2. Загальні принципи проектування локальних комп'ютерних мереж.

Процес проектування мережі складається з ряду кроків, що послідовно виконуються (етапів). Важливість окремих етапів в кожному конкретному випадку залежить від роду діяльності організації, яку мережа покликана обслуговувати. У деяких випадках одні етапи можуть виявитися менш важливими, ніж інші, але це не означає, що ними можна зовсім нехтувати. У процесі проектування мережі кожному з етапів повинна бути приділена увага, та відмова від реалізації якогось з них може бути тільки наслідком ретельного аналізу.

Відповідно до рекомендацій [ 1] виділимо наступні етапи:

• аналіз причин впровадження мережі;

• аналіз місця розташування мережі;

• визначення переліку обладнання, що буде придбане;

• аналіз сумісності обладнання, що використовується;

• планування структури каталогів сервера;

• отримання списків конфігурацій;

• розробка плану монтажу мережі;

• організація системного журналу.

Потрібно пам'ятати, що перелік основних кроків проектування мережі, що пропонується не є деяким абсолютним, непорушним алгоритмом, відступ від якого розглядається як порушення класичних канонів, що приводять до серйозних проблем в майбутньому. Етапність проектування, що пропонується повинна розглядатися як деякий загальний підхід, на який можуть накладатися в кожному конкретному випадку деякі особливості.

2.1. Аналіз впровадження мережної технології

Перший крок аналізу причин впровадження мережної технології полягає у визначенні проблем, які можуть бути вирішені з її допомогою. Як приклад можна привести наступний перелік (природно, далеко не повний) проблем, які можуть бути успішно вирішені за допомогою мережі:

• Потреба в централізованому зберіганні даних. Якщо безлічі користувачів треба звертатися до одних і тих же даних, то, зберігаючи ці дані в одному централізованому місці, можна зменшити кількість помилок. Зменшення кількості помилок приводить до зменшення часу на їх пошук и виправлення.

• Необхідність в автоматизації.

• Потреба у високошвидкісних комунікаціях між користувачами.

• Забезпечення безпеки даних.

• Необхідність в розподіленні (спільному використанні) обладнання.

2.2. Аналіз місця розташування мережі

Мережа повинна встановлюватися у відповідному для цієї мети місці. Найкращий спосіб визначити, чи підходить яке-небудь місце для прокладення мережі, - намалювати план цього місця. У разі великих мереж, які охоплюють всю будівлю або навіть об'єднують декілька будівель, план може бути дуже складним, і його реалізація може зажадати деяких знань архітектури. У разі невеликої локальної мережі потрібен план одноповерхового розташування.

План повинен включати в себе наступну інформацію:

• розміри робочого місця кожного службовця в мережі, що планується (важливо для визначення місця розташування робочих станцій і серверів);

• розташування електричних розеток, включаючи пристрої що вже використовують їх (важливо для розподілу електричного навантаження в мережі, що проектується );

• розташування всіх нерухомих об'єктів (наприклад, опорних колон, що розділяють стіни, вбудованих шаф і т.п.);

• розташування всіх меблів і інших переміщуваних об'єктів, наприклад, переносних стінок (важливо для визначення загальної топології мережі, а також вибору зручних місць для пристроїв, що розподіляються );

• поточне розташування усього комп'ютерного обладнання (наприклад, настільних ПК, а також периферійних пристроїв, наприклад, принтерів);

• розташування дверей, вікон (важливо для прокладки кабеля);

• розташування вентиляційних каналів і систем кондиціонування повітря (важливо по тій причині, що комп'ютерне обладнання виділяє тепло і йому треба забезпечити відповідний режим вентиляції);

• існуючу систему прокладки електричної мережі (важливо тому, що може бути потрібне екранування для запобігання спотворень сигналу в мережевих кабелях або установка додаткової розетки);

• розташування інших організацій в приміщенні оскільки може бути потрібне укладення угоди з сусідами відносно прокладки кабеля за дверми, за стінами або під стелею.

Бажано накреслити план в якому-небудь масштабі, що дасть можливість використати план для точного підрахунку довжини кабеля.

3. Аналіз сумісності обладнання, що використовується

При складанні плану місця розташування обладнання фактично створюється план вже існуючого. Цей перелік дуже корисний, оскільки дає можливість визначити,ё яке обладнання можна включати до складу мережі, а яке - стане непотрібним після розгортання мережі. Подібний перелік може знизити початкові витрати і дозволити одержати максимальну вигоду з існуючого обладнання.

3. Складання плану конфігурації

Конфігурація засновується на плані приміщень і включає нове або переміщуване обладнання. План приміщення можна використати для нанесення прокладки кабелів і визначення довжини кабелю, необхідного для створення мережі.

Дуже важливе питання - захист кабелю. При розробці конфігурації потрібно звертати увагу на місця, де кабель може бути пошкоджений. Потрібно прагнути до того, щоб кабель був схований.

Крім захисту кабелю від ніг незграбної людини, необхідно захистити його від електромагнітного випромінювання. При виборі кабелю потрібно враховувати не тільки його вартість і пропускну спроможність, але і його завадозахищеність.

У сучасних офісних мережах в більшості випадків використовується кручена пара. Прокладка такого кабелю нічим не відрізняється від прокладки звичайного телефонного кабелю. У разі застосування коаксіального кабелю треба враховувати, що навіть невелика неоднорідність передаючого середовища для частот порядку 10 Мгц являє собою хороше "дзеркало" для відбиття хвиль. Тому при прокладці коаксіального кабелю треба уникати дуже крутих перегинів (на кутах більше за 90 градусів необхідно робити невелику петлю).