48
ТЕМА 2
ГРОШОВИЙ ОБОРОТ І ГРОШОВА МАСА
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
2.1.Поняття грошового обороту та його економічна основа.
2.2.Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків.
2.3.Поняття грошової маси, грошові агрегати та грошова
база.
2.4.Швидкість обігу грошей.
2.5.Суть закону грошового обігу.
|
Ключові слова та терміни |
|
|
|
|
• грошовий оборот |
|
•грошова база |
• грошовий обіг |
|
• грошові потоки |
• маса грошей |
|
• швидкість обігу грошей |
• грошові агрегати |
|
|
|
|
|
2.1. Поняття грошового обороту та його економічна основа
Грошові відносини в суспільстві характеризуються рядом понять, таких, як: грошовий оборот, грошовий обіг, фінанси, кредит, маса грошей, швидкість обігу грошей.
Ряд економістів [1, с.31; 3, с 111; 4, с.20] розглядають грошовий оборот як сукупність усіх грошових платежів. Це фіксує лише кількісний бік грошового обороту, його результативний аспект. Як вважає Савлук М.І. [2, с 63], таке визначення має істотний недолік, тому що спричиняє формальний підхід і до визначення поняття грошового обігу, який трактується лише як готівкова сфера грошового обороту.
Процес суспільного відтворення відбувається безперервно, тому безперервним є і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам собою цей процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин
усуспільному відтворенні являє собою грошовий оборот [2, с.64].
*Грошовий оборот - безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного доходу, здійснюється через обіг готівки та шляхом безготівкових розрахунків.
ТЕМА 2. Грошовий оборот і грошова маса |
49 |
Таблиця |
2.1. |
Основні риси грошового обороту на макроекономічному рівні і мікрорівні
Грошовий оборот на макрорівні |
Грошовий оборот на мікрорівні |
1. Обслуговує кругооборот усього сукупного |
1 .Обслуговує кругооборот окремого |
капіталу на всіх стадіях суспільного |
індивідуального капіталу. Гроші є однією |
відтворення: виробництві, розподілі, обміні і |
з функціональних форм капіталу, його |
споживанні. Тому його називають сукупним |
складовою та елементом багатства, яким |
грошовим оборотом. |
володіє власник цього індивідуального |
|
капіталу. У цьому випадку гроші явля- |
|
ють собою капітал, вони вимагають для |
|
себе відповідної норми прибутку (дохо- |
|
ду) подібно до інших форм капіталу. |
|
Чим більшою масою грошей володіє |
|
індивідуальний власник, тим він |
|
багатший, тим більші його можливості |
|
„заробити" прибуток чи дохід. |
2. Гроші функціонують виключно як гроші і |
2. Гроші є однією з функціональних |
не є функціональною формою капіталу. |
форм капіталу, складовою багатства, яким |
Тому їх масу в обороті не можна вважати |
володіє власник цього індивідуального |
частиною багатства країни, тобто її |
капіталу. Гроші являють собою капітал, |
зростання не збільшує сукупного капіталу |
вони вимагають для себе відповідної |
суспільства, подібного до капіталу |
норми прибутку (доходу) подібно до |
окремого індивіда. |
інших форм капіталу. Чим більшою |
|
масою грошей володіє індивідуальний |
|
власник, тим він багатший, тим більші |
|
його можливості "заробити" прибуток чи |
|
ДОХІД. |
|
|
3. Формування грошової маси, необхідної |
3. Грошові кошти, необхідні для |
для обслуговування сукупного грошового |
обслуговування кругообороту індивіду- |
обороту, відбувається за рахунок наявної в |
ального капіталу, значною мірою вже є |
обороті грошової маси, тобто тих грошей, |
у розпорядженні відповідного власника, |
які є в розпорядженні окремих економіч - |
тобто це його власні кошти. Якщо ж їх |
них суб'єктів. Грошовий ринок перетво- |
недостатньо, то додаткові кошти |
рюється у внутрішній елемент цього обо- |
мобілізуються на грошовому ринку. |
роту і забезпечує перерозподіл наявної |
Грошовий ринок займає важливе місце |
грошової маси з метою прискорення її обі- |
у кругообороті індивідуального |
гу та найповнішого забезпечення потреб |
капіталу, з нього починається оборот |
обороту в грошах у межах наявної їх маси. |
грошей, що обслуговує індивідуальний |
Завдяки грошовому ринку значно посилю- |
капітал, на ньому й завершується |
ється еластичність грошового обороту, |
кожний окремий цикл його |
зростає здатність цієї маси грошей обслу- |
кругообороту. Частина грошового |
жити стрімкі обсяги обороту. |
доходу кожного економічного суб'єкта |
Проте вказані можливості грошового |
спрямовується на погашення боргів і |
ринку не безмежні, і неминуче виникають |
повертається на грошовий ринок Інша |
потреби у поповненні обороту додатковою |
частина, що становить тимчасово |
масою грошей. На відміну від кругообороту |
вільні кошти, спрямовується на |
індивідуального капіталу, ці потреби |
грошовий ринок як ресурс для |
можуть бути задоволені лише за рахунок |
кредитування інших суб'єктів. |
додаткової емісії грошей |
|
|
|
50 |
|
ГРОШІ ТА КРЕДИТ |
Розглянемо грошовий оборот на макроекономічному рівні і мікрорівні [табл. 2.1].
Проведений аналіз за допомогою таблиці 2.1. підтверджує висновок Савлука М.І. [2, с.67] про те, що сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а являє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов'язане з процесом суспільного відтворення в цілому. Це одне з найбільш широких, абстрактних й узагальнених явищ економічного життя суспільства.
Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту. Це всі підприємства (промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку, будівництва, торгівлі, комунального господарства тощо), усі державні, громадські, комерційні установи та організації, банки та інші фінансово-кредитні установи, все населення, що самостійно одержує та витрачає грошові кошти. Усі вони на певних підставах одержують грошові доходи, витрачають чи зберігають їх і цим впливають на економічні процеси та стають економічними суб'єктами суспільства.
Відмінності у характері економічних відносин між суб'єктами грошового обороту дають підстави структурувати його на окремі сектори, які характеризуються у таблиці 2.2.
Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий оборот, він поділяється на безготівковий і готівковий. Хоч критерій такої структуризації грошового обороту досить формальний, проте між цими його частинами є істотні відмінності, які мають важливі економічні наслідки. Зокрема, у сфері готівкового обороту гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб'єктів.
У сфері безготівкового обороту гроші рухаються за рахунками у банках, не виходячи за межі банківської системи. Це створює можливість контролювати його, а отже, впливати на відносини відповідних економічних суб'єктів не тільки їм самим, а й третім особам - банкам. Визначаючи законодавчі права та обов'язки банків щодо здійснення такого контролю, держава може впливати на весь безготівковий грошовий оборот, а відтак і на процес суспільного відтворення в цілому. У цьому головна перевага безготівкового обороту над готівковим, тому в міру завершення перехідного до ринкової економіки періоду, забезпечення правової бази розвитку її приватного сектора
ТЕМА 2. Грошовий оборот і грошова маса |
51 |
|
Таблиця 2.2. |
Структуризация грошового обороту за окремими секторами |
|
Вид сектору |
Характерні риси |
/. Грошовий обіг |
Рух грошей обслуговує сферу обміну (відносини обміну). |
(сфера обміну) |
Характерним для руху грошей, що обслуговує ці відносини, є: |
|
- еквівалентність, оскільки назустріч грошам, які передає |
|
покупець продавцеві, переміщуються продукти рівновеликої |
|
номінальної вартості; |
|
- безповоротність, оскільки одержані продавцем гроші не |
|
повинні повертатися до свого попереднього власника, вони |
|
безповоротно перейшли у власність нового суб'єкта обороту; |
|
- прямолінійність, яка виявляється у постійному віддаленні |
|
грошей від того суб'єкта обороту, який використав їх для |
|
купівлі продуктів, оскільки наступний суб'єкт теж витрачає їх |
|
для нових закупівель. |
|
|
2. Фінансовий, |
Рух грошей здійснюється нееквівалентно. Характерним для |
фіскально- |
руху грошей, що обслуговує ці відносини є: |
бюджетний |
- нееквівалентність, тобто назустріч грошовому платежу |
|
платник не одержує реального еквівалента у формі товарів чи |
|
послуг, одні суб'єкти ці гроші втрачають назавжди і без |
|
одержання будь-якого доходу, а інші їх одержують теж |
|
безповоротно і без виплати будь-якої ціни за них. Це |
|
відбувається, коли визначена законами частина заходів |
|
економічних суб'єктів вилучається у вигляді податків та |
|
інших обов'язкових платежів і надходить у розпорядження |
|
держави, яка витрачає їх для виконання своїх функцій. |
|
|
3. Кредитний |
Рух грошей має зворотний характер. |
|
Обслуговує сферу перерозподільних відносин, у яких |
|
власність суб'єктів передається у тимчасове користування, |
|
наприклад у разі внесення грошей на банківський депозит чи |
|
під час купівлі цінних паперів. Для цих відносин характерне ще |
|
, одержання доходу тим суб'єктом, який передає свою власність |
|
у тимчасове користування. Тобто рух грошей, що забезпечує |
|
реалізацію цих відносин, має зворотний характер, коли власник |
|
повертає свої гроші в обумовлений термін чи може їх |
|
повернути, наприклад, під час купівлі акцій, і, крім того, |
|
одержує дохід у вигляді процента чи дивіденду. |
|
|
розширюватиметься сфера безготівкового обороту і звужуватиметься готівкова.
* Таким чином грошовий обіг - це рух грошей, що обслуговує сферу обміну (відносини обміну). Грошовий обіг - один із секторів грошового обороту (інші сектори: фінансовий, фіскально-бюджетний, кредитний), який виникає на підставі відмінностей в характері економічних відносин між: субъектами грошового обороту.