
- •1. Правові і організаційні питання охорони праці
- •1.1. Закон України «Про охорону праці»
- •1.2. Формування, зміст і завдання курсу з охорони праці
- •1.3. Правила і норми з охорони праці. Нагляд й контроль за їх виконанням
- •1.4. Організація служби охорони праці на підприємстві
- •1.5. Навчання робітників безпечним методам і прийомам праці. Види інструктажів
- •1.6. Розслідування і облік нещасних випадків
- •1.6.1. Загальні питання
- •1.6.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •1.6.4. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •1.6.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.6.6. Реєстрація та облік професійних захворювань
- •1.6.7. Розслідування та облік аварій
- •1.6.8. Прикінцеві положення
- •1.7. Аналіз причин виробничого травматизму
- •1.8. Відповідальність за порушення законодавства про працю. Положення про штрафи
- •1.9. Фінансування охорони праці
- •1.10. Правила відшкодування власником підприємства збитку, спричиненого працівникові
- •2. Оздоровлення повітряного середовища
- •2.1. Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу
- •2.2. Гдк шкідливих речовин в повітрі
- •2.3. Методи визначення шкідливостей в повітрі
- •2.4. Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами
- •2.5. Метеоумови на виробництві
- •2.6. Природна вентиляція, принцип розрахунку
- •Вентиляція за допомогою дефлекторів.
- •2.7. Механічна вентиляція
- •2.11. Вибір вентилятора для здійснення повітрообміну
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •3. Освітлення промислових підприємств
- •3.1. Основні світлотехнічні поняття і визначення
- •3.2 Природне освітлення
- •3.3. Розрахунок природного освітлення
- •3.4. Штучне освітлення. Види освітлення
- •3.5. Розрахунок штучного освітлення. Експлуатація освітлювальних установок
- •4.1. Основні причини електротравматизму
- •4.2. Дія електричного струму на організм людини
- •4.5. Крокова напруга
- •4.6 Напруга дотикання
- •4.7. Заходи попередження електротравматизму
- •4.7.1. Обладнання захисного заземлення
- •4.7.2. Захисне занулення
- •4.7.3. Захисне вимикання
- •4.7.4. Захист від переходу високої напруги в мережу низької.
- •4.7.5. Профілактичне випробування ізоляції. Подвійна ізоляція.
- •4.7.6. Індивідуальні засоби захисту, попереджувальні плакати і надписи.
- •5.1. Дія на організм людини
- •5.2. Основні поняття і їх фізичні параметри
- •5.3. Нормування шуму і вібрації
- •5.4. Вимірювання шуму і вібрації
- •5.5. Методи боротьби з шумом і вібрацією
- •5.6. Захист від дії ультразвуку, інфразвуку
- •5.7. Захист від лазерних випромінювань
- •6. Іонізуюче випромінювання
- •6.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •6.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •6.4. Норми радіаційної безпеки
- •6.5. Захист від радіаційного випромінювання
- •7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •7.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •7.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •7.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •7.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- •7.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •7.6. Безпечні рівні випромінювань
- •8. Безпека систем, що знаходЯтьСя під тиском
- •8.1 Посудини, що працюють під тиском
- •8.2. Додаткові вимоги до балонів
- •8.3. Безпека експлуатації компресорного устаткування
- •8.4. Парові і водонагрівальні котли
- •9. Умови безпечної експлуатації машин і механізмів
- •9.1. Поняття про небезпечну зону машин
- •9.2. Колективні і індивідуальні засоби захисту
- •9.3. Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин
- •10. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Алкоголь і безпека праці
- •10.3. Монотонність
- •10.4. Стомлення
- •10.5. Робоча поза
- •10.6. Сонливість
- •10.7. Перевантаження емоційні і розумові
- •10.8. Стрес
- •10.9. Гіподинамія
- •10.10. Соціальний клімат і безпека, психологічна несумісність
- •10.11. Перенапруження аналізаторів
- •11. Пожежна профілактика
- •11.1. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •11.1.1. Обов'язки підприємств по забезпеченню пожежної безпеки
- •11.1.2. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві і реконструкції об'єктів виробничого і іншого призначення
- •11.1.3. Права і обов'язки особового складу державної пожежної охорони.
- •11.1.4. Соціальний захист працівників державної пожежної охорони
- •11.1.5. Організація добровільних пожежних дружин і пожежно-технічних комісій на підприємстві
- •11.2. Загальні відомості про процес горіння
- •11.3. Причини пожеж
- •11.4. Пожежна профілактика в машинобудуванні
- •11.5. Основні методи вогнегасіння
- •11.6. Класифікація матеріалів, будівель і виробництв по пожежній безпеці
- •11.7. Протипожежні перешкоди в будівлях
- •11.8. Евакуація людей з приміщення
- •11.9. Вогнегасильні речовини
- •11.10. Первинні засоби пожежогасінні
- •11.11. Пожежна сигналізація і зв'язок
- •11.12. Автоматичні установки пожежогасіння
- •11.13. Автоматичні пожежні сповіщувачі
- •11.14. Автоматичні системи придушення вибуху
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •3. Обставини, за яких стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
- •Про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом
- •Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
- •Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків
- •Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався
- •Державний комітет україни з нагляду за охороною праці
- •Припис n_________
- •Повідомлення про нещасний випадок
- •Протокол огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •Місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •Протокол опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)
- •Пояснювальна записка потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) ___ ________ 20__ р. О ___ год. ____ хв.
- •Процедура встановлення зв'язку захворювання з умовами праці
- •Повідомлення про професійне захворювання (отруєння)
- •Розслідування хронічного професійного захворювання
- •Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
- •Відомості щодо матеріальних втрат, заподіяних аварією, що сталася
- •Журнал реєстрації аварій
- •Перелік
- •Обставин, за яких настає страховий випадок
- •Державного соціального страхування громадян
- •Від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
3.4. Штучне освітлення. Види освітлення
Штучне освітлення буває робоче, чергове, аварійне, евакуаційне і охоронне. Як джерело світла застосовуються електричні лампи розжарювання, люмінесцентні лампи, дугові лампи, ртутні лампи високого тиску і ін.
Лампа розжарювання - освітлювальний прилад, штучне джерело світла. Світло випускається нагрітою металевою спіраллю при протіканні через неї електричного струму.
Переваги:зручні в експлуатації, не вимагають додаткового пристрою для запуску, малий час розгорання, прості в роботі.
Недоліки: низький ККД (3 %); низька світлова віддача (до 20 лм/Вт); малий термін служби (до 2500 год); спотворюють кольори.
Йодні лампи - до 3000 годин, до 30 лм/Вт.
Газорозрядні лампи - випромінювання оптичного діапазону спектру що виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів, пари металу і їх сумішей.
Переваги: велика світлова віддача, до 100 лм/Вт; більший термін служби – 8000 - 14000 годин.
Недоліки: стробоскопічний ефект.
Залежно від розподілу світлового потоку шляхом застосування різноманітних люмінофорів - розрізняються лампи - ЛД; ЛДЦ; ЛХБ; ЛТБ; ЛБ.
Ксенонові лампи - випромінювання дугового розряду в ксеноні, спектр наближений до сонячного.
Світильники є пристроями, що складаються з джерела світла і арматури, призначені для перерозподілу світлового потоку. По розподілу світлового потоку в просторі розрізняють світильники прямого (рис. 3.7, 3.8), переважно прямого (рис. 3.9.) розсіяного (рис. 3.10.), світла, переважно відбиваючого. Спеціальним видом світильників є щілинні світлопроводи, що застосовуються у вибухопожежонебезпечних виробництвах (рис. 3.11.). Світильники складаються з оптичної системи 5, джерел світла 1 великої потужності (20-40 кВт), що розташовуються поза приміщенням, каналу світлопровода 2 з еластичної світлопропускної плівки довжиною до 100 м і діаметром до 1,5 м. Внутрішні поверхні світлопровода мають дзеркально - відбиваюче покриття 3, у нижній частині світлопропускна щілина 4. За допомогою світлопроводів створюються високі рівні освітленості при рівномірному розподілі світлового потоку.
Рис. 3.7. Світильник прямого світла |
Рис.3.8. Світильник прямого світла. |
Рис.3.9. Світильник переважно прямого світла. |
Рис.3.10. Світильник розсіяного світла. |
Рис.3.11 Щілинний світлопровід. |
Залежно від конструкторського виконання розрізняють світильники відкриті, захищені, закриті, пиленепроникні, вологозахисні, вибухозахищені, вибухобезпечні.
За призначенням світильники поділяються на світильники загального і місцевого освітлення.
Відомі світильники, які поєднують функції освітлення і повітрярозподілу.
Повітря, проходячи через світильник, нагрівається і може поступати в приміщення (якщо потрібно його опалювати) або, навпаки, видалятися через світильник.
3.5. Розрахунок штучного освітлення. Експлуатація освітлювальних установок
Штучне освітлення буває: загальне, місцеве і комбіноване.
Завданням розрахунку є визначення потрібної потужності електроосвітлювальних установок для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості, або при відомому числі ламп і їх потужності визначити очікувану освітленість на робочій поверхні.
Проектуючи освітлювальні установки, необхідно вирішити низку запитань:
1. Вибрати тип джерела світла
(де температура повітря менша, ніж +10°С
і напруга
менше 90% від номінального – лампи
розжарювання, в ін. випадках – люмінесцентні
лампи).
2. Вибрати систему освітлення – загальна, місцева, комбінована. Більш економічніша система комбінованого освітлення, система загального освітлення гігієнічніша.
3. Вибрати тип світильників - з урахуванням забруднення повітряного середовища, вибухо- чи пожежобезпеки.
4. Провести розподіл світильників і визначити їх кількість.
5. Визначити нормування освітлення на робочому місці - від характеру виконуваної роботи, системи освітлення, джерел світла.
Розрахунок штучного освітлення ведуть трьома основними методами:
1. За коефіцієнтом використання світлового потоку;
2. Точковий метод;
3. Метод Ватт (питомої потужності)
4. Застосовується ще графічний метод професора А.А. Труханова.
Для розрахунку загального рівномірного освітлення при горизонтальній робочій поверхні основним є метод коефіцієнта використання світлового потоку. Світловий потік лампи FЛ при лампах розжарювання або світловий потік групи ламп світильника при люмінесцентних лампах розраховують за формулою:
|
(3.13) |
де
-
нормована мінімальна освітленість, лк;
- площа освітлюваного
приміщення, м2;
-
коефіцієнт мінімального освітлення,
1,1-1,5;
- коефіцієнт запасу, 1,4 - 1,8;
- число світильників в приміщенні;
- коефіцієнт використання світлового
потоку ламп, %.
Значення коефіцієнта
визначається за таблицями залежно від
коефіцієнта віддзеркалення світлового
потоку і показника приміщення
,
що визначається за формулою:
|
(3.14) |
де ,
- розмір приміщення, м;
- висота світильників над розрахунковою
поверхнею, м.
Підрахувавши світловий потік F за таблицею підбирають найближчу лампу і визначають потужність всієї освітлювальної системи.
Точковий метод застосовується для розрахунку локалізованого місцевого освітлення, освітлення похилих площин і для перевірки розрахунку рівномірного загального освітлення, коли відбитим світловим потоком можна знехтувати (рис. 3.12.).
Рис. 3.12. Схема для розрахунку освітленості точковим методом.
У основу точкового методу покладено рівняння, що пов'язує освітленість і силу світла:
|
(3.15) |
де
- сила світла в напрямі від джерела на
задану точку поверхні;
-
відстань від світильника до розрахункової
точки;
- кут між нормаллю робочої поверхні і
напрямом світлового потоку на джерело;
Вводимо коефіцієнт запасу
і заміняємо
на
,
і тоді:
|
(3.16) |
Дані про розподіл сили світла наводяться в довідниках.
Метод Ватт - найбільш простий і менш точний, застосовується при орієнтовних розрахунках. Він дозволяє визначити потужність кожної лампи для створення в приміщенні нормованої освітленості.
|
(3.17) |
де
- потужність однієї лампи, Вт;
-
питома потужність, Вт/м2;
- площа
приміщення, м2;
- число ламп в освітлювальній установці.
Значення питомої потужності вибирається
з таблиці.
Експлуатація освітлювальних установок полягає:
1. У регулярному очищенні;
2. У своєчасній заміні ламп і контролі напруги в мережі;
3. Забезпечення чистоти повітря в приміщенні;
Достатність освітлення перевіряється не рідше 1 разу на рік.
Шибки чистять - при незначному виділенні пилу – 2 рази на рік, значне виділення пилу – 4 рази на рік, світильники - від 4 до 12 разів на рік залежно від запиленості приміщення.
4. НЕБЕЗПЕКА УШКОДЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ І ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОТРАВМАТИЗМУ