Політологія-лекційний курс і практикум

101

системах вістря агресивності направлене перш за все всередину країни, проти власного народу (класового ворога), то в націонал-соціалізмі і фашизмі назовні, проти інших народів. Головні відмінності основних різновидів тоталітаризму також чітко виражені в їхніх цілях: комунізм, відродження імперії, світове панування арійської раси; соціальних пріоритетах – робітничий клас в СРСР, нащадки римлян в Італії, арійська раса в Німеччині. Як бачимо, тоталітарні держави так чи інакше, примикають до трьох основних різновидів тоталітаризму, хоча всередині кожної з цих груп існують відмінності.

Необхідно зазначити і те, що є позитивні риси і в тоталітаризмі. В умовах тоталітаризму можлива швидка мобілізація народу на вирішення важливих завдань. За короткий період країна може досягти високих результатів в соціальноекономічній сфері. Інша справа, якою ціною. В СРСР це було досягнуто працею мільйонів в’язнів ГУЛАГу, штучним голодомором в Україні під час масової колективізації.

4. В Україні відбувається процес трансформації суспільства, тобто переходу від одного типу суспільства до іншого – в нашому випадку від тоталітаризму до демократії. В політичній науці такі процеси визначаються також через поняття « транзиту». Це включає в себе зміни в усіх сферах суспільного життя – економічній ,політичній, духовній .В економічній сфері це означає перехід від планової, одержавленої економіки до ринкової, функціонування різних форм власності. В духовній сфері це включає в себе відродження національної культури, повернення власної історії, яка спотворювалась російською та радянською офіційною історіографією, наповнення реальним змістом статусу української мови як державної. В політичній сфері – це перехід від тоталітарної політичної системи до демократичної, що в своїй основі має, в першу чергу, трансформацію політичного режиму від тоталітаризму до демократичного. Але помилковою була б думка про те ,що це можна зробити зразу, тільки видавши необхідні закони і тим самим впровадити демократію. Як правило, цей процес вимагає певного проміжку часу,

102

протягом якого будуть зникати риси попереднього режиму та формуватися риси нового і одночасно це буде проявлятися у функціонуванні політичного режиму. Такий політичний режим визначається як перехідний, тобто такий, який еволюціонує від одного типу до іншого, включаючи одночасно в себе їх елементи. Необхідно враховувати і те , що «чистих»типів політичних режимів, як вже зазначалось раніше, не існує, кожен режим може включати в себе елементи іншого, тому перехідний режим виступає вже як суміш кількох типів політичних режимів і їх різновидів.Тому важливим для розуміння і аналізу перехідного

тенденції їхньої еволюції, і що суттєво – чи є існуюча рівновага стабільною або намічається чи простежується посилення якоїсь певної тенденції – демократичної

.авторитарної чи тоталітарної. Перехідний політичний режим означає також певну нестабільність, нестійкість, тимчасовість. В цьому контексті важливою є остання риса - логічним виходить що існуючий політичний режим має змінитися іншим. Враховуючи це, необхідним моментом для аналізу перехідного режиму є тривалість його функціонування в часі - протягом певного періоду режим може трансформуватися в інший, а може і відбутися його консервація в якусь усталену, постійну форму. Це, наприклад, спостерігаємо в Україні , Росії та в інших країнах СНД, а в країнах Балтії – Литві Латвії, Естонії, не згадуючи вже про держави Центрально-Східної Європи, перехідний період тривав недовго. Враховуючи ці чинники розглянемо сучасний політичний режим в Україні.

В трансформації політичного режиму пострадянської України можна виділити три основних періоди: 1) кінець 80-х – 1996рр.; 2)1996 – 2004; 3) 2004 – наш час; В межах першого періоду відбувалась руйнація тоталітаризму, зародження деяких демократичних елементів у функціонуванні політичного режиму - відсутність політичних репресій, зародження ідеологічного, політичного плюралізму і поява

відбувалось законодавче забезпечення цих змін ,яке в цілісному вигляді

Однак прийняття демократичної Конституції не є ще показником того, що в країні повністю утвердився демократичний режим - сталінська Конституція 1936 р. була чи не найдемократичніша в тодішній Європі, а реалії політичного життя прямо протилежні її статтям. Один із головних елементів демократичного режиму, як ми знаємо, це домінування і дотримання закону у всіх сферах суспільного і життя. Українські ж реалії виявились такими, що правляча еліта продемонструвала неможливість перебувати в правовому полі і відносинах нею ж писаних законів. Внаслідок цього, пріоритетними стали неправові, тіньові, неформальні відносини як усередині правлячої еліти так і у її відносинах із суспільством, що в кінцевому результаті ставало нормою. В свою чергу суспільство, через відсутність зрілих інститутів громадянського суспільства, насамперед реальної опозиції, виявилось не готовим контролювати владу та впливати на неї. Громадяни надіялись на чергового «рятівника» в особі всенародно обраного президента чи іншої політично відповідальної особи. Все це в сукупності з широкими президентськими повноваженнями. визначеними новою Конституцією, стало однією з причин того, що протягом 1996 – 2004 рр., у рамках другого періоду, в процесах трансформації і функціонуванні політичного режиму стали не тільки домінувати авторитарні тенденції, а й фактично сформувався авторитарний режим президента Л.Кучми в одному із його найгірших проявів - клановоолігархічному. В цей період відбулось згортання навіть тих демократичних елементів у функціонуванні політичного режиму, які сформувалися протягом попереднього періоду, зокрема обмеження свободи слова, перманентне застосування репресій по відношенню до політичних опонентів, концентрація

104

влади в руках президентського оточення та його адміністрації. Перебіг парламентських (1998, 2002 рр.) та президентських виборів (2004 р.) яскраво

можливості для прискорення формування справжнього демократичного режиму

.Проте, аналіз політичного життя останніх років показує, що правляча еліта України виявилась, неспроможною повноцінно використати цей масштабний потенціал. Таким чином, еволюція перехідного політичного режиму в сторону демократичного в пострадянській Україні носить непрямолійний , суперечливий та непрогнозований характер. Авторитарні тенденції перебувають у стані протиборства з демократичною альтернативою і в цьому контексті перехідний період означає скоріше невизначеність остаточних результатів їхнього змагання, незавершеність суперечливість і непослідовність самої трансформації режиму. Це і визначає особливості перехідного періоду в Україні в порівнянні з іншими пострадянськими республіками (до прикладу – прибалтійські країни практично обминули перехідний період, трансформація включала в себе перш за все зміни в економічній сфері, а в Росії та Білорусі посттоталітарний політичний режим фактично трансформувався в авторитаризм). Тому класифікувати політичний режим в Україні в період трансформації за умов нестабільної соціальнополітичної ситуації, яка спостерігається в Україні протягом останніх років, досить проблематично. Очевидно, що політичний режим сучасної України залишається носити перехідний, проміжний, змішаний характер. Він синтезує в собі елементи кількох типів класичних політичних режимів - демократичного, авторитарного, тоталітарного та їх різновидів, за відсутності якогось одного, що домінує. До ознак демократичного режиму можна віднести :

- формальний поділ влади ;

105 - наявність політичних інститутів, які за формальними ознаками цілком демократичні( але визначені конституцією та законами процедури їх функціонування постійно порушуються); - наявність виборчого права і виборність найважливіших органів влади ;

- свобода слова, ідеологічний та політичний плюралізм;

-функціонування реальної політичної опозиції. До ознак авторитарного режиму можна віднести :

-обмежене коло осіб, які здійснюють реальну політичну владу, їх непідзвітність суспільству і не підконтрольність закону, відокремлення абсолютної більшості громадян від процесу здійснення влади, впливу на неї та контролю над нею;

-примат адміністративно – командних владних відносин над правовими, залежність судової гілки влади;

-влив на політичні процеси і рішення нелегітимних, нелегальних центрів влади (секретаріату президента, кланово-олігархічних угруповань, тощо), які байдужі до суспільних інтересів, діють не на користь народу, а на користь невеликої групи багатих, що надає режиму ознак олігархічності;

-вибірковість застосування закону, дія принципу «друзям все – ворогам - по закону» (що можна розглядати як скриту форму переслідування політичних опонентів);

-звуження принципу гласності у діяльності органів політичної влади, відсутність реальної відповідальності їх керівників за зміст і наслідки своєї роботи перед суспільством .

Рудиментами тоталітаризму можна вважати специфічні риси політичної

106

стосується, зокрема, впевненості значної частини політиків і чиновників у власній непогрішимості, їх нетерпимості до політичного інакодумства, догматизмі, байдужості до суспільних інтересів, неповазі до закону. Необхідно зазначити також і те, що тривала ідеологічна індоктринація суспільства в тоталітарну епоху, не може бути подолана швидко і безболісно для нього самого. Вона експлуатує як старі ідеологічні міфи, так і породжує нові, в яких дійсність трактується в спотвореному вигляді, що нерідко дає політикам можливість ідеологічно мобілізовувати маси для досягнення своїх вузькокорисливих інтересів, які ідуть врозріз із суспільними. Яскравими, прикладами можуть бути, наприклад, старі міфи про НАТО, ОУН-УПА, український націоналізм, а нові - про розкол України, утиски російської мови і російськомовного населення та інше. Це активно використовується під час виборчих кампаній, перешкоджає консолідації українського суспільства, формуванню української політичної нації, інститутів громадянського суспільства, а відтак і демократизації політичного режиму.

Таким чином, політичний режим сучасної України носить перехідний характер, є змішаним, поєднує елементи демократичного, авторитарного та тоталітарного режимів та їх різновидів.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

1.Поняття, сутність і типологія політичних режимів.

2.Демократичні політичні режими: ознаки, різновиди.

3.Авторитарні політичні режими: ознаки, різновиди.

4.Тоталітаризм як політичний феномен : сутність, характерні риси. 5.Особливості політичного режиму сучасної України.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Афонін Е., Маринов А. Історична місія сучасного авторитаризму .// Політичний менеджмент,

№6, 2006, с. 33-62 2.Політичні режими сучасності та перехід до демократії ( колективна монографія)

/(А.Ф.Колодій, Ю.А.Кужелюк, В.У.Харченко). Львів,1999.-168с.

3.Погорілий Д.Є. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посібник.-К., Центр учбової літератури. 2008.-с.99-124.

4.Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник.-Київ: Центр навчальної літератури, 2004.-с.282-300.

5.Кашаєв С.Л. Сучасне українське суспільство: Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2006.-200с.

107

6. Політологія: Навчальни посібник.-За ред. М.В. Примуша/.-К.: ВД»Професіонал», 2004.-с.191- 206.

ДАЙТЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТАКИХ ПОНЯТЬ:

Автократія, політичний режим, демократичний політичний режим, авторитаризм, тоталітаризм.

ВИКОНАЙТЕ ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ:

1.Визначте загальні та особливі риси у функціонуванні тоталітарного й авторитарного режиму. 2.У країні проводяться вибори, існує парламент, виходить багато періодичних видань, існує багатопартійність. Чи можна на основі цих рис стверджувати що в країні функціонує демократичний політичний режим?

3.Чому тоталітаризм називають феноменом ХХ ст? Обгрунтуйте причини виникнення і краху тоталітарних режимів?

4. Визначте домінуючі риси політичного режиму в Україні.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1.Який із названих суб’єктів влади є первинним при демократичному політичному режимі?

а) президент; б) парламент;

в) домінуючий етнос; г) народ.

2.Який із вказаних типів влади виділено за критерієм категорії політичного режиму?

а) тоталітарна; б) виконавча; в) традиційна; г) олігархічна.

3.Яке з понять політології характеризує взаємодію держави, політичної системи з суспільством і особою?

а) партійна система; б) громадянське суспільство; в) політична еліта; г) політичний режим.

4.Яка з рис політичного життя властива тоталітаризму?

а) монополізація влади єдиною партією, її зрощення з державним апаратом; б) відсутність офіційної політичної ідеології; в) контроль громадянського суспільства за діяльністю державних органів; г) пріоритет прав людини над правами держави.

5.В якій з європейських країн вперше в історії встановлено тоталітарний режим?

а) Німеччина; б) Італія; в) Іспанія; г) Румунія.

6.Риси якого політичного режиму є домінуючими в Україні:

а) тоталітарного; б) авторитарного; в) демократичного; г) анархічного.

7.Авторитарний політичний режим — це:

а) влада народу;

108

б) влада натовпу; в) влада однієї особи чи групи осіб;

г) монопольна влада однієї партії.

8.Яка із форм авторитаризму найбільш повно характеризує сучасний політичний режим в Україні?

а) військова диктатура; б) теократична влада; в) партократія;

г) клано-олігархічна влада.

9.Яка із гілок влади є домінуючою в умовах авторитарного політичного режиму?

а) законодавча; б) виконавча; в) судова; г) ЗМІ.

10.В ХХ ст.тоталітарні режими існували у вигляді :

а) теократичних монархій; б) абсолютиських монархій; в) комуністичних диктатур; г) військових режимів

11.Автором терміну тоталітаризм щодо характеристики політичного режиму є:

а) Б Муссоліні; б) Д. Джентіли; в) К. Фрідріх; г) Й. Сталін

12.Політичний режим, при якому політична влада здійснюється конкретною особою (сімєю, партією, соціальним класом) при мінімальній участі народу називається:

а) авторитарним; б) теократичним; в) демократичним; г) тоталітарним

13.Режим якої з названих країн можна визначити як теократичний?

а) Індія; б) Туреччина; в) Іран; г) Ірак

14.Що можна віднести до різновидів тоталітарного режиму?

а) нацизм; б) лібералізм;

в) консерватизм; г) теократія

15.Яка риса властива авторитаризму?

а) існування єдиної загальнообов’язкової ідеології; б) однопартійна система; в) відсутність реальної опозиції;

г) повний контроль держави над економікою

16.Яке із положень характеризує тільки демократичний політичний режим?

а) регламентація всіх сфер суспільного життя; б) існування єдиної демократичної ідеології;

109

в) реалізація принципу розподілу влади; г) багатопартійність

17.Який із названих режимів неможливо виділити по критерію «рівень свободи у відносинах влада - суспільство»?

а) авторитарний; б) президентський; в) демократичний; г) тоталітарний

18.Яка із названих рис не відноситься до демократичних політичних режимів?

а) всі демократичні режими допускають існування реальної опозиції до влади; б) всі демократичні режими характеризуються розподілом влади; в) для демократичних режимів характерний федеративний державний устрій; г) всі демократичні режими гарантують права і свободи громадян

19.Прагнення контролювати не лише громадську і політичну активність, але і приватне життя громадян властиве режиму:

а) тоталітарному; б) авторитарному;

в) тоталітарному і авторитарному; г) жодному з них

20.В якій із цих країн у ХХ столітті існував тоталітарний режим?

а) Японія; б) Індонезія;

в) Камбоджа (Кампучія); г) Індія

РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1.Основні різновиди авторитарних режимів в сучасному світі.

2.Тоталітаризм як політичний та соціальний феномен: витоки, функціонування, причини краху. 3.Тоталітаризм в Україні: умови виникнення, особливості функціонування, наслідки. 4.Проблеми переходу від тоталітаризму до демократії.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1.Чи можна ототожнювати поняття « політичний режим» і « державний режим».

2. Назвіть основні ознаки демократичного режиму. Які з них Ви вважаєте визначальними? 3.назвіть ознаки авторитарного режиму, розкрийте його відмінність від демократичного. 4.В чому проявлґються позитивні аспекти ( якщо вони є) авторитаризму.

5.назвіть основні ознаки тоталітаризму.

6.Чому деспотичні режими давнини не є ( чи є) різновидами тоталітаризму?

7.Чи є куль особи або харизматичність лідера, який концентрує в своїх руках виогу, необхідною рисою тоталітарних режимів?

8.Чим характеризується політичний режим сучасної України?

110

Тема 6. Держава в політичній системі суспільства

План

1.Поняття, ознаки, структура держави.

2.Форми державного правління та державного устрою.

3.Правова держава і громадянське суспільство.

4.Українська незалежна держава як результат політичного самовизначення українського народу.