Питання для обговорення

1. Яка з теорій функцій неустойки полягає в основі Цивільного кодексу, що діє? Доведіть це посиланням на норми законодавства. У чому переваги і недоліки такого підходу?

2. Які обставини слід брати до уваги суду при зменшенні розміру неустойки? Чи є необхідність в їх детальній формалізації в нормах законодавства?

3. Господарський кодекс серед підстав зменшення судом розміру неустойки називає майновий стан сторін. У чому переваги і недоліки такого підходу?

Задачи

1. Договір поставки містить наступну умову: «У разі невиконання постачальник повинен сплатити покупцеві неустойку у розмірі 1000 грн. за кожен день прострочення, а у разі прострочення понад 25 днів платиться штраф у розмірі 10000 грн.»

Питання:

1)  Який вид неустойки встановлює дане положення?

2)  Чи означає це, що із закінченням 25 днів пеня 1000 грн. на день продовжує нараховуватися?

2. Приватний підприємець Зінченко позичив у знайомого Міхненко 50 000 грн. На підтвердження укладення договору Зінченко передав Міхненко розписку наступного змісту: «Я, О.В.  Зінченко (паспортні дані, індивідуальний номер платника податків), позичив в М.С. Міхненко 50 000 грн. під 12 відсотків річних. Зобов'язуюся повернути борг через рік, 25 вересня 2011  р. (підпис, дата)».

У день виконання Зінченко боргу не повернув, пославшись на відсутність грошей, і пообіцяв відшкодувати його в повному обсязі на початку наступного тижня. Але ні за тиждень, ні за місяць борг так і не був повернений. Почекавши 3 місяці, Міхненко звернувся до юристів з проханням проконсультувати його про можливість стягнення боргу.

Питання:

1)  На яку максимальну суму може претендувати Міхненко?

2)  Якби Міхненко радився з Вами перед укладенням договору, яким чином Ви б порадили йому мінімізувати ризик неповернення грошей? Свою відповідь обгрунтуйте.

3. ПАТ «Монтажінвест» і ТОВ «Радість» уклали договір на поставку продукції. ПАТ «Монтажінвест» – постачальник за договором – зобов'язався поставити товари до 10 серпня 2013  р. Дану продукцію ПАТ повинно проводити з комплектуючих, які воно купує в ТОВ «Електродеталь», які ТОВ, у свою чергу, проводить з компонентів, частину яких воно купує у державного підприємства «Спецпріладобладнання», яке є єдиним в Україні виробником даних компонентів.

Умови договору постачання між ПАТ «Монтажінвест» і ТОВ «Радість» передбачають, зокрема, наступне:

«2.2. Загальна ціна контракту складає 2 500 000 грн.

2.3. Постачання Продукції здійснюється 5 (п'ятьма) рівними партіями вартісттю по 500 000 грн. Продукція повинна бути відвантажена Постачальником протягом 3 (три) днів після отримання факсом листа-замовлення від Покупця з вимогою відвантаження.

8.1.  У разі постачання Продукції невідповідної якості Постачальник повинен сплатити Покупцеві неустойку у розмірі 25 % від вартості неякісної продукції.

8.2. При простроченні постачання Продукції Постачальник платить пеню у розмірі 1% від вартості простроченої Продукції за кожен день прострочення. У випадку, якщо прострочення досягає 30 днів, Постачальник додатково платить неустойку у розмірі 1,5 % за кожен день прострочення.

8.3. У разі прострочення оплати Продукції Покупець платить Постачальникові пеню в розмірі, визначеному чинним законодавством, яка не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що обчислюється за кожен день прострочення».

Постачальник відвантажив 2 партії продукції, але у момент надходження замовлення на третю партію вартісттю 500 000 грн. раптово з'ясував, що в ТОВ «Електродеталь» немає можливості поставити комплектуючі, оскільки її постачальник ДП «Спецпріладобладнання» вже протягом місяця не працює через страйк працівників, арешт рахунків, узяття під варту керівництва по звинуваченню в зловживанні службовим положенням і проведено у зв'язку з цим вилучення всієї документації, а також з – за відключення заводу від електроструму за багатомісячну несплату. Постачальник прийняв термінові заходи до пошуку інших виробників комплектуючих і знайшов підприємство в Польщі, яке завірило, що проводить повністю аналогічні товари. В результаті, частина продукції була проведена з використанням запасу старих комплектуючих, а частина – з нових комплектуючих польського виробництва. Продукція була поставлена із запізненням в 35 днів.

Під час прийняття продукції ТОВ було виявлено, що 60% партії не відповідає вимогам якості через те, що польські комплектуючі проводилися по інших стандартах.

ТОВ звернулося до ПАТ з претензією, в якій висунуло наступні вимоги:

1)  сплатити штраф за постачання продукції невідповідної якості у розмірі 75 000 грн.;

2)  сплатити неустойку у розмірі 223 750 грн. (яка складається з пені в 1% від вартості продукції за 35 днів прострочення (175 000 грн.) і пені у розмірі 1,5% від суми, яка складається з вартості продукції + нарахована неустойка в 1% за останніх 5 днів прострочення (48 750 грн.));

3)  відшкодувати в повному розмірі збитки, які підприємство випробувало в результаті невчасного і неналежного виконання своїх обов'язків ПАТ, які складають суму 228 500 грн. (ця сума складається з 33 500 грн. неустойки, яку ТОВ повинне було сплатити своїм контрагентам, 95 000 грн. різниці в ціні продукції, яку ТОВ повинне було придбати по вищих цінах замість непоставленої, а також 100 000 грн. моральної шкоди, яка виникла из- за шкоди репутації ТОВ як надійного партнера в очах контрагентів»).

Разом сплатити: 527 250 грн.

4)  поставити продукцію належної якості на загальну суму 300 000 грн. замість неякісної.

До моменту виконання цих вимог ТОВ відмовилося навіть частково платити за цю партію продукції.

ПАТ не визнало вимог на тій підставі, що в порушенні зобов'язання не було його провини, а, отже, неустойка за прострочення і невідповідну якість не повинна стягатися. ТОВ поводилося з відповідним позовом до суду. ПАТ був пред`явлений зустрічний позов про оплату за поставлений товар у розмірі 300 000 грн. і пені у розмірі 7 685,15 грн. за прострочення протягом 55 днів (що закінчилися до моменту звернення до суду).

Питання:

1)  Які правила застосування неустойки?

2)  Яке рішення повинен ухвалити суд? Які обставини він повинен взяти до уваги? Відповідь обгрунтуйте.