5.4. Методи iмoбiлiзaцiї відходів

Методи iмoбiлiзaцiї відходів застосовуються щодо відходів першого та другого класу токсичності. Імобілізація (лат. «imobilis» – нерухомий) – утворення нерухомості при переломах накладанням стверджуючих пов'язок. Імобілізація токсичних відходів основана на закріпленні, фіксації або хімічному зв'язуванні екологічно небезпечних речовин, містяться у відходах. Для виконання цих зacoбiв застосовується обробка відходів спеціальними складами, в процесі якої проходить хімічне перетворення шкідливих речовин у нетоксичні сполуки, або зв'язування токсичних відходів у нерозчинні міцні штучні утворення (гранули, моноліти та інш.)

У залежності від фізико-хімічних характеристик оброблюваних відходів можуть бути застосовані слідуючи методи імобілізації:

– компактування;

– локалізація;

– депонування.

Компактування токсичних відходів базується на їx зв'язуванні за допомогою різноманітних зв'язок (бітумних, полімерних, цементних) у штучні утворення високої стійкості, непроникності i повинно виключати її шкідливий вплив на навколишнє середовище.

Основна проблема компактування – проблема пошуків довговічних зв'язуючих паст. Основні напрями пошуків, це

– термопластичні сполуки на основі бітумів. Їх недоліки – низька термостійкість та водостійкість;

– термореактивні, основані на органічних полімерах. Недолік – недовговічність;

– неорганічні зв'язки (цементи). Недолік – низька кислотостійкість;

– органічно-мінеральні (силікат кальцію).

Koмпaктовaнi моноліти, гранули, можуть бути використані при виробництві бетонних конструкцій (фундаментів, дорожніх конструкцій та інш.

Незважаючи на низку невирішених питань компактування відходів залишається найбільш дешевим i доступним способом знешкодження токсичних та радіоактивних відходів.

Локалізація токсичних відходів полягає в обробці відходів різноманітними реактивами з метою переведення токсичних складових у більш безпечні сполуки. Оброблені таким чином відходи можна безпечно транспортувати, зберігати, переробляти. У подальшому знешкодженні відходи можна компактувати.

Депонування токсичних відходів – це введення токсичних відходів у сировинну cyмiш при виробництві будівельних матеріалів.

В результаті фізико-хімічних процесів, що відбуваються при твердінні таких матеріалів, токсичні складові відходів "защемлюються" у будівельному конгломераті. Кількість токсичних відходів, що депонуються у таких відходах, розраховуються виходячи з забезпеченням максимальної екологічної безпеки матеріалу. У цьому зв'язку кількість депонованих токсичних відходів не перевищує 3 – 5%.

Контрольні запитання.

5.1. Дайте визначення токсичних відходів.

5.2. Як визначається клас небезпеки відходу?

5.3. Хімічні методи утилізації відходів.

5.4. Методи імобілізації відходів.

Література

5.1. Державні санітарні правила та норми ( Сан П і Н 2.27.029-99 ). Видання офіційне. Міністерство охорони здоров'я України. Київ 1999 р.