4. Єдність принципів управління виробництвом на всіх рівнях;

5. Участь трудового колективу або окремих робітників в управлінні виробництвом.

СПЕЦИФІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ:

1. відповідність керованої та керуючої систем (співвідношення управляючої системи і системи, якою управляють) – Так, із збільшенням розмірів і складності системи, якою управляють, повинні змінюватися (збільшуватися) розміри і складність управляючої системи. Так само структура управління завжди повинна відповідати організаційній побудові підприємства, що змінюється із збільшенням розмірів і складності виробництва, процесів спеціалізації і агропромислової інтеграції. Встановлено, що при підвищенні продуктивності тварин і врожайності сільськогосподарських культур у 2 рази інформованість управлінських працівників повинна збільшуватися в 4-5 разів.

Співвідношення управляючої системи і системи, якою управляють, досягається у процесі науково обґрунтованого проектування їх і одночасної зміни основних елементів системи управління (форми організації праці і виробництва, структури, методів, техніки управління тощо) при її вдосконаленні.

Якщо здійснюється і ускладнюється керована, то керуюча система повинна змінюватись відповідно. Структура управління повинна відповідати будові підприємства;

2. об’єднання галузевого і територіального управління – В 1957-1965 рр. мало місце територіальне управління в рамках адміністраційного району або регіону, з 1965 р. використовується принцип управління через міністерства. Галузева система управління не є благоприємною для використання природних ресурсів, створенню виробничої та соціальної інфраструктури, а тому необхідна територіально-галузеве управління;

3. відповідність форм управліня формам власності – Розвиток багатоукладної економіки вимагає нині створення таких організаційних формувань: агрофірм, виробничих систем, агроконсорціумів, акціонерних товариств, спільних із закордонними фірмами підприємств тощо. Тобто багатоукладне сільськогосподарське виробництво повинно формуватися з урахуванням різноманітності і рівноправності форм власності і методів господарювання, історичних природних, технологічних та інших умов його федення у різних регіонах країни.

Багатоукладне сільськогосподарське виробництво формується з урахуванням різних та рівноправних форм власності і методів господарювання;

4. відповідність елементів системи управління (методів управління, організаційної структури управління, техніки управління, системи добору, розтановки і навчання кадрів) один одному – Всі елементи управління пов’язані між собою, тому проектування вдосконалень у системах управління має передбачати одночасну зміну всіх основних їх елементів.

Крім загальних закономірностей, в управлінні використовують часткові закономірності, що характеризують окремі сторони управлінських відносин: зміну функцій управління, скорочення ієрархічності (кількість ступенів) управління, поширеності контролю тощо.