
- •Розділ 1 узагальнена характеристика механізму конкурентоспроможності транспортних підприємств
- •Сутність конкурентоспроможності послуг
- •Масштаби виробництва Унікальність продукту
- •1.3 Особливості підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту
- •1.4 Підвищення конкурентостійкості залізничного транспорту на ринку транспортних послуг
- •Розділ 2 аналіз виробничо – господарської діяльності південної залізниці
- •2.1 Поняття, повноваження суб’єктів управління, історія та правові основи діяльності залізничного транспорту
- •1 Серпня 1870 відкрився рух на лінії Кременчук - Полтава, 15 липня 1871 Полтава - Харків.
- •2.2 Аналіз виробничо – фінансової діяльності Південної залізниці
- •2.3 Аналіз вантажних перевезень на Південній залізниці
- •Розділ 3 розробка рекомендацій що до удосконалення механізму конкурентоспроможності транспортних підприємств
- •3.1 Аналіз впливу показників безпеки на конкурентоспроможність залізничного транспорту
- •3.2 Інновації як фактор підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту
- •3.3 Транспортна логістика як фактор підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту
- •1 Якість транспортного обслуговування
- •2 Розукрупнення ринку транспортних послуг
- •5 Погана інформаційна підтримка процесу перевезень
- •6 Зниження конкурентоспроможності українських перевізників у порівнянні з польськими
- •7 Складності в побудові маршрутів перевезення
- •8 Недовантаження рухомого складу
- •9 Страхування вантажу й транспортних засобів
- •9 Складності організації взаємодії декількох видів транспорту
- •10 Недолік інформації про програмні продукти
- •Висновки
- •Список використаних джерел
3.3 Транспортна логістика як фактор підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту
В результаті проведених досліджень було розглянуто фактор транспортної логістики на залізничному транспорті та вплив цієї сфери на конкурентоспроможність галузі. Метою роботи є пропозиція по створенню відділу транспортної логістики, що суттєво впливатиме на ріст вантажних перевезень. Робота ґрунтується також на постійному використанні підприємствами в їхній повсякденній діяльності таких внутрішніх чинників підвищення конкурентоспроможності як: забезпечення якості вантажних перевезень, перевірка партнерів по бізнесу, бізнес-планування, підбір персоналу діяльності у сфері логістики.
Глобальні зміни в бізнесі й структурі компаній приводять до інтеграції логістичного мислення в корпоративну культуру. На тлі цього, важливість здобувають питання мінімізації логістичних витрат з метою збільшення загального прибутку компанії. У зв'язку із цим міняється подання менеджменту про те, як підвищити ефективність логістичних процесів. При цьому, актуальними стають питання, що стосуються діяльності логістичних компаній у рамках діючого правового поля. .
Властиво, саме поняття "логістика" виникло досить давно, у Франції, в XVII столітті, і мало сенс винятково у військовій області. Під логістикою малися на увазі заходи, спрямовані на забезпечення діючої армії необхідними боєприпасами й провіантом.
Сучасне розуміння поняття «логістики» більше широке й в Україні не зовсім однозначне. Тому що дане слово має іноземне походження, а також з огляду на те, що в професійному лексиконі в Україні воно з'явилося досить недавно, значеннєвих «відмінювань» у нього зустрічається досить багато. Прихід логістики в Україну був багато в чому визначений історією розвитку українського ринку.
Логістика виявилася потрібною в період розвитку комунікацій і ускладнення бізнесу. Еволюція цього поняття пройшла кілька етапів. На зорі ринкових перетворень переважав погляд на логістику, як на транспортно-складську технологію, що стосувалася процесів зберігання, переміщення, митного оформлення вантажу. Однак таке трактування йшло на шкоду багатьом іншим сферам, у яких логістика виявляється дуже ефективною.
У середині 90-х років поняття "логістика" перетерпіло деякі зміни й стало більше широким. Менеджерами стали розумітися фундаментальні основи логістики. Процес навчання керівників привів до того, що менеджмент українських компаніях почав удосконалюватися. Керівники компаній стали підходити до питанням організації бізнес-процесів більш професійно й системно.
Таким чином, змінився й менталітет менеджера, і поняття логістики. Логістика стала інструментом управління, інструментом підвищення ефективності діяльності організації та її конкурентоспроможності.
Ця тенденція привела до того, що в цей час під логістикою правильно було б розуміти напрямок діяльності менеджменту, орієнтоване на побудову ефективних процесів з оптимальними витратами в області руху й зберігання сировини, готової продукції, інформації, всіх видів ресурсів і т.д. на кожному з етапів даних процесів.
Таким чином, сферою компетенції логістики є ефективна побудова перерахованих вище процесів.
Логістика, по своїй суті, є процесом управління змінами у всіх сферах діяльності компанії. Найменша зміна ринкової ситуації, а також ситуації усередині організації можуть вплинути на зміни в політиці й стратегії компанії.
Основні переваги, які дає логістика, укладаються в наступному. По-перше, це оптимізація процесу руху інформації убік її повноти, коректності, швидкості. Якщо ми домагаємося цього ефекту, то це дозволяє менеджерові швидко приймати управлінські рішення й реагувати на зміни ситуації.
По-друге, це впровадження технологій і стандартів, які, зокрема, являють собою документальний опис бізнес-процесів. Аналіз алгоритмів цих процесів, і дисципліноване проходження їх, дозволяє більш ефективно організувати роботу персоналу. Наявність описаних бізнес-процесів і їхня систематична доробка є основою для формування корпоративного пакета документів. Дані регламенти дають знову персоналу, що знає про кожний напрямок діяльності компанії. При цьому важливо проводити систематичне вдосконалювання бізнес-процесів убік їхньої оптимізації. До речі, це зовсім не означає їхнє здешевлення. Мається на увазі знаходження «золотої середини» між якістю послуги і її вартістю.
По-третє, скорочення витрат на одиницю продукції. Під одиницею може матися на увазі виготовлений товар (послуга), а також будь-яка одиниця суб'єкта бізнесу, як, наприклад, персонал. На підставі цього, логістика дозволяє оцінити діяльність підприємства з економічної точки зору.
Четвертою й далеко не останньою перевагою є забезпечення надійності й безпеки процесів.
Підприємству, фірмі, концерну при реалізації каналів розподілу готової продукції доводиться вирішувати комплекс питань, пов'язаних з доставкою, і в першу чергу вибирати вид транспорту, методи організації перевезень і тип транспортних засобів. При виборі раціональних транспортних засобів керуються перед усім відповідністю їхнього типу властивостям перевезених вантажів. У якості критеріїв при виборі транспортних засобів приймають схоронність вантажів, найкраще використання їхньої місткості й вантажопідйомності й зниження витрат на перевезення. Такі підходи одержали достатнє висвітлення в технічній літературі.
Транспортна логістика - це область інтелектуальної праці фахівців з розрахунку оптимального шляху проходження вантажів. Грамотна транспортна логістика враховує безліч факторів для вибору найбільш вигідного маршруту.
Насамперед, вона розглядає тривалість шляху. Покладаючись на розрахунки, які транспортна логістика й фахівці, їй що займаються, надають, можна вибрати оптимальний шлях, по якому швидше всього буде доставлений вантаж у пункт призначення. Також ураховується такий параметр, як економічність обраного маршруту. Для цього фахівці, які займаються транспортною логістикою, постійно обновляють у своїх базах даних інформацію про стан провідних доріг і трас. Ефективно працює тільки в тому випадку, якщо професіонали, що проводять цей комплексний процес у відповідності з усіма правилами, постійно стежать за станом доріг в основних напрямках проходження транспорту.
У березні 1974 року Першим Європейським Конгресом по логістиці, що проходив в Берліні, було сформульовано й прийняте визначення: логістика - наука про планування, керування й контроль за рухом матеріальних, інформаційних і фінансових ресурсів у різних системах.
Реалізація каналів постачання сировини, напівфабрикатів і розподілу готової продукції в рамках логістичних систем вимагає рішення комплексу транспортних проблем. Рішення про вибір каналів руху товарів - один з найбільш складних відповідальних питань, з якими доводиться мати справа при доставці товарів на ринок. Актуальність транспортних проблем підтверджується тим, що до 50 % всіх витрат на логістику пов'язане із транспортними витратами.
Логістика активно перетинає національні границі, і в Європі в рамках ЄС створюються трансконтинентальні логістичні системи. Створення об'єднаного європейського ринку визначає побудову міжнаціональних логічних систем.
Транспортній складовій в умовах формування логістичної схеми в рамках об'єднаного ринку надають першорядного значення. Важливо, що в умовах інтеграційних процесів в економіці розвинених країн переглядається місце й роль транспорту. У рамках транспортної політики країн ЄС цей вид комунікацій розглядають як структурно-технологічну частину економіки держави і співтовариства в цілому, а високоякісне й ефективне задоволення потреб у перевезеннях, зокрема доставка „точно в строк", виступає на перший план.
Основні положення транспортної діяльності:
- розмір транспортних витрат безпосередньо залежить від місця розміщення підприємства, складів, постачальників і споживачів;
- вид використовуваного транспортного засобу прямо впливає на вид і розмір виробничих запасів;
- кожний вид транспорту визначає вимоги до тари, а тип вантажу диктує вибір способу пакування;
- обрані вантажні транспортні засоби визначають вид завантажувально-розвантажувального устаткування;
- максимально можлива консолідація вантажів для загальних пунктів доставки дозволяє підприємству виділити більше вантажу своїм перевізникам вигравати на знижках за більші перевезення вантажів;
- вибір постачальником вантажного перевізника визначається цілями обслуговування споживачів.
Основні принципи функціонування систем перевезення вантажів:
- єдиний комерційно-правовий режим;
- комплексне рішення фінансово-економічних аспектів;
- використання систем відстеження руху вантажів;
- інформаційне забезпечення й зв'язок;
- єдність всіх ланок транспортного ланцюга в організаційно-технологічному аспекті;
- комплексний розвиток транспортної інфраструктури різних видів транспорту.
До завдань транспортної логістики відносять: вибір виду транспортних засобів; створення транспортних коридорів і транспортних ланцюгів; спільне планування роботи різних видів транспорту (у випадку змішаних перевезень); спільне планування роботи транспорту й суміжних виробничих і складських ланок; завдання розробки оптимальних маршрутів і графіків руху транспорту, а. також ряд інших.
Розповсюдженим завданням транспортної логістики є вибір транспортного засобу для здійснення перевезення. При цьому залізничний, автомобільний, водний, трубопровідний і повітряний транспорт оцінюються в розрізі наступних факторів, що впливають на вибір виду транспорту:
- вартість перевезення;
- час доставки;
- частота відправлень вантажу;
- надійність дотримання графіка доставки;
- здатність перевозити різні вантажі;
- здатність доставити вантаж у будь-який пункт призначення.
Концепція транспортної діяльності припускає розширення втримування процесу перевезення - від відправника вантажу до вантажоодержувача, включаючи вантажопереробку, упакування, зберігання, розпакування й формування інформаційних потоків, які супроводжують перевезення.
Єдиний технологічний процес транспортування вантажів – це комплексна технологія, у рамках якої здійснюється чітка взаємодія всіх елементів логістичної системи на всіх етапах доставки вантажів: “точно вчасно”, з найменшими витратами ресурсів і на основі інтеграції виробництва, транспорту й споживання.
Єдиний технологічний процес транспортування вантажів припускає інтеграцію виробництва, транспорту й споживання. Його втримування визначають наступні фактори:
- транспортні характеристики вантажу (фізико-механічні й фізико-хімічні властивості: обсяг, маса, вид тари й упакування й т.д.);
- кількісні характеристики вантажу (масові вантажі, дрібні партії вантажів, вантажі в пакетах, контейнерах, на піддонах і т.д.);
- видові характеристики транспортних коштів і їх перевізні здатності;
- характеристики виробничих і інших об'єктів, що відносяться до формування транспортних ланцюжків;
Перехід до ринкової економіки поставив багато транспортних підприємств на грань виживання й змусив різко скорочувати витрати. Непроста економічна ситуація в нашій країні зажадала від працівників транспортної галузі підвищеної уваги при рішенні питань організації й управління перевезеннями. При рішенні цих серйозних завдань виникла необхідність підвищення точності планування, аналізу й економічної оцінки роботи як великих транспортних систем, так і окремих її елементів. Тільки на основі точних розрахунків і аналізу стала можлива розробка раціональних ресурсозберегаючих схем перевезення вантажів.
На сьогоднішній день виконання заданих умов представляється можливим тільки із застосуванням логістики, тобто керуючого алгоритму, що за допомогою різних економіко-математичних методів дозволяє оптимізувати роботу окремих елементів транспортного процесу й об'єднання цих елементів у єдину структуру.
При цьому дуже важливим показником є одержання достовірної інформації про ситуацію на ринку. Логіст зобов'язаний знати умови, у яких працюють його партнери, щоб домагатися позитивних результатів, вирішувати складні завдання, наприклад, такі як: чому система логістики не працює, а якість її транспортної складової лише погіршується?
На даний момент при всьому достатку змін на ринку транспортних послуг і наявності величезної кількості експедиторів, перевізників і логістичних компаній замовники послуг як і раніше не задоволені їхньою якістю. Навіть впровадження найскладніших програмних продуктів не завжди вирішує проблеми підприємств.
Однаково тривають зриви подач машин і термінів доставки, псування або втрата вантажів, проблеми з документообігом і т.д. Все тому, що не проводиться аналіз стандартних проблем, властивих транспортній галузі в цілому, а отже, і окремим підприємствам зокрема.
Проблеми транспортної логістики сьогодні охоплюють практично всі сфери діяльності підприємств і стосуються:
- якості транспортного обслуговування (у випадку залучення зовнішніх транспортних компаній);
- зношеності рухомого складу й труднощів, пов'язаних з його відновленням;
- поганої інформаційної підтримки перевезень;
- зниження конкурентоспроможності українських перевізників у порівнянні, наприклад, з польськими;
- складностей складання маршрутів руху (міжнародні перевезення або дистрибуція по місту);
- недовантаження автомобілів по вантажопідйомності або корисному внутрішньому обсязі кузова;
- страхування вантажів і транспортних засобів;
- складностей організації перевезень за участю декількох видів транспорту;
- недолік інформації про програмні продукти, що дозволяють автоматизувати, спростити й прискорити виконання операцій, що супроводжують перевізний процес і ін.
Розглянемо специфіку й тенденції розвитку цих проблемних ділянок більш докладно.