3.2.Користувальницький інтерфейс підсистеми захисту
Для користування розробленою системою захисту було виконано зручний користувальницький інтерфейс. Особливих навиків роботи для даної системи не потрібно, для початку потрібно запустити макрос (Рис. 3.2.1).
Рис. 3.2.1 – Вибір макроса
Після чого переходимо в розділ надстройки, і обираємо потрібний розділ.
Рис. 3.2.2 – Вибір необхідної операції
До тексту, котрий потрібно закодувати генеруємо ключі, також можна використовувати інші ключі, котрі були окремо згенеровані.
Рис. 3.2.3 – Вікно генерації ключа та кодування тексту
Після того, як натискаємо клавішу закодувати, отримуємо такий текст.
Рис. 3.2.4 – Закодований текст
Для розкодування, також переходимо на вкладку надстройки, обираємо розкодувати, отримуємо початковий текст. В даному прикладі показано роботу пограми без використання цифрового підпису, для того щоб його додати потрібно поставити відмітку напроти надпису.
Далі для наглядного прикладу поставимо відмітку використовувати цифровий підпис.
Рис. 3.2.5 – Приклад використання цифрового підпису
Після кодування отримуємо такий вигляд. Після генерації тексту, отримуємо два поля, перше поле це сам текст, котрий потрібно закодувати, через одну строку отримуємо згенерований цифровий підпис, якщо зловмисник намагатиметься знайти закономірність розповсюдження чисел, то це приведе до ще більшої ентропії.
Рис. 3.2.6 – Приклад використання цифрового підпису
Коли виконаємо декодування, то з’явиться дублікат початкового тексту, також повідомлення про те, що цифрові підписи подібні, це в свою чергу вказує на цілісність початкових даних, в свою чергу використання такого підпису це додатковий захист документації.
Рис. 3.2.7 – Декодування тексту з використанням цифрового підпису
Всі маніпуляції, котрі потрібно виконати для роботи з розробленою підсистемою захисту показано на малюнках, можна помітити, що нічого надприродного робити не потрібно для того, щоб нею користуватися, весь алгоритм роботи зводиться до 3 кроків, запуску макросу, вибору потрібної операції, підтвердження вибору. Також можна зберегти закодовану інформацію в звичайному форматі, для передачі отримувачу. Підсистема захисту на перший погляд виглядає простою, але в основі цієї «простоти» лежать надпотужні ресурси для захисту цифрової інформації.
3.4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
Широке впровадження комп'ютерної техніки, що дозволяє автоматизувати багато рутинних операцій, дістати доступ до численних джерел інформації, швидко виробляти потрібні розрахунки і т.ін. істотно підвищує продуктивність праці користувачів відеотерміналу електронно-обчислювальної машини (ВДТ ЕОМ). Проте активне впровадження в практику персональних комп'ютерів має двоякий характер. З одного боку підвищується результативність праці, а з іншого – з'являються фактори, що несприятливо впливають на здоров'я працюючої людини. У зв'язку з цим стає актуальним вивчення фізіологічних, психологічних, соціальних і виробничих наслідків.
При організації праці, пов'язаної з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності передбачаються внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.
Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку містять додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності.
При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ слід вважати таку, що займає не менше 50% робочого часу. Впродовж робочої зміни мають передбачатися:
перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.
За характером трудової діяльності розрізняють три професійні групи, згідно з діючим класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна N1 до ДК-003-95): розробники програм, оператори ЕОМ, оператор комп'ютерного набору.
Розробники програм (інженери-програмісти) виконують роботу переважно з відео терміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу.
Оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу, пов'язану з обліком інформації, одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;
Оператор комп'ютерного набору виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю. Робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційним напруженням.
Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці.
Для розробників програм із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ.
Для операторів із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години.
Для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ.
У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.
При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.
Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які наведені у Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98.
Під час надзвичайних ситуацій потенційні небезпеки для життя і здоров'я людей проявляються в більшій кількості, з більшою ймовірністю негативних наслідків.
Загрози життєдіяльності під час НС поділяються на зовнішні та внутрішні. Зовнішні загрози пов'язані з безпекою життєдіяльності населення і держави у разі розв'язання сучасної війни або локальних збройних конфліктів, виникнення глобальних екологічних катастроф. Внутрішні загрози пов'язані з НС техногенного і природного характеру або спровоковані терористичними діями.
На межі третього тисячоліття людство досягне досить високого наукового, технічного і виробничого прогресу, що створило, умови для великої концентрації радіаційно- хімічно- та вибухопожежонебезпечних підприємств, підвищило ймовірність виникнення техногенних НС. Величезні збитки для людей спричиняють також стихійні сили природи. Наслідки НС можуть бути значно зменшені при здійсненні своєчасно належних заходів щодо попередження і реагування на НС.
Цивільний захист — це цивільна оборона та захист населення і територій
від НС техногенного і природного характеру. Для ефективного виконання завдань ЦЗ реалізують систему заходів.
Оповіщення та інформування населення про загрозу чи виникнення НС. Центральні та місцеві органи виконавчої влади повинні надавати населенню оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і території від НС техногенного і природного характеру, про виникнення НС, методи та способи захисту, про вжиті заходи щодо забезпечення захисту.
Спостереження і лабораторний контроль передбачає збирання, опрацювання та передавання інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу і води радіоактивними, хімічними речовинами або інфекційними мікроорганізмами. Для цього створюють і підтримують у постійній готовності загальнодержавну та територіальні мережі спостереження і лабораторного контролю.
Укриття населення у захисних спорудах у разі виникнення НС. З цією метою створюють фонд захисних споруд через:
освоєння підземного простору населених пунктів, пристосування і використання приміщень для укриття населення в НС;
дообладнання з урахуванням вимог захисту підвальних та інших заглиблених приміщень, гірничих виробок і природних порожнин;
будівництво окремих сховищ і протирадіаційних укриттів;
будівництво в період загрози виникнення НС найпростіших сховищ та укриттів.
Здійснення заходів з евакуації населення. В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами в особливий період основним способом захисту населення міст, де розташовані небезпечні об’єкти, є його евакуація і розміщення у зонах, безпечних для проживання.
Інженерний захист території проводять з метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням, він передбачає:
забудову міст з урахуванням можливого виникнення НС;
раціональне розміщення потенційно небезпечних об’єктів для забезпечення безпеки населення та довкілля у разі виникнення НС;
будівництво споруд, будинків, інженерних мереж, транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності;
будівництво протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних та інших інженерних споруд.
Медичний захист населення – це заходи щодо запобігання або зменшення ступеня ураження населення, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах НС.
Психологічний захист – заходи попередження або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги в умовах НС.
Біологічний захист – захист від біологічного ураження через:
своєчасне виявлення осередку біологічного зараження;
уведення обмежувальних режимів (карантину та обсервації);
екстрену профілактику і знезараження осередку.
Екологічний захист – це захист родовищ (газових, нафтових, вугільних, торфових) від пожеж, затоплень та обвалів; ліквідація лісових пожеж та буреломів, сніголамів, збереження лісових насаджень тощо.
Радіаційний і хімічний захист передбачає виявлення та оцінювання осередків радіаційного та хімічного забруднення, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення та запровадження типових режимів протирадіаційного захисту, забезпечення населення засобами індивідуального захисту, організацію та проведення спеціальної та санітарної обробки.
Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій – це виявлення та оцінювання таких ситуацій, надання допомоги населенню, проведення спеціальних аварійно-рятувальних робіт, розроблення типових рекомендацій щодо дій в умовах виникнення таких ситуацій.
Державна стандартизація з питань безпеки у НС, експертиза, нагляд і контроль, декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки. Стандартизація з питань безпеки має забезпечувати якість продукції (робіт, послуг) та матеріалів для життя і здоров’я людей, довкілля, безпеку об’єктів господарювання, ураховуючи ризик виникнення техногенних катастроф.
Державну експертизу проектів і рішень стосовно техногенної безпеки об’єктів, що можуть спричинити НС і вплинути на стан захисту населення і території від їх наслідків, проводять відповідно до закону.
Державний нагляд і контроль у сфері захисту організовують і проводять для перевірки повноти і якості заходів щодо запобігання НС, забезпечення готовності органів управління, сил і засобів, посадових осіб до дій у разі виникнення НС. Нагляд і контроль проводять МНС, місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад.
Декларування безпеки промислових об’єктів здійснюють для забезпечення контролю за додержанням заходів безпеки на етапах їх уведення в експлуатацію, безпосередньо експлуатації та виводу з експлуатації, запобігання НС, а також готовності до ліквідації наслідків НС.