1.6 Оптимізація комплексу робіт
Сітковий графік робіт можна оптимізувати шляхом перерозподілу людських ресурсів, грошових і матеріальних засобів, обладнання, з ненапружених шляхів на більш напружені. Щоб визначити оптимальну тривалість виконання робіт на шляхах графіка, треба скласти загальну тривалість цих шляхів і отриману суму поділити на кількість шляхів. Отримане число і буде теоретично найкращим терміном виконання робіт. Однак оптимізацію слід проводити по тим шляхам де можливий перерозподіл ресурсів та засобів. Тобто слід виділити групи шляхів за критерієм зони виконання або якимось іншим. Оптимізація може виконуватися в декілька етапів.
При оптимізації графіка можливо переміщення ресурсів з одного шляху на інший. Наприклад, час деяких робіт на одному шляху зменшити, а на іншому шляху збільшити на ту саму величину, враховуючі технологічну сумісність робіт або операцій ТО. Це можливо за рахунок зміни кількості виконавців, автоматизації технологічних процесів, зменшення часу непродуктивних процесів. Кількісними відомостями про можливість перерозподілу ресурсів є визначені розрахунком резерви часу. Також можливий і другий етап оптимізації аналогічний першому.
В таблиці 2 наведено етапи оптимізації згідно сіткової моделі, що наведена на рисунку 4.
Рисунок 4
Таблиця 2
|
№ шляху |
Послідовність подій шляху |
КСШ |
Характеристика шляху |
Початкова тривалість, у. о. часу |
Після оптимізації |
Характеристика оптимізації |
|
1 зона виконання 2 виконавця | ||||||
|
1 |
0–1–3–6–15–18–19 |
0,79 |
Підкритичний |
102 |
– |
– |
|
2 |
0–1–3–8–12–15–18–19 |
0,79 |
Підкритичний |
102 |
– |
– |
|
2 зона виконання 3 виконавця | ||||||
|
3 |
0–1–2–5–9–13–16–17–18–19 |
0,5 |
Ненапружений |
100 |
110 |
Збільшена тривалість робіт 5-9, 9-13 на 5 у.о. часу |
|
4 |
0–1–2–5–7–11–13–16–17–18–19 |
0,66 |
Напружений |
107 |
107 |
– |
|
5 |
0–1–2–4–10–14–16–17–18–19 |
— |
Критичний |
121 |
111 |
Зменшена тривалість робіт 10-14, 14-16 на 5 у.о. часу |
|
|
Сума |
328 |
|
| ||
|
|
Оптимальна тривалість |
|
|
| ||
109
Рисунок 5
Таблиця 3
|
Позначення операції |
Характеристика |
|
Роботи ШНС | |
|
0–1 |
переговори з ДСП і ПД про вимикання стрілки, запис у журнал ДУ-46 про роботу |
|
1–3 |
прохід до місця роботи |
|
3–4 |
розкриття електропривода |
|
4–5 |
зняття електродвигуна |
|
5–8 |
зняття редуктора |
|
8–10 |
зняття автоперемикача |
|
10–13 |
зняття фрикційного зчеплення |
|
13–15 |
відключення контрольних і робочих тяг |
|
15–18 |
зняття контрольних лінійок і шибера |
|
18–24 |
контроль за чищенням електродвигуна, редуктора і фрикційного зчеплення |
|
24–27 |
контроль за чищенням шибера, лінійок і тяг |
|
27–31 |
встановлення шибера і лінійок, підключення тяг |
|
31–32 |
встановлення редуктора, фрикційного зчеплення і автоперемикача |
|
32–35 |
перевірка електричних і механічних характеристик |
|
35–36 |
прохід на пост електричної централізації (ЕЦ) |
|
36–37 |
включення стрілки на посту ЕЦ |
|
37–39 |
перевірка роботи електропривода, та щільності притиснення вістряків |
|
39–41 |
виписка в журнал ДУ-46 |
|
Роботи першого ШН | |
|
0–2 |
підготовка інструмента |
|
2–6 |
підхід до місця роботи |
|
6–7 |
зняття електродвигуна |
|
7–9 |
зняття редуктора |
|
9–11 |
зняття автоперемикача |
|
11-14 |
зняття фрикційного зчеплення |
|
14–16 |
відключення контрольних і робочих тяг |
|
16–19 |
зняття контрольних лінійок і шибера |
|
19–20 |
чищення внутрішньої поверхні корпуса |
|
20–22 |
фарбування внутрішньої поверхні корпуса |
Продовження таблиці 2
|
Позначення операції |
Характеристика |
|
22–25 |
зовнішнє чищення електродвигуна, редуктора і фрикційного зчеплення |
|
25–28 |
фарбування деталей |
|
28–30 |
чищення шибера, лінійок, тяг, гвинтів і гайок |
|
30–33 |
встановлення редуктора, фрикційного зчеплення і автоперемикача |
|
33–34 |
закріплення всіх деталей |
|
34–38 |
збирання інструмента |
|
38–40 |
перевірка роботи електропривода та щільності притиснення вістряків |
|
40–41 |
закриття електропривода і прохід на пост ЕЦ |
|
Роботи другого ШН | |
|
7–12 |
зовнішнє чищення електродвигуна |
|
12–17 |
зовнішнє чищення автоперемикача |
|
17–21 |
чищення внутрішньої поверхні корпуса |
|
21–23 |
фарбування внутрішньої поверхні корпуса |
|
23–26 |
зовнішнє чищення редуктора і фрикційного зчеплення |
|
26–29 |
фарбування деталей електропривода |
|
29–22 |
чищення шиберів, лінійок, тяг, гвинтів і гайок |
Список використаних джерел
Брейдо А. И., Овсянников В. А. Организация обслуживания устройств железнодорожной автоматики и связи. Под ред. к. т. н. Аркатова В. С. –М.: Транспорт, 1983. –208 с.
Брейдо А. И., Анисимов Н. К. Организация, планирование и управление в хозяйстве сигнализации и связи. Учебник для ВУЗов ж.-д. транспорта – 4-е изд., перераб. и доп. –М.: Транспорт, 1989.–248 с.
Брейдо А. И., Буц В. Д. Научная организация труда и управление в хозяйстве сигнализации и связи. –М.: Транспорт, 1971.–144 с.
Фатхутдинов Р.А. Организация производства. –М.: ИНФРА-М, 2001. –672 с.
Сыроежин И.И. Азбука сетевых планов. –М.: Экономика, 1966. 151 с.
Голенко Д.И. Статистические методы сетевого планирования и управления. –М.: Наука, 1968. 400 с.
Дружинин Г. В. Анализ эрготехнических систем. –М.: Энергоатомиздат, 1984. 160 с.
Дружинин Г. В. Процессы технического обслуживания автоматизированных систем. –М.: Энергия, 1973. 272 с.
Лабецкая Г.П., Анисимов Н.К., Берндт А.Н. Организация, планирование и управление в хозяйстве сигнализации и связи: Учебник для вузов ж.-д. трансп. –М.: Маршрут, 2004. –348 с.
Інструкція з технічного обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та блокування (СЦБ). ЦШЕОТ–0012. Київ 1998. –72 с.
Устройства СЦБ. Технология обслуживания. –М.: Транспорт, 1999. –433 с.
Типовые унифицированные нормы времени на техническое обслуживание устройств СЦБ. –М.: Транспорт, 1981, 84 с.
Рекомендуемые нормы времени на техническое обслуживание устройств проводной связи. –М.: Транспорт, 1988, 148 с.