
- •1. Правові і організаційні питання охорони праці
- •1.1. Закон України «Про охорону праці»
- •1.2. Формування, зміст і завдання курсу з охорони праці
- •1.3. Правила і норми з охорони праці. Нагляд й контроль за їх виконанням
- •1.4. Організація служби охорони праці на підприємстві
- •1.5. Навчання робітників безпечним методам і прийомам праці. Види інструктажів
- •1.6. Розслідування і облік нещасних випадків
- •1.6.1. Загальні питання
- •1.6.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •1.6.4. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •1.6.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.6.6. Реєстрація та облік професійних захворювань
- •1.6.7. Розслідування та облік аварій
- •1.6.8. Прикінцеві положення
- •1.7. Аналіз причин виробничого травматизму
- •1.8. Відповідальність за порушення законодавства про працю. Положення про штрафи
- •1.9. Фінансування охорони праці
- •1.10. Правила відшкодування власником підприємства збитку, спричиненого працівникові
- •2. Оздоровлення повітряного середовища
- •2.1. Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу
- •2.2. Гдк шкідливих речовин в повітрі
- •2.3. Методи визначення шкідливостей в повітрі
- •2.4. Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами
- •2.5. Метеоумови на виробництві
- •2.6. Природна вентиляція, принцип розрахунку
- •Вентиляція за допомогою дефлекторів.
- •2.7. Механічна вентиляція
- •2.11. Вибір вентилятора для здійснення повітрообміну
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •3. Освітлення промислових підприємств
- •3.1. Основні світлотехнічні поняття і визначення
- •3.2 Природне освітлення
- •3.3. Розрахунок природного освітлення
- •3.4. Штучне освітлення. Види освітлення
- •3.5. Розрахунок штучного освітлення. Експлуатація освітлювальних установок
- •4.1. Основні причини електротравматизму
- •4.2. Дія електричного струму на організм людини
- •4.5. Крокова напруга
- •4.6 Напруга дотикання
- •4.7. Заходи попередження електротравматизму
- •4.7.1. Обладнання захисного заземлення
- •4.7.2. Захисне занулення
- •4.7.3. Захисне вимикання
- •4.7.4. Захист від переходу високої напруги в мережу низької.
- •4.7.5. Профілактичне випробування ізоляції. Подвійна ізоляція.
- •4.7.6. Індивідуальні засоби захисту, попереджувальні плакати і надписи.
- •5.1. Дія на організм людини
- •5.2. Основні поняття і їх фізичні параметри
- •5.3. Нормування шуму і вібрації
- •5.4. Вимірювання шуму і вібрації
- •5.5. Методи боротьби з шумом і вібрацією
- •5.6. Захист від дії ультразвуку, інфразвуку
- •5.7. Захист від лазерних випромінювань
- •6. Іонізуюче випромінювання
- •6.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •6.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •6.4. Норми радіаційної безпеки
- •6.5. Захист від радіаційного випромінювання
- •7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •7.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •7.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •7.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •7.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- •7.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •7.6. Безпечні рівні випромінювань
- •8. Безпека систем, що знаходЯтьСя під тиском
- •8.1 Посудини, що працюють під тиском
- •8.2. Додаткові вимоги до балонів
- •8.3. Безпека експлуатації компресорного устаткування
- •8.4. Парові і водонагрівальні котли
- •9. Умови безпечної експлуатації машин і механізмів
- •9.1. Поняття про небезпечну зону машин
- •9.2. Колективні і індивідуальні засоби захисту
- •9.3. Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин
- •10. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Алкоголь і безпека праці
- •10.3. Монотонність
- •10.4. Стомлення
- •10.5. Робоча поза
- •10.6. Сонливість
- •10.7. Перевантаження емоційні і розумові
- •10.8. Стрес
- •10.9. Гіподинамія
- •10.10. Соціальний клімат і безпека, психологічна несумісність
- •10.11. Перенапруження аналізаторів
- •11. Пожежна профілактика
- •11.1. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •11.1.1. Обов'язки підприємств по забезпеченню пожежної безпеки
- •11.1.2. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві і реконструкції об'єктів виробничого і іншого призначення
- •11.1.3. Права і обов'язки особового складу державної пожежної охорони.
- •11.1.4. Соціальний захист працівників державної пожежної охорони
- •11.1.5. Організація добровільних пожежних дружин і пожежно-технічних комісій на підприємстві
- •11.2. Загальні відомості про процес горіння
- •11.3. Причини пожеж
- •11.4. Пожежна профілактика в машинобудуванні
- •11.5. Основні методи вогнегасіння
- •11.6. Класифікація матеріалів, будівель і виробництв по пожежній безпеці
- •11.7. Протипожежні перешкоди в будівлях
- •11.8. Евакуація людей з приміщення
- •11.9. Вогнегасильні речовини
- •11.10. Первинні засоби пожежогасінні
- •11.11. Пожежна сигналізація і зв'язок
- •11.12. Автоматичні установки пожежогасіння
- •11.13. Автоматичні пожежні сповіщувачі
- •11.14. Автоматичні системи придушення вибуху
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •3. Обставини, за яких стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
- •Про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом
- •Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
- •Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків
- •Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався
- •Державний комітет україни з нагляду за охороною праці
- •Припис n_________
- •Повідомлення про нещасний випадок
- •Протокол огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •Місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •Протокол опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)
- •Пояснювальна записка потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) ___ ________ 20__ р. О ___ год. ____ хв.
- •Процедура встановлення зв'язку захворювання з умовами праці
- •Повідомлення про професійне захворювання (отруєння)
- •Розслідування хронічного професійного захворювання
- •Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
- •Відомості щодо матеріальних втрат, заподіяних аварією, що сталася
- •Журнал реєстрації аварій
- •Перелік
- •Обставин, за яких настає страховий випадок
- •Державного соціального страхування громадян
- •Від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
8.2. Додаткові вимоги до балонів
Балони є різновидом посудин, але до них пред'являються додаткові вимоги. Для попередження неправильного приєднання балона, внаслідок чого можуть утворитися вибухонебезпечні суміші, запорні вентилі виготовляють різноманітних розмірів і з різною різьбою (лівою, правою). Балони мають кольори, що відрізняються забарвленням і написами.
Балони, що надходять на наповнення, повинні мати залишковий тиск:
– для стиснутих газів не менший за 0,05 МПа;
– для розчиненого ацетилену не менший за 0,05 МПа і не більший за 0,1 МПа.
Залишковий тиск необхідний для того, щоб визначити, яким газом був наповнений балон і не допустити проникнення в нього іншого газу або рідини.
Балони забезпечені редуктором, призначеним для зниження тиску газу, що знаходиться в балоні, до величини робочого тиску. Редуктор має два манометри – тиск в балоні і робочий тиск. Балони, призначені для зріджених газів, повинні мати покажчики рівня максимального заповнення об'єму балона.
Зберігати балони необхідно у вертикальному положенні в спеціально обладнаних гніздах. Склади мають бути одноповерховими з покриттям легкого типа і не мати горищних перекриттів, що виконані з незгоряючих матеріалів, не нижче за II ступінь вогнестійкості. Вікна і двері повинні відкриватися назовні. Має бути природна і механічна вентиляція.
Транспортують балони з газом в горизонтальному положенні, з прокладками між ними, укладаються вентилями в один бік.
Спільне транспортування наповнених і порожніх кисневих і ацетиленових балонів на всіх видах транспорту заборонене.
Балони, наповнені зрідженим газом, повинні мати газовий (паровий) об'єм над рівнем рідини. Ступінь наповнення визначається інструкціями заводів-наповнювачів.
8.3. Безпека експлуатації компресорного устаткування
Згідно ГОСТ 12.2.016-81 – «Обладнання компресорне. Загальні вимоги безпеки» - компресорне устаткування об'єднує стаціонарні і пересувні компресори і компресорні установки всіх видів.
При роботі компресорного устаткування можливе підвищення температури або тиску стискуваного газу, що може викликати вибух.
З підвищенням температури посилюється розкладання змащувального газу, що використовується як мастила для компресорів.
Змащувальні масла при підвищенні температури частково випаровуються і у вигляді туману проникають в циліндри, утворюючи із засмоктуваним повітрям вибухонебезпечні суміші. При концентрації в повітрі 6-10 % масляної пари і температурі біля 200 С суміш може вибухати. Така небезпека усувається охолоджуванням компресора в цілому або його рівнів, застосовуючи відкриту систему охолоджування.
Компресори повинні мати: запобіжні, сигналізуючи, блокувальні пристрої, , що спрацьовують автоматично і забезпечують послідовність виконання технологічних операцій і захист устаткування від перевантажень.
Компресори і трубопроводи ретельно заземляють для відведення статистичної електрики.
Повітря для компресорів повинне надходити чистим, для цього встановлюються фільтри.
При великій продуктивності і заборі повітря із зовні приміщення необхідно забирати не менше ніж в 3 метрах від рівня землі.
Компресори обезпечені контрольно-вимірювальною апаратурою:
– манометрами;
– термометрами;
– автоматичними регулювальниками тиску;
– запобіжними клапанами
– запірним пристосуванням.
Для змащення циліндрів компресорів застосовується спеціальне мастило з температурою спалаху 220-240 С, тобто з більшою, ніж температура стискуваного повітря.
При роботі компресора показники приладів перевіряються не рідше, ніж через 2 години, і їх показники записуються в журнал обліку роботи компресора. Робочі манометри перевіряються не рідше одного разу на 6 місяців.