- •Завдання
- •Завдання до лабораторних робіт Лабораторна робота №1 Використання пеом при аналізі економетричних досліджень.
- •Завдання
- •Лабораторна робота №2 Метод експертних оцінок. Етапи та обробка результатів ранжирування.
- •Критичні значення критерію Пірсона
- •Завдання
- •Лабораторна робота №3
- •Лабораторна робота №6 Розрахунок коефіцієнтів кореляції та детермінації. Перевірка моделі на адекватність.
- •Завдання
- •Лабораторна робота №7 Перевірка значущості параметрів узагальненої простої лінійної регресії.
- •Завдання
- •Лабораторна робота №8 Оцінка параметрів та побудова інтервалів довіри для параметрів узагальненої лінійної регресії.
- •Завдання
- •Лабораторна робота №9 Методи прогнозування результативного показника.
- •Завдання
- •Лабораторна робота №10
- •Критичні значення критерію Пірсона
- •Розподіл Ст’юдента ()
- •Загальні вимоги щодо оформлення лабораторних робіт
- •Міністерство освіти і науки україни
Лабораторна робота №7 Перевірка значущості параметрів узагальненої простої лінійної регресії.
Мета: закріплення теоретичних знань та отримання практичних навичок щодо застосування методу оцінки параметрів узагальненої простої лінійної регресії.
Завдання
Використовуючи результати, що отримані при виконанні Лабораторних робіт №5, №6, а саме оцінку параметрів побудованої моделі залежності витрат на здійснення руху швидкісного поїзду на ділянці Харків – Київ та його швидкості, визначення щільності зв’язку між досліджуваними фактором й результативним показником та адекватності побудованої моделі:
Задайте рівень значущості
/2
або
за таблицею розподілу Ст’юдента
(Додаток Г) та знайдіть критичне значення
(
).Побудуйте критичну зону для параметра а0 та визначте його статистичну значущість, тобто підтвердить, або спростуйте гіпотезу про
.Побудуйте критичну зону для параметра а1 та визначте його статистичну значущість, тобто підтвердить, або спростуйте гіпотезу про
.Зробіть висновок щодо можливості існування побудованої моделі на основі аналізу статистичної значущості її параметрів.
Лабораторна робота №8 Оцінка параметрів та побудова інтервалів довіри для параметрів узагальненої лінійної регресії.
Мета: закріплення теоретичних знань та отримання практичних навичок щодо перевірки значущості параметрів та побудови інтервалів довіри узагальненої лінійної регресії.
Завдання
Використовуючи результати, що отримані при виконанні Лабораторних робіт №5, 6, 7, а саме оцінки параметрів побудованої моделі залежності витрат на здійснення руху швидкісного поїзду на ділянці Харків – Київ й швидкості його руху, визначення щільності зв’язку між досліджуваними фактором й результативним показником, адекватності моделі та побудови критичної зони для визначення статистичної значущості параметрів узагальненої лінійної простої регресі:
Розрахуйте граничні значення інтервалів довіри для параметрів
і
узагальненої регресійної моделі.Побудуйте інтервали довіри для параметрів
і
узагальненої регресійної моделі.
Лабораторна робота №9 Методи прогнозування результативного показника.
Мета: закріплення теоретичних знань та отримання практичних навичок щодо застосування методів прогнозування ендогенної змінної узагальненої лінійної простої регресії.
Завдання
Використовуючи результати, що отримані при виконанні Лабораторних робіт №5, №6, №7 та №8, а саме оцінку параметрів побудованої моделі залежності витрат на здійснення руху швидкісного поїзду на ділянці Харків – Київ та швидкості його руху, визначення щільності зв’язку між досліджуваними фактором й результативним показником, адекватності моделі та оцінку параметрів побудованої узагальненої лінійної простої регресі:
Визначте методи прогнозування теоретичного та фактичного значень результативного показника.
Надайте прогнозне значення собівартості руху швидкісного пасажирського поїзду, що рухається зі швидкістю 190 км/год на ділянці Київ – Харків за допомогою точкового методу прогнозування ендогенної змінної, тобто без урахування усіх інших факторів, помилок та похибок при вимірюванні.
Побудуйте інтервал довіри для значення собівартості руху швидкісного пасажирського поїзду, що рухається зі швидкістю 190 км/год на ділянці Київ – Харків за допомогою інтервального методу прогнозування залежної змінної, тобто з урахуванням усіх інших факторів, помилок та похибок при вимірюванні.
