Kisel_Dasha__1

Концептуалистический№, концептуалістский концептуалістичний, концептуалістський.

Концептуально№ нареч. концептуально.

Концептуальный№ концептуальний; ~ное искусство концептуальне мистецтво.

Концепцинонный№ концепційний.

Концепция№. концепція.

Концерн№ экон. концерн, -у.

Концерт№ концерт, -у.

Концертант№ муз. концертант.

Концертантка№ муз. концертантка.

Концертино№ нескл., с., муз. концертино.

Концертировать№ муз. концертувати, -ую, -уєш, давати (даю, даєш) концерти.

Концертирующий№ який (що) концертує (дає концерти, актйвно гастролює).

Концертмейстер№ муз. концертмейстер.

Концертмейстерский №муз. концертмейстерський.

Концертно-театральный № концертно-театральний.

Концертно-эстрадный № концертно-естрадний.

Концертный№ концертний; ~ное исполнение концертне виконання.

Концессионер№ экон. концесіонер.

Концессионерский№ экон. концесіонерський.

Концессионный№ экон. концесійний; к, договор концесійний договір.

Концессия№ экон. концесія; иностранная к. іноземна концесія.

Концкорм№ (концентрированный корм) концкорм, -у (концентрований корм).

Концлагерь№ (концентрационный лагерь) концтабір, -бору (концентраційний табір).

Концовка№ лит., полигр. кінцівка.

Концовочка№ уменьш., лит., полигр. кінцівочка.

Кончать№ / кончить 1. (довести до конца)кінчати / кінчити и скінчйти и мног.покінча-ти, поскінчувати, -уємо, -уєте; (завершать что-л.) закінчувати, -ую, -уєш / закінчити, сов. покінчити, завершувати / завершити;(переставать делать что-л. — еще)пере-ставати, -стаю, -стаєш / перестати, -стану, -станеш, припиняти / припинити, -пиню, -пиниш;(бросать — ещё) кидати /кинути; ~ай! разг. досить!, припини!, разг. годі!, шабаш!; к. университет кінчати (закінчу-вати) університет; ~ить читать кінчйти (скінчйти, закінчити) читати; ни начать, ни ~ить ні тпру, ні ну; сквёрно (плохо, дурно) ~ит кто добра не буде з кого, буде поганий(кепський) кінець у кого', 2. (лишать жизни) прост, рішати / рішйти, сов., разг. порішити; 0 ~ня дело, гулйй смело посл. справивділо, гуляй сміло.

Кончаться№ / кончиться 1. кінчатися / кінчитися, сов. скінчйтися, виснажитися, вичерпатися; (оканчиваться) закінчуватися, -ується, закінчитися; 2. (умирать) разг. умирати /умерти (умру, умреш), помирати / померти, разг. кінчатися / кінчйтися, доходити, -джу, -диш / дійти, -йду, -йдеш, конати / сконати.

Кончая№ 1. дееприч. кінчаючи; закінчуючи, завершуючи; ср. кончать 1; 2. предл., с твор. п. кінчаючи (ким-чим); (вплоть до) аж до (кого-чого).

Кінченный№ прич. кінчений, скінчений; закінчений, завершений; ~ен бал перен. та й край, та й по всьому; работа -ена роботу кінчено (скінчено, закінчено, завершено), робота кінчена (скінчена, закінчена, завершена). Ср.кончать 1.

Кончено№ предик., разг. (о прекращении, окончании чего-л) кінчено, скінчено, закінчено; (ідовольно, достаточно) кінець, гбді, буде, край; всё к. все кінчено (скінчено); и к. і (та й) край, і по всьому; тепёрь к.! тепёр кінець (край)!

Конченый№ прил., разг. кінчений; к. человёк пропаща людина.

Кончик№ уменьш.-ласк, кінчик. Ср. конец.

Кончина№ высок, кончина, сконання (с.), скін (м., род. скону), смерть, -ті, м., поэт, відхід (-ходу) у вічність; преждевременная к. передчасна кончина (смерть).

Кончить№ см. кончйть 1—2.

Кончиться№ см. кончаться 1—2.

Конъектура№ спец, кон’єктура.

Конъектурный№ спец, кон’єктурний.

Конъюгаты№ мн., биол. кон’югати, -ів.

Конъюгационный№ биол. кон’югаційний.

Конъюгация№ биол. кон’югація.

Конъюнктив№ лингв, кон’юнктйв.

Конъюнктива№ анат. кон’юнктива.

Конъюнктивит№ мед. кон’юнктивіт, -у.

конъюктивный№ лингв., мед. кон’юнктивний.

Конъюнктура№ кон’юнктура; политйческая к. політична кон’юнктура; рыночная к. ринкова кон’юнктура.

Конъюнктурный№ кон’юнктурний; ~ые цены кон’юнктурні ціни.

Конъюнктурщик№ разг., презр. кон’юнктурник; (приспособленец — ещё) пристосуванець, -нця.

Конъюнктурщина№ разг., презр. кон’юнктурщина; (приспособленчество — ещё) пристосуванство.

Конъюнктурщица№ разг., презр. кон’юнктурниця; (приспособленка — ещё) пристосуванка.

Конъюнкция№ лингв, кон’юнкція, конь кінь {род. коня), м. и ж., разг. коняка; (скакун) скакун, -а; по ~ням !,уст. на к.! (военная команда) по конях!, на коней!, на коня!; ход конём шахм., перен. хід конем; 0 дарёному коню в зубы не смотрят погов. дарованому коневі в зуби не заглядають (зубів не лічать); к. [ещё] не валялся погов. кіт [ще] не валявся; к. на (о) четырёх ногах, а (да) спотыкается погов. кінь на чотирьох [ногах], та й то (той) спотикається; кто коней меняет, у того хомут гуляет посл. хто коні міняє, у того хомут гуляє; куда к. с копытом, туда и рак с клешнёй погов. куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом; коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає; нате і моїх п’ять, щоб було десять; не в коня корм разг. не для [нашого] коня паша, не по голові шапка; старый к. борозды не портит посл. старий віл борозни не псує.

Коньки№ мн., спорт. ковзани, -ів; ~нёк ед. ковзан, -а.

Конькобежец№ спорт. ковзаняр, -а.

Конькобежица№, конькобежка спорт. ковзанярка.

Конькобежный№ спорт. ковзанярський; ~ые соревнования спорт. ковзанярські змагання.

Коньяк№ коньяк, -у.

Коньячный№ коньячний.

Коньячок№ уменьш.-ласк. коньячок, -чку.

Конюги№ мн., орн. конюги, -юг.

Конюх№ конюх, сущ. стайничий, -ого.

Конюшенный№ стаєнний, конюшенний; к.приказ ист. конюшенний приказ.

Конюшенька№ уменьш.-ласк. стаєн[ь]ка.

Конюший№ сущ., ист. конюший, -ого, стаєнний, стайничий.

Конюшня№ стайня, конюшня; 0 Авгиевы ~ни миф. Авгієві стайні.

Коняга№, коняка м. и ж.,разг., ирон. коняка, ж. конячина, м., увел. конисько, конище.

Кооператив№ кооператив, -у; жилищный к. социкл. житловий кооператив; потребительский к. экон. споживчий кооператив; снабженческо-сбытовой к. экон. постачально-збутовий кооператив.

Кооперативно№-колхозный кооперативно-колгоспний; ~ная собственность кооперативно-колгоспна власність.

Кооперативно№-строительный кооперативно-будівельний.

Кооперативный№ кооперативний; ~ное движение кооперативний рух.

Кооператор№ кооператор.

Кооператорша№ разг. кооператорка.

Кооперация№ кооперація; агропромышленная к. агропромислова кооперація; дйчно-строительная к. дачно- будівельна кооперація; жилищная к. житлова кооперація; межотраслевая к. міжгалузева кооперація; по-требительская к. споживча кооперація; производственная к. виробнича кооперація; сбытовая к. збутова кооперація; торгово-закупочная к. торговельно-закупівельна кооперація.

Кооперирование№ кооперування; (объединение —ещё) об’єднання.

Кооперированный№ кооперований; (объединённый — ещё) об’єднаний.

Кооперировать№ несов. и сов. кооперувати, -ую, -уєш; (объединять — ещё) об’єднувати, -ую, -уєш.

Кооперироваться№ несов. и сов. кооперуватися,-уюся, -уєшся; (объединяться) об’єднуватися, -ується.

Кооптация№ политол., социол. кооптація.

Кооптирование№ политол., социол. кооптування.

Кооптированный№ политол., социол. кооптований.

Кооптировать№ несов. и сов., политол., социол. кооптувати, -ую, -уєш.

Кооптироваться№ кооптуватися, -ується.

Кооптируемый№ см. кооптированный.

Кооптирующий№ 1. п р и ч. який (що) кооптує; 2.прил. кооптувальний.

Координата№ спец. координата; ~ты мн. координати, -ат.

Координатная№: к. сетка топогр. Координатна сітка.

Координатно-измерительный№ координатно-вимірювальний.

Координатно-расточный№: к. станок техн. координатно-розточувальний верстат.

Координатограф№ топогр. координатограф.

Координатомер№ топогр. координатомір.

Координатор№ координатор.

Координаторский№ координаторський.

Координационно-вычислительный№ координаційно-обчислювальний; к. центр кординаційно-обчислювальний центр.

Координационный№ координаційний.

Координация№ координація; (согласование — ещё) с. узгодження; к. движений мед., спорт. координація рухів; к. действий координація (узгодження) рухів.

Координирование№ координування; узгодження.

Координированность№ координованість, -ності; узгодженість. Ср. координировать.

Координированный№ координований; ~нное время астр, координований час.

Координировать№ несов. и сов. координувати, -ую, -уєш; (согласовывать — ещё) узгоджувати, -ую, -уєш.

Координироваться№ несов. и сов. координувавтися, -ується; (согласовываться — ещё) узгоджуватися, -ується.

Координируемость№ координованість, -ності.

Координируемый№ координований; узгоджуваний, узгоджений.

Координирующий№ 1. прич. який (що) координує (узгоджує); 2. прил. координаційний; узгоджувальний.

Коп№ (американский полицейский) разг. коп.

Копа№ д и а л. копа.

Копайский№: к. бальзам мин. копайський бальзам.

Копал№ (смола) копал, -у.

Копалка№ разг. копалка.

Копаловый№ копаловий.

Копальный№ копальний.

Копальщик№ копач, -а, копальник.

Копалыцица№ копачка, копальниця.

Копание№ копання; вибирання; риття; добування; розпушування; нишпорення; шукання; порпання, шпортання; порання, длубання, довбання, бабрання, бабляння, куйовдженьня; баріння, гаяння, зволікання. Ср. копать,

Копаться№ 1—2.

Копанный№ прич., прил. копаный копаний.

Копань№, копанка д и а л. копанка, сажалка.

Копатель№ 1. у с т. копач, -а, копальник; 2. техн. копач, -а.

Копательница№ уст. копачка, копальниця.

Копательный№ копальний.

Копать№ / копнуть копати / копнути; (картофель — ещё) вибирати; {рыть — ещё) рйти; (об ископаемых) добувати; (о грядке) розпушувати, -ую, -уєш; (искать, перебирая, вороша что-л. — ещё) нишпорити, ритися (риюся, риєшся), шукати, порпатися, реже порплитися, порплятися, разг. шпортати.

Копаться№ 1. копатися; (искать, перебирая, вороша что-л. — ещё) ритися (риюся, риєшся), порпатися, реже порплитися, порплятися, разг. шпортати, шпортатися; (возиться с чем-л. — ещё) поратися, разг. длубатися, довбатися, бабратися, баблятися, корпатися, куйовдитися, -джуся, -дишся, марудитися; к. в грязном белье чьём перен. ритися (копатися) у брудній білизні чиёй, порпатися у брудному шматті чиєму, перетрушувати -ую, -уєш, брудне шмаття чиє; 2. (медлить) баритися, -рюся, -ришся, гаятися (гаюся, гаєшся), зволікати.

Копіч№ диал. 1. (рабочий) копач, -а, копальник; 2. (орудие) техн. копач, -а.

Копающий№ 1. прич. який (що) копає и т. п.; см. копать; 2. прил. копальний.

Копеечка№ уменьш.-ласк. копієчка, разг. копійчина; в ~ку стать (обойтись, вскочить, влететь, влезть и т. п.) см. копейка.

Копеечник№ презр. копійчана душа; (скаред)скнара.

Копеечница№ презр. копійчана душа; (скареда) скнара.

Копеечничать№ презр. скнарити, скнарувати, -ую, -уєш; (скупиться — ещё) скупитися, -плюся, -пишся.

Копеечно№ нареч., разг. по-дрібному, дріб’язково.

Копеечный№ копійчаний, копієчний, копійковий, перен. безвартий, малоцінний; (низкооплачиваемый) низькооплачуваний; (о прибыли) дрібний, дріб’язковий.

Копейка¹ №копійка, уменьш. копійчина; без ~ки [денег] без копійки [грошей], без гроша; в ~ку стать (обойтись, вскочить, влететь, влезть и т. п.) разг. в копійку влетіти; до [последней] ~ки [истратить, израсходовать и т. п.] до [останньої] копійки (до гроша) [витратити и т. и.]; дрожать (трястись) над каждой ~кой разг. труситися (тремтіти, трястися) над кожною копійкою; за ~ку уступить (отдать) за копійку віддати; зашибать ~ку прост, загрібати копійчину (добрі гроші); как одну ~ку [заплатить, выложить и т. п.] (всё целиком, полностью) як одну копійку [заплатити, викласти и т. и.]; к. в копейку (очень точно) разг. копійка в копійку; на ~ку (очень мало, немного) на копійку, на гріш; ни ~ки ні (ані, жодної) копійки; ни на ~ку [нет] (совсем, совершенно нет чего-л.) ні (ані) на копійку (ні на гріш) [немає, нема]; погибнуть (пропасть и т. п.) ни за ~ку (напрасно, зря)разг. пропасти ні за цапову душу; последнюю ~ку ставить ребром разг. розтринькувати (-ую, -уєш) останні гроші, витрачатися (тратитися) до останньої копійки; с ~ами з копійками; цена этому — к. це нічого не варте, це ламаного шіга (гроша) не варте, це копійчана річ; 0 жизнь к. — судьба индейка доля щербата, життя мотузяне; к. рубль бережёт поел, копійка копійку клйче, хто щадить гріш — має з гаком більш, гріш копи стереже.

Копейка² №(автомобиль “Жигули” первого выпуска) жарг. копійка.

Копейщик№ у с т. см. копьеносец.

Копель№ мет. копель, -лю.

Копенгагенец№ копенгагенець, -нця; ~нцы мн. копенгагенці, -ів.

Копенгагенский№ копенгагенський.

Копёнка№ уменьш. копичка.

Копёр№ техн. копер, -пра.

Копероды№ мн.,зоол. копероди, -ів.

Копи№ мн. копальні, -лень; копь ед. копальня; каменноугольные к. кам’яновугільні копальні; соляные к. соляні копальні.

Копингольд№ ист. копігольд.

Копигольдер№ ист. копігольдер.

Копнист№ жив., уст. копіїст.

Копилка№ скарбничка; (в церкви) карнавка и скарбона.

Копир№ техн. копір.

Копирайт№ юр. копірайт, -у (право) и -а (знак).

Копирка№ разг. копірка; писать под ~ку писати під копірку.

Копировально-множительный№ копіювально-розмножувальний.

Копировально-фрезерный№ копіювально-фрезерний.

Копировальный№ копіювальний; ~ная бумага копіювальний папір; к. станок копіювальний верстат.

Копировальщик№ копіювальник.

Копировальщица№ копіювальниця.

Копирование№ 1. копіювання; к. документов копіювання документів, 2. (подражание кому-, чему-л. — ещё) наслідування (кого-чого), разг. мавпування (кого).

Копированный№ копійований.

Копировать№ 1. (снимать копию) копіювати,-юю, -юєш; (узор, рисунок — ещё) переводити, -джу, -диш, перемальовувати, -льовую,-льовуєш; (в двух экземплярах) дублювати,-юю, -юеш; 2. (подражать кому-, чему-л.) копіювати, наслідувати, -ую, -уєш (кого-що), разг. мавпувати, -ую, -уєш (кого), шутл. пародіювати (кого); к. жесты чьи копіювати (наслідувати, мавпувати) жести (рухи) чиї.

Копироваться№ копіюватися, -юється.

Копировка№ р а з г. копіювання (с.). Ср. копировать 1.

Копировочный№ копіювальний; ~ная бумага копіювальний папір; ~ые работы копіювальні роботи. Ср. копировать 1.

Копировщик№ см. копировальщик.

Копировщица№ см. копировальщица.

Копиручёт№ бухг. копіроблік, -у.

Копирэффект№ физ. копірефект, -у.

Копить№ збирати; (деньги — ещё) складати, відкладати, разг. збивати; (накоплять —ещё) нагромаджувати, -ую, -уєш, накопичувати, разг. копити, -плю, -пиш; к. деньги складати гроші, збиваги копійку; к. злобу (ненависть) к кому плекати (збирати) злість (злобу, ненависть) до кого; к. наблюдения нагромаджувати (збирати) враження; к. силы нагромаджувати (збирати) сили.

Копиться№ збиратися; складатися, відкладатися, збиватися; нагромаджуватися, -ується, накопичуватися, копитися. Ср. копить.

Копия№ 1. копія; (сходство — ещё) схожість, -жості, подібність, -ності; (фотомеханическая) факсиміле (нескл., с.); (в одном екземпляре) примірник, екземпляр; нотариальная к. юр. нотаріальна копія; ребёнок к. матери дитина подібна до матері (схожа на матір), дитина — викапана (вилита, достеменна) мати; снять ~ию скопіювати, -юю, -юєш, зняти копію.

Копка№ разг. копання (с.); к. картофеля копання картоплі.

Копкий№ разг. копкий.

Копна№ 1. (снопов хлеба) копа; (сена) копиця; 2. (перен.: о волосах) разг. копиця, кучма; к. волос, волосы -ной разг. копиця (кучма) волосся, волосся копицею.

Копнение№ 1. складання в копи; 2. копичення, складання в копиці. Ср. копнить 1—2.

Копнитель№ с.-х. копнувач, -а, копичник.

Копнить№ 1. (снопы) складати в копи, копити, -плю, -пиш; 2. (сено) копичити, складати в копиці, громадити, -джу, -диш.

Копновоз№ с.-х. копновоз.

Копнуть№ см. копать.

Копорский№: к. чай бот. копорський чай.

Копотливо№ нареч. копітко; марудно, забарно. Ср. копотлйвый.

Копотливость№ копіткість, -кості; марудність, -ності, забарність, морочливість, -вості. Ср. копотливый.

Копотливый№ (медлительный) разг. копіткий; (кропотливый, трудоёмкий — ещё) марудний, забарний, разг. морочливий; ~вое дело копітка (забарна, марудна) справа.

Копотный¹ №(коптящий) прост, кіптявий.

Копотный² №прост. см. копотливый.

Копотня№ прост, порпання.

Копотун№ прост, копун, -а, маруда, марудник, м. и с. вайло, -а.

Копотунья№ прост. копунка, копуха, маруда, марудниця, м. и с. вайло, -а.

Копоть№ кіпоть, -птю (м.), кіптява, разг. кіптюга, курява; 0 задавать ~ти наганяти страху.

Копошение№ метушня (ж.), роїння.

Копошиться№ 1. копошитися; (о насекомых — ещё) комашитися, -ться, роїтися; (кишеть — ещё) кишіти, -шить; (перен.: о мыслях) роїтися; 2. (возиться) разг. возитися (вожуся, возишся), кублитися, куйовдитися, -джуся, -дишся, порпатися, метушитися.

Копр№ энтом. копр.

Копра№ бот. копра.

Копровый№, копровой техн. 1. прим, копровий; 2. ~6й сущ. копровий, -ого.

Копролит№ палеонт. копроліт, -у.

Копростаз№ мед. копростаз, -у.

Копрофаг№ зоол. копрофаг.

Копт№ рел. копт; ~ты мн. копти, -ів.

Коптеть¹№(испускать копоть) коптіти, -тить; (покрываться копотью) задимлюватися, -ююся, -юєшся, закурюватися, закопчуватися, -уюся, -уєшся.

Коптеть²№ 1. (прозябать) прост, животіти, скніти, нидіти; 2. (корпеть) разг. коптіти, -пчу, -птиш, корпіти, -плю, -пйш; (работать, напрягая зрение) разг. сліпати.

Коптилка№ разг. каганець, -нця (м.), разг. сліпачок, -чка (м.), сліпущка, м. бликун, -а и бликунець, -нця; (керосиновая — ещё) гасниця, гасничка, гаснйк, -а (м.), гасівка.

Коптильный№ коптильний.

Коптильня№ коптильня.

Коптильщик№ спец, коптильник.

Коптильщица№ спец, коптильниця.

Коптитель№: к. неба разг. коптильник неба, нероба (м. и ж.), ледар, -я, гультяй, -яя.

Коптить№ 1. коптити, -пчу, -птиш; 2. (покрывать копотью — ещё) задимлювати, -юю, -юєш, задимляти, закурювати, закопчувати, -ую, -уєш; (мясо, рыбу — ещё) диал. вудити, -джу, -диш; 3. (испускать копоть) коптіти, -тить, куріти, -рйть, чадіти, -дить; 0 к. небо разг. коптити небо, гультяювати, -юю, -юєш, бити байдики (байди, баглаї), байдикувати, -ую, -уєш, байдувати, дні терти.

Коптиться№ 1. коптитися, -пчуся, -птишся; 2.задимлюватися, -ююся, -юєшся, закурюватися, закопчуватися, -уюся, -уєшся; вудитися, -ться. Ср. коптить 1-—2.

Коптскнй№ рел. коптський.

Коптящий№ 1. п р и ч. який (що) коптить и т. п.; см. коптить 3; 2. прил. кіптявий, курний.

Копула№ лингв., лог. копула.

Копулирование№ сад. копулювання.

Копулированный№ сад. копульований.

Копулировать№ несов. и сов., биол., сад. копулювати, -юю, -юєш.

Копулироваться№ сад. копулюватися. -юється.

Копулировка№ см. копулирование.

Копулятивный№ биол., лингв, копулятивний; ~ые органы биол. копулятивні органи.

Копуляция№ биол. копуляція.

Копун№ прост, копун, -а.

Копунья№ прост, копунка, копуха.

Копуша№ (м. и ж.), прост, копун, -а (м), ж. копунка, копуха.

Копчение№ 1. коптіння; (с угаром — ещё) чадіння; 2. (мяса, рыбы и т. и.) копчення, диал. вудження; рыба горячего ~ия риба гарячого копчення; 3. ~ния (~нья) (мн.: копчёные продукты) копчення, ж. копченина (собир).

Копчёнка№ прост.копченина, диал. вудженина.

Копчённый№ прич. копчений; вуджений. Ср. коптить 2.

Копчёно-варёный№ копчено-варений.

копчёно-запечённый№ копчено-запечений.

Копчёности№ мн., спец. копченості-тей, собир. копченина (ж.), копчення (с.), вудженина.

Копчёный№, кбпченый прил. копчений, диал. вуджений.

Копчик№ биол. куприк.

Копчиковый№ биол. куприковий; ~вая железа орн. куприкова залоза; ~вая кость куприкова кістка, куприк.

Копчушка№ разг. [дрібна] копченина.

Копыл№ см. колодка 2.

Копытень№ бот. копитняк, -у, копитник, копитень, -тня.

Копытить№ копитити, -ить.

Копытка№ орн. саджа, копитка.

Копытные№ сущ., мн., зоол. копитніІ, -их.

Копытный№ копитний, копитовий.

Копыто№ копито,м. копит, -а; (парное—обычно) ж. ратиця, ракотиця.

Копытообразный№ копитоподібний, як копйто.

Копытце№ уменьш.-ласк, копитце, м. копиток, -тка; ж. ратичка. Ср. копыто.

Копытчатый№ копитний, копитовий.

Копь№ см. копи.

Копьё¹№ спис (м.), уст. ратище, м., диал. штих; метание ~пья спорт. кидання (метання) списа; 0 ломать ~пья за что ламати (трощити) списи за що.

Копьё²№ (мелкие деньги) собир., прост.: без ~пья без копійки, без гроша; ни ~пья [нет] ні (і) копійки (гроша, разг. шага) [немає, нема].

Копьевидный№ списоподібний; (островерхий —ещё) спичастий.

Копьеметалка№ археол. списокидальнтк (м.).

Копьеметатель№ спорт, метальник списа.

Копьеметательница№ спорт, метальниця списа.

Копьеносец№ воен., ист. списник, списоносець, -сця.

Копьеобразный№ см. копьевидный.

Копьецо№ уменьш.-ласк. списик (м.). Ср. копьё¹.

Кора№ в рази. знач, кора; (верхний слой — ещё) оболонка; древесная к. деревна кора; земная к. геол. земна кора; к. [больших полушарий] головного мбозга, мозговая к. анат., физиол. кора [великих півкуль] головного мозку, мозкова кора; к. липы луб, -у (м.), лико (с.).

Корабел№ корабел, суднобудівник, -а.

Корабельный№ корабельний, кораблевий; к. лес (бор), -ная роща корабельний ліс (бір, гай); к. червь зоол. корабельний черв’як.

Корабелыцик№, корабельник разг., уст. корабельник; (судостроитель — ещё) суднобудівник, -а.

Кораблевождение№ мор. кораблеводіння.

Кораблекрушение№ корабельна аварія, аварія корабля; потерпевший к. корабль корабель, що зазнав аварії; потерпеть к. Зазнати корабельної аварії.

Кораблестроение№ кораблебудування; (судостроение — ещё) суднобудування.

Кораблестроитель№ кораблебудівнйк, -а, корабельник, суднобудівнйк, -а, корабел.

Кораблестроительный№ кораблебудівнйй, суднобудівний.

Кораблестроительство№ кораблебудування, суднобудування.

Кораблик№ уменьш. кораблик.

Корйблики№ мн., зоол. кораблики, -ів.

Корабль№ корабель (род. корабля), судно; (парусный) вітрйльник; (воздушный) літак, -а; военный к. військовий корабель; космический к. космічний корабель; сжигать (жечь) свои ~абли перен. спалювати (палити) свої кораблі; флагманский к. флагманський корабель; 0 большому ~аблю — большое плаванье посл. великому кораблеві (возові) — велика й дорога, більшому хистові — більший простір.

Корабль-ракетоносец№ корабель-ракетоносець (род. корабля-ракетоносця).

Корібль-спутиик№ корабель-супутник (род. корабля-супутника).

Коразол№ фарм. коразол, -у.

Коракан№ бот. коракан.

Кораксы№ мн., ист. коракси, -ів.

Корал№ (алгоритмический язык) корал, -у.

Коралл№ 1. зоол. корал, ~ллы мн. корали, -ів; 2.(поделочный камень) кораль, -ля; ~ллы мн. коралі, -ів.

Коралловидный№ коралоподібний.

Коралловый№ 1. кораловий; ~ые полипы зоол. коралові поліпи; 2. коралевий; -вое ожерелье королі, -ів (мн.). Ср. коралл 1—2.

Коральки№ мн. коралі, -ів.

Корвалол№ фарм. корвалол, -у.

Корвет№ мор. корвет.

Корветный№ мор. корветний.

Корветский№ мор. корветський.

Корволант№ ист. корволант.

Корд№ спец. корд, -у.

Корда№ спорт, корда; гонять лошадь на ~де ганяти коня на корді.