Модуль 1. Суть грошей і фінансів та їх еволюційний ровиток у стародавньому світі і середНьоВіччі

Тема 1. Сутність грошей та фінансів

1. Походження та суть грошей.

2. Сутність фінансів як економічної категорії.

1. Походження та суть грошей

На сьогоднішній день гроші є не лише загальним еквівалентом вартості товарів та послуг, але й для багатьох основною ціллю існування. Саме існування, як гонка за грошима перетворює живу істоту на гвинтик в загальній грошовій системі.

Гроші настільки міцно увійшли до нашого життя, що ми не бачимо в них нічого незвичайного, хоча це один з найчудовіших винаходів людства: не являючи собою якої-небудь значимої цінності, вони є виміром вартості усіх оточуючих нас речей.

В теорії грошей існує багато розбіжностей та невизначеностей з приводу суті грошей. Американські економісти К.Р. Макконелл і С.Л. Брю вважають, що “гроші є тим, що вони роблять. Все те, що виконує функції грошей, є грішми”. І. Фішер говорив, що “гроші – це загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін на товари та послуги, а також при сплаті боргів”. Можна також надати таке визначення: “Гроші – це особливий товар, що стихійно виділився з товарного світу і виконує роль загального еквівалента” або “гроші – це товар особливого роду, що завдяки власним специфічним властивостям має здатність обмінюватись на будь-який інший товар та у цій якості виступає загальним еквівалентом”.

П Декурсель вважав: “Гроші для людей розумних є засобом, для дурнів – ціллю.”

Фр. Бекон наполягав, “якщо гроші служать не тобі, вони почнуть панувати над тобою”.

“Нема нічого святого, щоб гроші не змогли зіпсувати, нічого настільки сильного, чого не можна було б осилити грошима” – Цицерон.

За Марксом, гроші — це також товар, який виступає у специфічній формі, але завдяки їх участі в процесі обміну вартість набирає форму ціни, яка може дорівнювати вартості, а може від неї відрізнятись.

Щоб довести природний зв'язок товарів та грошей, Маркс аналізує функції грошей у процесі обміну. У вирішенні цієї проблеми він іде далі класичної школи, визначаючи п'ять функцій грошей: як міри вартості, засобу обігу, засобу створення скарбів (золото та срібло) та засобу нагромадження, засобу платежу та світових грошей. Різні етапи розвитку суспільства зумовлюють різний рівень реалізації цих функцій.

Появі грошей передувала епоха товарного, або бартерного обміну. Визначальною передумовою становлення грошових відносин були поглиблення суспільного розподілу праці, багаторівнева спеціалізація виробництва та суспільної діяльності людини. Водночас, грошовий обмін не є лише результатом, а й важливим чинником всебічного розвитку і поглиблення суспільного розподілу праці та її спеціалізації.

На перших етапах розвитку в якості грошей використовувались різноманітні товари. Як правило, це був товар найбільшого попиту і водночас найцінніший для певного ринку. Його будь-коли можна було обміняти на іншу споживчу вартість: худобу, хутро, тютюн, рибу, оливкову олію, сіль, перець, мушлі, різні метали.

Вдосконалення та розширення економічних зв’язків привело до необхідності використання нових грошей, які мали б високу та незмінну вартість, обмежену у порівнянні з іншими товарами споживчу вартість та такі властивості: довговічність, портативність, легку подільність, однорідність, швидкість ідентифікування та загальне визнання. Усім цим вимогам відповідали лише метали. Спочатку металеві гроші виглядали як безформні злитки, потім як різноманітні фігурки: мініатюрні ножі, дзвіночки, прутки, рибки, стріли тощо.

Вважається, що перші круглі монети з’явилися у країнах Близького Сходу у VIII – VII ст. до н.е. Металеві гроші були в обігу і на території Київської Русі приблизно з IX ст. Для багатьох країн було характерним використання системи біметалевого обігу, тобто паралельної емісії золотих і срібних монет.

Епоху металевих грошей змінила епоха паперових. Їх емісія розпочалась у XVII – XVIII ст. В Росії паперові асигнації з’явилися у 1769 р. Спочатку паперові гроші вільно розмінювались на срібні гроші або золото. Більшість країн Заходу припинила такий обмін під час великої депресії 1929 – 1933 рр. Проте такий обмін залишався до середини 1970-х рр. у сфері міжнародних валютних відносин. З цього часу золото втратило грошові функції і перетворилось на звичайний товар.

Крім паперових грошей, на сьогоднішній день існують електронні гроші як різновид депозитних грошей, коли переказування грошових сум на рахунках у банках здійснюється автоматично з допомогою комп’ютерних систем та безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків.

В епоху товарних та повноцінних паперових грошей використовувалося поняття “масштаб цін”.

Масштаб цін — суто технічна функція грошей. Вона являла собою законодавчу фіксацію певної кількості (за масою) монетарного металу (золота чи срібла), що закріплювалося державою за грошовою одиницею. Коли карбування монет лише розпочиналося, масштаб цін збігався з їхнім ваговим вмістом. Проте з часом у процесі еволюційного розвитку грошових відносин масштаб цін почав відокремлюватися від безпосередньо вагового змісту. Це зумовлювалося, як уже зазначалося, зношуванням і псуванням монет, зменшенням їхнього вагового вмісту державною владою, застосуванням більш цінних металів для карбування монет (мідь, срібло, а згодом золото). З появою розмінних на золото паперових грошей масштаб цін зберігав своє функціональне призначення. Власники паперової купюри мали офіційне право і можливість обміняти її в банку на відповідну, визначену офіційним масштабом кількість золота.

За масштабом цін здійснювалося зіставлення національних грошових одиниць — долара, фунта стерлінгів, німецької марки, французького франка та інших паперових знаків вартості.

Відповідно до цього визначався і валютний курс окремих грошових одиниць. Якщо у 1913р. 1 долар США представляв у обігу 1,5, а англійський фунт стерлінгів — 7,3 г золота, то легко підрахувати, що валютний курс, який визначає співвідношення їх, становив 1 : 4,87. З масштабом цін пов'язані поняття «девальвація» і «ревальвація» грошових одиниць. Девальвація — це офіційне зменшення, а ревальвація — збільшення золотого вмісту певної грошової одиниці. Наприклад, у США в 1934 р. металевий вміст долара було законодавче знижено з 1,50463 до 0,888671 г чистого золота. Девальвації, причинами яких є інфляційне знецінення грошової одиниці та інші економічні ускладнення, досить широко застосовуються у практиці грошових відносин.