7.2 Оформлення графічної частини дипломного проекту

Графічні матеріали дипломного проекту можна виготовляти у формі креслеників, плакатів чи комп’ютерних (електронних) ілюстрацій.

Кресленикиабо плакати можна виготовляти ручним способом або за допомогою систем автоматизованого проектування (з використанням плоттера, графопобудовувача та ін.).

Комп’ютерні ілюстрації виготовляють в одному зі стандартних графічних форматів.

На роздрукованих комп’ютерних ілюстраціях, які є обов’язковою графічною частиною дипломного проекту, мають бути основні написи з відповідними підписами (студента та керівника дипломного проекту).

Якщо до обов’язкового переліку графічної частини дипломного проекту входять плакати, вони мають бути відповідно оформлені на аркушах формату А1. Як плакат рекомендується оформляти матеріали економічного розділу.

На плакаті наводять:

• заголовок (у верхній частині плаката);

• відповідне зображення;

• пояснювальний текст (за необхідності),

а також виконують рамку та основний напис (див. додаток К).

Заголовок плаката має бути стислим і відповідати змістовній частині плаката. На вільному полі плаката розміщують пояснювальний текст: найменування складових частин виробу, його параметри і характеристики, розрахункові формули тощо.

Дозволяється виготовляти багатокольорові плакати, але кількість кольорів не має перевищувати шість, в тому числі і чорний.

7.3 Оформлення конструкторської документації

7.3.1 Загальні вимоги

Схеми і кресленики, передбачені завданням на дипломне проектування за спеціальністю 8.160103«Системи захисту від несанкціонованого доступу», складають частину комплекту конструкторської документації. Кресленики дипломного проекту мають відповідати вимогам до креслярської документації (ЕСКД. ГОСТ 2.109-73. Основные требования к чертежам).

Кресленики, схеми і документи, призначені для публічного захисту проекту, виконують графічними засобами обчислювальної техніки або вручну олівцем на аркушах ватману формату А1 (незалежно від формату А1, А2, А3, А4 кожного окремого документу).

Масштаб і формат визначаються розробником з умов зручності читання кресленика та оптимального використання усього поля кресленика. Масштаб вибирається із ряду у 2; 2,5; 4; 5; 10 та ін. разів при збільшенні або зменшенні.

Усі конструкторські документи дипломного проекту оформляють відповідно до стандартів ЕСКД (див. додаток Ж).

Зображення на креслениках виконують методом прямокутних проекцій. Головний вид складальної одиниці має бути найінформативнішим. Застосування повних і масштабних розрізів, винесених перетинів, умовних позначок і спрощень, знаків і написів, установлених стандартами, дозволяє зменшити кількість видів і спростити кресленик.

Кожний кресленик має основний напис (ГОСТ 2.104-2006. Основні написи). Найменування виробу в основному написі вказують у називному відмінку однини; першим пишуть іменник, наприклад, «Скремблер телефонний».

7.3.2 Складальні кресленики

До складальних креслеників належать кресленики загальних виглядів і складальні кресленики, котрі складаються не з однієї, а з декількох складових частин (деталей, елементів, складальних одиниць), показаних у зібраному вигляді.

Кресленик загального вигляду (“Чертеж общего вида” ВО)  це документ, який визначає конструкцію пристрою (вузла, блока, системи), взаємодію його основних частин. Інформація, що міститься на кресленику загального вигляду в сукупності з іншими документами дипломного проекту, є основою для розробки креслеників складових частин виробу.

Складальний кресленик (“Сборочный чертёж” СБ)  це документ, який містить зображення пристрою, розробленого в дипломному проекті, та інші дані, необхідні для його складання (виготовлення) і контролю.

Виконуючи складальні кресленики, дотримуються правил, встановлених для креслеників деталей: так саме в проекційному зв’язку розташовують зображення, для виявлення форми пристрою застосовують перетини і розрізи.

Складальний кресленик має містити:

• зображення складальної одиниці, що дає уявлення про розміщення і взаємний зв’язок її складових частин, які з’єднуються між собою згідно з креслеником;

• установчі та приєднувальні розміри, які забезпечують установку виробу й закріплення його на місці роботи. Наприклад, для антенної решітки  це отвір у корпусі для закріплення її до платформи. До приєднувальних розмірів належать розміри приєднувального фланця хвилеводу, за допомогою якого до антени під’єднують фланець генератора, який її живить;

• габаритні розміри, що визначають довжину, ширину і висоту виробу. Якщо якийсь з цих розмірів має змінне значення, то на кресленику вказують два крайніх значення даного розміру (наприклад, два розміри висоти індикатора електромагнітного поля з телескопічною антеною у висунутому та утопленому положеннях);

• вказівки про характер і спосіб з’єднання деталей, у тому числі нероз’ємних з’єднань (паяних, зварених, клепаних тощо);

• номери позицій складових частин, які входять до складу складальної одиниці. Ці номери розташовані на полицях винесених ліній.

Габаритні розміри визначають за граничними обрисами виробу. Установчі розміри визначають дані для монтажу і кріплення виробу, а приєднувальні – для з’єднання з суміжними деталями чи вузлами (наприклад, розміри хвилеводного фланця антени, необхідні для приєднання до неї фідерного тракту). Габаритні, установчі та приєднувальні розміри мають бути перенесені на складальний кресленик з креслеників відповідних деталей і складальних одиниць.

Установчі, приєднувальні та габаритні розміри вважають для складального кресленика довідковими, оскільки не підлягають виконанню за даним креслеником. Тому в нижній частині кресленика пишуть: “Розміри для довідок”.

Зображення виробу на кресленику виконують основними суцільними лініями, контури рухомих частин у крайніх положеннях – тонкими штрих-пунктирними (наприклад, контури крайніх положень шлейфів узгоджувального трансформатору).

У кожній складовій частині виробу на його складальному кресленику наносять номери позицій згідно зі специфікацією. Ці номери позицій розміщують на полках ліній-винесень. Полки і лінії-винесення проводять суцільними тонкими лініями. Один кінець лінії-винесення з’єднується з полицею, а інший має заходити на зображення деталі та закінчуватися крапкою.

Крім зображення складальної одиниці, складальний кресленик має текстову частину (технічнівимоги), розташовану над основнимнаписом.

Складові частини на складальному кресленику можна зображувати спрощено: замість повних зображень типових покупних виробів тільки зовнішні обриси.

Складальні кресленики друкованих плат мають такі особливості: для радіоелементів замість номерів позицій, щопроставляються на полицях ліній-винесень, поруч з елементомвказується позиційне позначення, згідно з переліком елементів електричної принципової схеми.

Назва кресленика, як правило, відповідає виконуваній функції виробу, наприклад, «Пристрій охоронний», інакше йому присвоюється назва «Плата». Назва складальної одиниці вказується в основному написі. Складальний кресленик має містити специфікацію (ГОСТ 2.108-68), яку виконують на одному чи декількох аркушах формату А4 як додаток до пояснювальної записки.