С 37 страницы № 5, 6, 7, 8, 9, 10
.pdf
|
Проект |
W, |
а, тис. |
τ, мес. |
С, тис. |
|
|
тис грн. |
грн./міс. |
|
грн. |
|
|
|
|
|
|
1.Дев’ятиповерховий |
5600 |
650 |
18,6 |
450 |
|
будинок |
|
|
|
|
|
2. |
Поліклініка |
7500 |
500 |
25 |
600 |
|
|
|
|
|
|
3. |
Столова |
2560 |
450 |
8,5 |
200 |
|
|
|
|
|
|
4. |
Школа |
7820 |
550 |
26 |
620 |
|
|
|
|
|
|
Рівень фінансування мультипроекту 9000 тис. грн. /міс.
1. Проекти 1 і 2 не можуть бути профінансовані на максимальному рівні: |
Формат: Список |
|
|
а1 + а2 = 650 + 500 = 1150 > 900 тис. грн./міс. |
|
1.1 Першим завершиться 1 проект: |
Формат: Список |
|
|
C(1;2) =600 25(0.74 0.75(2 + 0,75) +1) =30941.2 тис. грн. |
|
γ =18,6/25 = 0,74; β = 450/600 = 0,75 |
|
1.2 Першим завершиться 2 проект: |
Формат: Список |
|
C(2;1) =600 25( 1 + 2 0,75 + 074 0.75) =32042.1 тис. грн.
2. Проекти 1 і 3 не можуть бути профінансовані на максимальному рівні:
а1 + а3 = 650 + 450 = 1100 > 900 тис. грн./мес. 2.1 Першим завершиться 1 проект:
C(1;3) =13265 тис. грн.
γ= 18,6/8,5 = 2,2; β = 450/200 = 2,25
2.2Першим завершиться 3 проект:
C(3;1) =12401.9 тис. грн.
3. Проекти 1 і 4 не можуть бути профінансовані на максимальному рівні а1+а4 = 650 + 550 = 1200 > 900 тис. грн./міс.
3.1 Першим завершиться 1 проект:
C(1;4) =32504.8 тис. грн.
γ=18,6/26 = 0,72; β = 450/620 = 0,73
3.2Першим завершиться 4 проект:
C(4;1) =33755.9 тис. грн.
4. Проекти 2 і 3 не можуть бути профінансовані на максимальному рівні:
а2 + а3 = 500 + 450 = 950 > 900 тис. грн./міс. 4.1 Першим завершиться 2 проект:
C(2;3) = 21057.2 тис. грн.
γ= 25/8,5 = 2,2; β = 600/200 = 2,25
4.2Першим завершиться 3 проект:
C(3;2) =19491.8 тис. грн.
5. Проекти 2 і 4 не можуть бути профінансовані на максимальному рівні:
а2 + а3 = 500 + 550 = 1050 > 900 тис. грн./міс. 5.1 Першим завершиться 2 проект:
C(2;4) = 42386.4 тис. грн.
γ= 25/26 = 0,96; β = 600/620 = 0,97
5.2Першим завершиться 4 проект.
C(4;2) = 42650.9 тис. грн.
6. Проекти 3 і 4 можуть бути профінансовані на максимальному рівні а3+а4 = 450 + 550 = 1000 > 900 тис. грн./міс.
6.1 Першим завершиться 3 проект:
C(3;4) = 20703.5 тис. грн.
γ= 8,5/26 = 0,33; β = 200/620 = 0,32
6.2Першим завершиться 4 проект:
|
C(4;3) = 22345.9 |
тис. грн. |
|
|
Формат: Список |
||
|
|
|
|
||||
7. Результати розрахунків зводимо в табл. 5.3. |
|
|
|
|
|
||
Таблиця 5.3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Черговість |
|
|
№ |
τ, міс. |
β |
|
С, |
|
||
проекту |
|
тис. грн. |
реалізації |
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
1 |
18,6 |
0,75 |
|
30941,2 |
1-2 |
|
|
2 |
25 |
|
32042,1 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
1 |
18,6 |
2,25 |
|
13265,3 |
3-1 |
|
|
3 |
8,5 |
|
12401,9 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
1 |
18,6 |
0,73 |
|
32504,8 |
1-4 |
|
|
4 |
26 |
|
33755,9 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
2 |
25 |
3 |
|
21057,2 |
3-2 |
|
|
3 |
8,5 |
|
19491,8 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
2 |
25 |
0,97 |
|
12386,4 |
2-4 |
|
|
4 |
26 |
|
42650,9 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
3 |
8,5 |
0,32 |
|
20703,5 |
3-4 |
|
|
4 |
26 |
|
22345,9 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
Оптимальна черговість реалізації проектів 3-1-2-4.
Завдання
Визначити оптимальну черговість реалізації проектів, вихідні дані яких містяться у табл. 5.4, 5.5.
Таблиця 5.4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ |
|
|
|
|
Проекти |
|
|
|
|||
варіанта |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1 |
|
4 |
|
7 |
|
|
8 |
|
|
10 |
|
|
2 |
|
1 |
|
4 |
|
|
7 |
|
|
9 |
|
|
3 |
|
1 |
|
2 |
|
|
3 |
|
|
4 |
|
|
4 |
|
6 |
|
7 |
|
|
8 |
|
|
10 |
|
|
5 |
|
2 |
|
5 |
|
|
6 |
|
|
8 |
|
|
6 |
|
1 |
|
5 |
|
|
6 |
|
|
9 |
|
|
7 |
|
4 |
|
6 |
|
|
9 |
|
|
10 |
|
|
8 |
|
1 |
|
4 |
|
|
6 |
|
|
8 |
|
|
9 |
|
2 |
|
3 |
|
|
8 |
|
|
10 |
|
|
10 |
|
5 |
|
6 |
|
|
7 |
|
|
10 |
|
|
11 |
|
1 |
|
2 |
|
|
7 |
|
|
8 |
|
|
12 |
|
3 |
|
4 |
|
|
6 |
|
|
7 |
|
|
13 |
|
5 |
|
7 |
|
|
8 |
|
|
9 |
|
|
14 |
|
2 |
|
4 |
|
|
7 |
|
|
9 |
|
|
15 |
|
1 |
|
3 |
|
|
6 |
|
|
10 |
|
|
16 |
|
1 |
|
3 |
|
|
5 |
|
|
7 |
|
|
17 |
|
3 |
|
5 |
|
|
7 |
|
|
9 |
|
|
18 |
|
2 |
|
6 |
|
|
8 |
|
|
10 |
|
|
19 |
|
1 |
|
6 |
|
|
8 |
|
|
9 |
|
|
20 |
|
1 |
|
2 |
|
|
4 |
|
|
6 |
|
|
|
|
|
Характеристики проектів |
|
|
|
||||||
Таблиця 5.5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Проект |
|
|
W, |
|
|
а, |
|
τ |
С, |
|
|
|
|
|
|
тис. грн. |
|
|
тис. |
|
, |
тис. грн. |
|
/п |
|
|
|
|
|
|
грн./міс. |
|
м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
іс. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Дев’ятиповерховий |
|
6500 |
|
620 |
|
2 |
520 |
||||
|
будинок |
|
|
|
|
|
|
|
1,7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Чотирнадцятиповер |
|
12400 |
|
730 |
|
4 |
980 |
||||
|
ховий будинок |
|
|
|
|
|
|
|
1,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Будинок побуту |
|
|
820 |
|
550 |
|
2 |
656 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Поліклініка |
|
|
5680 |
|
610 |
|
1 |
450 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8,9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Магазин |
4200 |
500 |
1 |
336 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Їдальня |
3420 |
490 |
1 |
270 |
|
|
|
|
1,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Дитячий садок |
3080 |
505 |
1 |
246 |
|
|
|
|
0,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Школа |
9820 |
800 |
3 |
780 |
|
|
|
|
2,7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Кінотеатр |
11200 |
820 |
3 |
920 |
|
|
|
|
7,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Бібліотека |
8330 |
610 |
2 |
600 |
0 |
|
|
|
7,8 |
|
|
|
|
|
|
|
Рівень фінансування усіх проектів N = 900 тис. грн./міс.
Контрольні запитання
1.Наведіть формулу критерію «втрачена вигода» при степенній залежності тривалості проекту від його вартості.
2.Сформулюйте етапи алгоритму оптимального визначення черговості проектів.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11 СІТЬОВЕ ПЛАНУВАННЯ
Мета роботи: освоєння методики складання і розрахунку сітьових моделей. Отримання навичок розрахунку часових параметрів сітьового графіку.
Теоретичні відомості
Сітьовий графік – модель, що відображує логічну послідовність і взаємозалежність окремих видів робіт (процесів).
Розрахункові параметри графіка – параметри оптимальних строків початку й закінчення кожної конкретної роботи.
При побудові сітьового графіка використовують три основні поняття: робота (включно очікування і залежність), подія і шлях.
Робота (→) – трудовий, виробничий процес, що потребує витрат часу, трудових і
фінансових ресурсів.
Очікування (→) – процес, що не потребує витрат трудових і фінансових ресурсів, а тільки витрат часу.
Залежність (
) – свідчить про відсутність необхідності витрат часу й ресурсів, але вказує на існування зв’язку між роботами, при якому початок однієї або декількох робіт залежить від виконання попередніх.
Подія ( ) – результат, факт завершення, виконання всіх робіт, що входять до даної події, дозволяє почати всі роботи, що з неї виходять. Подія, що не має попередніх робіт, називається вихідною подією, що завершує всі роботи – кінцевою.
Шлях (
) – безперервна послідовність робіт від вихідної до кінцевої події. Шлях, що має найбільшу тривалість, є критичним.
Графічний метод розрахунку параметрів сітьового графіку
Приклад
У поданому на рис. 6.1 сітьовому графіку визначити число шляхів, тривалість критичного шляху і термін закінчення проекту, перелік робіт критичного шляху, ранні й пізні терміни початку й закінчення робіт, повні (загальні) резерви часу, вільні (часткові) резерви часу.
|
2 |
|
6 |
|
5 |
|
1 |
|
4 |
7 |
7 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
1 |
3 |
|
|
0 |
7 |
|
9 |
|
|
1 |
1 |
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
8 |
1 |
|
|
|
|
|
5 |
|
10 |
|
7 |
|
1 |
Рис. 6.1
Алгоритм розрахунку
1.Усі події поділяють на чотири сектори: нижній, верхній, лівий і правий (рис. 6.2).
2.Розрахунок починають з визначення раннього терміну початку робіт. Починають рух по вершинах графа від вихідної події. У лівий сектор першої події графіка записують нуль, у нижній – теж нуль, тому перша подія не має попередніх робіт.
Ном
|
|
ер події |
|
|
Ран |
Пізній |
|
Роб |
ній |
термін |
Роб |
|
термін |
закінче |
ота Б |
|
поча |
ння роботи |
|
|
тку |
А |
|
|
|
Номер |
|
|
|
попередньої |
|
|
|
події |
|
Рис. 6.2 – Графічне зображення події
3. Ранні терміни початку наступних робіт дорівнюють максимальному з ранніх закінчень попередніх робіт, тобто найбільшій величині із сум ранніх початків і тривалостей попередніх робіт:
t р.п.(1,2 ) =t р.п.(1,3 ) =t р.п.(1,5 ) =0,
бо в цих робіт немає попередніх.
Усі роботи, що виходять з тієї самої події, матимуть однакові ранні початки: t р.п.( 2,6 ) =t р.п.( 2,4 ) =t р.п.(1,2 ) +t(1,2 ) =0 +5 =5.
У лівий сектор другої вершини заносимо 5, а в нижній – одиницю, тому що до другої події веде єдиний шлях – дуга (1,2), він проходить через першу вершину графа:
t р.п.( 3,4 ) =t р.п.( 3,5 ) =t р.п.( 3,8 ) =t р.п.( 3,9 ) =t р.п.(1,3 ) +t(1,3 ) =7 + 0 =7 .
У лівий сектор 3-ї вершини заносимо 7, а в нижній – одиницю, тому що до третьої події веде єдиний шлях – дуга (1,3), він проходить через першу вершину графа:
t р.п.( 4,7 ) = max{[ t р.п.( 2,4 ) +t( 2,4 );t р.п.( 3,4 ) + t( 3,4 )]} =t р.п.( 3,4 ) +t( 3,4 ) =7 + 0 =7
.
У лівий сектор 4-ї вершини заносимо 7, а в нижній – 3 – номер події, через яку до даної веде шлях максимальної тривалості:
t р.п.( 5,10 ) = max{[t р.п.( 3,5 ) +t( 3,5 );t р.п.(1,5 ) +t(1,5 )]} = 7 +0 = 7 .
У лівий сектор 5-ї вершини вміщуємо 7, у нижній 3 або 1 (обидві суми однакові):
t р.п.( 6,1) = t р.п.( 2,6 ) +t( 2,6 ) = 5 +8 =13.
У лівий сектор 6-ї вершини вміщуємо 13, у нижній – 2:
t р.п.( 7,11 ) = t р.п.( 4,7 ) + t( 4,7 ) = 7 +12 =19.
У лівий сектор 7-ї вершини вміщуємо 19, у нижній – 4 і т.д.
При розгляді останньої 11-ї вершини значення в лівому секторі дорівнює максимальній величині із сум ранніх початків і тривалостей завершальних робіт, що складає довжину критичного шляху графа:
tкр max{[t р.п. (6,11) +t(6,11)];[t р.п. (7,11) +t(7,11)];[t р.п. (9,11) +t(9,11)];
[t р.п. (8,11) +t(8,11)];[t р.п. (10,11) +t(10,11)]};=t р.п. (7,11) +t(7,11)] =19 +8 = 27.
У нижній сектор записуємо номер події, через яку до завершальної веде шлях максимальної тривалості, тобто 7.
4.Далі визначаємо роботи, що належать до критичного шляху. Критичний шлях проходить через завершальну подію (11), у нижньому секторі якої записано 7. Отже, подія
(7)також належить до критичного шляху. У нижньому секторі події (7) записано 4, тобто критичний шлях пройде через подію (4) і т.д. до вихідної події. Критичний шлях у розглянутому прикладі Lкр.= (1,3,4.7,11).
5.Потім визначаємо пізні терміни закінчення робіт. При цьому хід по вершинах графа відбувається у зворотному порядку – від завершальної події до вихідної. Пізні терміни закінчення для завершальних робіт рівні тривалості критичного шляху, тому в правий сектор завершальної події (11) записуємо 27. Пізні закінчення попередніх робіт визначаємо в такий спосіб:
t( 2,6 ) = tп.з.( 6,11) −t( 6,11) = 27 −7 = 20.
У правий сектор вершини (6) записуємо 20.
Усі роботи, що входять в ту саму подію, матимуть однакові пізні закінчення: tп.з.( 3,9 ) = tп.з.( 8,9 ) = tп.з.( 7,9 ) = tп.з.( 9,11) −t.( 9,11) = 27 −4 = 23.
У правий сектор вершини (9) записуємо 23:
tп.з.( 4,7 ) = min{[ tп.з.( 7,11) −t( 7,11)];[ tп.з.( 7,9 ) −t.( 7,9 )]} ={ tп.з.( 7,11) −t( 7,11)} =
=27 −8 =19.
Управий сектор вершини (7) записуємо 19:
tп.з. (3,8) = min{[tп.з. (8,9) −t(8,9)];[tп.з. (8,11) −t(8,11)]} ={tп.з. = min{23 −0, 27 − 4, 20 −0} = 20.
(8,10) −t(8,10)} =
У правий сектор вершини (8) записуємо 20.
tп.з.( 5,10 ) = tп.з.(10,11) −t(10,11) = 27 −7 = 20.і т.д.
У такий же спосіб знаходимо пізні закінчення всіх інших робіт.
6. Після розрахунку початків і закінчень робіт визначаємо резерви часу. Наприклад, повний резерв часу для роботи (3,8) і вільний резерв для роботи (3,9):
Rп( 3.8 ) = tп.з.( 3,8 ) − [ tр.п( 3,8 ) +t( 3,8 )] = 20 −( 7 + 7 ) = 20 −14 = 6;
Rв( 3.9 ) =t р.п.( 9,11) − [ t р.п( 3,9 ) +t( 3,9 )] =19 −( 7 +11) =19 −18 =1.
Резерви часу записуємо безпосередньо на графіку під роботою у вигляді дробу, чисельник якого показує повний резерв, а знаменник – вільний резерв.
Контрольні запитання
1.Охарактеризуйте сітьове моделювання.
2.Основні правила побудови сітьових графіків.
3.Елементи сітьового графіка.
4.Розрахунок сітьового графіка.
