- •Основи політології
- •Відповідальний редактор:
- •Розділ 1. Предмет і методологія науки про політику
- •1.1. Політика як суспільне явище
- •Політологія як наука й навчальна дисципліна
- •1.3. Методи та функції політології
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 2. Історія політичної думки
- •2.1. Політична думка давнього світу та середньовіччя
- •2. 2. Політичні вчення доби відродження та просвітництва
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 3. Історія політичної думки україни
- •3.1. Політична думка київської держави
- •3.2. Політична думка козацько-гетьманського періоду
- •3.3. Політична думка нової доби
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 4. Політична система суспільства
- •4.1. Основні теорії політичної системи
- •Теорія політичної системи д. Істона
- •Теорія політичної системи г. Алмонда
- •Теорія політичної системи к. Дойча
- •4.2 Структура, функції та механізм функціонування політичної системи
- •Функції політичної системи
- •Механізм функціонування політичної системи
- •4.3. Типи політичних систем
- •4.4. Політична система сучасної україни
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 5. Політична влада та механізм її функціонування
- •5.1. Концепції влади
- •5. 2. Ознаки та функції політичної влади
- •5.3. Структура влади
- •5.4. Механізм реалізації влади
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 6. Політичний режим
- •6.1. Поняття та сутність політичного режиму
- •6. 2. Типологія політичних режимів
- •6. 3. Характерні риси та особливості тоталітарного, авторитарного, демократичного політичних режимів
- •6. 4. Політичний режим в україні, його риси та особливості
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 7. Демократія як форма організації політичного життя
- •7.1. Поняття демократії
- •7. 2. Безпосередня та представницька форми демократії
- •7.3. Основні цінності сучасної демократії
- •7. 4. Основні ознаки демократичної організації суспільства та критерії демократичності
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 8. Держава як основний політичний інститут
- •8.1. Виникнення і сутність держави
- •8. 2. Форми державного правління і державного устрою
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 9. Політичні партії та партійні системи
- •9. 1. Історичні етапи формування, сутність та функції політичних партій
- •9. 2. Типологія політичних партій
- •9. 3. Сутність та різновиди партійних систем
- •9. 4. Сучасні тенденції формування партійної системи в україні
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 10. Громадянське суспільство
- •10.1. Розвиток концепції громадянського суспільства в класичній суспільно-політичній теорії
- •10. 2. Сутність та структура громадянського суспільства
- •10. 3. Проблеми розвитку громадянського суспільства в сучасній україні
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 11. Політична культура: підходи та визначення
- •11. 1. Розвиток суспільства та становлення політичної культури
- •11. 2. Структура, функції й основні рівні політичної культури
- •Моделі і типи політичної культури
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літера тури
- •Розділ 12. Особистість у політичному процесі. Політична соціалізація особистості
- •12.1. Взаємозв'язок політичних потреб, інтересів та
- •Політичної поведінки особи
- •12.2. Політична соціалізація особистості
- •12.3. Політична участь як наслідок політичної соціалізації
- •12.4. Особистість політичного лідера в політичному процесі
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 13. Технології політичної діяльності
- •13.1. Сутність і особливості політичних технологій
- •13. 2. Структура технологій політичної діяльності, способи їх створення
- •13. 3. Політичні технології та антитехнології
- •Запитання та навчальні завдання
- •Розділ 14. Міжнародна політика
- •14.1. Міжнародні відносини й міжнародна політика
- •14. 2. Зовнішня політика держав
- •14. 3. Політичні технології в міждержавних відносинах
- •14. 4. Зовнішня політика україни: інтереси і пріоритети
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літера тури
- •Основні поняття та категорії
- •Основи політології
Запитання та навчальні завдання
1. У чому полягає важливість та необхідність вивчення історії політичних вчень?
2. Назвіть джерела політичної думки Стародавнього Сходу та розкрийте їх зміст.
Дайте характеристику політичних вчень Конфуція.
Політичні погляди Платона та Арістотеля.
Політичні вчення Марка Тулія Цицерона.
Дайте характеристику політичних вчень Середньовіччя.
Політична доктрина Нікколо Макіавеллі.
У чому полягає відмінність теорій ідеальної держави Платона та Конфуція?
Обґрунтуйте актуальність політичних ідей Арістотеля у наші дії.
10. Чому політичні ідеї Нікколо Макіавелі вважаються неоднозначними?
Список рекомендованої літератури
История политических и правовых учений. Учебник для вузов / Под общ. ред. В.С. Нерсесянца. - М., 1999.
Себайн Джордж Г., Торсен Томас Л. Історія політичної думки: Пер. з англ.-К., 1997.
Хрестоматия по истории Древнего Востока в 2-х ч. - М., 1980.
Древнекитайская философия. Собрание текстов в 2-х т. - М., 1972.
Аристотель. Политика // Соч. в 4-х т. - М., 1983. - Т. 4.
Платон. Государство. Законы // Соч. в 4-х т. - М., 1990. - Т. 3, 4.
Цицерон Марк Туллий. О государстве. О законах. - М., 1994.
Чечуров И. С. Политическая идеология Средневековья. – М., 1990.
Макиавелли Н. Избранные произведения. - М., 1982.
Макиавелли Н. Государь. - М., 1990.
Гоббс Т. Соч. в 2-х т. - М., 1991.
Бэкон Ф. Избр. произв. В 2-х т. - М., 1972.
Гроций Г. О праве войны и мира. - М., 1957.
Спиноза Б. Собр. соч. в 2-х т. - М., 1957.
Локк Дж. Сочинения в 3-х т. - М., 1985.
Монтескье Ш. Избр. произв. - М., 1955.
17.Руссо Ж. - Ж. Трактаты. - М., 1969.
18.Кант И. Соч. в 6-ти т. - М., 1965.
19.Гегель Т. Политические произведения. - М., 1978.
Розділ 3. Історія політичної думки україни
3.1. Політична думка київської держави
Політична думка давніх жителів українських земель існувала у вигляді суспільно-політичних поглядів, що мали релігійно-міфологічний характер. Найчастіше вони були пов'язані із практичним життям та основними потребами.
Провідною думкою міфологічного світогляду людини була ідея про божественне, неземне походження існуючої влади й порядку на землі, про земні відносини, що регулюються божеством. Ось чому в суспільній свідомості поступово поширюється і посідає панівне місце ідеологія божественного походження влади і пов'язаних із нею певних політичних сил.
Важливим чинником, що сприяв об'єднанню Київської Русі та перетворенню її у велику феодальну державу, посиленню політичної влади правління, було введення християнства на Русі. Його утвердження сприяло не тільки розвиткові суспільно-політичної думки, а й посиленню економічних і культурних зв'язків з Візантією та іншими європейськими країнами. Під впливом візантійської філософії формувалась теологічна та політична думка. Ці процеси сприяли народженню єдності суспільно-політичного устрою, суспільних відносин і права.
Центральною політичною проблемою того часу була проблема взаємовідносин світської та церковної влад.
З одного боку, церква в Київській Русі прагнула піднятися над великокнязівською адміністрацією, намагалася стати центром єднання удільнороздрібненої держави, що знайшло своє концептуальне відображення у церковному вченні про богоугодного владаря, в основі якого лежала ідея родового, династичного князювання. З іншого боку, відображаючи інтереси світської влади, поступово склалася концепція одновладдя, верховенства тільки світської влади.
В основі першої концепції про богоугодного владаря лежали думки отців церкви – Василя Великого, Іоанна Златоуста (IV ст.) про духовне провідництво в державі як запоруку добробуту й миру, дотримання заповідей Божих, припинення удільної боротьби за владу. Спираючись на них, печерський ігумен Феодосій заклав основи теологічної концепції. Він зазначав, що світські владарі не зберігають, а лише захищають віру, стоячи на процерковних позиціях. Займаючи ортодоксальну позицію, Феодосій стверджував, що шлях до істини лежить через східне християнство (православ'я). Згідно з даною концепціїю важливим аспектом була централізація держави, але під керівництвом церкви.
Погляди Феодосія розвинув диякон Нестор, автор літопису під назвою "Повість времінних літ", який був творцем головної ідеї першої православної церковної доктрини – династичного князювання. В літописі на першому місці стоїть Володимир Великий, який хрестив Русь. Проте центром єдності держави давньоруських князів мала б бути не великокнязівська влада, а церква.
Творцем другої концепції був митрополіт Іларіон. Йому належить відома праця "Слово про закон і благодать". Він вважав, що одновладдя служить опорою християнської віри. Завдяки великокнязівському централізму православ'я утвердилося на Русі, саме йому воно має завдячувати своїм існуванням. В одновладній монархії Іларіон бачив головний гарант єдності і сили держави, її територіальної цілісності. Тому християнство повинно служити консолідації країни, стояти на охороні загальнодержавного централізму.
Одним із найвідоміших представників політичної думки Київської Русі був Володимир Мономах. Зокрема він вважав, що здійснювати беззаконня не мають права не тільки сини князів, але й службові люди. Князь є державним мужем, носієм закону. На його думку, владар повинен пам'ятати, що разом із владою зростає і відповідальність.
Із татарською навалою державність, політичне життя подалі зберігаються лише у Галицько-Волинській державі. З того періоду найважливішим джерелом політичної думки залишився Галицько-Волинський літопис (XIII ст.), що доніс інформацію про політичну діяльність князя Данила Галицького. Перед обличчям татаро-монгольської навали політичні погляди того часу зводилися до необхідності європейського об'єднання.