Kisel_Dasha__1

Коррекс№ фото корекс.

Корректив№ коректив, -у; (исправление — ещё) с. виправлення.

Корректирование№ коригування, корегування, коректування; (исправление — ещё) виправлення.

Корректировать№ коригувати, -ую, -уєш, корегувати, коректувати; (исправлять — ещё) виправляти.

Корректироваться№ коригуватися, -ується, корегуватися, коректуватися.

Корректировка№ коригування, корегування, коректування (с.), корекція; виправлення. Ср. корректировать.

Корректировочно-разведывательный№ кори(е)гувально-розвідувальний.

Корректировочный№ коригувальний, корегувальний, коректувальний.

Корректировщик№ воєн, коригувальник, корегувальник, коректувальник.

Корректирующий№ 1. прич. який (що) коригує (корегує, коректує); 2. прил. коригувальний, корегувальний, коректувальний, для корекції; ~ие коды информ. Коректувальні (коригувальні, корегувальні) коди.

Корректно№ нареч. коректно; чемно, тактовно;ввічливо. Ср. корректный.

Корректность№ коректність, -ності; чемнють, тактовність; ввічливість, -вості. Ср. корректный.

Корректный№ коректний; (учтивый — ещё) чемний, тактовний; (вежливый — ещё) ввічливий.

Корректор№ полигр. коректор.

Корректорский№ полигр. коректорський.

Корректорша№ полигр.,разг. коректорка.

Корректура№ полигр. коректура, уст. коректа; править ~ру правити (виправляти) коректуру.

Корректурный№ полигр. коректурний; к. оттиск коректурний відбиток.

Коррекция№ спец. корекція; к. зрения мед. корекція зору; к. траектории физ. корекція траєкторії.

Коррелометр№ физ. корелометр.

Коррелят№ лингв., филос. корелят.

Коррелятивность№ книжн. корелятивність,-ності.

Коррелятивный№ книжн. корелятивний; (соотносительный — ещё) співвідносний, взаємозалежний.

Корреляционный№ книжн. кореляційний; (соотносительный — ещё) співвідносний; к. анализ кореляційний аналіз.

Корреляция№ книжн. кореляція; (соотношение—ещё) с. співвідношення.

Коррепетитор№ муз. корепетитор.

Корреспондент№ кореспондент; (сотрудник газеты, журнала и т. п. — ещё) дописувач; внештатный к. позаштатний кореспондент (дописувач); собственный к. власний кореспондент.

Кореспондентка№ кореспондентка; допйсувачка. Ср. кореспондент.

Корреспондентский№ кореспондентський; ~кая сеть фин. кореспондентська мережа; к. пункт журн. кореспондентський пункт; к. счёт фин. кореспондентський рахунок; ~кое удостоверение кореспондентське посвідчення.

Корреспонденция№ 1. кореспонденція; (статья., заметка в газете — ещё) м. допис, -у; 2.(переписка — ещё) листування (с.), кореспонденція; входящая к. вхідна кореспон денція; заказная к. рекомендована кореспонденція; исходящая к. вихідна кореспонденція.

Корреспондировать¹ №уст. 1. {находиться в переписке) листуватися, -уюся, -уєшся; 2. (направлять куда-л. корреспонденцию) дописувати, -ую, -уєш, уст. кореспондувати, -ую,-уєш.

Корреспондировать² № (чему, с чем — соответствовать чему-л.) книжн. кореспондувати, -ую, -уєш (чому, з чим), відповідати (чому).

Коррехидор№ ист. корехідор.

Корригирование№ коригування, корегування.

Корригировать№ коригувати, -ую, -уєш, корегувати; (исправлять — ещё) виправляти.

Коррнгироваться№ коригуватися, -ується, корегуватися.

Коррида№ корида.

Корридо№ нескл., с., фолькл. коридо.

Корродированный№ хим. кородований.

Корродировать№ хим. кородувати, -ую, -уєш.

Коррозиестойкий№, коррозионностойкий, коррозийностойкийкорозієстійкий, корозійностійкий.

Коррозионный№, коррозийный в разн. знач. корозійний; ~онная стойкость мет. Корозійна витривалість.

Коррозия№ в разн. знач. корозія; к. металла мет. корозія металу; к. почвы с.-х. корозія грунту; точечная к. спец, крапчаста корозія.

Коррумпант№ (коррупционер) уст. корумпант.

Коррумпирование№ социол., юр. корумпування; (продажность, подкуп) продажність,-ності, підкуп, -у, підкупність.

Коррумпированность№ корумпованість, -ності; продажність, підкупність. Ср. коррумпированный.

Коррумпированный№ социол., юр. корумпований; (продажный, подкупный) продажний, підкупний.

Коррумпировать№ несов. и сов., социол., юр. корумпувати, -ую, -уєш.

Коррумпироваться№ несов. и сов., социол., юр. корумпуватися, -ується.

Коррупционер№ корупціонер.

Коррупция№ социол., юр. корупція; (продажность — ещё) продажність, -ності.

Корсаж№ корсаж, диал. стан, станик.

Корсажница№ спец, корсажниця.

Корсажный№ корсажний.

Корсак№ зоол. корсак, -а.

Корсар№ мор., ист. корсар; (пират — ещё) пірат, флібустьєр.

Корсарский№ мор., ист. корсарський; (пиратский — ещё) піратський, флібустьєрський.

Корсарство№ мор., ист. корсарство; (пиратство— ещё) піратство, флібустьєрство.

Корсет№ (род пояса) корсет, реже керсет, шнурівка (ж.), уст. шнуровиці, -иць {мн).

Корсетка№ (род кофты) диал, корсетка, керсетка, корсет, реже керсет.

Корсетница№ спец. корсетниця, керсетниця.

Корсетный№, корсеточный корсетний, керсетний, корсетовий, реже керсетовий.

Корсиканец№ корсиканець, -нця; ~нцы мн. корсиканці, -ів.

Корсиканка№ корсиканка.

Корсиканский№ корсиканський.

Корсчёт№ (корреспондёнтский счёт) коррахунок, -нку (кореспондентський рахунок).

Корсь№ м. и ж., ист. корсь, -сі.

Корт№ спорт, корт, -у; теннисный к. тенісний корт.

Кортадерия№ бот. коргадерія.

Кортеж№ кортеж, -у; свадебный к. весільний кортеж.

Кортежный№ кортежний.

Кортексон№ биол., фарм. кортексон, -у.

Кортесы№ мн., политол. кортеси, -ів.

Кортиев№: к. орган анат. кортіїв орган.

Кортизол№ фарм. кортизол, -у.

Кортизон№ фарм. кортизон, -у.

Кортик№ мор. кортик.

Кортикализация№ биол. кортикалізація.

Кортикальный№ биол. кортикальний.

Кортико-висцеральная№: к. теория мед. кортико-вісцеральна теорія.

Кортиковый№ мор. кортиковий.

Кортикостероиды№ мн., биохим. Кортикостероїди, -ів.

Кортикостерон№ биохим. кортикостерон, -у.

Кортикотропин№ биохим. кортикотропін, -у.

Кортин№ фарм. кортин, -у.

Корточки№: сесть (присесть) на к. сісти (присісти) навпочіпки (напочіпки, реже почіпки, разг. карячки, диал. накарачки и накарячки).

Корунд№ мин. корунд, -у.

Корундовый№ мин. корундовий.

Корфбол№ спорт, корфбол, -у.

Корча№ см. корчи.

Корчага№ диал. горщик (м.), диал. саган, -а (м.), корчага; (чугунная) м. чавун, -а, баняк, -а.

Корчажка№ уменьш. горщечок, -чка (м); м. чавунчик, банячок, -чка. Ср. корчага.

Корчак№ ист., археол. корчак, -а.

Корчевалка№ техн. корчувалка.

Корчевальный№ корчувальний.

Корчевание№ корчування.

Корчеватель№ техн. корчувач, -а, корчувальник.

Корчеватый№ диал. корчуватий.

Корчевать№ корчувати, -ую, -уєш.

Корчеваться№ корчуватися, -ується.

Корчёвка№ см. корчевание.

Корчемник№ см. корчмарь.

Корчемница№ см. корчмарка.

Корчемный№ см. корчмарский.

Корчемство№ уст. корчмування, корчемство.

Корчи№ мн., разг. корчі, -ів, ж. судома; ~ча ед. корч, -у.

Корчить№ 1. (сводить судорогами) корчити, -ить, судомити, скручувати, -ує; 2. (прикидываться кем-л.) разг. корчити; удавати (удаю, удаєш); к. гримасы (рожи, мины) разг. кривлятися, викривлятися, виробляти (робити) міни (гримаси), гримасувати, -ую, -уєш; к. дурака корчити (клеїти) дурня; к. из себя кого вдавати (морщити) із себе кого; к. смиренника удавати [з себе] святого та Божого (смиренника); к. шута блазнювати, -юю, -юєш.

Корчиться№ корчитися, -ться, судомитися, разг. коцюрбитися, -блюся, -бишся, карлючитися.

Корчма№ уст. корчма.

Корчмарка№ уст. корчмарка.

Корчмарский№ уст. корчмарський, корчемний.

Корчмарь№ уст. корчмар, -я.

Коршун№ орн. шуліка, коршак, -а, каня (ж.), разг. шуляк, -а и рябець, -бця; ~ном налететь (броситься и т. п.) шулікою (коршаком, яструбом) налетіти (кинутися и т. п.).

Коршуний№ шуліки (род. п.), шулічий, коршака (род. п.), разг. рябця (род. п.).

Коршуньё№ собир. коршаки, -ів (мн.).

Корыстно№, корыстливо нареч. корисливо; користолюбно; зажерливо. Ср. корыстный.

Корыстность№ корисливість, -вості, с. користолюбство.

Корыстный№, корыстливый корисливий; (корыстолюбивый — ещё) користолюбний; (меркантильный — ещё) меркантильний, грошолюбний, сріблолюбний; (алчный —ещё) зажерливий, пожадливий; из ~ных побуждений з корисливих (меркантильних) міркувань, зі шкурних мотивів, заради зиску, задля вигоди.

Корыстолюбец№ користолюбець, -бця, груб. здирник.

Корыстолюбиво№ нареч. користолюбно, корисливо; (алчно — ещё) зажерливо, пожадливо.

Корыстолюбивый№ користолюбний, кориливий; (алчный — ещё) зажерливий, пожадливий; (меркантильный — ещё) меркантйльний, грошолюбний, сріблолюбний.

Корыстолюбие№ користолюбство, грошолюбство, сріблолюбство, ж. меркантильність, -ності, корисливість, -вості, зажерливість, пожадливість.

Корысть№ 1. (выгода) користь, -ті, вигода, м. зиск, -у, інтерес, -у; (прибыль — ещё) м. прибуток, -тку; 0 на старости жениться — не себе к. поел. старому женитися — тільки журитися; 2. см. корыстолюбие.

Корытище№ увел, велике корито.

Корыто№ корито; (для домашнего обихода — ещё) мн. ночви, -чов, диал. вагани, -ів, нецьки, -цьок; ж., перен., разг. годівниця; остаться (оказаться) у разбитого ~та, вернуться к разбитому ~ту перен. лишитися ні з чим, зостатися (опинитися, залишитися, лишитися) над розбитим коритом (коло розбитого корита, з поламаним возом); 0 было бы к., а свинья будет погов. аби корито, а свині прийдуть; аби були побрязкачі, то будуть і послухачі; аби люди, а піп буде; мудрёное дело к.! велйке діло опеньки!

Корытообразный№, корытчастый коритоподібний, як корито.

Корытце№ уменыи. коритце; мн. ночовки, -вок, ночовочки, -чок. Ср. корыто.

Корь№ мед. кір (род. кору).

Корьё№ с о б и р. кора.

Корьедробилка№ техн. кородробарка.

Корьерезка№ техн. корорізка.

Корюшка№ ихт. корюка, корюшка.

Корюшковый№ ихт. корюковий, корюшковий.

Коряво№ нареч. неоковирно, недоладно, незграбно, незугарно, кострубато. Ср. корявый 2.

Корявость№ 1. корявість, -вості, кострубатість, -тості; зашкарублість, -лості; 2. неоковирність, -ності, невправність, недоладність, незграбність, незугарність, кострубатість. Ср.корявый 1—2.

Корявый№ 1. (искривлённый) корявий, кострубатий; (заскорузлый — ещё) шкарубкий, зашкарублий; (коряжистый) разг. корячкуватий; 2. (перен.: нескладный, некрасивый) разг. неоковирний, невправний, недоладний, незграбний, незугарний, кострубатий; 3.(изрытый оспой) прост, рябий.

Коряга¹№, прост, коряжина корч, -а (.м.), реже коряга, коряжина.

Коряга² №(рука) жарг. коряга.

Коряжистый№ корчуватий, разг. корчастий, корячкуватий, кордубатий.

Коряжник№ с о б и р. корчі, -ів (мн.).

Коряк№ этнол. коряк, -а; ~ки мн. коряки, -ів.

Корякский№ этнол. коряцький; к. язык коряцька мова.

Корячиться№ 1. прост, розкарячуватися, -уюся, -уєшся; 2. перен., прост. упиратися, опинатися; 3. прост, надриватися, підриватися, надсаджуватися, -уюся, -уєшся.

Корячка№ этнол. корячка.

Коса№ нескл., м. и ж.; неизм., этнол. коса; язык к. мова коса.

Коса¹ № (заплетённые волосы) коса.

Коса² № с.-х. коса; (для камыша) м. різак, -а; 0 нашла к. на камень погов. найшла (трапила, натрапила, наскочила) коса на камінь, наскочив чорт на біса.

Коса³ № геогр. коса, обмілина, м. пересип, -у.

Косарь¹ № косар, -я.

Косарь² № (нож) сікач, -а.

Косатка№ зоол. косатка.

Косатки№ мн., ихт. косатки, -ток.

Косач№ орн. тетерук, -а, тетерюк, -а, тетеря, тетервак, -а, тетерів, -рева.

Косачиный№ орн. тетеруковий, тетерин, -а, -е, тетерячий.

Косвенно№ нареч. 1. скісно; 2. посередньо; побічно. Ср. косвенный 1—2.

Косвенный№ 1. (косой) уст. скісний; к. взгляд (взор) скісний погляд; 2. (не непосредственный) посередній, непрямий; (побочный) побічний; ~ые налоги фин. непрямі податки; ~ые результаты побічні результати; ~ые улики юр. побічні докази; 3. (непрямой) лингв. непрямий; ~нное дополнение непря- мий додаток; ~ые падежи непрямі відмінки; к. вопрос непряме питання.

Косеканс№ мат. косеканс.

Косенький№ ласк, косенький.

Косеть№ ставати (стаю, стаєш) косим, ко іти.

Косец№ косар, -я.

Косилка№ с.-х. косарка; к.-измельчитель косарка-подрібнювач (род. косарки-подрібнювача).

Косина№ прост. 1. перекіс, -косу (м.); 2. (косоглазие) косоокість, -кості.

Косинка№ ласк., прост. косоокість, -кості.

Косинус№ мат. косинус.

Косинусоида№ мат. косинусоїда.

Косить¹ №(косой, косилкой) косити (кошу, косиш); (перен.: о болезнях, эпидемии, войне —ещё) убивати, нищити; к. траву косити траву.

Косить² №1. (направлять вкось, кривить) перекошувати, -ую, -уєш, косити (кошу, косиш), кривити, -влю, -виш; к. рот кривити рота (рот); 2. (смотреть искоса, сбоку) косити, скошувати, дивитися (-влюся, -вишся) скоса(диал. зизом); (страдать косоглазием) косити, диал, зизом дивитися; к. глаза (глазами) косити очі (очима), скошувати очі; он ~ит на один глаз він кривий (косить) на одне око; 0 не ~си глаз на чужой квас погов. з чужого добра не зробиш двора, чужим добром не забагатієш, чужий кожух не гріє.

Косить³ №жарг. 1. (уклоняться от работы, обязанностей) косити (кошу, косиш), відкручуватися, -уюся, -уєшся (від чого); 2. (притворяться) косити (під кого-що), симулювати, -юю, -юєш (що), грати комедію.

Коситься¹ № коситися, -иться. Ср. косить¹.

Коситься² № (кривиться; относиться недружелюбно) коситися (кошуся, косишся); (смотреть искоса — ещё) дивитися (-влюся, -вишся) скоса (диал. зизом).

Косица¹ № уменьш. кіска, косиця. Ср. коса¹.

Косица¹ № мор. косиця.

Косичка№ уменьш.-ласк, кіска, кісонька, косич-ка. Ср. коса¹.

Косма№ патла, кудла, м. космак, -а, пелех.

Косматеть№ разг. кошлатіти, кудлатіти.

Косматить№ разг. кошлати, кошлатити, -ачу, -атиш, косматити, космачити, куйовдити,-джу, -диш, розкуйовджувати, -ую, -уєш, кудлати, кучмити, -млю, -миш, кострубачити.

Косматиться№ разг. кошлатися, кошлатитися, -ачуся, -атишся, косматитися, космачитися, куйовдитися, -джуся, -дишся, розкуйовджу-ватися, -уюся, -уєшся, кудлатися.

Косматый№ кошлатий, косматий, кострубатий, разг. кудлатий, кудластий, патлатий, пелехатий; (лохматый) лахматий.

Космач№ прост, кудлай, -ая, кудлань, -ня, кудлач, -а, кудла (ж), патлач, -а, патлань, -ня, м. и ж., диал. куйовда.

Косметик№ косметик.

Косметика№ косметика; лечебная к. лікувальна косметика.

Косметический№ косметйчний; ~кое средство косметичний засіб.

Косметичка№ разг. косметичка.

Косметолог№ косметолог.

Косметологический№ косметологічний.

Косметология№ косметологія.

Космея№ бот. космея.

Космизм№ филос. космізм, -у.

Космист№ филос. косміст.

Космический№ космічний; ~кая пыль астр. космічний пил; ~ие лучи физ. Космічні промені, космічне проміння; ~ие скорости физ. космічні швидкості; к. корабль космічний корабель.

Космовидение№ космобачення.

Космогонический№ космогонічний; к. цикл муз. космогонічний цикл.

Космогония№ космогонія.

Космографический№ уст. космографічний.

Космография№ уст. космографія.

Космодром№ космодром, -у.

Космодромный№ космодромний.

Космоидный№ палеонт. космоїдний.

Космолёт№ космоліт, -льоту.

Космолётчик№ космопілот.

Космологический№ космологічний, світознавчий.

Космология№ космологія, с. світознавство.

Космонавт№ космонавт; (астронавт — ещё) астронавт, поэт, зореплавець, -вця.

Космонавтика№ космонавтика; (астронавтика — ещё) астронавтика.

Космонавтка№ космонавтка; (астронавтка — ещё) астронавтка.

Космооткрыватель№ космовідкривач, -а.

Космоплавание№ космоплавання.

Космоплаватель№ космоплавальник.

Космоплан№ космоплан, -у.

космополит №космополіт.

Космополитизм№ космополітизм, -у.

Космополитический№, космополитичный космополітичний; ~ческие взгляды космополітичні погляди.

Космополитка№ космополітка.

Космос№ кбсмос, -у; открытый к. відкритий космос.

Космоснимок№ космознімок, -мка.

Космофизик№ космофізик.

Космофизика№ космофізика.

Космофизический№ космофізйчний.

Космохимик№ космохімік.

Космохимический№ космохімічний.

Космоцентр№ космоцентр, -у.

Космы№ мн., прост, патли, -ів, кудли, косми (род. косм), космаки, -ів, пелехи, -ів; растрепать к. кому вичубити (розпатлати, розкуйовдити, -джу, -диш) кого.

Косная№ сущ., (ж.), диал. човник (м.).

Коснеть№ 1. (пребывать в состоянии застоя) нидіти, скніти, шкарубнути, шкарубіти; к. в невежестве нидіти (скніти) в неуцтві, животіти в темряві; 2. (терять подвижность, гибкость, коченеть) дубіти, клякнути, заклякати.

Косно№ нареч. відстало, зашкарубло, заклякло, задубіло; мляво, бездіяльно, шёртно. Ср. косный¹.

Косность№ відсталість, -лості, зашкарублість, закляклість, задубілість; млявість, -вості, бездіяльність, -ності, інертність. Ср. косный¹.

Косноязычие№ недорікуватість, -тості, кривомовність, -ності, тяжкомовність, недомовність, гугнявість, -вості (ж.).

Косноязычно№ нареч. недорікувато, гугняво.

Косноязычный№, косноязыкий недорікуватий, недорікий, недомовний, гугнявий.

Коснуться№ см. касаться.

Косный¹ №відсталий, зашкарублий, закляклий, задубілий; (медлительный, ленивый) млявий, бездіяльний, інертний; ~ые взгляды відсталі (зашкарублі, задубілі, консервативні) погляди; к. ум ледачий (млявий) розум;

к. человек відстала (млява розумом) людина.

Косный² №кісний. Ср. коса¹.

Косный³ №косовий. Ср. коса².

Косо№ нареч. косо, криво; (наклонно — ещё) скісно, косяка; к. смотреть (глядеть) на кого скоса (косо, криво, кривим оком, косим оком) дивитися на кого-що, диал. зизом (зизим оком) дивитися на кого-що; бісом дивитися на кого-що; к. улыбаться (усмехаться) косо (криво) всміхатися (посміхатися); 0 к., криво, лишь бы живо погов. косо, криво, аби живо; стук-грюк, аби з рук.

Кособокий№ кособокий, кривобокий.

Кособоко№ нареч. кособоко, кривобоко.

Кособочить№ прост, кособочити, кривобочити, кособочитися.

Кособочиться№ прост, кособочитися.

Косовар№ этнол. косовар; ~ры мн. косовари, -ів.

Косоварка№ этнол. косоварка.

Косоварский№ этнол. косоварський.

Косовато№ нареч. косувато, кривувато.

Косовица№ с.-х. косовиця, сінокіс, -косу (м), сіножать, -ті; (жатва) жнива (род. мн. жнив).

Косовище№ кісся.

Косоворотка№ косоворотка.

Косоворотный№ косоворотний.

Косоглазие№ мед. косоокість, -кості, разг. зизокість (ж); расходящееся к. мед. розбіжна косоокість (зизоокість).

Косоглазость№ косоокість, -кості, разг. зизо- окість.

Косоглазый№ косоокий, косий, разг. зизоокий, кривоокий, диал. зизуватий.

Косогон№ спец, косогін, -гону.

Косогор№ косогір, -гору.

Косой¹ №1. косий; (наклонный — ещё) скісний, навскісний; к. взгляд (взор) у кого перен. косий (недобрий, неприязний; підозріливий, недовірливий) погляд у кого, криве бко у кого; к. ворот косий комір; к. дождь скісний дощ; к. пробор косий проділ; к. треугольник мат. косий трикутник; к. угол косий кут; 0 ~сая сажень в плечах у кого сажневі плечі (рамена) у кого, широкоплечий (кремезний, дужий, крижастий) хто; 2. (косоглазый) косоокий, косий, разг. кривобкий и зизоокий, диал. зизий, зизуватий.

Косой² №(о зайце) сущ., м., прост, куций, -ого.

Косок№ спец. косок, -ска.

Косолапить№ клишати.

Косолапо№ нареч. 1. клишаво; 2. незграбно. Ср.косолапый 1—2.

Косолапость№ 1. клишоногість, -гості, клишавість, -вості; 2. незграбність, -ності. Ср. косолапый 1—2.

Косолапый№ 1. клишоногий, клишавий; 2. (перен.: неуклюжий) разг. незграбний, неповороткий, вайлуватий, ведмедикуватий; сущ., м. и ж. незграба, м. неповертайло, ж. неповоротниця.

Косонаправленный№ скісноспрямований.

Косоплечий№ широкоплечий.

Косопоперечный№ скіснопоперечний.

Косоприцельный№: к. огонь воен. косоприцільний (навскісний) вогонь.

Кососимметричный№ скісно симетричний.

Косоротиться№ (скашивать рот) прост. кривити (-влю, -виш) рота, кривитися.

Косоротый№ прост, косоротий, криворотий.

Косорукий№ косорукий, криворукий.

Косорукость№ мед. косорукість, -кості, криворукість.

Косослой№ лес. косошарість, -рості (ж).

Косослойность№ лес. косошарість, -рості.

Косослойный№ лес. косошарий.

Косоугольник№ мат. косокутник.

Косоугольный№ мат. косокутний.

Косс№ (мера длины) кос.

Костариканец№ костариканець, -нця; ~нцы мн. костариканці, -ів.

Костариканка№ костариканка.

Коста-риканский№ коста-риканський.

Костевой№ см. костный.

Костедробильный№ кісткодробильний.

Костенеть№ костеніти, ціпеніти, завмирати; (коченеть — ещё) клякнути, заклякати, дубіти.

Костеобрабатывающий№ кісткообробний.

Костёл№ костел, -у, костьол; зальный к. архит. зальний костел (костьол).

Костёльный№ костельний, костьольний.

Костёр¹№1. багаття (с.), с. вогнище, реже огнище и ж. ватра; 2. (поленница) спец., диал. костер, -тра; 3. горн. костер.

Костёр² №бот. стоколос, -у.

Костёрище№ увел. вогнище, реже огнище, ватрище (с.).

Костерить№ см. костить.

Костерок№, костёрчик уменьш. багаттячко (с.).

Костеязычные№ сущ., мн., ихт. кісткоязикові, -их.

Костиоз№ мед. костіоз, -у.

Костистость№ костистість, -тості; кощавість, -вості, кістлявість. Ср. костистый.

Костистый№ костистий, разг. окостуватий; (костлявый — ещё) кістлявий, кощавий; ~ые рыбы мн., ихт. костисті риби.

Костить№ прост. чесати (чешу, чешеш), чистити (чищу, чистиш), костити (кощу, костиш), картати, лаяти.

Костия№ зоол. костія.

Костлявость№ кощавість, -вості, кістлявість; костистість, -тості. Ср. костлявый.

Костлявый№ кощавий, кістлявий; (костистый — еще) костистий, разг. окостуватий.

Костномозговой№ кістковомозковий.

костно-суставный№ кістково-суглобний.

Костнотуберкулёзный№ кістковотуберкульозний.

Костно-хрящевой№ кістково-хрящовий.

Костный№ кістковий; ~ная мука кісткове борошно; к. мозг анат. кістковий мозок.

Костоеда№ мед. костоїда.

Костолом№ 1. (ломота) прост, ломота, диал. гризь, -зі (ж.), гостець, -тця; 2. (о человеке) прост. костолам, костолом.

Костоломка№ прост, костоломка.

Костоправ№ костоправ.

Костоправство№ костоправство.

Косторез№ косторіз.

Косторезный№ косторізний.

Косточка¹ №уменьш.-ласк. кісточка; 0 перемывать ~ки кому разг. перемивати кісточки кому, перетирати (переминати) на зубах кого, пересуджувати, -ую, -уєш кого; по ~ам разбирать кого-что по кісточках розбирати (перебирати) кого-що. Ср. кость.

Косточка² №бот. кісточка, м., разг. камінець, -нця; выходить (пойти) в ~ку сад. виходити (піти) в кісточку.

Косточковые№ сущ., мн., бот. кісточкові, -их.

Косточковый№ кісточковий; к. культуры кісточкові культури. Ср. косточка².

Костра№ спец. костриця, кістрйця, с. терміття.

Кострец№ крижі, -ів (мн.), кострець, -ця; (у птиц) куприк, купер, -пра.

Кострецовый№ куприковий.

Кострика№, реже кострица см. костра.

Костричный№ костричний; (сделанный из костры — ещё) костричаний.

Кострище№ (место, где был костёр) вогнище, реже огнище, ватрище.

Костровый¹ №1. вогнищевий, реже огнищевий, ватровий; 2. костровий; 3. костровий. Ср. костёр¹1—3.

Костровый² №см. костричный.

Костромичи№ мн. костромичі, -ів.

Костромской№ костромський.

Костумбризм№ иск., лит. костумбризм, -у.

Костылёк№ уменьш.-ласк. 1. миличка (ж.). костурок. -рка; 2. костурок. Ср. костыль¹1—2.

Костыледёр№ техн. виймальник костилів.

Костылезабивщик№ техн. забивальник костилів.

Костылик№ см. костылёк.

Костыль¹ №1. (для хромых) милиця (.ж:.), костур, увел, костуряка, ж., диал. куля; 2. (посох) уст. костур.