4.5. Примітка

Примітку поміщають у роботі з необхідності пояснення змісту тексту, - таблиці чи ілюстрації.

Примітку розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Одну примітку не нумерують.

Слово "Примітку" друкують з великої букви з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова "примітку" ставлять крапку і з великої букви в тім же рядку подають текст примітки.

Приклад

Примітка.

__________________________________________

__________________________________________

Кілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітка" ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої букви подають текст примітки.

Приклад

Примітка:

1.______________________________________

2.______________________________________

4.6. Формули і рівняння

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної чи формули рівняння залишають не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння в курсовій роботі нумерують арабськими цифрами в границях розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відділених крапкою.

Номер формули вказують із правої сторони листа на рівні самої формули в круглих дужках, наприклад: "(3-І)" (перша формула третього розділу).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу чи рівняння, варто приводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони приведені в формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки. Якщо рівняння не уміщається в один рядок, його варто перенести після знака рівності (=) після знаків плюс (+), чи мінус (-), множення (х).

Формули, що йдуть одна за однією і не розділені текстом, відокремлюють коми.

4.7. Бібліографічні посилання

Використання в роботі основних цитат, цифрових даних, схем, формул і т.п., запозичених з літературних і інших джерел, а також запозичення думок, висновків і т.п. інших авторів, обов'язково супроводжується посиланням на назву джерела.

Бібліографічні зведення про посилання на здобутки варто приводити відповідно основним правилам бібліографічного опису джерел.

Посилання в тексті роботи краще використовувати усередині тексту. Якщо в тексті роботи вказують ім'я автора і заголовок видання, на яке дають внутрітекстове посилання, ці зведення в посиланні не повторюють; відсутні елементи опису приводять у круглих дужках.

У внутрітекстовому посиланні на джерела, включені в перелік посилань, після спогаду про нього (чи цитати з нього) у квадратних дужках указують номер, під яким він значиться в переліку, і сторінки, наприклад, [13, 39]. Якщо ж посилання приводяться на кілька джерел, між ними ставиться крапка з комою, наприклад, [6, 77; 12, 50; 15, 34], чи без указівки сторінок - [6; 12; 15].

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки відзначають їхній номер.

При посиланні варто писати: "... у розділі 4 ...", "... дивися 2.1...", "... за 3.3.4 ...", "... відповідно до 2.3.4 ...", "... на рис. 1.3. ..." чи "...на рисунку 1.3. ...", "... у таблиці 3.2...", "... (див.3.2) ...", "... за формулою (3.1) ...", "... у рівняннях (1.12)-(1.16) ...", "... у додатку Б...".