- •32. Народна картина «Козак Мамай». Її зміст та символічність образів
- •41. Стильові напрямки в укр.Мистецтві 20 ст. (модерн, авангард, соцреалізм, постмодернізм)
- •45. Основні історичні етапи розвитку музики в Україні. Сучасна музична культура
- •Список пам’яток
- •Трипільський розписний посуд. Енеоліт.*
- •Скіфська пектораль.*
- •Збруцький ідол. Вигляд з чотирьох боків.*
- •Софійський собор у Києві. Хі ст.*
- •Інтер’єр центрального нефа Софійського собору в Києві.*
- •Покров Богоматері з портретним зображенням Богдана Хмельницького. Ікона. Перша пол. Хуііі ст.*
- •Христос – Лоза Виноградна. Ікона. Хуіі-хуііі ст. Село Мазепинець Волинської обл.*
- •Різдво Христове. Ікона. Перша пол. Хуііі ст. З Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.*
- •Св. Уляна (портрет Уляни Апостол). Ікона Преображенської церкви в Сорочинцях. Бл. 1732. *
- •Портрет отамана Даниїла Єфремовича. Хуііі ст.*
- •Народна картина „Козак-Мамай” („Козак – душа правдивая”).*
- •В.Тропінін. Дівчина з Поділля. 1804-1807.*
- •М.Пимоненко. Святочне ворожіння. 1888.*
- •К.Трутовський. Жінка з полотном. Друга пол. Хіх ст.*
- •Володимирський собор у Києві. 1862-1896.*
- •І.Труш. Портрет Лесі Українки. 1900.
- •А.Куїнджі. Місячна ніч на Дніпрі.*
- •О.Мурашко. Портрет дівчини в червоному капелюсі. 1902-1903.*
45. Основні історичні етапи розвитку музики в Україні. Сучасна музична культура
Украинский народ, помимо прочего, всегда отличался еще и своей музыкальностью, которая была отмечена с доисторических времен. Одним из самых ярких явлений в украинской народной песне стали думы (жанр) и исторические песни в 15-16 вв. Они являли собой некий символ национальной культуры и истории. Существовала традиция величальных и исторических песен, в которых воспевались различные исторические события, походы, князья и герои. Сочинителями и исполнителями таких песен были кобзари. Они играли бандурах или кобзах, в которых выражались чистые помыслы народа и его свободолюбивый характер. Известны такие песни как «Про трёх братьев Азовских», «Про Марусю Богуславку», «Хмельницкий». Уже в XIV—XVII и XVIII веках украинские музыканты прославились за пределами Украины. аиболее известные кобзари — Тимофей Белоградский, Андрей Шут, Остап Вересай Многие украинские помещики содержали собственные крепостные симфонические оркестры и хоры. А гетман К. Разумовский, помимо оркестра и хора, имел собственный оперный театр и уникальную музыкальную библиотеку. Лучшие крепостные оркестры с 1797 года ежегодно выступали на Киевской контрактовой ярмарке. Народные песни, мелодии и танцы вошли в репертуар современных капелл бандуристов, Украинского народного хора им. Г. Веревки, Черниговского и Закарпатского народных хоров.
Список пам’яток
-
Трипільський розписний посуд. Енеоліт.*
Орнамент трипільської кераміки. Орнамент писанки з міфологічними мотивами. Поверхня посудини поділена на «просторові» зони. У «верхньому небі» хрести й хвилясті лінії, які символізують вічних рух сонця (нескінченність життя), крапки «нижнього неба» ототожнюються з краплинами дощу. Ще нижче знаходиться земля – ромби з крапками. Посуд з таким орнаментом наділявся магічними властивостями. Для впливу на небесну вологу трипільці використовували глечики з так званим «зміїним орнаментом». У світовій міфології змія часто пов\язується з водою і таке зображення здатне притягати дощ.
-
Скіфська пектораль.*
Пектораль із Товстої могили – нагрудна прикраса скіфського царя 4 ст до н.е. Пектораль виявлено 1971р під час археологічних досліджень поховання у кургані скіфського періоду Товста могила Дніпропетровської області. Вважають, що пектораль виготовили давньогрецькі майстри-ювеліри на замовлення знатних скіфів, і датують 4 ст. до н.е. Композиція пекторалі складається з трьох рівнів. Найнижчий – анімалістичні сцени за участю міфологічних та реальних звірів. Середній – флористичні мотиви. Верхній – сцени за участю скіфів та домашніх тварин.Є кілька версій-інтерпретацій зображених мотивів. На пекторалі зображено побутові сцени з життя скіфів; скіфська легенда про Золоте руно та двох братів, що вирушили на його пошуки.
-
Збруцький ідол. Вигляд з чотирьох боків.*
Універсальна модель світу знайшла відображення в багатьох скульптурних пам\ятках. Знайден 1848р біля м.Гусятина. Це чотиригранний стовп, прикрашений рельєфними зображеннями. Чотири грані й звернені на чотири сторони світу обличчя. По вертикалі стовп ділиться а три частини: верхня зображує чотирьох богів «верхнього світу», середня відводиться людям, а нижн являю собою потойбічний світ. Ця пам\ятка втілює ідею цілісного Космосу. Більшість дослідників вважають, що божество «нижнього світу», яке стоїть навколішках і підтримує знизу землю з людьми – це бог потойбічного світу Велес. У верхній частині зображена богиня вологи й родючості Мокош з рогом достатку в руках;жіноче божество з обручкою – богиня кохання й шлюбу – Лада. Сам ідол – бог Род, який мислився божеством родючості. Основна функція цього бога - народження нового життя.
