Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник каф.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
26.03.2015
Размер:
1.24 Mб
Скачать

5.4. Механізм реалізації влади

Політична владa спирається на державні інститути (здійснюється через діяльність законодавчих, виконавчих та судових інститутів) та передбачає задоволення інтересів великих груп людей.

Політична влада державно-улаштованого суспільства пов'язана з поняттям владної піраміди. Вона складається з вертикальних владних відносин, інститутів та норм, які гарантують збереження та стійкість відносин, розподіл ролей.

У зв'язку з питанням реалізації політичної влади стає питання політичної стабільності в суспільстві. Визнає народ цю владу? Обґрунтована, необхідна ця влада, інакше кажучи, легітимна ця влада чи ні?

Легітимність влади – це стан, коли правочинність даної влади визначаютьсуспільство і міжнародне співтовариство.

Макс Вебер запозичив цей термін із галузі правознавства для типологізації існуючих видів панування та виділив три основних типи легітимності:

  1. Традиційний – влада діє за правилами, які склалися традиційно, "бо завжди так було". Традиційні норми розглядаються як нерухомі. Джерело легітимності – традиційна свідомість.

  2. Легальний – влада грунтується на визнанні встановлених юридичних норм, що регулюють відносини владарювання і підкорення. Джерело – загальне розуміння норм, встановлених законом.

  3. Харизматичний – влада грунтується на вірі мас у особисті здібності політичного лідера. Джерело – особистий авторитет правителя.

На основі порівняння існуючих політичних систем Д. Істон виділив такі типи легітимності:

1. Ідеологічний – влада спирається на переконання або віру людей у правильність тих ідеологічних цінностей, які нею проголошені. Джерело – ідеологічні цінності.

2. Структурний – коли люди цінують механізми і норми існуючої системи влади. Джерело – специфічні політичні структури.

3. Персоналістський – виникає внаслідок морального схвалення народом осіб, що перебувають при владі (перетинається з харизматичним типом).

У реальній політиці ці типи легітимності влади, як правило, доповнюють

один одного.

В Україні, як і в усьому пострадянському просторі, сформувався тип владарювання, якому притаманні риси традиційної, харизматичної та раціонально-легальної легітимності.

Проблеми забезпечення легітимності політичної влади в сучасній Україні пов'язані з економічною та соціальною нестабільністю суспільства, що знижує можливості влади.

Категорія "політична влада" – одна з пануючих в політології. Феномен влади передбачає дослідження взаємозв'язку між дією, інститутами та соціальною структурою. У цьому і виявляється багатоаспектність влади.

Рівень дії – здатність суб'єкта діяти у власних інтересах, переслідуючи власні цілі, впливати на хід подій.

Інституціональний рівень – здатність влади надавати повноваження тим або іншим суб'єктам або інститутам, приймати рішення та здійснювати їх на практиці.

Ефективна політична влада повинна забезпечувати захист суспільства і сприяти його розвитку. Стабільність та міцність влади залежать від легітимності.

Запитання та навчальні завдання

1. Яке визначення влади, на Ваш погляд, ближче до істини:

а) "Влада – це залізна рука в оксамитовій рукавичці"

(Чарльз V);

б) "Влада – не засіб; вона - ціль... Влада складається із того, щоб причиняти біль та принижувати" (Дж. Оруелл);

в) "Влада може бути визначена як реалізація певних цілей" (Б.Рассел)

г) "Політична влада – це організоване насильство одного класу для придушення іншого" (В.І. Ленін).

2. Співвіднести поняття та його значення;

а) політична влада;

б) легітимність;

в) поділ влади;

г) харизма;

д) ресурси влади.

а) механізм функціонування всіх видів політичної та неполітичної влади,

б) сукупність методів і засобів для досягнення цілей;

в) визначення чи підтвердження законності прав, владних повноважень,

певних рішень;

г) організація влади і лідерства, заснована на виняткових якостях тієї чи

іншої особистості;

д) здатність і можливість здійснювати певний вплив на політичну діяльність і політичну поведінку людей.

3. Влада – це здатність та можливість чинити визначальний вплив на діяльність, поведінку людей за допомогою волі, авторитету, права, насильства. Влада – це і політичне панування, і система державних органів.

Користуючись цим визначенням, дайте відповідь на запитання: як ви розумієте принцип поділу влади в правовій державі?

4. В.І. Ленін писав: "Двох влад у державі існувати не може" (Ленин В.И. Полн. собр. соч., т. 31, с. 155).

Як ви вважаєте, дане положення є характерним тільки для марксизму -ленінізму, чи воно розповсюджено у цивілізованому світі?

5. Для підтримки правопорядку у суспільстві влада часто використовує примус. Як використання насильства владою узгоджується з її легітимністю?

6. М. Дюверже порівняв владу з дволиким Янусом: "Зображення дволикого Януса є правдивим уявленням про владу. З одного боку, інструмент панування одних груп над іншими, що використовується першими для їхньої користі та для шкоди іншим, з іншого –, засіб зберегти якийсь соціальний порядок, якусь інтеграцію усіх в колективі і для загального блага. Пропорція однієї та іншої сторін може змінюватися, виходячи з епох, умов та держав, але ці дві сторони влади співіснують завжди. Як ви вважаєте, у чому причина подвійності влади?

7. Як Ви гадаєте, яким чином політична влада опосередковується та обмежується правом при різних типах суспільного розвитку? Чи є право знаряддям політичної влади?

Основні поняття

Влада – здатність і можливість здійснювати свою волю, чинити вирішальний вплив на діяльність, поведінку людей за допомогою певних засобів, зокрема авторитету, права, насильства; організаційний аспект і функціонально-специфічне начало втілення вольових рішень (економічна, політична, державна, духовна, сімейна, соціальна влада).

Політична влада – здатність і можливість здійснювати визначальний вплив на політичну діяльність і політичну поведінку людей та їх об'єднань за допомогою будь-яких засобів – волі, авторитету, права, насильства; центральні, організаційні й регулятивно-контрольні засади політики.

Поділ влади – провідний механізм функціонування всіх видів політичної і неполітичної влади.

Дисперсія влади – одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування, що виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади.

Легітимність – це стан, коли правомірність даної влади визнають суспільство і міжнародне співтовариство. Визначення чи підтвердження законності прав, владних повноважень, певних рішень.

Ресурси влади – сукупність засобів, використання яких забезпечує вплив на об'єкт влади відповідно до цілей суб'єкта.