Розділ хііі. Недоговірні зобов'язання

Глава 78. Загальні положення про недоговірні зобов’язання

Зобов’язання можуть виникати не лише з договорів, але і з інших правових підстав, наприклад односторонніх правочинів, завдання шкоди та безпідставного набуття, збереження майна. Вони відомі в юридичній літературі як недоговірні зобов’язання.

Правове регулювання недоговірних зобов’язань здійснюється окремим підрозділом 2 Розділу 3 ЦК України.

Недоговірні зобов’язання слід відмежовувати від договірних:

1. договірні зобов’язання виникають у разі укладення цивільно-правового договору (зокрема, договірна відповідальність настає за невиконання або неналежне виконання умов договору), а недоговірні в тому випадку, коли суб’єкти не знаходилися в цивільних правовідношеннях (однак правила про деліктну відповідальність поширюються й на завдання шкоди особою, з якою у потерпілого укладено договір, наприклад, відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) (ст.1209-1211 ЦК України);

2. договірні зобов’язання - це завжди існуючі між сторонами зобов`язання, а недоговірні - це завжди новий юридичний обов`язок, а в деліктних зобов’язаннях він покладається на правопорушника замість невиконаного;

3. договірні зобов`язання є відносними, а недоговірні виникають з порушення абсолютних прав;

4. договірні зобов’язання регулюється як імперативними, так і диспозитивними нормами, а недоговірні - виключно імперативними;

5. у разі невиконання або неналежного виконання договірного зобов’язання можлива відповідальність як у формі відшкодування збитків, так і у формі сплати неустойки, штрафу, а недоговірні зобов’язання виступають тільки у формі відшкодування шкоди;

6. у договірних зобов’язаннях на розмір відповідальності впливає вина кредитора, а для зобов’язань із відшкодування шкоди має значення тільки умисел і груба необережність потерпілого та матеріальний стан заподіювача шкоди – фізичної особи.

Законодавець розрізняє наступні види недоговірних зобов’язань:

1. зобов’язання із публічної обіцянки винагороди;

2. зобов’язання із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;

3. зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи;

4. зобов’язання із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;

5. зобов’язання із відшкодування шкоди;

6. зобов’язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

В юридичній літературі зобов’язання із публічної обіцянки винагороди, із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення та із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи відомі як зобов’язання із односторонніх дій. При цьому, особливість таких односторонніх дій полягає в тому, що при їх здійсненні однією особою права, а інколи і обов’язки, виникають у іншої особи, внаслідок чого і формується зобов’язальне правовідношення.