5 Дослідження дії електричного струму на організм людини

5.1 Мета лабораторної роботи: експериментальне дослідження залежності опору тіла людини електричному струму від його роду і частоти, від площі шкірного покриву людини, що знаходиться в електричному контакті із струмопровідними частинами джерела електричного струму.

5.2 Загальні положення

Широке використовування електричної енергії у всіх сферах діяльності людини пояснює той факт, що небезпека поразки людини електричним струмом є найпоширенішою небезпекою. Така небезпека частіше за все виникає при дотику оголеними ділянками тіла до струмопровідних частин електроустаткування, що знаходяться під напругою. При дуже високих напругах небезпека поразки електричним струмом може виникнути і при знаходженні людини на деякій відстані від джерела високої напруги.

Важливою умовою забезпечення безпеки людини при поводженні з електроустановками є чітке представлення наслідків, що викликаються дією електричного струму на організм людини.

Розрізняють термічну, електролітичну, механічну і біологічну дію струму на організм людини (див. мал. 5.1).

Малюнок 5.1 - Види дії електроструму на організм людини

Термічна дія електроструму виявляється у вигляді нагріву окремих ділянок тіла, різних органів, кровоносних судин, що знаходяться на шляху його протікання. Нагрів може бути значним і розглядатися як опік. Внаслідок цього виникає біль і порушується функціональний стан цих органів.

Електролітична дія виявляється у вигляді електролітичного розкладання рідин, у тому числі кров. Внаслідок цього змінюється їх хімічний склад.

Механічна дія - розшарування і розриви тканин (м'язів, кровоносних судин, сухожиль), вивихи суглобів і переломи кісток.

Біологічна дія виявляється у вигляді роздратування і збудження живих тканин, і як наслідок, порушення біологічних процесів, що протікають в них.

Настання смерті при дії електроструму можливо в результаті припинення роботи серця, припинення дихання і електрошоку.

Припинення роботи серця може виникнути при фібриляції, а також його повній зупинці.

Фібриляція серця - хаотичні різночасні скорочення волокон серцевого м'яза (фібрил), при яких серце не може перекачувати кров по судинах. Звичайно вона наступає у тому випадку, коли серце опиняється на шляху протікання струму («рука-рука, «ліва рука - права нога» і т. д.). Мінімальне значення фібріляційного струму на частоті 50 Гц - 50 мА. Частіше за все спочатку виникає фібриляція, а потім унаслідок зниження кровообігу серця - загальне погіршення стану організму, зупинка дихання і повна зупинка серця.

Припинення дихання відбувається унаслідок безпосередньої дії струму на м'язи грудної клітки або дихальний центр, що знаходиться в головному і спинному мозку. При тривалій дії (більше 1хв.) розвивається асфіксія - хворобливий стан унаслідок недоліку кисню і надлишку вуглекислого газу в крові.

Електричний шок - важка нервово-рефлекторна реакція організму на дію електроструму, яка супроводжується глибоким розладом кровообігу, дихання і обміну речовин. Шоковий стан продовжується від декількох десятків хвилин до діб. Після цього (без лікарської допомоги) може наступити смерть унаслідок згасання життєво важливих функцій.

Все різноманіття електричних травм можна умовно звести до двох основних видів: місцевим і загальним. Можливі також і змішані електричні травми.

Для усунення небезпеки поразки електрострумом важливо знати чинники, що впливають на людину. До них відносяться: