
- •Українська державна академія залізничного транспорту
- •Загальні принципи проектування локальних комп'ютерних мереж.
- •2.1. Аналіз впровадження мережної технології
- •2.2. Аналіз місця розташування мережі
- •2.5. Планування структури каталогів сервера
- •2.6. Отримання списків конфігурації
- •2.7. Розклад установки
- •2.8. Системний журнал
- •3.8.1. Загальні вимоги до практичної частини
- •3.8.2. Доказ допустимості структури мережі, що пропонується
- •3.8.2.1. Домен колізій
- •3.8.2.2. Загальні характеристики стандартів Ethernet 10 Мбіт/с
- •3.8.2.3. Методика розрахунку конфігурації мережі Ethernet
- •3.8.2.4. Розрахунок pdv
- •3.8.2.4. Розрахунок pvv
- •Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •Завдання на теоретичну частину:
- •Завдання на практичну частину:
- •Рекомендована література:
- •Завдання видане 7 вересня 2006 року
- •Додаток в Приклад реферату Реферат
- •Додаток г. Приклад Змісту
- •Додаток д. Перелік абревіатур Перелік абревіатур, що використовуються
- •Додаток е. Зразок практичної частини проекту
- •Е.2.1. Адміністративний корпус
- •Е.3. Висновок
3.8.2.4. Розрахунок pdv
Для спрощення розрахунків звичайно використовуються довідкові дані IEEE, що містять значення затримок поширення сигналів в повторювачах, прийомопередавачах та різних фізичних середовищах. У табл. 3.3 приведені дані, необхідні для розрахунку значення PDV для всіх фізичних стандартів мереж Ethernet. Бітовий інтервал позначений як bt.
Таблиця 3.3. Дані для розрахунку значення PDV
Тип сегмента |
База лівого сегмента, bt |
База проміж-ного сегмента, bt |
База правого сегмента, bt |
Затримка середовища на 1м, bt |
Максимальна довжина сегмента, м |
10BASE-5 |
71.8 |
46.5 |
169.5 |
0.0866 |
500 |
10BASE-2 |
11.8 |
46.5 |
169.5 |
0.1026 |
185 |
10BASE-T |
15.3 |
42.0 |
165.0 |
0.113 |
100 |
10BASE-FB |
- |
24.0 |
- |
0.1 |
2000 |
10BASE-FL |
12.3 |
33.5 |
156.5 |
0.1 |
2000 |
FOIRL |
7.8 |
29.0 |
132.0 |
0.1 |
1000 |
AUI(>2 м) |
0 |
0 |
0 |
0.0035 |
2+48 |
Комітет 802.3 старався максимально спростити виконання розрахунків, тому дані, приведені в таблиці, включають відразу декілька етапів проходження сигналу. Наприклад, затримки, що вносяться повторювачем, складаються із затримки вхідного трансивера, затримки блоку повторення і затримки вихідного трансивера. Проте в таблиці всі ці затримки представлені однією величиною, названою базою сегмента. Щоб не треба було два рази складати затримки, що вносяться кабелем, в таблиці даються подвоєні величини затримок для кожного типу кабеля.
Кінцеві вузли сполучаються по топології «точка-точка» зі спеціальним пристроєм - багатопортовым повторювачем за допомогою двох кручених пар. Одна кручена пара потрібна для передачі даних від станції до повторювача (вихід Тх мережного адаптера), а інша - для передачі даних від повторювача до станції (вхід Rх мережного адаптера). На рис. 3.2 показаний приклад трипортового повторювача. Повторювач приймає сигнали від одного з кінцевих вузлів і синхронно передає їх на всі свої інші порти, крім того, з якого надійшли сигнали.
У таблиці використовуються також такі поняття, як лівий сегмент, правий сегмент і проміжний сегмент. Пояснимо ці терміни на прикладі мережі, приведеної на рис. 3.3. Лівим сегментом називається сегмент, в якому починається шлях сигналу від виходу передавача (вихід Тх на рис. 3.2) кінцевого вузла. На прикладі (рис.3.3) це сегмент 1.
Потім сигнал проходить через проміжні сегменти 2-5 і дійде до приймача (вхід Rх на рис. 3.2) найбільш видаленого вузла найбільш видаленого сегмента 6, який називається правим. Саме тут в гіршому випадку відбувається зіткнення кадрів і виникає колізія, що і мається на увазі в таблиці.
Рисунок. 3.3. Приклад мережі Ethernet, що складається з сегментів різних фізичних стандартів
З кожним сегментом пов'язана постійна затримка, що названа базою, яка залежить тільки від типу сегмента і від положення сегмента на шляху сигналу (лівий, проміжний або правий). База правого сегмента, в якому виникає колізія, набагато перевищує базу лівого і проміжних сегментів.
Крім цього, з кожним сегментом пов'язана затримка поширення сигналу вздовж кабелю сегмента, яка залежить від довжини сегмента і обчислюється шляхом множення часу поширення сигналу по одному метру кабелю (в бітових інтервалах) на довжину кабелюя в метрах.
Розрахунок полягає в обчисленні затримок, що вносяться кожним відрізком кабелю (приведена в таблиці затримка сигналу на 1 м кабелю множиться на довжину сегмента), а потім додаванні цих затримок до баз лівого, проміжного і правого сегментів. Загальне значення PDV не повинне перевищувати 575.
Оскільки лівий і правий сегменти мають різні величини базової затримки, то у разі різних типів сегментів на видалених краях мережі необхідно виконати розрахунки двічі: один раз прийняти як лівий сегмент одного типу, а у другій - сегмент іншого типу. Результатом можна вважати максимальне значення PDV. У нашому прикладі крайні сегменти мережі належать до одного типу - стандарту 10Base-T, тому подвійний розрахунок не потрібен, але якби вони були сегментами різного типу, то в першому випадку треба було б прийняти як лівий сегмент між станцією і концентратором 1, а у другому - вважати лівим сегмент між станцією і концентратором 5.
Приведена на рис.3.3 мережа відповідно до правила 4-х хабів не є коректною - в мережі між вузлами сегментів 1 і 6 є 5 хабів, хоч не всі сегменти є сегментами l0BASE-FB. Крім того, загальна довжина мережі дорівнюе 2800 м, що порушує правило 2500 м. Розрахуємо значення PDV для нашого прикладу.
Лівий сегмент 1: 15.3 (база) + 100 * 0,113= 26.6.
Проміжний сегмент 2: 33.5 + 1000 * 0.1 = 133.5.
Проміжний сегмент 3: 24 + 500 * 0.1 = 74.0.
Проміжний сегмент 4: 24 + 500 * 0.1 = 74.0.
Проміжний сегмент 5: 24 + 600 * 0.1 = 84.0.
Правий сегмент 6: 165 + 100 * 0.113 = 176.3.
Сума всіх складових дає значення PDV, рівну 568,4.
Оскільки значення PDV менше максимально допустимої величини 575, то ця мережа проходить по критерію часу подвійного обернення сигналу незважаючи на те, що її загальна довжина складає більше 2500 м, а кількість повторювачів - більше 4-х.