
- •1 Оцінка впливу чинників виробничого середовища на здоров'я людини
- •1.3 Хід роботи.
- •1.4 Контрольні питання до лабораторної роботи
- •1.5 Інструкція з роботи з багатофункціональним лабораторним стендом
- •1.5.1.7 Для вимірювання випромінювання:
- •1.5.1.8 Для вимірювання штучного освітлення:
- •1.5.1 9 Для визначення природного освітлення:
- •2 Дослідження параметрів природногоі штучного освітлення
- •2.2 Загальні положення.
- •2.3.1 Дослідження параметрів природного освітлення
- •2.3.2 Дослідження параметрів штучного освітлення
- •2.4 Аналіз результатів лабораторної роботи.
- •2.5 Зміст звіту з лабораторної роботи.
- •2.6. Запитання до лабораторної роботи
- •3 Дослідження властивостей звукового сприйняття людини
- •3. 3 Методичні вказівки по організації самостійної роботи студентів
- •3.4 Опис лабораторної установки
- •3.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки до неї
- •3.6 Контрольні питання і завдання
- •1 Мета роботи
- •2. Опис лабораторної установки
- •3 Хід роботи
- •3.1 Залежність величини відчуття звуку від його інтенсивності
- •3.2 Залежність відчуття тонального звуку від частоти
- •3.3 Дослідження бінаурального ефекту
- •4 Дослідження повітряного середовища приміщень
- •4. 2 Загальні положення
- •4.3 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •4.4 Опис лабораторної установки
- •4.5 Порядок виконання роботи і методичні вказівки до неї
- •4.7 Контрольні питання і завдання
- •1 Мета роботи
- •2 Перелік устаткування та приладів
- •4 Хід роботи
- •5 Дослідження дії електричного струму на організм людини
- •5.2 Загальні положення
- •1) Сила струму.
- •3) Шлях протікання струму через тіло людини.
- •4) Індивідуальні властивості людини.
- •6) Вигляд і частота струму.
- •5.3 Методичні вказівки по організації самостійної роботи студентів
- •5.4 Опис лабораторної установки.
- •5.5 Порядок проведення вимірювань.
- •5.6 Аналіз результатів
- •5.8 Контрольні питання та завдання
- •1 Мета роботи
- •2 Перелік устаткування та приладів
- •4 Хід роботи
- •5 Аналіз результатів
- •6 Дослідження методів і засобів захисту людини від іонізуючих випромінювань
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Загальні положення
- •6.3 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •6.4 Опис лабораторної установки
- •6.5 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
- •6.6 Контрольні запитання та завдання
1) Сила струму.
Із зростанням сили струму небезпека поразки зростає. Залежно від величини розрізняють: відчутний, невідпускаючий і фібріляційний струм. Кожний з них характеризується пороговим значенням.
Відчутний струм - електричний струм, що викликає у людини при проходженні через тіло відчутне роздратування. Пороговий відчутний струм - якнайменше значення відчутного струму. При змінному струмі на частоті 50 Гц його значення складає 0,5.1,5 мА, а при постійному - 5.7 мА;
Невідпускаючий струм - електричний струм, що викликає непереборне для зусиль людини судорожне скорочення м'язів грона руки, в якій затиснений провідник. Пороговий невідпускаючий струм - якнайменше значення невідпускаючого струму. При змінному струмі його значення складає 10.15 мА, а при постійному - 50.80 мА;
Фібриляційний струм - електричний струм, що викликає при проходженні через організм фібриляцію серця. Пороговий фібриляційний струм - якнайменше значення фібрилляціоного струму. При змінному струмі його значення складає 50 мА, а при постійному - 300 мА.
При струмі вище 50 мА зупинка серця відбувається без фібриляції.
2) Тривалість протікання струму через тіло людини визначає зміни складу крові, зміни стану центральної нервової системи, місцева дія на тканині. З часом негативна дія струму (термічне, електролітичне і біологічне) нагромаджується, а його згубний вплив в цілому посилюється. Особливо небезпечною опиняється дія струму на серці.
3) Шлях протікання струму через тіло людини.
На практиці можливо незліченна безліч шляхів протікання струму через тіло людини залежно від того, які його частини виявляться включеними в електричний ланцюг. Проте найвірогіднішими, згідно статистичним даним аналізу електротравматизму, є п'ятнадцять характерних шляхів (петель) протікання струму. З них найпоширенішими є «рука-рука (40% випадків) і «права рука-ноги» (20% випадків).
Самими небезпечними є ті шляхи, при яких на шляху струму лежать серце, головний і спинний мозок («рука-рука, «ліва рука- ноги», «голова-ноги» і т. д.).
Якнайменше небезпечний шлях «нога-нога (нижня петля), виникаючий при знаходженні людини в зоні розтікання струму.
4) Індивідуальні властивості людини.
Відомо, що здорові і фізично міцні люди значно легше переносять електроудари, ніж слабі і хворі. Особливо небезпечний електрострум людям, що мають захворювання шкіри, серцево-судинної системи, нервової системи, органів внутрішньої секреції і легенів.
Важливе значення має психологічна готовність до можливої небезпеки поразки струмом. В більшості випадків несподівана дія електроструму приводить до більш важких наслідків, ніж очікуване. Тому велике значення грає зосередженість працівника на виконуваній роботі, усвідомлення небезпеки, готовність до можливого реагування, стан здоров'я і духу.
У зв'язку з цим вимоги безпеки передбачають обов'язкову медичну перевірку персоналу, обслуговуючого електроустановки, до початку роботи. До роботи не допускаються хворі люди і ті, хто скаржиться на погане самопочуття. Періодично через 1-2 роки проводяться медичні огляди.
5) Опір тіла людини проходженню струму - цей опір струму, який проходить по ділянці між двома електродами, прикладеними до тіла людини (див. мал. 5.2).
Малюнок 5.2 - Тканини тіла людини на шляху проходження електричного струму
Величина опору залежить головним чином від стану рогового шару, що володіє найвищим питомим опором. Наявність подряпин і інших пошкоджень, вологи і забруднень на шкірі різко знижують опір тіла людини. Звичайно ця величина знаходиться в межах 3.1000 кОм, але в теоретичних розрахунках з урахуванням «запасу на безпеку» вона вважається рівною 1 кОм.