- •Українська державна академія залізничного транспорту
- •5 Виконання роботи
- •5.1 Виділити основні вузли напіввагону
- •5.2 Розпізнавання написів та знаків вантажних та пасажирських вагонів
- •Лабораторна робота № 2
- •5 Виконання роботи
- •5.1 Під якими вагонами застосовується дана схема спирання рами вагона на візок?
- •5.2 Як передається навантаження від візка на рейки, згідно наданої схеми?
- •5.3 Модель якого візка наведена на рисунку? Позначити його основні елементи.
- •Лабораторна робота № 3
- •5 Виконання роботи
- •5.1 Які типи автозчепів наведені на схемі? у яких вагонах вони застосовуються?
- •5.2 Визначити основні частини автозчепного обладнання чотиривісного вагону
- •5.3 Відмітити основні елементи автозчепу са-3:
- •5.4 Визначити деталі механізму автозчепу
- •Лабораторна робота № 4
- •5 Виконання роботи
- •5.1 Дослідження особливостей будови кузовів вагонів Рама кузова критого 4-х вісного вагона
- •Рама кузова 4-х вісного напіввагона
- •Бокова стіна кузова критого 4-х вісного вагона
- •Торцева стіна кузова критого 4-х вісного вагона
- •Дах кузова критого 4-х вісного вагона
- •5.2 Дослідження пристроїв для завантаження, розвантаження і закріплення вантажів
- •Лабораторна робота № 5
- •5 Виконання роботи
- •5.1 Рама кузова двоярусного критого вагону для легкових автомобілей
- •5.2 Двоярусні криті вагони для перевезення худоби
- •5.3 Кузов критого вагона-хопера для зерна
- •5.4 Рама критого вагона-хопера для зерна
- •5.5 Спеціалізований чотиривісний напіввагон з глухим кузовом
- •5.10 Шистивісний думпкар
- •Лабораторна робота № 6
- •Загальний вигляд пасажирського (купейного) вагона
- •5 Виконання роботи
- •Лабораторна робота № 7
- •5 Виконання роботи
- •5.1 Визначити основні складові частини гальмового обладнання вантажного вагона
- •5.2 Визначити основні складові частини гальмового обладнання пасажирського вагона
- •5.3 Навести основні елементи гальмової важільної передачі пасажирського вагона
- •5.4 Навести основні деталі з якими взаємодіє траверса пасажирського вагона
- •5.5 Навести основні елементи важільної передачі вантажного вагона
- •5.6 Навести основні деталі з якими взаємодіє тріангель вантажного вагона
- •Лабораторна робота №8
- •5 Виконання роботи
- •5.1 Виділити основні вузли універсального контейнера
- •5.2 Виділити основні вузли спеціалізованого контейнера-цистерни
- •5.3 Виділити основні елементи кутового фітингового упора
- •5.4 Розпізнавання основних знаків на контейнерах
Лабораторна робота № 3
Ударно-тягові прилади та автозчепний пристрій вагонів
1 Мета роботи
Ознайомитись з типами та будовою ударно-тягових приладів та автозчепного пристрою вагонів.
2 Зміст роботи
Дослідження конструкції, будови та типів ударно-тягових приладів та автозчепного пристрою вагонів.
3 Навчальні матеріали та устаткування
Макети ударно-тягового приладу та автозчепного пристрою вагонів і його складових частин.
Плакати.
4 Короткі відомості з теорії
Автозчепний пристрій відноситься до ударно-тягового обладнання вагона та призначений для зчеплення вагонів між собою та локомотивом, утримання їх на певній відстані один від одного, сприйняття, передачі та пом’якшення дії розтягувальних та стискаючих зусиль, що виникають під час руху поїзду.
Це обладнання відноситься до об’єднаних пристроїв, де суміщуються усі функції ударних та тягових-зчепних пристроїв.
До переводу рухомого складу залізниць на автозчеп транспортні засоби залізниць обладнувалися роздільними приладами, коли в якості ударних приладів встановлювались буферні комплекти, а в якості зчепних – гвинтова упряж.
На кожному вагоні сучасної конструкції встановлено два комплекти автозчепного пристрою, які розміщуються в кінцевій частині вагонної рами.
До складу автозчепного пристрою входять: корпус автозчепу з деталями механізму; ударно-центруючий пристрій, упряжний пристрій, упори та розчіпний привід.
Корпус автозчепного пристрою являє собою пустотілу фасонну відливку, яка складається з головної частини та хвостовика. Головна частина складається з великого та малого зубів, які з’єднуючись створюють зів автозчепу. Всередині корпуса розміщуються деталі механізму.
В пустотілому хвостовику зроблений продовгуватий отвір для клина, що з’єднує корпус з тяговим хомутом. Торець хвостовика служить для передачі ударних навантажень та має циліндричну поверхню, що забезпечує горизонтальні повороти автозчепу.
Горизонтальна проекція зубів, зіву, виступаючої частини замка та замкоутримувача на горизонтальну площину називається контуром зачеплення.
Ударно-центруючий пристрій складається з ударної розетки, двох маятникових підвісок та центруючої балочки.
До складу упряжного пристрою входять: тяговий хомут, поглинальний апарат, клин тягового хомута, упорна плита, підтримуюча планочка та кріпильні деталі.
Поглинальні апарати – це амортизатори повздовжньої дії, які забезпечують гасіння частини енергії удару, зменшення повздовжніх розтягуючих та стискаючих зусиль, які передаються через автозчеп на раму кузова вагона. Принцип дії їх заснований на виникненні в апараті сил опору та перетворенні частини кінетичної енергії удару у потенційну енергію, яка поступово розсіюється у атмосферу у вигляді тепла.
За типом робочого елементу, що утворює сили опору, та принципом дії поглинальні апарати у масовому використанні поділяються:
пружинно-фрикційні;
гумово-металеві;
гідравлічні.
Упори автозчепного пристрою (задні та передні) призначені для передачі розтягуючих та стискаючих зусиль на раму вагона. Передній упор сумісно з ударною розеткою являє собою П-подібну коробку з ребрами жорсткості. На відстані 625 мм від упорних площин переднього упору до хребтової балки приклепаний або приварений задній упор, який також являє собою П-подібну коробку з ребрами жорсткості.
Розчіпний привід призначений для розчеплення автозчепів. Привід являє собою двоплечий важіль, який утримується кронштейном з полицею та утримувачем. Ланцюг з’єднує коротке плече важеля з валиком підійомника.