Тема 3. Обґрунтування вартості виготовлення досвідчених зразків. Формування договірної ціни па нддкр

3.3.1 Обґрунтування вартості виготовлення досвідчених зразків.

Витрати по етапі "Виготовлення досвідчених зразків" (Сізг) визначаються як добуток кількості заданих у ТЗ досвідчених зразків (m) на ціну зразка (Цо.з):

Cізг = m Цо.з, тис.грн. (19)

Ціна зразка визначається виходячи з лімітної ціни на розроблювальний виріб:

Цо.з = Цл До.з , (20)

де До.з - коефіцієнт, що враховує підвищені витрати на виготовлення досвідченого зразка, витрати на розробку й виготовлення мінімально необхідного технологічного оснащення, на доробку виробу і його окремих вузлів і ін.,

при Ц_л 1000 грн.К_о.о= 2,5;

при Ц_л 1000 грн.К_о.о =1,5.

У випадках необхідності виготовлення великого з технологічного оснащення, що спричиняє перевищення витрат над оцінкою, одержуваної із застосуванням коефіцієнта К_о.о, обґрунтування витрат здійснюється по формулі:

C_изг= mЦ_лК_о.о+ n_т.оЦ_т.о+ Ц_м.р.т.о(21)

де К_о.о- коефіцієнт, що враховує тільки підвищені витрати на виготовлення досвідченого зразка без витрат на розробку й виготовлення необхідного технологічного оснащення, К_о.о=1,3;

n_т.о- кількість одиниць технологічного оснащення, без яких виготовлення досвідченого зразка неможливо (перелік оснащення представля- ется в складі пояснювальної записки);

Ц_т.о- середня вартість одиниці технологічного оснащення;

Ц_м.р.т.о- ціна можливої реалізації технологічного оснащення.

Тема 3.2. Формування договірної ціни на нддкр

При формуванні структури договірної ціни загальна сума витрат по статтях витрат не повинна перевищувати величини, певної по формулі (1).

Розподіл витрат між головним виконавцем і співвиконавцями рекомендується здійснювати пропорційно їх трудозатратам у межах сумарної трудомісткості НДДКР, певної по формулі 7, тобто

Т_соб = Т_{НД КР}  К_соб, (22)

де Тсоб - трудомісткість власних робіт, чіл.-дн.;

Т_НДДКР- трудомісткість НДДКР, певна по формулі 7;

Ксоб - коефіцієнт, що визначає частку власних робіт у загальних трудозатратах на розробку.

Подальше формування структури ціни здійснюється виходячи із трудомісткості власних робіт.

Величина витрат по статті "Фонд оплати праці" (СФОП) розраховується виходячи із трудомісткості власних робіт (Тсоб) і середньомісячної заробітної плати одного працівника, зайнятого виконанням НДДКР, (ЗПс.м):

, грн. (23)

Витрати по статті "Відрахування на соціальне страхування й формування пенсійного фонду" ( Сс.с) визначаються по формулі:

С_с.c= К_c.cC_ФОП, грн., (24)

де Кс.с - співвідношення відрахувань на соціальне страхування й фонду

оплати праці (значення Кс.з, що рекомендується для розрахунків - 0,38),

частки одиниці.

Витрати по статті "Накладні витрати" (Сн.в) визначаються по формулі:

С_н.в= К_н.вC_ФОП , грн., (25)

де Кн.в - рівень накладних витрат у відношенні до фонду оплати прац (значення Кн.в, що рекомендуються для розрахунків по основним направле ниям тематики НИОКР: ПМ- 1,0 ÷ 1,1; ЗТБ -1,3 ÷ 1,4; НТД - 0,7 ÷ 0,9).

Витрати по статті "Витрати на службові відрядження" (Ском) визначаються по формулі:

С_ком= К_комC_ФОП , грн., (26)

де Кком - співвідношення витрат на службові відрядження й фонду оплати праці (значення Кком, що рекомендуються для розрахунків по тематиці НДДКР по ПМ і ЗТБ - 0,05; по розробці НТД - 0,1).

Витрати по статті "Матеріали" (См) визначаються по формулі:

С_м= К_мC_ФОП , грн., (27)

де Км - співвідношення витрат на матеріали й фонду оплати праці, (значення Км, що рекомендуються для розрахунків по основних напрямках тематики НДДКР: ПМ- 0,7 ÷ 0,9; ЗТБ - 0,1 ÷ 0,2; НТД - 0,02 ÷ 0,05).

Витрати по статті " Спецобладнання для наукових (експериментальних) робіт" визначаються прямим рахунком. При цьому прилади й устаткування загального застосування, включаючи ЗВТ, до Спецобладнання не ставляться.

Витрати по статті "Витрати по роботах, виконуваним сторонніми організаціями й підприємствами" включають витрати співвиконавців на дослідно-конструкторські роботи, витрати на виготовлення досвідчених зразків (С_с/и), орієнтовна оцінка яких може бути зроблена в такий спосіб:

С_с/и= (Т_НДДКР –Т_соб)Ц_ч.д, (28)

де Т_НДДКР- трудомісткість НДДКР, певна по формулі 7, чіл.-дн.;

Тсоб - трудомісткість власних робіт, певна по формулі 22, чіл- дн;

Цч.д - ціна 1 чіл.-дня по роботах співвиконавців приймається на рівні ціни 1 чіл.-дня по власних роботах (див. формулу 18).

3.4 Тема 4.Визначення лімітних цін на НДДКР. Розрахунок корисного ефекту продукції НДДКР довгострокового застосування. Річні експлуатаційні витрати споживача. Визначення лімітної ціни НДДКР на основі експертних оцінок

Лімітна ціна виражає гранично припустимий (верхній) рівень ціни на НДДКР. Лімітна ціна визначається на початкових етапах розробки НДДКР і використовується для техніко-економічних розрахунків, обґрунтування доцільності проведення НДДКР, установлення договірних цін.

Лімітна ціна розраховується по формулі:

Ц_л=Ц_б + Э_пК_е, (29)

де Цл - лімітна ціна нової НДДКР;

Цб - ціна базової НДДКР, прийнятої як аналог для чи розрахунку- лимитной ціни;

Эп - корисний ефект від застосування результатів нової НДДКР;

Ке - коефіцієнт обліку корисного ефекту в ціні нової НДДКР, рівний 0,7. При необхідності змінюється залежно від новизни, народогосподарського значення й особливостей виготовлення й застосування.

Розрахунок корисного ефекту продукції НДДКР довгострокового застосування здійснюється по формулі

, (30)

де Цб - ціна базової НДДКР;

Кп - коефіцієнт обліку росту продуктивності нового виробу в порівнянні з базовим. Розраховується як відношення (В2 : В1) річних обсягів роботи, виробленої при використанні нового виробу (В2 ) і базового (В1), відповідно до показників, включеними в нормативно - технічну документацію, технічне завдання й ін. При цьому враховуються показники надійності нового й базового виробів;

Кд - коефіцієнт обліку зміни терміну служби нового виробу в порівнянні з базовим. Розраховується як відношення:

():() виходячи з термінів служби базового й нового виробів з урахуванням морального зношування (відповідно Т1 і Т2) і нормативний коефіцієнти ефективності (Ен = 0,15);

- зміна поточних витрат експлуатації в споживача при використанні їм нового виробу замість базового (без обліку витрат на їх реінновацію) за термін служби нового виробу з урахуванням морального зношування. Розраховується по формулівиходячи з річних експлуатаційних витрат споживача (И₁,И₂) при використанні їм базового й нового виробів розраховуючи на обсяг роботи, виконуваної за допомогою нового виробу.

Річні експлуатаційні витрати споживача визначають виходячи із прямих матеріальних і трудових витрат, а також витрат по змісту й експлуатації встаткування. При цьому розрахунок матеріальних витрат повинен виконуватися на основі норм витрати матеріалів, запчастин, енергоресурсів, що включаються в нормативно-технічну або іншу документацію;

- зміна відрахувань від супутніх капітальних інвестицій споживача за термін служби з урахуванням морального зношування при використанні їм нового виробу замість базового. Розраховується по формулі:

виходячи із супутніх капітальних інвестицій споживача (К₁ ,К₂) при використанні їм базового й нового виробів розраховуючи на обсяг роботи, виробленої за допомогою нового виробу;

Эс,Ээ - соціальний і екологічний ефект, обумовлений застосуванням нового виробу в споживача. Розраховується за термін служби з урахуванням морального зношування нового виробу на основі показників, зафиксиро- ванних у нормативно-технічній документації, технічному завданні й інших документах.

По окремих видах продукції НДДКР лімітна ціна може визначатися на основі експертних оцінок зміни сукупності параметрів по формулі:

(31)

де Пк - комплексний (інтегральний) показник якості продукції.

При відсутності аналогів для зіставлення й неможливості визначити корисний ефект від застосування принципово нової продукції НДДКР лімітна ціна визначається на основі укрупнених нормативів матеріальних і трудових витрат.

Документи, що рекомендуються для використання при розрахунку договірних цін. При розрахунку договірних цін рекомендуються для використання наступні документи:

1 "Нормативи трудомісткості на проектування технологічних процесів виготовлення досвідчених зразків виробів, інструмента й пристосувань".

2"Нормативи трудомісткості на проектування комп'ютерного моделювання й створення відеофільмів".

3 "Рекомендації з економічного обґрунтування вартості НДДКР".

3.5 Тема 5. Оцінка економічної ефективності НДДКР. Науково-технічний, соціальний і економічний ефекти. Основні показники фундаментальних, пошукових і прикладних НДР.

3.5.1 Оцінка економічної ефективності НДДКР.

Економічна ефективність (Е.Е) виміряється зіставленням вартісної оцінки кінцевих результатів з витратами або величиною використаних ресурсів.

При оцінці Е.Е НДДКР ураховується багатобічний вплив НДДКР на розвиток науки, техніки й технології, організації виробництва.

Залежно від характеру й сфери додатка наукових досліджень забезпечується досягнення наступних ефектів:

- науково-технічного;

- соціального;

- економічного.

Науково-технічний ефект характеризує розширення знань, втілених у новій науково-технічній інформації, призначеної для розробки нових способів виробництва, пристроїв і речовин.

Соціальний ефект відбиває зміна умовної діяльності суспільства і його членів. Він проявляється в поліпшенні характеру й умов праці, побутових умов, підвищенні рівня життя населення, поліпшенні умов навколишнього середовища, розширенні можливостей всебічного розвитку особистості й т.д.

Економічний ефект показує приріст корисних результатів, реалізованих при впровадженні НДДКР, за винятком витрат на наукові праці, наведені до однакового розмірність.

При оцінці результатів НДДКР як основний критерій приймається один з видів ефекту ( 1-3), а інші враховуються в якості додаткових або як обмеження. Основний критерій ефективності визначається спрямованістю НДР. По спрямованості розрізняють НДР:

- фундаментальні, результатом яких є нові гіпотези. теорії й т.п.,

- пошукові, у ході яких виявляються техніко-економічні можливості й шляхи впровадження результатів фундаментальних НИР,

- прикладні, у ході яких створюються й удосконалюються способи виробництва, предмети праці й т.п.

Як основні показники фундаментальних НДР приймається науково-технічна ефективність (як правило, соціальна й економічна ефективності не розраховуються).

Як основний показник пошукових і прикладних НДР, як правило, приймається економічний ефект.

3.5.2 Основні показники фундаментальних, пошукових і прикладних НДР

Основними показниками порівняльної Е.Е капітальних вкладень (КВ) служать:

- наведені витрати;

- коефіцієнт порівняльної ефективності;

- строк окупності додаткових КВ за рахунок зниження собівартості.

Наведені витрати по кожному варіанті виробництва продукції однакового обсягу і якості (ця умова обов'язково для забезпечення порівнянності) являє собою суму поточних витрат (собівартості) і КВ у грошових одиницях (буд.е.), наведених до однакової розмірності (до року) відповідно до нормативу порівняльної ефективності ( Ен ). При розрахунку показників Е.Е за рік, КВ приводяться до розмірності поточних витрат і формула наведених поточних витрат має вигляд:

Зi= Сi+ Ен * Кi

де: Сі - поточні витрати (собівартість річного випуску продукції) по й -тім варіанті;

Ен - нормативний коефіцієнт КВ;

Кі = КВ по і- тому варіанті.

Найкращий варіант КВ при оцінці їхньої порівняльної ефективності визначається по мінімуму наведених витрат Зimin. Однак мінімум наведених витрат ще не говорить про їхню доцільність. Тому найбільш ефективний - це варіант із найбільшою величиною ефективності Е и найменшим строком окупності КВ:

Е = (С^б- С^н) / (К^н- К^б), Т = 1/ Е

де : С^б, С^н-собівартість одиниці продукції (робіт) при виробництві на базовій (б) і нової (н) техніці, у буд.е.

К^б, К^н- капітальні вкладення при експлуатації базової й нової техніки,

Т - строк окупності.

Коефіцієнт порівняльної ефективності Е характеризує зниження собівартості (доп.прибуток) на буд.е додаткових вкладень.

Строк окупності Т додаткових КВ - період роботи, за який додаткові капітальні витрати окупляться за рахунок зниження собівартості.

Нормативний коефіцієнт порівняльної Е.Е Ен відбиває мінімально припустиму величину прибутку на буд.е. додаткових капітальних вкладень, а нормативний строк окупності додаткових капітальних вкладень Тн - максимально припустимий строк повернення капвкладень за рахунок обумовленої ними додаткового прибутку (економії).

Визначення показників Е.Е НДДР і заходів НТП є й розходження, обумовлені специфікою наукової діяльності.

По-перше, Е.Е розраховується при техніко-економічному обґрунтуванні (ТЕО), а також при завершенні й при впровадженні НДДКР.

По-друге, визначаються: попередній, потенційний і фактичний Е.Е.

Попередній Е.Е розраховується при обґрунтуванні й завершенні НДДКР на річний обсяг використання результатів (це річний Е.Е).

Потенційний Е.Е показує максимально можливу економію ресурсів, що може бути отримана від впровадження за період, обмежений тривалістю нормального старіння. У різних галузях тривалість нормального старіння різна.

Фактичний Е.Е встановлюється за підсумками впровадження щорічно.

Тема 6. Розрахунок економічної ефективності (Е.Е.) НДДКР. Показники Е.Е. Госпрозрахунковий Е.Е.: базова техніка заміняється нової; створюється принципово нова техніка для випуску продукції, що має ціну; створюється принципово нова техніка, ціна не відома

Показниками Е.Е НДДКР на кожному етапі її розрахунку є:

- народохозяйственный Е.Е, що відбиває приріст народохозяйственных результатів за винятком витрат на ці роботи, наведені до однакової розмірності;

- госпрозрахунковий Е.Е підприємства, дорівнює приросту прибутку при впровадженні НДДКР за винятком витрат на ці роботи, наведені до однакової розмірності;

- госпрозрахунковий Е.Е наукової організації, рівний її участь на паях у народохозяйственной (держпрозрахункової) Е.Е підприємств що застосовують НДДКР;

- коефіцієнт економічної ефективності НДДКР, що показує величину госпрозрахункового ефекту на одиницю витрат;

- потенційний Е.Е розраховується як ефективність заходів НТП;

- народогосподарський (або держпрозрахунковий) Е.Е будь-якого виду (попередній, очікуваний, плановий, фактичний) залежно від відновлення техніки, розраховується по одній з наступних формул на річний обсяг впровадження результатів НДДКР

1.Базова техніка заміняється нової:

де: С^б, С^н- собівартість одиниці продукції (робіт) при виробництві на базовій і новій техніці (у грошових одиницях – гр.од),

- питомі капітальні вкладення при експлуатації базової й нової техніки гр.ед.

А - обсяг річної програми (застосування результатів НДДКР), гр.од.,

Е_н- величина народогосподарський нормативного коэффициена загальної ефективності в промисловості (Е_н= 0.15)

Кп - виробничі витрати на НДДКР, наведені по факторі часу, гр.од.

2. Створюється принципово нова техніка для випуску продукції, що має ціну (ціна відома):

де: Ц - ціна одиниці продукції, гр.од.,

С_н- обсяг застосовуваного результату (річна програма) ед.изд.,

К_н - капітальні вкладення, пов'язані з випуском продукції (з виробленням продукції на новій техніці), гр.од.,

К_п - предпроизводственные витрати на НДДКР, наведені по факторі часу, гр.од.,

К_н+ К_п - нормативний прибуток.

3.Створюється принципово нова техніка, ціна невідома

де: Р - норма рентабельності для продукції (норма в частках від собівартості, якщо виражено у відсотках, то ділять на 100).

Держпрозрахунковий Е.Е комплексу НДДКР підприємства (очікуван і фактичний) розраховується на річний обсяг випуску продукції по наступній формулі:

де: Пб - прибуток у базисному періоді, буд.е.,

-обсяги (річний) продукції в базисному й новому періодах, до й після впровадження НДДКР,

- собівартість продукції в базисному й новому періодах, буд.е.,

- виробничі витрати на комплекс НДДКР підприємства (для ряду організацій).

В окремих випадках, коли НИОКР проводиться для одного підприємства і їхніх результатів не відбиваються на якості продукції, госпрозрахунковий ефект збігається з величиною народохозяйственного ефекту.

Держпрозрахунковий ефект будь-якого виду, тобто попередній, очікуваний, і т.д., наукової організації, визначається в такий спосіб:

де: Е – народогосподарський ефект (попередній, очікуваний, плановий, фактичний), знайдений по одній з наведених раніше формул,

Д_і - участі на паях організації на й - тім етапі.

Коефіцієнт Е.Е(очікуваний, плановий, фактичний) визначається в такий спосіб:

де: Е_орг- ефективність організації,

К_п - предпроизводственные затараты.

Коефіцієнт потенційної Е.Е визначається:

де: Е_оргі- економічний ефект і- го року,

- потенційний економічний ефект і- го року, наведений по факторі часу до першого року розрахункового періоду, t - число років розрахункового періоду (уважається нормальним, якщо:

Е_пот= 1- 2 д.е./буд.е.рік)

У розрахунках ефективності НДДКР, проведених протягом декількох років, витрати (наведен і фактичні) приводяться по факторі часу й підсумуються за всі роки:

де: n - число років предпроизводственных витрат,

К_t- предпроизводственные витрати в t -ом року,

at - коефіцієнт приведення по факторі часу,

t_p- розрахунковий рік,

t - поточний рік,

Е_нп- норматив приведення по факторі часу. Раніше Е_нп= 0,08, а наприкінці 80- х років його рекомендували брати 0,1.

У цей час для приведення його треба брати рівним банківському відсотку, діленому на 100. Тому що банківський відсоток зараз високий, то ніхто не вкладає гроші в капітальне будівництво, НДДКР. Гроші просто здають у банк і одержують відсотки. У західних банках цей відсоток коливається від 6 до 25%.

Розглянемо наступний приклад: витрати на НДДКР по роках склали:

1992 рік -- -і- 10млн,

1993 рік -- -і- 20 млн,

1994 рік -- -і- 30 млн, 1995 рік - рік початку виробництва (рік приведення).

Як ми розглядали раніше, можливі три варіанти. Якщо всі варіанти дають однакові результати, то наведені витрати Зimin,

З = З + Е_н* К_п

Той варіант, що вимагає найбільш тривалий період капітальних вкладень, буде самим не вигідним. Нехай Ен = 0,1. тоді:

3 2

З =10 х (1 +0,1) х (1+0,1) х (1+ 0,1) = 10 х 1,1 + 20 х (1+0,1) + 30х (1 + 0,1).

1992р. 1993р. 1994р.

Приведення назад дає негативний показник у ступені й далекі за часом більші ефекти зменшуються при приведенні й стануть порівнянні з поточними.