2. Предмет і об'єкт економічного аналізу підприємств туризму
Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і установ туризму. Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати роботу окремих галузей та регіонів і всього господарства країни взагалі.
На відміну від предмета об'єкти аналізу — це насамперед окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об'єкти аналізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу. Об'єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість туристичного продукту, прибуток та рентабельність туристичного підприємства, ритмічність надання туристичних послуг тощо.
При цьому особливий інтерес викликає вивчення недоліків, непродуктивних витрат, збитків, те, що далі поєднується одним поняттям — резерви.
Завдання економічного аналізу:
оцінка діяльності підприємства, окремих явищ і показників
пошук і визначення величини внутрішньогосподарських резервів.
3) сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю .
4)останнім часом економічний аналіз використовується в аудиторській практиці і податковою адміністрацією, і, отже, може розв'язувати нове завдання — контроль за роботою підприємств і установ усіх форм власності.
3. Основні категорії економічного аналізу
Головними категоріями аналізу є фактори та резерви.
Фактор — це рушійна сила будь-якого процесу або явища, який визначає їх характер та результат. Інакше кажучи, фактор — це причина, яка впливає на певний результат (наслідок). В туристичної діяльності мають місце чимало причинно-наслідкових зв'язків, а отже факторів (чинників).
Фактори класифікують згідно з певними ознаками. Відповідно до простих елементів праці розрізняють трудові і матеріальні фактори. Останні складаються із сировинних, енергетичних, водних, факторів основних засобів тощо. За місцем дії фактори можуть бути внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, національно-господарські. Розрізняють також фактори кількісні і якісні, інтенсивні та екстенсивні, об'єктивні й суб'єктивні, загальні (комплексні) і поодинокі (специфічні), основні та другорядні тощо (класифікацію факторів туристичного підприємства студент вивчає самостійно).
Фактор завжди має не лише величину, а й напрям дії. Тому розрізняють позитивні і негативні фактори. З останніми часто пов'язують резерви виробництва; фактор — це попередник виникнення резервів виробництва. Під дією трудових або енергетичних факторів ресурси виробництва починають взаємодіяти і, врешті-решт, трансформуються у матеріальні блага, продукцію. При цьому частина ресурсів залишається невикористаною або витрачається нераціонально . У зв'язку з цим виникає питання про резерви виробництва.
Існує 2 підходи до визначення категорії “резерв”
Резерв — це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує надійність і безперервність роботи будь-якої системи.
Резерв — це невикористана або згаяна можливість чогось, наприклад, зростання обсягу виробництва, поліпшення якості, підвищення рентабельності тощо.
У першому визначенні резерв характеризує будь-який страховий запас.
Друге розуміння резерву пов'язують, насамперед, з різними втратами ресурсів, сплатою штрафів, пені, неустойок та іншими збитками. Це явні, безспірні резерви. Проте є такі, що обумовлюються підвищенням норм витрачання ресурсів.