VI. Підведення підсумків уроку.

VIІ. Домашнє завдання. Вправа 52.

Урок № 19

Тема. Складні випадки правопису м’якого знака і апострофа.

Мета: продовжити систематизацію знань про вживання апострофа та м’якого знака, удосконалення правописних умінь та навичок; розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення, пам'ять, уміння робити висновки, узагальнювати.

Тип уроку: урок закріплення вивченого.

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей (уживання м’якого знака).

◊ Бесіда.

1. Якими буквами передається на письмі м’якість приголосних звуків?

2. Після яких букв уживається м’який знак? Наведіть приклади.

3. Чому м’який знак не може стояти на початку слова?

4. Після яких букв м’який знак не вживається? Наведіть приклади.

5. Відповідно до якого правила м’який знак не пишеться у словах кінчик, менший, банщик?

6. Як переконатися в тому, що в словах Маринчин, Маринці м’який знак писати не потрібно?

7. Які звуки позначаються буквосполученням йо?

8. За яких умов уживається буквосполучення ьо? Наведіть приклади.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого правила про виживання м’якого знака.

◊ Пояснювальний диктант.

Позначити в словах орфограму «М’який знак». Пояснити відсутність м’якого знака у виділених словах.

Вирізьбляє блискавиця шви на синім полотні. (М. Стельмах.) Козацька річенька тече, не стьмарена буденним світом. (Л. Степовичка.) Запечалилась круча, у задумі всю ніч, хоч припав місяченько до оголених пліч… (Л.Вишеславський.) Цікавий місяць на колінцях низько припав до шибки, де кричить дитя. (Л. Степовичка.)

◊ Розподільний диктант.

Слова з м’яким знаком та без нього записати в дві колонки.

Мідь, роль, менший, кінчик, Мінськ, сім, кров, буквар, Харків, тінь, кобзарський, неньчин, батько, Степанчук, тонший, друкар, Оксанчин, дівчиноньці, сільський, сьогоднішній, сопілці, кальці, бурульці, сестричці, бульйон, Болонья, Севілья, каньйон, дьоготь, Дьяконов, Дягилев, Дюма, сьомий, мадяр.

◊ Подані іменники поставити у формі давального відмінка однини, пояснити вживання і невживання м’якого знака.

За потреби звернутися до таблиці на с. 191 підручника.

Учителька, рибалка, сопілка, бурулька, жінка, Наталка, лялька, брунька, галька, Галинка, нянька, Оксанка, ненька, спілка, кобилка, Маринка.

◊ Переписати слова, вставляючи замість крапок, де це потрібно, м’який знак.

Ольгопіл.., Сіверс..кодонец..к, Благовєщен..с..к, Н..ю-Йорк, хар..ківс..кий, севастопол..с..кий, сіл..с..коогосподар..с..кий, перемишл..с..кий, сформул..ований, Нижн..околимс..к, Верхн..одніпровс..к, Солов..йов, Салас..єв, Усол..є, П..отровський.

Д л я д о в і д о к.

Пйотровський.

IV. Відтворення теоретичних відомостей (уживання апострофа).

◊ Бесіда.

1. Для чого вживається апостроф?

2. Чому апостроф не вживається на початку слова або в кінці слова?

3. Перед якими буквами ставиться апостроф?

4. Після яких букв ставиться апостроф? Наведіть приклади.

5. Відповідно до якого правила апостроф не вживається після букв, що позначають губні приголосні, перед я, ю, є, ї? Наведіть приклади.

6. За якими правилом уживається апостроф у словах з’юрмитися, під’язичний?

7. Чому не ставиться апостроф після букви р у словах повітря, рясний?

8. У яких словах апостроф ставиться після букви к?

9. За якими правилами вживається апостроф у словах іншомовного походження?