1.3 Особливості підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту

Проблема конкурентоспроможності залізничного транспорту останніми роками набула дискусійного забарвлення. З одного боку, українські залізниці є класичним прикладом природної монополії, з іншого - відбувається зростання обсягів перевезення, зокрема вантажів, автомобільним транспортом. Зважаючи на це, перед управлінським персоналом «Укрзалізниці» постає актуальне питання пошуку конкурентних переваг залізничного транспорту галузі перед іншими видами транспортного комплексу сучасної України. Більше того, тенденції останніх років свідчать про необхідність розвитку конкурентних відносин безпосередньо у сфері залізничного транспорту, зокрема серед перевізників вантажів і пасажирів.

Питання конкурентоспроможності залізничної галузі досліджували такі українські та російські вчені-економісти: Ю.С. Бараш , В.Л. Дикань , Д.Г. Ейтутіс , Б.М. Лапідус , ДО. Мачерет , В.І. Пасічник , Є.М. Сич , Н.П. Терьошина та інші. В той же час перехід до реформування залізничного транспорту України на тлі світової економічної кризи, що призвела до спаду виробництва, зменшення обсягів вантажних перевезень, вимагає коректування політики конкурентоспроможності вітчизняних залізниць. У світлі стрімкої зміни ситуації на транспортному ринку України поки що є невирішеними питання функціонування на ринку залізничних перевезень державних і приватних суб'єктів господарювання, створення нових видів діяльності, що сприятиме розвитку його конкурентоспроможності.

На сьогоднішній день залізничний транспорт України є природним монополістом у користуванні залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, які забезпечують рух залізничного транспорту загального користування. Проте в Концепції реформування транспортного сектору економіки, зважаючи на проблеми в транспортній галузі, вказується на низьку конкурентоспроможність, зокрема залізничного транспорту, на зовнішньому і внутрішньому ринках транспортних послуг . Серед напрямів, спрямованих на зміну ситуації, що склалася, можна виокремити необхідність реформування залізничної галузі та створення конкурентного середовища в транспортному секторі економіки. Так, у прийнятій згодом Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту серед проблем у розвитку залізничного транспорту виокремлено низький рівень конкуренції на ринку залізничних перевезень. Для зміни існуючого становища передбачалося розмежування природномонопольного і конкурентного секторів залізничного транспорту, роздержавлення конкурентного сектору, створення умов для демонополізації певних сфер діяльності галузі тощо[15].

Більш дієвим поштовхом для розвитку конкурентного ринку залізничних перевезень та, відповідно, підвищення рівня конкурентоспроможності залізничних підприємств було затвердження Державної цільової програми реформування залізничного транспорту на 2010-2015 роки, в якій окреслюються такі шляхи підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту, як створення системи маркетингу залізничних послуг, логістичного центру та розвиток мережі логістичних комплексів. Для розвитку конкуренції на ринку залізничних перевезень пропонується створення умов для функціонування на ньому як державних, так і приватних суб'єктів господарювання.

Зважаючи на певний технологічний характер діяльності, яка здійснюється підприємствами залізничної галузі, необхідне збереження виробничотехнологічного сектору як елемента природної монополії. Таким чином, до монопольного виробничо-технологічного сектору на залізничному транспорті відносяться інфраструктура залізничного транспорту, технічні та інформаційні системи, що забезпечують управління рухом потягів і формування замовлень на користування інфраструктурою залізничного транспорту, централізована система розробки графіка руху потягів та розкладу руху тощо.

До конкурентного сектору на залізничному транспорті можна віднести перевезення вантажів і пасажирів, а також послуги, які надаються вантажними і пасажирськими компаніями-операторами, комплекс транспортно-експедиторських послуг.

Сучасний ринок залізничних перевезень має свою специфіку. Перехід до ринкових важелів господарювання зумовив появу на ньому вітчизняних приватних компаній-операторів, що свідчить про формування на сьогоднішній день конкурентного середовища, зокрема у сфері вантажних перевезень. Більше того, на український ринок вийшов російський оператор вантажних перевезень ВАТ «Перша вантажна компанія».

Відповідно до основних положень програм реформування залізничного транспорту, конкретним кроком у розвитку конкуренції на ринку залізничних перевезень було б створення державного оператора вантажних перевезень. Це призвело б до конкуренції серед операторських компаній.

Крім того, серед напрямів забезпечення конкурентоспроможності залізничного транспорту, зокрема вантажних перевезень, можна виокремити використання таких важелів, як розвиток контейнерних і контрейлерних перевезень, використання логістичних технологій, удосконалення тарифного регулювання, уніфікація правового забезпечення перевізного процесу тощо.

На окрему увагу заслуговує відсутність в Україні ринку залізничних пасажирських перевезень. Саме тому актуальним питанням на сьогодні є розвиток конкурентного сектору у сфері пасажирських перевезень, у тому числі створення пасажирських компаній, які володіють власним парком рухомого складу. В умовах конкурентної боротьби серед перевізних компаній необхідно приділити увагу вирішенню питань маркетингової та тарифної політики, що спрямовані на забезпечення платоспроможного попиту населення на перевезення, збільшення доходів і зниження експлуатаційних витрат.

Конкурентоспроможність залізничних пасажирських перевезень порівняно із іншими видами транспорту в цілому залежить від технічного стану і структури парку пасажирського рухомого складу. Підвищенню конкурентоспроможності галузі буде сприяти оновлення рухомого складу, його модернізація та підвищення комфортабельності [11].

Доцільним є розвиток технології оформлення проїзних документів не тільки через Інтернет, але й з використанням банківських платіжних карт. Паралельно варто збільшувати комфортність проїзду пасажирів і розширювати спектр наданих послуг на вокзалах і потягах, зокрема за рахунок прокату плеєрів.

Крім того, погіршення соціально-економічних умов життя вимагає на сьогоднішній день прийняття заходів із забезпечення безпеки пасажирів, зокрема необхідно здійснювати супроводження потягів співробітниками органів внутрішніх справ, охоронних структур.

З метою підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту України, зокрема пасажирських перевезень, доцільно використати позитивний досвід Російської Федерації, Республіки Білорусь та західних країн, який свідчить, що залізничні компанії активно приймають участь у розвитку туризму та успішно здійснюють туристичну діяльність . В цьому ракурсі цікавим є досвід роботи залізничних компаній Німеччини, Швейцарії, Швеції, Іспанії, США. Так, на залізницях Німеччини при підрозділі пасажирських пере­везень було створено відділ подорожей і туризму, який реалізує комплексні туристичні маршрути із розміщенням у власних готелях та екскурсіями на власних автобусах. Це свідчить про отримання залізничними компаніями доходів від туристичної діяльності.

Оскільки проведення структурної реформи на залізничному транспорті передбачає введення нових додаткових видів діяльності, пов'язаних із обслуговуванням пасажирів, слід вивчити можливість розвитку залізничного туризму. У цьому контексті також варто розглядати співпрацю залізниць з регіональними органами влади, яка може здійснюватися у формі організації екскурсійних і розважальних турів з використанням залізничного транспорту на основі загальнодержавних і регіональних маршрутів із відвідуванням об'єктів природної та історико-культурної спадщини країни.

На окрему увагу заслуговує застосування аутсорсингу як механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств залізничного транспорту [10].