1.4 Правила побудови сіткових моделей

Існує багато способів завдання сіткової моделі [1 – 9]. Для придбання практичних навичок, у межах учбового процесу буде використовуватися графічний спосіб завдання сіткового графіка (рисунок 3). Нижче наведені правила побудови сіткових моделей.

1 У сіткової моделі повинна бути одна початкова й одна кінцева подія.

2 З кожної події повинна виходити, або входити робота, за винятком кінцевої і початкової.

3 Робота повинна знаходитися між двома подіями.

4 Сітковий графік не повинний містити замкнутих контурів (по напрямку стрілок у позначенні робіт).

5 Якщо в сітці яка-небудь робота може бути розпочата до повного закінчення безпосередньо попередніх робіт, то ця робота повинна бути представлена як сума послідовно виконуваних робіт, результати яких необхідні і достатні для початку наступних за ними робіт.

6 Якщо для виконання однієї роботи необхідне одержання результатів усіх робіт, що входять у початкову для них подію, а для іншої роботи – тільки однієї з цих робіт, то в сітку повинна бути введені нова подія, що відбиває результат роботи, а також фіктивна робота.

7 Перед розробкою графіка слід визначити ступінь його деталізації, що визначається призначенням сіткової моделі. Чим нижче ієрархічний рівень, тим вище ступінь деталізації і навпаки.

Так для керівництва дистанції найбільш зручною формою є укрупнений план, а для старшого електромеханіка крім укрупненого, для повсякденного користування необхідний графік з деталізацією робіт.

У процесі розробки сіткового графіка вибирається кращий варіант організації проведення всього комплексу робіт. Більш конкретні дані, необхідні в процесі планування і керування можуть бути отримані при розрахунку моделі.

1.5 Розрахунок сіткової моделі

Розрахунок зводиться до визначення основних часових параметрів моделі, до яких відноситься: час виконання кожної роботи, час по критичному шляху, ранній і пізній терміни настання кожної події, резерви часу подій і робіт, час початку і закінчення робіт.

Розрахунок часових параметрів графіків доцільно вести в такій послідовності.

1 Визначити час кожної роботи t_ij; час на виконання роботи як правило визначається з нормативів [11, 12], або з виробничого досвіду.

2 Визначити тривалість всіх шляхів Т_Ш.

3 Знайти критичний шлях та його час Т_Кр (на графічному зображенні сіткового графіка слід виділити потовщеною лінією).

4 Для інших шляхів визначити ступінь напруженості: підкритичний шлях, напружений шлях, ненапружений шлях, виходячи з власної емпіричної оцінки значення коефіцієнту складності шляху К_СШ [7] який дорівнює:

,

де  – тривалість відрізку шляху, що співпадає з критичним шляхом.

5 скласти таблицю за формою аналогічною таблиці 2, і заповнити перші три стовпці цієї таблиці, як це і наведено;

6 визначити параметри подій t_Р(і) – ранній термін настання події, t_П(i) – пізній термін настання події;

7 визначити резерви часу Р(і) – події, часу робіт – вільний Р_В(ij) і повний Р_П(ij).

Формули для визначення часових параметрів сіткової моделі наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Назва параметра	Умовна познака	Значення параметра	Формула для розрахунку
Параметри шляху
Час шляху	ТШ	Загальна тривалість всіх робіт шляху, що розглядається	n – кількість робіт на шляху
Час критичного шляху	ТКр	Загальна тривалість виконання всього комплексу робіт, що визначається сумою часу виконання робіт, що лежать на критичному шляху	m – кількість робіт на, що лежать на критичному шляху
Директивний строк	ТДр	Заздалегідь (директивно) завдана тривалість виконання всього комплексу робіт	—
Параметри подій
Ранній термін настання події	tР(і)	Найбільша трива­лість з тривалості шляхів, що передують події i	– тривалість найбільшого шляху від початку до події i
Пізній термін настання події	tП(i)	Різниця між ТКр та найбільшою з тривалостей шляхів, що починаються за подією i	–тривалість най­більшого шляху від події i до кінцевої події

Продовження таблиці 1

Назва параметра	Умовна познака	Значення параметра	Формула для розрахунку
Параметри робіт
Час роботи	t(ij)	Тривалість виконання роботи	При наявності невизначеності розраховується за формулою tМО
Резерви часу
Резерв події	Р(і)	Різниця між пізнім і раннім термінами настання події	Р(і) = tП(i) - tР(і)
Повний резерв часу роботи	РП(ij)	Різниця між пізнім терміном настання події j і раннім тер­міном настання події i за винятком тривалості роботи t(ij)	РП(ij) = tП(j) - tР(і) - - t(ij) (може дорівнювати нулю)
Вільний резерв часу роботи	РВ(ij)	Різниця між раннім терміном настання подій j та i пізнім терміном за винятком тривалості роботи	РВ(ij) = tР(j) - tП(і) - - t(ij) (може не існувати)
Вільний резерв часу роботи першого роду		Для робіт наступних за подіями від яких розходяться шляхи різної тривалості	= tП(j) - tП(і) - - t(ij) (може дорівнювати нулю)
Вільний резерв часу роботи другого роду		Для робіт, що попереду подій в яких зводяться шляхи різної тривалості	= tР(j) - tР(і) - - t(ij) (може дорівнювати нулю)

Продовження таблиці 1

Назва параметра	Умовна познака	Значення параметра	Формула для розрахунку
Вірогідності параметрів робіт
Мінімальна тривалість роботи	tМін	Тривалість робіт у припущенні найбільш сприятливого збігу обставин (найменша)	—
Максимальна тривалість роботи	tМакс	Тривалість робіт у припущенні най­більш несприятливого збігу обставин (найбільша)	—
Найбільш ймовірна тривалість робіт	tч	Тривалість робіт, що найбільше часто трапляється в умовах виконання робіт	—
Очікувана тривалість робіт	tМО	Усереднена, розрахункова тривалість роботи (математичне очікування)
Примітки. 1 У всіх позначеннях індекс i означає подію, що передує даній роботі, а індекс j – подію, що піде за роботою. 2 Розташування умовних познак на сіткових графіках показано на рисунку 2

Слід відзначити основні властивості критичного шляху: t_Р(і) = t_П(i) та Р(і) = Р_П(ij) = Р_С(ij) = 0.

На рисунку 3 наведено зв’язок між резервами часу виконання робіт, тобто їх фізичний зміст.

Рисунок 3

Для прикладу на рисунку 4 наведено сіткову модель з розра­хованими часовими параметрами чотирисекторним способом. Для вільного резерву часу роботи позначається його вид однією чи двома познаками “ ` ” (штрих).

На рисунку 5 наведено приклад сіткової технологічної картки виконання роботи на стрілці по поточному ремонту стрілочного електроприводу, що є однією з трудомістких робіт [3, 10, 11]. а у таблиці 3 назви відповідних робочих операцій, що виконують старший електромеханік (ШНС) та 2 електромеханіка (ШН).