Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧКА (Автосохраненный).docx
Скачиваний:
38
Добавлен:
26.03.2015
Размер:
5.09 Mб
Скачать

3 Склад курсового проекта

Весь звітний матеріал, що відбиває зміст курсового проекту складається з:

  • графічної документації.

  • пояснювальної записки.

  • програмної реалізації, представленої на дискеті.

Студент несе відповідальність за правильність обчислень , якість оформлення пояснювальної записки і графічних матеріалів, за своєчасне виконання роботи і представлення її до захисту.

Добре виконані курсові роботи можуть бути рекомендовані для участі в конкурсах або студентських конференціях.

3.1. Пояснювальна записка

Пояснювальна записка є основним документом , що представляється до захисту, її якість оцінюється повнотою, точністю і логічністю викладу, а також акуратністю і правильністю заповнення складників: тексту, рисунків, таблиць бібліографії.

Об’єм пояснювальної записки складає 30-40 листів формату А4, включаючи схеми і ілюстрації. Вимоги до оформлення пояснювальної записки приведені в методичних вказівках по оформленню дипломних проектів і робіт[ 16] Всі листи записки нумеруються і підшиваються в єдину папку.

Пояснювальна записка до курсового проекту є технічним документом і повинна містить удосконалені свідчення про проведену роботу.

Розрахункова - пояснювальна записка має таку структуру:

  1. Титульний лист;

  2. Технічне завдання;

  3. Реферат;

  4. Перелік використаних скорочень

  5. Зміст;

  6. Вступ;

  7. Основна частина;

  8. Висновки;

  9. Список літератури;

  10. Додатки

3.2 Основні вимоги до розділів пояснювальної записки

3.2.1 Реферат

Реферат повинен містити:

  • відомості про обсяг пояснювальної записки(кількість сторінок) і графічної частини(кількість і формат листів), кількість ілюстрацій, таблиць , додатків, кількість використаних джерел з переліком посилань;

  • текст реферату повинен відбивати коротко о складі пояснювальної записки, свідчення про методи розрахунку і використанні ЕОМ у курсовому проектуванні;

  • перелік ключових слів Ключові слова , що є визначальними для розкриття суті ПЗ , вміщують після тексту реферату. Перелік ключових слів містить від5 до 10 слів (словосполучень) , написаних великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Реферат виконати обсягом не більше 300слів. Обсяг - одна сторінка, реферат в зміст не вносять. Приклад оформлення реферату наведений у

додатку Б . Реферат в зміст проекту не вносять.

3.2.2 Перелік використовуваних скорочень

Перелік скорочень є впорядкований в алфавітному порядку список скорочень і позначень, використаних в тексті і на кресленнях, кожне з яких повинне бути розшифроване. Приклад оформлення у додатку Б2 . перелік скорочень в зміст проекту не вносять.

3.2.3 Зміст

Зміст розташовують після переліку скорочень на новій сторінці. До змісту включають : вступ; послідовно перелічені номери та назви всіх розділів ; пунктів і підпунктів(якщо вони мають заголовки); висновки; список використаних джерел; назву і позначення додатків.

Приклад оформлення змісту наведено у додатку Б3 .

3.2.4 Вступ

Вступ містить короткий опис характеристики проблеми, до якої відноситься тема роботи. У вступі коротко викладають:

  • Світові тенденції розвитку МПС;

  • Актуальність даного проекту;

  • Мету розробки та галузь застосування.

Обсяг – 1-2 сторінки

3.2.5 Основна частина

Основна частина розрахунково-пояснювальної записки повинна мати наступні розділи:

  • Розробка технічного завдання;

  • Розробка структурної схеми контролеру;

  • Вибір та описання мікроконтролеру;

  • Розробка принципової схеми;

  • Розрахунок елементів схеми;

  • Розробка програмного забезпечення;

  • Висновки

  • Література.

3.2.6 Розробка технічного завдання

Необхідно привести загальні відомості за призначенням розробки. Вимоги до мікропроцесорної системи: кількість ліній для вводу/ виводу інформації, вимоги до джерела живлення, вимоги до конструкції. Необхідно привести словниковий алгоритм роботи пристрою. Обсяг – 1 сторінка. Приклад виконання технічного завдання приведено у додатку В.

3.2.7 Розробка структурної схеми мікропроцесорної системи

Структурна схема повинна відбивати принципи роботи пристрою у цілому. Побудова схеми повинна дати наглядну уяву про послідовність функціонування блоків пристрою. У описанні структурної схеми слід указати призначення кожного блоку, а також основні вимоги до них.

Структурна схема є набором прямокутників, підписаних найменуванням вузла. Складається узагальнена блок-схема, що описує роботу пристрою.

Словниковий опис алгоритму роботи мікропроцесорної системи.

Приклади структурних схем мікропроцесорних систем приведено у додатку В-2. Обсяг – 1-2 сторінки

3.2.8 Вибір і описання мікроконтролеру як основного елементу схеми

На цьому етапі необхідно провести докладний словесний опис мікроконтроллеру МК як об'єкту предметної області. Необхідно привести дані про основні складники МК (архітектура МК) привести технологію виготовлення і швидкодію МК [4]. Необхідно звернути увагу на відмітні особливості МК( Об'єм FLASH пам'яті, об'єм оперативної пам'яті, способи синхронізації, режими зниженого енергоспоживання, можливості програмування).

Рекомендуємо такий порядок цього підрозділу

  • структурну схему обраного МК;

  • технічні характеристики обраного МК;

  • описання блоків структурної схеми МК;

  • периферійні пристрої та їх робота;

  • Пуск і перезапуск МК;

  • Енергозберігаючі режими роботи мікропроцесора.

  • розподіл адреси пам’яті;

  • схематичне зображення обраного МК;

  • призначення виводів МК;

Обсяг – 5-6 сторінок

3.2.9 Розробка принципової схеми

Схема електрична принципова е повною електричною схемою виробу, на якій зображують всі електричні елементи і пристрої , необхідні для реалізації МПС, всі зв’язки між ними, а також елементи підключення до мережі живлення.Принципова схема повинна відповідати раніш складеній структурній схемі. На цьому етапі від студента потрібне уміння розробляти пристрій сполучення МК з електронними елементами, необхідно підібрати елементну базу для реалізації пристрою і скласти принципову схему.

Примірник підпунктів цього розділу:

  • Пристрої які підключені до МК;

  • Використання RC-генератора;

  • Ланцюг скидання

  • Схема живлення;

  • Вибір виконавчих пристроїв

Приклад оформлення схеми електричної – принципова схема мікропроцесорної системи і перелік елементів до схеми приведено у додатку В3, Приклад розробки принципової схеми приведено у додатку В4-В5 Обсяг – 4 – 5 сторінок

3.2.10 Електричний розрахунок

Коли принципова схема розроблена необхідно провести розрахунок ,

потужності яку споживає мікропроцесорний пристрій, і провести вибір і розрахунок джерела живлення ,також необхідно провести розрахунок обмежуючого резистору який підключено до виводу МК . Приклад розрахунку блока живлення приведено у додатку В6-В12, приклад розрахунку резисторів , які підключені до МК приведено у додатку В13.

Обсяг – 5 – 6 сторінки

3.2.11 Розробка програмного забезпечення

Для написання програми використовуємо генератор початкового коду програми Code Vision AVR .

Необхідно привести описання конфігурації виводів МК та портів, розробити блок схему роботи програми, провести імітаційне моделювання МПС у програмі Proteus, рекомендації до виконання розробки програмного забезпечення приведено у додатках Г1-Г10

Обсяг – 2 – 3 сторінки

3.2.12 Висновки

У висновках слід коротко охарактеризувати мікропроцесорну систему яку спроектовано , указати основні технічні характеристики, крім того подаються рекомендації про вдосконалення мікропроцесорної системи

Обсяг – 1 сторінка

3.2.13 Література

Список літератури оформляють відповідно до ДСТУ 7.32-91 "Система стандартів за інформацією, бібліотечній і видавничій справі"[14].

У список літератури включають усі використані джерела літератури (підручники, технічна література, журнали, стандарти) у алфавітному порядку. Кожне джерело в межах записки нумерують арабськими цифрами, наскрізною нумерацією. Перед складеним списком прописними буквами (кегль 14) пишуть заголовок: "ЛІТЕРАТУРА".

Опис книги (навчальної, довідкової, методичної й іншої літератури) обов'язково повинно містити: прізвища й ініціали авторів, назва книги (її заголовок), зведення про повторність видання, місце видання, видавництво і рік видання, кількість сторінок.

Прізвище автора варто вказувати в називному відмінку. Якщо книга написана двома або трьома авторами, то їхнього прізвища з ініціалами вказують у тій послідовності, у якій вони приведені в книзі; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. При наявності чотирьох і більш авторів добуток описують, починаючи з назви книги. Допускається вказувати прізвища й ініціали перших трьох авторів і слова "і ін."

Назва книги варто писати в тім виді, у якому воно написано на титульному листі. Місто (місце) видання необхідно приводити цілком у називному відмінку, скорочуючи назви тільки трьох міст - Києва(К), Москви (М) і Петербурга (СПБ). Назва видавництва пишуть у називному відмінку, рік видання - цифрами без слова "рік". Кількість сторінок записують із указівкою слова "сторінка" у скороченому виді (с.).

3.2.14 Додатки

Додатки розташовують у кінці пояснювальної записки. Усі додатки повинні бути перераховані в змісті до пояснювальної записки. Кожен додаток повинний починатися з нового листа, мати тематичний заголовок і в правому верхньому куті - слово "Додаток".

Якщо в пояснювальній записці кілька додатків, то них позначають прописними буквами російського алфавіту. Наприклад: Додаток А, Додаток Б и т.д. Усі додатки повинні мати загальну з іншою частиною пояснювальної записки наскрізну нумерацію. Ілюстрації і таблиці в додатках нумерують у межах кожного додатка. Наприклад: малюнок А3, таблиця Б2 і т.д.

3.2.15 Графічна частина

Графічна документація курсового проекту являє собою сукупність ілюстративних документів (креслень і плакатів), що пояснюють зміст роботи. Загальний обсяг - (2) листа формату А2. Ці документи повинні відповідати технічному завданню і наочно ілюструвати постановку задачі, спосіб її рішення.

На кресленнях і плакатах звичайно представляють принципову схему мікропроцесорної системи, імітаційну модель у програмі Proteus і т.д.

Всі аркуші (креслення і плакати) оформляються як креслення. При оформленні варто користуватися регламентуючими державними стандартами "Єдина система конструкторської документації" (ЕСКД) і "Єдина система програмної документації" (ЕСПД), розробленими на основі міжнародних стандартів ІSO[9-15].

Усі креслення і плакати виконуються олівцем, тушшю або з використанням графічних пристроїв висновку ЕОМ. Останнє є кращим. Основними вимогами є чіткість, ясність, можливість усвідомити ідеї автора і їхню реалізацію. Зразок штампа для креслень і приклад його заповнення приведений у додатку В3.

3.2.16 Оформлення курсового проекту

Курсовий проект повинен бути оформлено у відповідності до діючих стандартів. Правила оформлення пояснювальної записки і графічних матеріалів викладені у [15]

  1. ЛІТЕРАТУРА

  1. Белов А.В. Самоучитель по микропроцессорной технике – Санкт Петербург .:Наука и техника, 2003. – 224с.

  2. Вовк П.Ю. Зарубежные электромагнитные реле – М.:Прогресс, 2004. – 400с.

  3. Голубцов М.С. Микроконтроллеры от простого к сложному – М.: Солон-Пресс, 2003. – 373 с.

  4. Евстифеев А.В Микроконтроллеры AVR семейств Tinu и Mega фирмы «Atmel”.-М.:Из.дом «Додэка-ХХ1»,2004.-560с.

  5. Предко М. Руководство по микроконтроллерам – М.: Постмаркет , 2001.-428с.

  6. Шпак Ю.А. Програмирование на языке Сi дляAVR и РIC микроконтроллеров – К.:МК Пресс,2006. – 264с.

  7. Справочник Маркировка и обозначение радиоэлементов / В.В Мукасеев И.Н Сидорови др.-К.: МК-Пресс,2006.348с.

  8. Справочник Малогабаритные трансформаторы / И.Н.Сидоров, В.В Мукасеев А.АХристинин Сидорови др.- М.:Радио и связь,1987.352с.

Додаткова

  1. ДСТУ 3008-95 Государственный стандарт Украины. Документация. Отчеты в сфере науки и техники. Структура и правила оформления.

  2. ГОСТ 2.004-88 ЕСКД. Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатных и графических устройствах ЭВМ.

  3. ГОСТ 2.104-68 ЕСКД. Основные надписи.

  4. ГОСТ 2.301-68 ЕСКД. Форматы.

  5. ГОСТ 19.701-90 ЕСПД. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем. Условные обозначения и правила выполнения.

  6. ГОСТ 7.32-91. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Отчет о научной работе

  7. Методичні вказівки до оформлення дипломних проектів для студентів спеціальності 5.050 102 01 «Обслуговування комп’ютерних систем та мереж » затвердженою від 27.04.2011

ДОДАТКИ

Додаток А

Варіанти завдань до курсового проекту

з дисципліни «Мікропроцесорні системи»

для студентів денної форми навчання спеціальності 5.050 102 01

«Обслуговування комп’ютерних систем та мереж»

Варіант№1 Розробка мікропроцесорної системи керування світлофором

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Індикація побудована на світло діодах по 5 на кожний колір;

  • Витримка часу для червоного світлодіода 2 мінути , зеленого- 1 мінута , для жовтого -20 секунд;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Варіант№2 Розробка мікропроцесорної системи керування світлофором

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Індикація побудована на світло діодах по 4 на кожний колір;

  • Витримка часу для червоного світлодіода 1 мінути , зеленого- 40 секунд , для жовтого -10 секунд;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Варіант№3 Розробка мікропроцесорної системи керування світлофором

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Індикація побудована на світло діодах по 3 на кожний колір;

  • Витримка часу для червоного світлодіода 2 мінути , зеленого- 1 мінута , для жовтого -20 секунд;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Варіант№4 Розробка мікропроцесорної системи керування світлофором

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Індикація побудована на світло діодах по 2 на кожний колір;

  • Витримка часу для червоного світлодіода 1 мінути , зеленого- 40 секунд , для жовтого -10 секунд;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Варіант№5 Розробка мікропроцесорної системи керування індикацією.

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Підключити вісім світло діодів;

  • Керувати включенням/відключенням;

  • Необхідно розробити 3 варіанта перемикання світлодіодів.

  • Сигналізацію зниження напруги живлення;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Додаток А2

Варіант№6 Розробка мікропроцесорної системи керування індикацією.

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Підключити 2 лампи розжарювання 220В ;

  • Керувати включенням/відключенням;

  • необхідно розробити 3 варіанта перемикання ламп.

  • Забезпечити звуковий сигнал коли лампи погаснуть ;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Варіант№7 Розробка мікропроцесорної системи керування індикацією.

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Підключити 3 індикаторні лампи 24В ;

  • Керувати включенням/відключенням;

  • необхідно розробити 3 варіанта перемикання ламп.

  • Забезпечити звуковий сигнал коли всі лампи горять;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Варіант№8 Розробка мікропроцесорної системи керування індикацією.

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Підключити 4 індикаторні лампи 6В ;

  • Керувати включенням/відключенням;

  • необхідно розробити 3 варіанта перемикання ламп.

  • Забезпечити звуковий сигнал коли всі лампи потушені .

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Варіант№9 Розробка мікропроцесорної системи охорони приміщень

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Охорона однієї кімнати ;

  • Забезпечити індикацію при обриві ланки периметру;

  • Керувати включенням/відключенням сигнальної індикації;

  • Виявити об’єкт що рухається;

  • Забезпечити сигнал тривоги на пульті оператора.

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Додаток А3

Варіант№10 Розробка мікропроцесорної системи охорони приміщень

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Охорона дві кімнати ;

  • Забезпечити звукову сигналізацію при обриві ланки периметру ;

  • Керувати включенням/відключенням звукової сигналізації;

  • Виявити об’єкт що рухається ;

  • Забезпечити сигнал тривоги на пульті оператора.

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Варіант№11 Розробка мікропроцесорної системи охорони приміщень

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Охорона три кімнати ;

  • Забезпечити звукову сигналізацію при обриві ланки периметру ;

  • Керувати включенням/відключенням звукової сигналізації;

  • Виявити об’єкт що рухається ;

  • Забезпечити сигнал тривоги на пульті оператора.

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Варіант№12 Розробка мікропроцесорної системи контролю за температурою

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Вимірювання температури повітря;

  • Відображення значення температури ;

  • При досягненні температури 15 градусів включити звуковий сигнал з частотою 0.1Гц, та включити індикаторну лампу на пульті керування ;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Варіант№13 Розробка мікропроцесорної системи контролю за температурою

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Вимірювання температури води;

  • Відображення значення температури ;

  • При досягненні температури 5 градусів включити звуковий сигнал з частотою 0.2Гц та включити індикаторну лампу на пульті керування ;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Варіант№14 Розробка мікропроцесорної системи контролю за температурою

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Вимірювання температури води;

  • Відображення значення температури ;

  • При досягненні температури 100 градусів включити звуковий сигнал з частотою 1 Гц та включити індикаторну лампу на пульті керування ;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Додаток А4

Варіант№15 Розробка мікропроцесорної системи підрахунку готової продукції

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Максимальна кількість продукції яку необхідно порахувати 1000 шт;

  • Відображення значення підрахованої кількості готової продукції ;

  • При досягненні максимального значення рахування почати з нуля і забезпечити візуальний сигнал на пульт керування ;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц.

Варіант№16 Розробка мікропроцесорної системи підрахунку готової продукції

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Максимальна кількість продукції яку необхідно порахувати 500 шт;

  • Відображення значення підрахованої кількості готової продукції ;

  • При досягненні максимального значення рахування почати з нуля і забезпечити звуковий сигнал на пульт керування ;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц.

Варіант№17 Розробка мікропроцесорної системи підрахунку готової продукції

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Максимальна кількість продукції яку необхідно порахувати 80 шт;

  • Відображення значення підрахованої кількості готової продукції ;

  • При досягненні максимального значення рахування почати з нуля і забезпечити звуковий і візуальний сигнал на пульт керування ;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц.

Варіант№18 Розробка мікропроцесорної системи керування ліфтом

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Вантажний ліфт обслуговує лікарню на 2 поверхи ;

  • Розробити пульт керування ліфтом;

  • Початковий стан ліфта - ліфт стоїть на любому поверху , двері зачинені . При надходженні виклику з будь-якого поверху включається світло в ліфті і запускається обертання двигуна в потрібному напрямку . Після зупинки ліфта включається привід відкриття двері після спрацювання датчика «двері відчинені » витримати затримку 20 секунд, далі двері зачиняються , ліфт чекає наступного виклику;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц.

Варіант№19 Розробка мікропроцесорної системи керування ліфтом

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Вантажний ліфт обслуговує лікарню на 3 поверхи ;

  • Розробити пульт керування ліфтом;

  • Початковий стан ліфта - ліфт стоїть на любому поверху , двері зачинені . При надходженні виклику з будь-якого поверху включається світло в ліфті і запускається обертання двигуна в потрібному напрямку . Після зупинки ліфта включається привід відкриття двері після спрацювання датчика «двері відчинені » витримати затримку 30 секунд і звуковий сигнал на верхньому і нижньому поверсі, далі двері зачиняються , ліфт чекає наступного виклику;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц.

Додаток А5

Варіант№20 Розробка мікропроцесорної системи керування ліфтом

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Вантажний ліфт обслуговує лікарню на 4 поверхи ;

  • Розробити пульт керування ліфтом;

  • Початковий стан ліфта - ліфт стоїть на любому поверху , двері зачинені . При надходженні виклику з будь-якого поверху включається світло в ліфті і запускається обертання двигуна в потрібному напрямку . Після зупинки ліфта включається привід відкриття двері після спрацювання датчика «двері відчинені » витримати затримку 40 секунд , далі подати звуковий сигнал 5 секунд, далі двері зачиняються , ліфт чекає наступного виклику;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц.

Варіант№21 Розробка мікропроцесорної системи керування технологічним процесом.

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Фіксація руху станку вправо, вліво виконати за допомогою кінцевих перемикачів КВ1 КВ2 , один прохід рухомої частини станка зчитати від спрацювання КВ1 -КВ2-КВ1;

  • Розробити пульт керування станком , кнопки «СТОП» «ПУСК»;

  • Забезпечити звукову сигналізацію після 10 проходів станку;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц.

Варіант№22 Розробка мікропроцесорної системи керування технологічним процесом.

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Фіксація руху станку вправо, вліво виконати за допомогою кінцевих перемикачів КВ1 КВ2 , один прохід рухомої частини станка зчитати від спрацювання КВ1 -КВ2-КВ1.

  • Розробити пульт керування станком , кнопки «СТОП» «ПУСК»

  • Забезпечити візуальну сигналізацію після 90 проходів станку;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц.

Варіант№23 Розробка мікропроцесорної системи керування технологічним процесом.

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Фіксація руху станку вправо, вліво виконати за допомогою кінцевих перемикачів КВ1 КВ2 , один прохід рухомої частини станка зчитати від спрацювання КВ1 -КВ2-КВ1.

  • Розробити пульт керування станком , кнопки «СТОП» «ПУСК»

  • Після 100 проходів станку, забезпечити режим « СТОП» витримка 10 секунд , початок нового циклу - режим «ПУСК»;

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц.

Варіант№24 Розробка мікропроцесорної системи автоматичного подання дзвінків в навчальному закладі

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Індикація реального часу, подача звукового сигналу за розкладом .

  • Кількість розрядів індикації -4;

  • Розробити пульт керування - з кнопками установка годин, установка мінут

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення .

Додаток А6

Варіант№25 Розробка мікропроцесорної системи автоматичного подання дзвінків в навчальному закладі

Вимоги до мікропроцесорної системи:

  • Індикація реального часу, подача звукового сигналу та візуального сигналу за розкладом .

  • Кількість розрядів індикації -4;

  • Розробити пульт керування - з кнопками установка годин, установка мінут

  • Пристрій підключити до мережі 220В, частотою 50 герц, забезпечити резервне живлення.

Додаток А7

Бланк - завдання до курсового проекту

(назва навчального закладу)

Циклова комісія___________________________________________________

Дисципліна _____________________________________________________

Спеціальність______________________________________________________

Курс________________Група________________Семестр__________________