Іі варіант

1. З- на кінці префіксів роз-, без- пишеться за:

а) фонетичним принципом орфографії;

б) морфологічним принципом; V

в) історичним;

г) смисловим.

Дібрати та записати фонетичною транскрипцією слово з префіксом роз- (або без-) перед кореневим глухим приголосним (напр.: розклеїтися [росклейіти^ес’а] і [розклейіти^ес’а]⁴ або: слово з префіксом роз- (без-) перед шиплячим приголосним (напр.: розчервонітися [рожче^ирвон’іти^ес’а], розжитись [рож:ити^ес’], безшовний [бежшовний]).

2. Префікс з- переходить у префікс с- перед буквами:

а) б, п, в, м, ф;

б) д, т, з, ц, ч, ж;

в) ж, ч, ш та г, к. х;

г) к, п, т, ф, х. V

Дібрати та записати фонетичною транскрипцією слово з префіксом з- або с- (напр.: стерпіти [сте^ирп’іти] змиритися [зми^ерити^ес’а] зцідити [сц’ідити]).

3. Суфікс із зменшено-пестливим значенням -ичок- уживається:

а) в іменниках, утворених від іменників з основною на шиплячий;

б) в іменниках, утворених від іменників із суфіксом -тель-;

в) в іменниках, утворених від іменників із суфіксом -ик-; V

г) в іменниках, утворених від іменників із суфіксом -иц-.

Дібрати та записати іменник із суфіксом зі зменшено-пестливим значенням -ечк- (-єчк-) (напр.: вершечок, краєчок, лієчка).

4. Суфікси -уват-, -юват- уживаються у прикметниках:

а) на позначення високого ступеня ознаки;

б) для вияву неповноти ознаки; V

в) для вираження значення присвійності;

г) для вираження значення неможливої ознаки.

Дібрати прикметник із суфіксом -уват- (-юват-), увести його до самостійно складеного речення (напр.: Я ще росту в зеленуватій тиші… (В.Сироватко.) …Стигнуть води сизуваті, і синіють шиби у вікні… (М.Рильський.).

5. Правильним є таке написання слова:

а) Ігоревич;

б) Ігорьович;

в) Ігорєвич;

г) Ігорович. V

Записати ім’я та по батькові матері (сестри), іменник, що означає по батькові, розібрати за будовою або ім’я та по батькові увести до самостійно складеного речення (напр.: Опершись ліктем на лозовий пліт, Григорій Савич споглядає вулик. (М. Самійленко.); І де сміявсь Іван Петрович, - Тарас Григорович повстав. (М. Рильський.); Федір Несторович озирнувся – з-за хати викочувала хмара, вкриваючи галявину передчасними сутінками. (Григір Тютюнник.)

6. Префікс прі- пишеться в словах:

а) прийти, приладнати, приклеїти;

б) приміський, прифронтовий, приморський;

в) прірва, прізвище, прізвисько; V

г) призер, приватний, примадонна.

Будь-яке слово з префіксом прі- ввести до самостійно складеного речення (напр.: То все-таки: ми перед прірвою чи прірва перед нами? (О.Перлюк.)

V. Відповіді вчителя на запитання (після того, як тестові завдання виконано та здано на перевірку).

VI. Підведення підсумків уроку.

VII. Домашнє завдання. Вправа 90 (с. 212).

Уроки № 28. 29

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Стаття в газету на морально-етичну тему

Мета: ознайомити учнів із визначенням жанру статті, формувати вміння аналізувати твори цього жанру, вчити писати статтю в газету на морально-етичну тему; розвивати логічне й образне мислення, відпрацьовувати вміння виділяти головне, аналізувати, робити висновки й узагальнювати, розвивати усне й писемне мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас, формувати навички самостійної творчої роботи; виховувати самокритичність, переконаність у необхідності бути уважним та чуйним до рідних, близьких людей, прищеплювати несприйняття егоїзму, черствості, обмеженості життєвих інтересів.

Обладнання: текст газетної (журнальної, Інтернет-) статті.

ХІД УРОКІВ

І. Повідомлення мети і завдань уроків.

ІІ. Підготовка до творчої роботи.

◊ Прочитати словникову статтю.

Пригадати газетні публікації, зокрема, статті, що запам’ятались вам останнім часом. Які проблеми було в них порушено, які узагальнення зроблено авторами?

Стаття – важливий публіцистичний жанр, який відзначається ґрунтовним аналізом матеріалу, високим ступенем узагальнення, чіткістю висновків. Використовуючи різноманітні факти, яскраві приклади, статистичні дані, автор статті досліджує злободенні суспільно-політичні проблеми.

Особливе значення для статті мають факти. Їхня роль не зводиться лише до ілюстрування, вони – основа порушеної в статті проблеми.

Залежно від призначення та способу передачі матеріалу статті бувають: передові, пропагандистські, проблемні. Близькими до статті є такі жанри, як публіцистичний коментар та нотатки публіциста.

Стаття потребує літературної досконалості, стилістичної вправності.

(Зі словника журналістики)

Стаття - найважливіший аналітичний жанр журналістики, що на підставі розгляду та зіставлення значної групи фактів чи ситуацій ґрунтовно й глибоко, з науковою точністю трактує, осмислює й теоре­тично узагальнює проблеми соціальної дійсності. Якщо кореспонденція будується на фактах, то стаття — на аналізі проблем. Факти в ній відігра­ють ілюстративну, службову роль. Предметом статті є проблема. Звідси головним її внутрішньожанровим типом є проблемна стаття, хоча історія журналістики знає й такі її різновиди, як передова (директивна), пропагандистська, науково-популярна статті.

З Вікіпедії

◊ Прочитати (прослухати) газетну (журнальну, Інтернет-) публікацію.

Чи можна вважати її статтею на морально-етичну тему? Свою думку обґрунтувати. Проаналізувати статтю за поданим у рамці планом.