порядкові номери. Нумерація ведеться у межах розділу арабськими цифрами. Номери рисунків мають складатися з номера розділу й порядкового номера рисунка в розділі, відокремлених крапкою. Номер супроводжують словом “Рисунок” та розташовують під рисунком.

24

2 ЗАГАЛЬНИЙ ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕРЕЖНИХ ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ. КРИТЕРІЇ ВИБОРУ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Виходячи з технічного завдання, у процесі розробки локальної мережі масштабу підприємства задіяні найпоширеніші серверні операційні системи (ОС) або ОС для мереж типу «клієнт-сервер» [1]. До таких ОС у цьому випадку належать наступні системи:

–Windows NT 4.0;

–Windows 2000;

–Novell Netware 4.0 або 5.0 (Intranet Ware);

–Linux/UNIX.

У даному розділі проведено докладний аналіз перелічених операційних систем.

2.1 Операційна система Windows NT 4.0

ОС Windows NT 4.0 випущено в 1996 р. у двох різних варіантах – для

сервера (Windows NT Server) і робочої станції (Windows NT Workstations); у

теперішній час це найпоширеніша мережна ОС у світі. Обидва варіанти мають

практично однакове ядро...

...

Приклад 7.1 – Оформлення заголовків розділу та підрозділу

Рисунок може мати найменування, а у разі необхідності – ще й пояснюючі дані (підрисунковий текст). Найменування розташовують праворуч від надпису “Рисунок...” та виконують маленькими літерами (окрім першої прописної), пояснювальні дані – під рисунком (у цьому випадку номер рисунка розташовують нижче пояснювальних даних). Наприклад:

25

Рисунок 2.1 – Архітектура Windows NT

Частина Windows NT, що працює в режимі ядра, називається виконавчою

частиною (executive)...

Приклад 7.2 – Оформлення рисунка у тексті пояснювальної записки

У наведеному прикладі підпис «Рисунок 2.3» означає третій рисунок другого розділу.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на інші сторінки, при цьому найменування ілюстрації вказують на першій сторінці, пояснюючі дані — на кожній сторінці, й під ними вказують: «Рисунок..., лист...». Наприклад:

Рисунок 3.5, аркуш 2

Посилаючись на рисунок, вказують слово “Рисунок” з його номером.

26

Посилання на графічний матеріал дипломного проекту, якщо його копії не наведені у ПЗ, наводяться згідно із зазначенням у відомості дипломного проекту.

Цифрові та інші матеріали можуть подаватися у вигляді таблиць. Таблиці повинні мати порядкові номери. Нумерація ведеться у межах розділу арабськими цифрами. Номер таблиці має складатися з номера розділу й порядкового номера таблиці в розділі, відокремлених крапкою. Номер супроводжують словом “Таблиця” та розташовують над лівим верхнім кутом таблиці, без підкреслення. Слово “Таблиця” пишуть маленькими літерами (окрім першої прописної).

Зазвичай таблиця має заголовок. Його виконують маленькими літерами (окрім першої прописної) й розташовують над таблицею праворуч від надпису “Таблиця...”. При переносі таблиці на наступний аркуш шапку таблиці повторюють та пишуть над нею “Продовження таблиці...” із зазначенням номера. Наприклад:

Таблиця 5.2 – Норми параметрів мікроклімату в робочій зоні

У наведеному прикладі підпис «Таблиця 5.2» означає другу таблицю п’ятого розділу.

При поділенні таблиці на частини припускається її головку чи боковик замінюють відповідно номерами граф чи рядків. Під час цього нумерують арабськими цифрами графи та/чи рядки першої частини таблиці.

Формули у пояснювальній записці мають порядкову нумерацію в межах розділу арабськими цифрами у дужках, в крайньому положенні праворуч на рівні нижнього рядка формули. Вище й нижче кожної формули має бути один пустий рядок.

Розшифровки символів наводяться безпосередньо після формули в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснень починається словом “де” без двокрапки. Наприклад:

де I – сила струму, А;

R – електричний опір, Ом;

...

27

Переліки, за необхідністю, можуть бути наведені усередині пунктів і підпунктів. Перед перерахуванням ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи, дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Наприклад:

а) формат команд процесору; б) регістри:

1) загального призначення;

2)адресні;

3)керуючі; в) типи даних.

Перелік посилань має містити всі джерела, які розташовують за порядком

посилань у тексті. Посилання у тексті нумерують арабськими цифрами у дужках, послідовно у межах пояснювальної записки.

Змістовна частина пояснювальної записки може містити фрагменти програмного коду. У цьому випадку вони оформляються як приклади, ставиться підписом «Приклад» з порядковим номером, на зразок рисунків.

Бібліографічний опис літературних джерел має відповідати стандартам. Приклад переліку посилань:

1.Ахо А., Сети Р., Ульман Дж. Компиляторы: принципы, технологии инструменты. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 768 с.

2.Гончаров Д., Салихов Т. Direct 7.0 для программистов. Учебный курс.

–Спб.: Питер, 2001. – 528 с.

3.Гергель В.П., Стронгин Р.Г. Основы параллельных вычислений для многопроцессорных вычислительных систем. – Н.Новгород, ННГУ, 2001. – 320 с.

Додатки до пояснювальної записки оформляють у вигляді окремого розділу, який розташовують після висновків. Кожний додаток починається з нової сторінки. По середині рядка друкується слово “Додаток” маленькими літерами (окрім першої прописної) та з наступною прописною літерою, яка означає додаток. Додатки позначають послідовно українськими літерами, за винятком Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: “Додаток А”. Кожний додаток повинен мати змістовний заголовок. Додатки мають входити до загальної нумерації сторінок.

28

Додаток В Лістинги програмних модулів

В.1 Файл main_fucn.cpp

#include <dos.h> void main() {

int i,j;

...

Приклад 7.3 – Оформлення додатка до пояснювальної записки

За необхідністю текст додатка поділяють на розділи, підрозділи, пункти й підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка. При цьому перед кожним номером вказують літеру додатка й крапку, наприклад: А.2 — другий розділ додатка А; Г.3.1 — підрозділ 3.1 додатка Г.

За наявністю в тексті додатка ілюстрації, таблиць та формул їх слід нумерувати вмежах кожного додатка, наприклад: рисунок Д.5, таблиця К.3.

Відомість дипломного проекту, відзив керівника проекту та рецензія на дипломний проект не є структурними складовими пояснювальної записки та не включаються до її змісту.

Відомість дипломного проекту виконується за формою, наведеною у додатку Б. Відомість слід підшивати за останнім аркушем пояснювальної записки.

Сторінки нумерують арабськими цифрами. Титульний аркуш включають до загальної нумерації, але номер на ньому не ставлять; на наступних сторінках його проставляють у правому верхньому куті.

Першою сторінкою пояснювальної записки є титульний аркуш (додаток В), другою – аркуш завдання (додаток А). Титульний аркуш та завдання оформляються виключно на бланках, які видає кафедра, та виконуються державною мовою.

На титульному аркуші пояснювальної записки має бути умовне позначення документа, згідно з вимогами, наведеними в 7.5.

7.3Вимоги до оформлення графічної частини дипломного проекту

Графічна частина дипломного проекту вміщує кресленики, схеми різних видів і типів, плакати (таблиці, графіки, схеми алгоритмів, часові діаграми), комп’ютерні ілюстрації, які мають бути оформлені згідно діючої нормативної документації.

Кресленики оформляються на аркушах формату А1 і повинні мати рамку та основний напис з необхідними підписами.

29

Якщо до обов’язкового переліку графічної частини дипломного проекту входять плакати, то вони мають бути оформлені відповідним чином на аркушах формату А1. Кожен плакат має містити:

–заголовок;

–відповідне зображення;

–пояснювальний текст (за необхідності).

Заголовок плаката розміщується у верхній частині плаката. Він має бути стислим і відповідати змістовній частині плаката.

Пояснювальний текст розміщують на вільному полі плаката. Це можуть бути найменування складових частин виробу, елементів структурних схем, пояснення позначень тощо.

Плакат повинен мати рамку та основний напис, який розміщують в правому нижньому куті. Форма основного напису для плакатів наведена в додаткуД.

Дозволяється виготовляти багатокольорові плакати, але кількість кольорів не має бути більше шести, в тому числі і чорний.

Кресленики або плакати можуть виготовлятися ручним способом або за допомогою систем автоматизованого проектування (з використанням плотера, графопобудовувача та ін.).

Комп’ютерні ілюстрації виготовляються в одному зі стандартних графічних форматів з наступним роздрукуванням (формат А4 чи А3). Роздруковані копії комп’ютерних ілюстрацій мають бути скріплені між собою та супроводжені титульним аркушем за формою, наведеною у додатку Г.

7.4 Правила оформлення програмних матеріалів та комп’ютерних електронних документів

Дипломний проект має містити загальний опис програмного забезпечення задачі (системи, підсистеми), опис розроблених програм згідно з вимогами стандартів.

Програмне забезпечення розробляється згідно ГОСТ 23501.101-87 «САПР. Основные положения». Схемне зображення алгоритмів і програм виконується згідно з ГОСТ 19.701-90 «ЕСПД. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем».

На гнучкому магнітному диску або компакт-диску (типа CD-R) має бути файл read.me, який містить відомості про дипломника, тему дипломного проекту, керівника та консультантів, опис всіх файлів, що є у додатках, зі стислим описом їхнього змісту, формат, у якому виконані текстові та графічні файли, а також операційна система, для якої розроблено програмні продукти

(Windows 9x, Windows NT/2000/XP, MS-DOS, Linux та ін.). Якщо під час проведення захисту було використано спеціальні програми перегляду графічних файлів чи аніматори, то їхні імена і версії мають бути вказані.

30

Файл read.me треба виконувати в кодах ASCII українською або російською мовою.

Також диск має містити:

–керівництво користувача розробленої комп’ютерної технології чи програми (основні положення документів “Опис застосування”, “Керівництво системного програміста”, “Керівництво програміста”, “Керівництво оператора”) у файлі з іменем user_g.txt;

–допомога користувачеві у файлі help.*;

–текстові додатки (реклама, довідки про впровадження та ін.) в каталозі ТЕХТ;

–ілюстрований демо-ролик, використаний під час захисту дипломного проекту (в каталозі DEMO);

–програми, які розроблено, їхні вихідні тексти і параметри командних рядків для їхнього запуску в каталозі SOURCE;

–розроблені набори даних (структура й склад) для стандартного програмного забезпечення в каталозі DATA.

Тексти розроблених чи використаних програмних продуктів можуть включатися тільки у додатки на електронному носії, обов’язкове їх роздрукування у додатках до пояснювальної записки не є обов’язковим.

7.5Позначення документів дипломного проекту

Документи дипломного проекту мають мати позначення згідно ГОСТ 2.201-80 ЕСКД. «Обозначение изделий и конструкторских документов». Позначення конструкторських документів має складатися з позначення виробу та коду документа, а саме:

ХХХХ.ХХХХХХ.ХХХ ХХХХ

Код організації-розробника

Код класифікаційної характеристики

Реєстраційний порядковий номер

Код документа

Для ХНУРЕ встановлено код організації-розробника – ГЮІК. Код класифікаційної характеристики визначають за класифікатором ЕСКД. Структура коду має такий вигляд:

31