
- •Міністерство освіти і науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля
- •Сутність та типологія політичних процесів основні тези
- •1.2. Типологія політичних процесів
- •1.3. Актори політичного процесу
- •Питання та завдання для перевірки
- •Рекомендована та використана література:
- •Методологія дослідження політичного процесу основні тези
- •2.1. Еволюція методологічних підходів до дослідження політичних явищ.
- •2.3. Біхевіоризм.
- •Питання та завдання для перевірки
- •Використана та рекомендована література:
- •Тема ііі. Синергетичний підхід до аналізу політичних явищ основні тези
- •3.1. Сучасні аспекти дослідження політичного процесу.
- •3.2. Виникнення та сутність синергетичного методу дослідження політичного процесу.
- •3.3. Синергетичне трактування внутрішнього механізму політичного розвитку.
- •Питання та завдання для перевірки
- •Рекомендована та використана література:
- •Тема іv. Теорія політичного розвитку основні тези
- •4.1. Класична теорія політичного розвитку.
- •4.3. Джерела політичного розвитку.
- •Питання та завдання для перевірки
- •Рекомендована та використана література:
- •Тема V. Процес політичної модернізації суспільства основні тези
- •5.1. Поняття сучасного суспільства, його відмінності від традиційного.
- •1. Національна єдність.
- •2. Стабільна влада.
- •3. Рівність.
- •5.2. Формування теорії політичної модернізації.
- •5.3. Моделі та типи політичної модернізації суспільств.
- •5.4. Зміст процесів політичної модернізації.
- •Еволюція теорії модернізації
- •Питання та завдання для перевірки
- •Тема VI. Політична демократизація суспільства основні тези
- •Порівняльна характеристика авторитарної та демократичної моделі політичної модернізації
- •Вимірювання зміцнення демократії: типи свідчень і висновків
- •Питання та завдання для перевірки
- •Рекомендована та використана література:
- •Тема VII. Процеси конституційного дизайну в демократичних суспільствах основні тези
- •7.2. Процес політичного реформування в Україні.
- •Питання та завдання для перевірки
- •Рекомендована та використана література:
- •Тема VIII. Функціональна взаємодія держави та громадянського суспільства основні тези
- •8.1. Демократизація держави в сучасному світі.
- •8.2. Формування нової теорії державного управління.
- •8.3 Розвиток сучасних процесів легітимації державної влади
- •Питання та завдання для перевірки
- •Рекомендована та використана література:
- •Висновки
- •Персоналії
- •Алфавітний покажчик
- •Бібліографічний опис
- •247.Сергеев в.М., Сергеев к.В. Механизмы эволюции политической структуры общества: социальные иерархии и социальные сети // полис. – 2003. - №3. – с.6-13.
Персоналії
Алмонд Габріель – сучасний американський політолог, фахівець в галузі теорії політики та порівняльної політології. Основні роботи ”Порівняльна політологія: концепція розвитку” (1966), „Порівняльна політологія сьогодні” (1988). Спільна робота Г.Алмонда та С.Верби „Громадянська культура” (1963) є класичним комплексним дослідженням проблем політичної культури.
Валлерстайн Аммануїл – сучасний американський політолог та соціолог. Розробив концепцію „світ-системи”. Основні роботи: „Сучасна світ-система” (1989), „Капіталістична світ-економіка” (1978).
Вебер Макс – видатний німецький соціолог та політолог. Творець теорії легітимного панування. Основні роботи: „Протестантська етика та дух капіталізму” (1905), „Політика як покликання та професія” (1909), „Господарство та суспільство” (1921).
Верба Сидней – американський політолог, роботи якого вважаються класикою сучасної політичної науки. Основні роботи: „Громадянська культура” (1963, спів. Г.Алмонд), „Аналіз порівняльних досліджень” (1969, співав С.Роккан), „Форми демократичної участі” (1971, співав. Н.Найт, Ж.Кім).
Даль Роберт Алан – сучасний американський політолог. Фахівець в галузі теорії демократії та порівняльної політології. Основні роботи: „Вступ до теорії демократії” (1956), „Політична опозиція в західних демократіях” (1966), „Поліархія. Участь та опозиція” (1971), „Дилеми плюралістичної демократії” (1982), „Демократія, свобода та рівність” (1986).
Дюверже Моріс – сучасний французький політолог та політичний соціолог. Відомий фахівець в галузі дослідження партій та партійних систем. Основні роботи: „Політичні партії” (1951), „Соціологія політики: елементи політичної науки” (1973).
Дюркгейм Еміль – французький філософ та соціолог. Обґрунтував один з перших варіантів структурно-функціонального аналізу, розробив концепцію аномії. Основні роботи: „Розподіл праці в суспільстві” (1893), „Правила соціологічного методу” (1895), „Професійні етичні та громадянські моралі” (1950).
Істон Девід - сучасний американський політолог. Фахівець в галузі теорії політики, відомий дослідженнями політичних систем, політичних режимів, процесів легітимності влади. Основні роботи: „Політична система” (1953), „Концептуальна структура для політичного аналізу” (1965), „Системний аналіз політичного життя” (1965).
Лассуелл Гарольд – американський політолог, відомий представник Чикагської школи. Спеціалізувався на політичній психології, теорії політичного лідерства. Основні роботи: „Аналіз політичної поведінки” (1947), Влада та особистість” (1948), „Майбутнє політичної науки” (1963).
Лейпхарт Аренд – сучасний американський політолог. Спеціалізується на порівняльній політології та теорії демократії. Основні роботи: „Демократія в багатоскладових суспільствах” (1977), „Демократія: типи мажоритарного та консенсусного правління в двадцяти одній країні” (1984).
Липсет Сеймур – відомий американський політолог. Дослідник в галузі політичних рухів та ідеологій, політичної соціології. Найвідоміша робота „Політична людина” (1950).
Маккіавеллі Нікколо – видатний італійський історик, політичний діяч та представник політичної думки епохи Відродження. Один з засновників політичної науки. Основні роботи: „Державець” (1513), „Про військове мистецтво” (1506), „Історія Флоренції” (1525), „Роздуми про першу декаду Тита Лівія” (1520).
Моска Гаетано – італійський соціолог та політолог. Один з творців класичної теорії політичних еліт. Найвідоміша робота „Основи політичної науки” (1895).
Мерріам Чарльз Едвард – американський політолог, один з засновників сучасної політології, представник Чикагської школи соціологічних та політичних досліджень. Основні роботи: „Американська партійна система” (1992), Політична влада: її структура та сфера дії” (1934), „Що таке демократія?” (1941).
Норт Сесіл Дуглас – американський економіст, методолог, лауреат Нобелевської премії. Основні роботи: „Підйом західного світу” (1973), „Інститути, інституціональні зміни та функціонування економіки” (1990).
О’Доннелл Гільермо - відомий аргентинський політолог, фахівець з міжнародних відносин. Основні роботи: „Модернізація та бюрократичний авторитаризм” (1973), „Перехід від авторитарних до інших систем правління” (1986).
Парето Вільфредо – італійський соціолог та економіст, один з засновників теорії політичної еліти. Найвідоміша робота „Трактат по загальній соціології” (1906).
Пшеворський Адам - сучасний американський політолог польського походження. Дослідник проблем переходу від тоталітарних та авторитарних режимів до демократії. Основні роботи: „Капіталізм та соціал-демократія” (1985), „Демократія та ринок. Політичні та економічні реформи у Східній реформі та Латинській Америці” (1991).
Сарторі Джовані – американський філософ, політолог та соціолог італійського походження. Фахівець з порівняльного аналізу, теорії політичної еліти та політичних партій. Основні роботи: “Переглядаючи теорію демократії” (1987), „Порівняльна конституційна інженерія” (1994, 1997).
Сорокін Питирим Олександрович – один з видатних соціологів ХХ сторіччя. Наукову діяльність починав в Росії. У 1922 році був висланий за кордон та більшу частину життя провів у США. Основні роботи: „Соціологія революції” (1925), „Соціальна та культурна динаміка” (1962).
Фукуяма Френсіс – сучасний американський політолог, автор концепції „кінця історії”. Основні роботи: „Кінець історії та остання людина” (1992), „Довіра. Соціальні чесноти та створення добробуту” (1995), „Велика загибель” (1998).
Габермас Юрген – провідний німецький соціальний філософ, соціолог та політолог. Автор оригінальних розробок у теорії політики, комунікацій та систем. Основні роботи: „Знання та людські інтереси” (1968), „Криза легітимності” (1973), „Теорія комунікативної компетентності” (1984-1988)
Хантінгтон Самюел – один з найбільш відомих сучасних американських політологів. Фахівець в галузі порівняльної політології та міжнародних відносин. Автор концепцій „зіткнення цивілізацій”, „третьої хвилі” глобальної демократизації. Основні роботи: „Політичний порядок в суспільствах, що змінюються” (1968), „Третя хвиля: демократизація наприкінці ХХ століття (1991), „Зіткнення цивілізацій та перетворення світового порядку” (1996).
Шумпетер Карл – австралійський та американський економіст, соціолог та політолог. Відомий розробками в галузі теорії демократії. Найвідоміша робота „Капіталізм, соціалізм та демократія” (1942).