5 Погана інформаційна підтримка процесу перевезень

На жаль, при згаданій «інформатизованості» і «комп’ютеризації» сучасного життя, потік інформації, що супроводжує процес транспортування, усе ще далекий від досконалості. Це стосується зв'язку з водієм (особливо при його знаходженні в іншій державі або на прикордонному переході), і моніторингу вантажу протягом перевезення, і контролю стану транспортного засобу, його місцезнаходження.

Ледве слабкіше дана проблема відчувається при внутрішніх, українських перевезеннях. Однак і тут бувають випадки втрати зв'язку з машиною, що негативно позначається на координації процесу транспортування, особливо у випадках потреби в терміновій передачі або коректуванні інформації для водія.

6 Зниження конкурентоспроможності українських перевізників у порівнянні з польськими

Поліпшення транспортного законодавства, а також «стирання» границь із країнами ЄС зробило сферу перевезень у Польщі досить привабливої. Це привело до збільшення транспортних операторів, що у свою чергу стало причиною підвищення внутрішньої конкуренції й падінню тарифів. Таким чином, у цей час при більшій заробітній платі водія й більше дорогому паливі, польські перевізники пропонують рівні, а іноді й менші тарифи в порівнянні з українськими компаніями.

У такій ситуації можна порекомендувати повернутися до методики розрахунку собівартості перевезень і відштовхуватися не від ринкової ціни за 1 км, а від індивідуальної рентабельності. Тоді робота транспортного підприємства не тільки стане більше прозорою для клієнта, але й дасть можливість відслідковувати, наскільки вигідне те або інше транспортування.

7 Складності в побудові маршрутів перевезення

Ще в часи Радянського Союзу транспортники користувалися досить ефективними методами складання оптимальних маршрутів руху, причому як маятникових, так і збірних і розвізних. Це так зване транспортне завдання – необхідність знаходження найкоротшої єднальної мережі, найкоротшого шляху між двома пунктами території, а також складання сбірно-розвізних маршрутів.

На жаль, з переходом на ринкові відносини з'явилася деяка хаотичність у проектуванні процесу перевезень, а згадані методи оптимізації транспортного процесу були забуті. Сьогодні дуже часто можна спостерігати такі явища, як:

Надмірно далекі перевезення - перевезення, при яких вантажні потоки надходять у пункти призначення з віддалених районів при наявності можливості генерації аналогічних потоків із близько розташованих джерел.

Зайві перевезення - вантажні потоки, які спрямовані в пункти призначення, де однорідна продукція вже є в достатній кількості.

Повторні перевезення, при яких вантажний потік від відправника вантажу треба не прямо до споживача, а надходить у проміжну ланку логістичного ланцюга (на базу, склад і т.д.), а звідти в тім же обсязі на тім же виді транспорту, для пересування в інші ланки або безпосередньо споживачам.

Кружні перевезення, які здійснюються не по найкоротших відстанях.

Нераціональні перевезення приводять до підвищення логістичних і в першу чергу транспортних витрат, до додаткового завантаження транспортних шляхів.

Транспортні підприємства витрачають величезні гроші на програмне забезпечення, здатне автоматизувати процес пошуку найбільш раціонального маршруту проходження, хоча набагато економічне було б використовувати, наприклад, Microsoft Excel, що дозволяє не тільки одержувати оптимальний результат, але й легко аналізувати, до чого приведе його деяка зміна.

При цьому все більша кількість компаній, що зіштовхуються із проблемами побудови оптимальних маршрутів руху, готові вкладати чималі гроші в програмне забезпечення, здатне автоматизувати процес пошуку найбільш раціонального маршруту проходження.