3.2 Інновації як фактор підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту

Конкурентоспроможність будь-якого виду транспорту визначається у порівнянні з його основними конкурентами. Головним конкурентом залізничного транспорту є автомобільний транспорт, доля якого в загальному обсязі перевезень вантажів з року в рік збільшується. Автомобільний транспорт захопив частку ринку транспортних послуг у приміському перевезенні пасажирів та дрібних відправок вантажів на близьку й далеку відстань за рахунок якості, швидкості перевезень, відсутності подвійної перевалки вантажів, рівня комфортності та інше. Не дивлячись на те, що дальність перевезень вантажів залізничним транспортом складає в середньому 497 км, а автомобільним відповідно - 31 км, вантажообіг автомобільних перевезень стрімко нарощується, випереджаючи за період 2000-2005 рр. темпи зростання вантажообігу залізничного транспорту майже в 3 рази. У 2007 році частка залізничного транспорту у виконанні перевезень склала лише 24,9% у той час, як автомобільним транспортом було виконано 62,3% обсягу перевезень. Наведені дані свідчать про негативні тенденції в сфері розвитку залізничного транспорту, що потребує кардинальних заходів з підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту на інноваційній основі [37].

З кожним роком розширюється кількість наукових праць, які присвячені проблемам конкурентоспроможності транспорту, але в них недостатньо приділено увагу забезпеченню його конкурентоспроможності за рахунок переваг, які надають транспорту функціонуючі МТК, а питання конкурентоспроможності підприємств Укрзалізниці в умовах МТК зовсім не висвітлені.

Україна має потужний транспортний комплекс, але рівень його розвитку відстає від рівнів розвитку транспорту провідних країн світу. Для України принциповим є питання перегляду конкурентної політики в напрямку стимулювання підвищення конкурентоспроможності вітчизняної транспортної системи, що сприятиме її входженню до загальноєвропейської.

Конкурентоспроможність видів транспорту у ринкових умовах залежить від наявності конкурентних переваг їх діяльності. Існують три основні шляхи здобуття конкурентних переваг залізничним транспортом: стати кращим самому, послабити конкурентів (автомобільний транспорт) або змінити ринкове середовище. При умові використання першого методу впроваджуються заходи, що направлені на удосконалення власної діяльності, другого - заходи направлені на послаблення конкурентів, третього - на зміну конкурентного середовища шляхом застосування кооперативних стратегій або політико - правових . З метою підвищення частки залізничних перевезень в загальній кількості перевезень усіма видами транспорту пропонується вибрати стратегію, що основана на удосконаленні саме своєї діяльності[38].

Тому слід звернути увагу на конкурентні переваги, що має залізнична галузь (рисунок 3.2). Необхідно розрізняти конкурентні переваги та потенційні можливості. Перші фактичні, тобто існують в даний період часу в результаті прерогатив споживачів послуг залізничного транспорту, другі - можливі, тобто в результаті певних заходів (організаційних, економічних, правових) можуть перетворитися на конкурентні переваги.

Джерелом конкурентних переваг залізничної галузі є: підвищення якості продукції; оптимізація послуг, що надаються споживачам; встановлення обгрунтованих тарифів на перевезення; зменшення термінів доставки вантажів; використання переваг, що надають функціонуючи МТК. Конкурентні переваги розглядаються як критерії конкурентоспроможності.

Конкурентні переваги залізничної галузі

Потенціальні можливості залізничної галузі

Невисока чутливість споживачів до зміни цін

Основані на економічних факторах

Зростання долі ринку

Основані на економічних факторах

Слабка циклічність і сезонність попиту

Розвиток об’єктів залізничної інфраструктури

Використання інфраструктури МТК

Відсутність послуг замінників для перевезень деяких видів вантажів

Основані на розвитку інфраструктури

Розвиток взаємодії з іншими видами транспорту

Можливість виконання довгостро-кових і коротко-строкових кредитів, в тому числі кошти державної підтримки

Розвиток прогресивних видів транспортування

Технологічні та технічні

Покращення технічних характеристик

Основані на нормативно – правових актах

Укрзалізниця – монополіст в області залізничних перевезень

Рисунок 3.2 – Конкурентні переваги та потенційні можливості залізничної галузі

1 Конкурентоспроможність представляє собою об'єктивну характеристику об'єкту, яка не залежить безпосередньо від позицій тих суб'єктів, які її оцінюють. Така позиція основана на припущені: підприємство займає певну позицію на ринку, тому оцінка його конкурентоспроможності є однозначною і об'єктивною, тобто не є чиєю не будь думкою про положення фірми порівняно з конкурентами.

2 Конкурентоспроможність як місце організації (продукції) в розумінні її споживачів щодо конкурентів, тобто характеризує місце, яке займає конкретний продукт у розумінні споживачів по відношенню до продукту конкурентів.

З Конкурентоспроможність як розуміння самої фірми про своє положення порівняно з конкурентами.

Існування різноманітних підходів до визначення сутності конкурентоспроможності потребує уточнення цієї економічної категорії, а також конкурентоспроможність виступає властивістю суб'єкта господарювання і передбачає наявність і реалізацію конкурентних переваг. Досить цікавим, але натомість дискусійним питанням, що привертає увагу, є підхід до конкурентоспроможності підприємств як до об'єктивної або суб'єктивної характеристики об'єкту. З цього приводу існують наступні точки зору її складників щодо особливостей діяльності залізничної галузі. Конкурентоспроможність залізничної галузі визначається: конкурентоспроможністю залізниць та конкурентоспроможністю послуг, що ними надаються.

Збільшення частки залізничного транспорту в загальному обсязі перевезень залежить від рівня конкурентоспроможності по відношенню до інших видів транспорту. Цим визначається: можливість покращення стану національної залізничної мережі МТК та її конкурентоспроможність порівняно з іншими закордонними мережами; збільшення транспортних потоків територією України; підвищення її транзитного потенціалу.

Сучасне слабке положення України на міжнародному ринку, що, в першу чергу, пов'язано з внутрішніми умовами розвитку нашої держави, викликає необхідність пошуку нових шляхів підвищення ефективності діяльності вітчизняних підприємств, серед яких і підприємства залізничної галузі. Для забезпечення конкурентоспроможності зазначених підприємств необхідно здійсняти заходи, які направлені на зміну виробничої структури, асортиментної політики, технологій, тобто використовувати досягнення інноваційного процесу. Але впровадження нововведень ускладнюється відсутністю необхідного рівня інвестиційного забезпечення. В цих умовах вихід вітчизняних підприємств на міжнародний ринок, поки що, залишається проблематичним. Для стрімкого підвищення рівня конкурентоспроможності залізниць необхідно використовувати досягнення провідних виробників світу, що дозволить швидко реагувати на потреби споживачів. Цьому сприятимуть існуючі міжнародні транспортні коридори (зменшуються терміни доставки продукції, створюються умови підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств)[39].

Висновки даного дослідження і перспективи подальших робіт у цьому напрямку. Виходячи з вищезазначеного, пропонується удосконалити визначення конкурентоспроможності залізниці, з урахуванням впливу на їх діяльність міжнародних транспортних коридорів. Конкурентоспроможність залізниці в умовах функціонування МТК - це рівень досягнення нею комплексу конкурентних переваг за рахунок надання високоякісних послуг і можливості їх реалізації на світовому ринку через мережу МТК з метою задоволення потреб споживачів.

Конкурентоспроможність держави, таким чином, залежить від конкурентоспроможності суб'єктів господарювання. У свою чергу, конкурентоспроможність суб'єктів господарювання визначається конкурентоспроможністю конкурентної галузі, яка залежить від конкурентоспроможності залізниць України. На конкурентоспроможність залізниць України істотно впливає конкурентоспроможність надаваних послуг. Конкурентоспроможність надаваних послуг визначається організацією виробництва, терміном виконання завдання та ефективністю інноваційного процесу, який у свою чергу залежить від ціни й якості використовуваних ресурсів, а також від швидкості реагування на зміни середовища функціонування. Таким чином, знаходячись на нижньому щаблі у класифікації складників конкурентоспроможності залізничної галузі України інновації істотно впливають на всі її складники і тому виступають одним з важливіших факторів конкурентоспроможності залізничного транспорту [40].