
- •1. Правові і організаційні питання охорони праці
- •1.1. Закон України «Про охорону праці»
- •1.2. Формування, зміст і завдання курсу з охорони праці
- •1.3. Правила і норми з охорони праці. Нагляд й контроль за їх виконанням
- •1.4. Організація служби охорони праці на підприємстві
- •1.5. Навчання робітників безпечним методам і прийомам праці. Види інструктажів
- •1.6. Розслідування і облік нещасних випадків
- •1.6.1. Загальні питання
- •1.6.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •1.6.4. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •1.6.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.6.6. Реєстрація та облік професійних захворювань
- •1.6.7. Розслідування та облік аварій
- •1.6.8. Прикінцеві положення
- •1.7. Аналіз причин виробничого травматизму
- •1.8. Відповідальність за порушення законодавства про працю. Положення про штрафи
- •1.9. Фінансування охорони праці
- •1.10. Правила відшкодування власником підприємства збитку, спричиненого працівникові
- •2. Оздоровлення повітряного середовища
- •2.1. Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу
- •2.2. Гдк шкідливих речовин в повітрі
- •2.3. Методи визначення шкідливостей в повітрі
- •2.4. Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами
- •2.5. Метеоумови на виробництві
- •2.6. Природна вентиляція, принцип розрахунку
- •Вентиляція за допомогою дефлекторів.
- •2.7. Механічна вентиляція
- •2.11. Вибір вентилятора для здійснення повітрообміну
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •3. Освітлення промислових підприємств
- •3.1. Основні світлотехнічні поняття і визначення
- •3.2 Природне освітлення
- •3.3. Розрахунок природного освітлення
- •3.4. Штучне освітлення. Види освітлення
- •3.5. Розрахунок штучного освітлення. Експлуатація освітлювальних установок
- •4.1. Основні причини електротравматизму
- •4.2. Дія електричного струму на організм людини
- •4.5. Крокова напруга
- •4.6 Напруга дотикання
- •4.7. Заходи попередження електротравматизму
- •4.7.1. Обладнання захисного заземлення
- •4.7.2. Захисне занулення
- •4.7.3. Захисне вимикання
- •4.7.4. Захист від переходу високої напруги в мережу низької.
- •4.7.5. Профілактичне випробування ізоляції. Подвійна ізоляція.
- •4.7.6. Індивідуальні засоби захисту, попереджувальні плакати і надписи.
- •5.1. Дія на організм людини
- •5.2. Основні поняття і їх фізичні параметри
- •5.3. Нормування шуму і вібрації
- •5.4. Вимірювання шуму і вібрації
- •5.5. Методи боротьби з шумом і вібрацією
- •5.6. Захист від дії ультразвуку, інфразвуку
- •5.7. Захист від лазерних випромінювань
- •6. Іонізуюче випромінювання
- •6.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •6.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •6.4. Норми радіаційної безпеки
- •6.5. Захист від радіаційного випромінювання
- •7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •7.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •7.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •7.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •7.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- •7.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •7.6. Безпечні рівні випромінювань
- •8. Безпека систем, що знаходЯтьСя під тиском
- •8.1 Посудини, що працюють під тиском
- •8.2. Додаткові вимоги до балонів
- •8.3. Безпека експлуатації компресорного устаткування
- •8.4. Парові і водонагрівальні котли
- •9. Умови безпечної експлуатації машин і механізмів
- •9.1. Поняття про небезпечну зону машин
- •9.2. Колективні і індивідуальні засоби захисту
- •9.3. Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин
- •10. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Алкоголь і безпека праці
- •10.3. Монотонність
- •10.4. Стомлення
- •10.5. Робоча поза
- •10.6. Сонливість
- •10.7. Перевантаження емоційні і розумові
- •10.8. Стрес
- •10.9. Гіподинамія
- •10.10. Соціальний клімат і безпека, психологічна несумісність
- •10.11. Перенапруження аналізаторів
- •11. Пожежна профілактика
- •11.1. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •11.1.1. Обов'язки підприємств по забезпеченню пожежної безпеки
- •11.1.2. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві і реконструкції об'єктів виробничого і іншого призначення
- •11.1.3. Права і обов'язки особового складу державної пожежної охорони.
- •11.1.4. Соціальний захист працівників державної пожежної охорони
- •11.1.5. Організація добровільних пожежних дружин і пожежно-технічних комісій на підприємстві
- •11.2. Загальні відомості про процес горіння
- •11.3. Причини пожеж
- •11.4. Пожежна профілактика в машинобудуванні
- •11.5. Основні методи вогнегасіння
- •11.6. Класифікація матеріалів, будівель і виробництв по пожежній безпеці
- •11.7. Протипожежні перешкоди в будівлях
- •11.8. Евакуація людей з приміщення
- •11.9. Вогнегасильні речовини
- •11.10. Первинні засоби пожежогасінні
- •11.11. Пожежна сигналізація і зв'язок
- •11.12. Автоматичні установки пожежогасіння
- •11.13. Автоматичні пожежні сповіщувачі
- •11.14. Автоматичні системи придушення вибуху
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •3. Обставини, за яких стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
- •Про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом
- •Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
- •Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків
- •Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався
- •Державний комітет україни з нагляду за охороною праці
- •Припис n_________
- •Повідомлення про нещасний випадок
- •Протокол огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •Місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •Протокол опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)
- •Пояснювальна записка потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) ___ ________ 20__ р. О ___ год. ____ хв.
- •Процедура встановлення зв'язку захворювання з умовами праці
- •Повідомлення про професійне захворювання (отруєння)
- •Розслідування хронічного професійного захворювання
- •Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
- •Відомості щодо матеріальних втрат, заподіяних аварією, що сталася
- •Журнал реєстрації аварій
- •Перелік
- •Обставин, за яких настає страховий випадок
- •Державного соціального страхування громадян
- •Від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
4.1. Основні причини електротравматизму
Електротравматизм у порівнянні з іншими видами травматизму складає до 1%, але по числу випадків з тяжкими наслідками займає одне з перших місць.
Всі електроустановки прийнято розділяти за напругою на дві групи: U < 1000 B і U > 1000 В. Слід зазначити, що найбільше число травм сається на електроустановках U < 1000 B. Це пояснюється тим, що ці електроустановки застосовуються всюди, їх багато, і вони часто обслуговуються персоналом неелектричної спеціальності.
Основними причинами електротравматизму є:
поява напруги там, де її в нормальних умовах не повинно бути (металоконструкції, корпуси электро- і промислового устаткування, будівельні елементи споруд). Причина - пошкодження ізоляції кабелів, дротів або обмоток електричних машин і апаратів;
можливе доторкання до неізольованих струмопровідних частин. Всі клеми, шини повинні розташовуватися на висоті або під обгороджуванням;
утворення електричної дуги між струмопровідною частиною і людиною (при U > 1000 B). Нормами встановлені наступні найменші допустимі відстані: у електроустановках U = 6-35 кВ - 0,6 м; 60 – 110 кВ - 1 м; до 150 кВ - 1,5 м: до 220 кВ - 2 м; 500 кВ - 3,5 м;
інші причини - неузгоджені і помилкові дії персоналу; залишення електроустановки під напругою без нагляду; виникнення крокової напруги на поверхні землі; допуск до робіт на відімкнення струмопровідних частин без перевірки відсутності напруги і наявності заземлення.
4.2. Дія електричного струму на організм людини
Дія електричного струму на живу тканину носить своєрідний різносторонній характер. Проходячи через організм, електричний струм проводить термічну, електролітичну і біологічну дію.
Термічна дія виявляється в нагріванні тканин аж до опіків окремих ділянок тіла, перегріву кровоносних судин і крові, що викликає в них функціональні розлади.
Електролітична дія викликає розкладання крові і плазми - порушення їх фізико-хімічних складів.
Біологічна дія виявляється в подразненні і збудженні живих тканин організму, що може супроводжуватися мимовільним судорожним скороченням м'язів. При цьому можуть виникати різноманітні порушення в організмі - повне припинення діяльності серця і легенів, а також механічних пошкоджень тканин.
Чинники, що визначають небезпечне ураження електричним струмом, поділяються на три групи:
чинники електричного характеру - сила струму, напруга, рід і частота струму, опір тіла людини електричному струму;
чинники не електричного характеру - індивідуальні особливості людини, чинник уваги, час дії, шлях струму;
чинники довкілля - температура, вологість, запиленість, атмосферний тиск, електричне і магнітне поле.
Розглянемо ці чинники детальніше:
Величина струму є основним чинником, від якого залежить ушкодження: чим більший струм, тим небезпечніша його дія.
0,6-1,5 мА - пороговий відчутний струм;
10-15 мА - пороговий невідпускаючий струм;
25-50 мА - діє на м'язи грудної клітини, утрудняє і навіть припиняє дихання;
100 мА - викликає зупинку серця або його фібриляцію. Найбільш небезпечна частота 20-200 Гц змінного струму.
Рід струму – до 450 В найбільш небезпечний змінний струм;
>500 В - постійний струм;
450-500 В - небезпека однакова;
t0 - потовиділення і перегрівання - небезпека збільшується;
- знижує загальний опір організму електричному струму;
р - при підвищенні тиску електротравматизм менший.
Електричне поле - за наявності електричного поля небезпека менша.
Магнітне поле - не викликає патології, але зміна чисельного значення напруженості поля призводить до виникнення струмів в організмі людини і електричній травмі.
Шлях руху струму: найбільш вразливими місцями є: тильна частина кисті; рука вища кисті; шия, скроня, спина; нижня частина ноги; плече.
4.3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
Приміщення підрозділяються:
приміщення з підвищеною небезпекою – вологість > 75 %; струмопровідний пил, підлоги, температура t > 35 °C;
приміщення особливо небезпечні характеризуються наявністю однієї з наступних трьох умов, що створюють небезпеку:
а) з хімічно активним середовищем, що руйнує ізоляцію;
б) наявність 2-х і більше чинників, властивих приміщенням з підвищеною небезпекою;
в) з особливою вогкістю, до 100 %;
приміщення без підвищеної небезпеки - нормальні умови і неструмопровідні підлоги.
4.4. Аналіз небезпеки ураження електричним струмом у різних електричних мережах
Основні випадки ураження електричним струмом стаються при доторканні людиною не менше ніж до двох точок мережі, що мають різні потенціали. Небезпека такого доторкання залежить від умов ввімкнення людини в мережу, схеми мережі, режиму її нейтралі, величини напруги, стан ізоляції струмопровідних частин від землі. Ввімкнення людини в електричну мережу може бути однофазним, і двофазним. Електричні мережі поділяються на однофазні і трифазні.
Трифазні мережі змінного струму бувають з ізольованою від землі нейтраллю і глухо заземлені.
Розглянемо однополюсне доторкання до однофазної мережі змінного струму (рис. 4.1.).
Рис. 4.1. Однополюсне дотикання до однофазної мережі змінного струму
Всі струмопровідні частини будь-якої мережі, що знаходяться під напругою, нормально мають бути ізольовані від землі. Опір дроту по відношенню до землі, називається опором ізоляції або опором витоку, що складаються з опору ізоляції самого дроту і послідовно ввімкнення дільниць шляху на землю (будівельні конструкції, підлога, грунт). По цьому ланцюжку опору під дією різниці потенціалів між дротом і землею протікає невеликий струм, який називається струмом витоку (r1 і r2 - опір ізоляції чи опір витоку).
В разі доторкання людини до
фази мережі його опір
вмикається паралельно з опором витоку
цієї фази. Струм, що протікає через
людину, буде дорівнювати:
|
(4.1) |
де
-
опір ізоляції або витоку.
З урахуванням опору взуття
і опору підлоги
,
які вмикаються послідовно з опором
людини, величина струму, що проходить
через людину, буде дорівнювати:
|
(4.2) |
де
-
від декількох МОм до декількох Ом;
- 60 кОм - дерев'яна суха підлога.
Розглянемо 2-х полюсне дотикання до однофазної мережі (рис. 4.2.)
Рис. 4.2. Двополюсне дотикання до однорідної мережі змінного струму
Струм, що проходить через людину, буде дорівнювати:
|
(4.3) |
Дотикання до однієї фази 3-х фазної мережі з ізольованою нейтраллю (рис. 4.3.).
Рис. 4.3. Однополюсне дотикання до 3-х фазної мережі з ізольованою нейтраллю.
Струм, що проходить через людину, дорівнює:
|
(4.4) |
Дотикання до однієї фази 3-х фазної мережі із заземленою нейтраллю (рис. 4.4.).
Рис. 4.4. Однополюсне дотикання до 3-х фазної мережі із заземленою нейтраллю
У мережах із заземленою
нейтраллю напруга фаз відносно землі
дорівнює фазній напрузі джерела, оскільки
опір заземлення напруги нейтралі rз
набагато менший опору витоків r,
ємкісного опору фаз відносно землі і
самої людини
.
-
опір розтікання струму в землі при
стіканні струму з людини в землю.
У разі, коли
<<
,
то
.
При обрахуванні
і
:
|
(4.5) |
Двополюсне дотикання людини до 3-х фазної мережі (рис. 4.5.).
Рис.4.5. Двополюсне дотикання до 3-х фазної мережі.
При двополюсному дотиканні до трифазної мережі незалежно від заземлення нейтралі:
|
(4.6) |
Крім того, через тіло людини протікатиме струм і у напрямку до землі, але цей струм можна не враховувати, оскільки він буде мізерний через порівняно великій опір взуття і підлоги.