Тема 17 обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання
Особливості утримання батьків повнолітніми дітьми (дочкою, сином):
повнолітні дочка, син мають право звертатися за захистом прав та інтересів непрацездатних, нужденних батьків як їх законні представники, без спеціальних повноважень;
повнолітні дочка, син надають своїм батькам матеріальну допомогу добровільно;
відносини між дітьми та батьками щодо утримання останніх базуються на підставі укладення договору між ними про сплату аліментів;
правовідносини складаються із сукупності юридичних фактів:
родинний зв'язок батьків та дітей або усиновлення;
непрацездатність батьків;
потреба у матеріальній допомозі (отриманні аліментів).
якщо кошти на утримання непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, стягуються у судовому поряд ку, це робиться з моменту пред'явлення позову;
обов'язок повнолітніх дітей щодо утримання батьків, які потребують матеріальної допомоги і є непрацездатними за ста-
ном здоров’я інвалідами І, II, III групи - зберігається протягом усього строку інвалідності, а у випадках непрацездатності за віком,- довічно;
не мають права на аліменти мати, батько, позбавлені батьківських прав за рішенням суду (ст. 166 СК України);
у разі злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів, призначених для утримання непрацездатних батьків, винні притягаються до кримінальної відповідальності (ст. 165 КК України);
крім сплати аліментів, повнолітні діти зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, зумовлених тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю (у разі ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків, суд може звільнити повнолітніх дітей від обов'язку утримувати своїх батьків);
обов'язок утримання батьків покладається на всіх повнолітніх дітей сім'ї;
суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального стану сторін (ч. 1 ст. 205);
обов'язок по утриманню батьків може покладатися не лише на повнолітніх сина, дочку, а й на малолітніх або неповнолітніх, у випадках, якщо дитина має достатній заробіток (дохід),-ст. 206 СК України.
105
Тема 18 усиновлення
1. Поняття, значення та умови усиновлення
Усиновлення - це юридичний факт, в результаті якого між усиновлювачем та його родичами, з одного боку, та усиновленим,- з другого, виникають такі ж права та обов'язки, як між батьками і дітьми, іншими родичами за походженням.
|
усиновленням визнається (ст. 207 Сімейного кодексу України) |
прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду |
|
|
Усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України (ст. 282 СКУ) |
|
Мета усиновлення |
забезпечити належні умови виховання дитині, яка внаслідок тих чи інших обставин залишилась без батьківського піклування |
|
|
Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя (ст. 207 СКУ) |
106
|
Діти, які підлягають усиновленню |
Підстави для усиновлення дитини |
|
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам (пост. КМУ№ 775від20.07.96), усиновлення дитини здійснюється, якщо єдиний або обидва батьки:
В окрему категорію винесені:
|
|
|
Особи, які можуть бути усинов-лювачами (ст. 211 СКУ) |
Особи, які не можуть бути усиновлювачами (ст. 212 СКУ) |
|
1. Повнолітня дієздатна особа 2. Різниця у віці між усиновлювачем та усиновленим повинна станови ти не менше 15 років, якщо уси- новлюється повнолітня особа — не менше 18 років. 3. Усиновлювачами можуть бути по дружжя. 4. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть уси новити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рі шення про усиновлення ними ди тини |
1. Обмежені у дієздатності. 2. Визнані недієздатними. 3. Позбавлені батьківських прав і не поновлені у батьківських правах. 4. Були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини. 5. Перебувають на обліку або на лі куванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері. 6. Зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами. 7. Не мають постійного місця проживан ня та постійного заробітку (доходу). 8. Страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України |
107
|
5. Якщо дитина має лише матір або батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка |
9. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі (ч. 3 ст. 211). 10. Інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини |
Відповідно до вимог чинного законодавства однією з умов усиновлення є необхідність отримання згоди певних осіб на здійснення усиновлення. До таких осіб, в першу чергу, віднесено батьків, дитина яких усиновлюється (ст. 217 СК України). В деяких випадках необхідна згода самої дитини (ст. 218 СК України) та деяких інших осіб.
У разі неповнолітності батька чи матері дитини, крім їхньої згоди на усиновлення, потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Усиновлення може бути проведено без згоди батьків, якщо вони:
невідомі;
визнані недієздатними;
визнані безвісно відсутніми;
позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється;
якщо судом буде встановлено, що вони не проживаючи з дитиною понад 6 місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її (ст. 219 СКУ).