IV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

◊ Робота з підручником.

Виконання вправи 62. (Опрацювання таблиці «Орфограми в коренях слів»)

V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

◊ Робота з підручником.

Виконання вправи 63 (усно).

◊ Попереджувальний диктант.

Позначити орфограми в коренях виділених слів, обґрунтувати вибір написання. Вказати слова, у коренях яких відбулося чергування.

Жолудь який дрібний буває, а з нього дуб виростає. Хто хоче женитися, тому ніколи вчитися. У хаті жінка три кути держить, а чоловік четвертий. Не вмієш шити, то не пори. Живе, аби день до вечора. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки на зламала. Кішці смішки, а мишці слізки. Собака бреше, кінь іде.

(Нар. творч.)

Уже в садах на верховітті багрянець трепетний лежить. (М. Братан.) Горобці з-під носа у черешні літа викрали гарячі капельки. З тим злодійським кодлом на городі б’ється соняшник, самотній Донкіхот. (В. Забаштанський.) Сонях старенький смутно згорбатів. Будем на осінь добрі й багаті. (І.Жиленко.) На зрізах стебел закипають соки, тужавіють восково качани. (Р.Лубківський.)

◊ Диктант із коментуванням.

До виділених слів дібрати слова з твірними основами. Вказати в цих словах приголосні, що чергуються при творені іменників на -ств(о) та прикметників на -ськ(ий).

І хоч пут не ношу на руках, на ногах, але в нервах ношу все невольницький страх. (І. Франко.) Чи зникне оте кріпацтво, інквізиція і брехня? (Г. Білоус.) А малоросійство?! Ото біда! Не тактика й стратегія – хвороба, каліцтво, неміч, пораженства тля, безпам’ятство… І хто ми й звідкіля, чия натура і чия подоба? (М. Карпенко.) Юнацька кров шумує в наших жилах… (В. Поліщук.) Поскресає непам’ятства крига, і затужить «Вересова книга» над сузір’ям козацьких могил. (Б.Сушинський.) Козацьких коней зранені копита іще топтали хортицький полин. (Б. Дегтярьов.) І їжаться низькі очерети, неначе стріли з колчанів кипчацьких. (П. Вольвач.)

З яких джерел Паризької комуни мені хлюпнув снаги Ежен Потьє? (В.Бровченко.) Той – у Париж, той – в Нідерланди, - усіх зовуть туристські мандри… (А. Бортняк.) Стирчать Бранденбурзькі ворота… На повірці ранковій рота… (М. Рудь.) Переді мною волзька синь. Нема спокою нам. Що хочеш, Волго, попроси, я все тобі віддам. (О. Підсуха.) Дзвенить узбецька пісня срібними струмками, ласкаво гомонить в далеких кишлаках. (М. Терещенко.) Здавалося б, всім горам не до пари оцей курган – цей брат приволзьких круч. (І. Гончаренко.) Вставайте, батьку! Вже летять плуги! Як птаство з вирію, на лан вертають. (В. Затуливітер.)

♦ Від поданих іменників утворити прикметники.

Виборг, Владивосток, Воронеж, Іртиш, казах (казахський), калмик, Казбек, Гаага, Солигалич, Золотоноша, Кобеляки, Страхолісся, Ветлуга, Гельсінгфорс, Ніцца (ніццький), Гостролуччя, Гринвіч, Дорогобуж, Дорогожичі, калуга, Запоріжжя, Залісся, Кандалакша, Единбург, Карабах, Тбілісі, Нальчик, Люксембург, Ельзас-Лотарінгія (ельзас-лотарінзький), Західний Буг (західнобузький), Івано-Франківськ (івано-франківський), Вернигородок (вернигородоцький), Вишній Волочок (вишньоволоцький), Вільшанська Новоселиця (вільшансько-новоселицький), Вінницькі Стави (вінницько-ставський), Гуляй поле (гуляйпільський), Давидів Брід (давидово-брідський), гірник, герцог, кишлак. боягуз.

◊ Переписати слова, на місці крапок уставляючи пропущені букви.

Пр..лу..ький, пр..бу..ький (від Буг), трубі..кий (від Трубіж), пр..ладо..кий, чува..ький, гаа..ький (від Гаага), кагарли..кий, устю..кий, крол..ве..кий, бахма..ький, лейпці..ький, Ч..хо-Слова..ька Ф..дерат..вна Р..спубліка, Оле..ький (від Олешки) замок, Тунгу..ький (від тунгус) метеорит, Білове..ька (від Біла Вежа) Пуща, великолу..ький (від Великі Луки), францу..кий, франфуркт..ький-на-Майні, сан-франци..ький.