- •Основи політології
- •Відповідальний редактор:
- •Розділ 1. Предмет і методологія науки про політику
- •1.1. Політика як суспільне явище
- •Політологія як наука й навчальна дисципліна
- •1.3. Методи та функції політології
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 2. Історія політичної думки
- •2.1. Політична думка давнього світу та середньовіччя
- •2. 2. Політичні вчення доби відродження та просвітництва
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 3. Історія політичної думки україни
- •3.1. Політична думка київської держави
- •3.2. Політична думка козацько-гетьманського періоду
- •3.3. Політична думка нової доби
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 4. Політична система суспільства
- •4.1. Основні теорії політичної системи
- •Теорія політичної системи д. Істона
- •Теорія політичної системи г. Алмонда
- •Теорія політичної системи к. Дойча
- •4.2 Структура, функції та механізм функціонування політичної системи
- •Функції політичної системи
- •Механізм функціонування політичної системи
- •4.3. Типи політичних систем
- •4.4. Політична система сучасної україни
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 5. Політична влада та механізм її функціонування
- •5.1. Концепції влади
- •5. 2. Ознаки та функції політичної влади
- •5.3. Структура влади
- •5.4. Механізм реалізації влади
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 6. Політичний режим
- •6.1. Поняття та сутність політичного режиму
- •6. 2. Типологія політичних режимів
- •6. 3. Характерні риси та особливості тоталітарного, авторитарного, демократичного політичних режимів
- •6. 4. Політичний режим в україні, його риси та особливості
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 7. Демократія як форма організації політичного життя
- •7.1. Поняття демократії
- •7. 2. Безпосередня та представницька форми демократії
- •7.3. Основні цінності сучасної демократії
- •7. 4. Основні ознаки демократичної організації суспільства та критерії демократичності
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 8. Держава як основний політичний інститут
- •8.1. Виникнення і сутність держави
- •8. 2. Форми державного правління і державного устрою
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 9. Політичні партії та партійні системи
- •9. 1. Історичні етапи формування, сутність та функції політичних партій
- •9. 2. Типологія політичних партій
- •9. 3. Сутність та різновиди партійних систем
- •9. 4. Сучасні тенденції формування партійної системи в україні
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 10. Громадянське суспільство
- •10.1. Розвиток концепції громадянського суспільства в класичній суспільно-політичній теорії
- •10. 2. Сутність та структура громадянського суспільства
- •10. 3. Проблеми розвитку громадянського суспільства в сучасній україні
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 11. Політична культура: підходи та визначення
- •11. 1. Розвиток суспільства та становлення політичної культури
- •11. 2. Структура, функції й основні рівні політичної культури
- •Моделі і типи політичної культури
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літера тури
- •Розділ 12. Особистість у політичному процесі. Політична соціалізація особистості
- •12.1. Взаємозв'язок політичних потреб, інтересів та
- •Політичної поведінки особи
- •12.2. Політична соціалізація особистості
- •12.3. Політична участь як наслідок політичної соціалізації
- •12.4. Особистість політичного лідера в політичному процесі
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 13. Технології політичної діяльності
- •13.1. Сутність і особливості політичних технологій
- •13. 2. Структура технологій політичної діяльності, способи їх створення
- •13. 3. Політичні технології та антитехнології
- •Запитання та навчальні завдання
- •Розділ 14. Міжнародна політика
- •14.1. Міжнародні відносини й міжнародна політика
- •14. 2. Зовнішня політика держав
- •14. 3. Політичні технології в міждержавних відносинах
- •14. 4. Зовнішня політика україни: інтереси і пріоритети
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літера тури
- •Основні поняття та категорії
- •Основи політології
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
Щедрова Г.П., Барановський Ф.В.,
Новакова О.В., Пашина Н.П.
Основи політології
Луганськ 2005
УДК 32 – 027.2 (075)
ББК ФОр ЗО
Рекомендовано Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля
Відповідальний редактор:
Щедрова Г.П.., доктор політичних наук, професор, член-кореспондент Академії політичних наук України.
Р е ц е н з е н т и:
Рудич Ф.М., доктор філософських наук, професор, завідуючий відділом теоретичних та прикладних проблем політології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України
Токовенко О.С., доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедри політології Дніпропетровського національного університету
Щедрова Г.П., Барановський Ф.В., Новакова О.В., Пашина Н.П. та ін.
М346 “Основи політології”: Навчальний посібник. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. - 170 с.: табл. 4., 135 назв.
ISBN 966 - 590
У навчальному посібнику викладено основні аспекти політики як суспільного явища, висвітлюються основні етапи становлення та розвитку політичної думки, розглядаються основні питання теорії політики, політичних систем та процесів, а також міжнародної політики.
Для викладачів, студентів вищих навчальних закладів, а також тих, хто цікавиться політикою.
Щедрова Г.П. (Вступ; розділ 10); Барановський Ф.В. (розділ 2, 3, 8); Михайловська О.Г., Новакова О.В.,. (розділ 5); Новакова О.В. (розділ 9, 13); Пашина Н.П. (розділ 1, 14); Сидоренко Ю.М. (розділ 4, 6, 11); Суржко О.П. (розділ 7, 12)
УДК 32 – 027.2 (075)
ББК ФОрЗО
ISBN 966-59О
Східноукраїнський національний університет
імені Володимира Даля, 2005
ЗМІСТ
Розділ 2. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ 18
ПРОСВІТНИЦТВА 21
Розділ 11. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА: ПІДХОДИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ 121
Розділ 13. ТЕХНОЛОГІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 150
Розділ 14. МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА 161
ВСТУП
Сучасна політологія – один із найважливіших здобутків людського розуму, теоретичне відображення політичної діяльності, без якої неможливе існування суспільства. І в Україні політологія нарешті здобула повне право на існування як самостійна наука і як навчальна дисципліна.
Усі ми є свідками великої реформації суспільно-владних відносин: в Україні формується демократична, правова, соціальна держава й інститути громадянського суспільства, за яких державна влада прагне зробити людей найбільш розвиненими і компетентними в питаннях ефективного здійснення сучасної політики.
Перехід від командно-адміністративної економіки до ринкового господарства, від авторитарно-тоталітарної системи до демократичної, правової, соціальної держави зумовлює необхідність впровадження відповідної політичної культури, формування менталітету, адекватного ринковій економіці та плюралістичній демократії. І якщо європейська політична думка орієнтує громадян на дотримання своїх обов’язків і прояви поваги до держави та її законів, а американська політична наука на перший план висуває інтереси особи, її вміння вирішувати свої власні проблеми у цивілізованому співробітництві із співвітчизниками, то в Україні на нинішньому етапі її розвитку важливо враховувати як запити окремої особи, так й інтереси держави.
Отже, саме в цей час доля кожного залежить від рівня функціонування політичних інститутів, дієвості та обґрунтованості політичних рішень. Політичні знання визначають можливості конструктивних сил і спрямовуються на подолання гострої кризи всієї соціальної системи. Таким чином, у всіх вищезазначених процесах політологія як навчальна дисципліна відіграє унікальну роль. Невідкладне її завдання – політичні знання мають утвердитися у всіх сферах суспільної свідомості. Йдеться передусім про поширення політологічних знань по вертикалі, тобто про підготовку професійних політиків, парламентаріїв, урядовців, працівників державного апарату.
Не менш актуальною і такою ж складною проблемою є поширення політичних знань по горизонталі: серед найширших верств населення, учнівської і студентської молоді, серед усіх соціальних груп, партій, рухів, організацій. Звичайно це не означає, що всі люди мусять одночасно сісти за посібники з політології. Знання про політику засвоюються через засоби масової інформації – газети, журнали, радіо, телебачення, публічні зустрічі з політиками та управлінцями. Проте цілеспрямоване вивчення політології у вищих закладах освіти є базовим у засвоєнні систематизованих знань про демократію. Ґрунтовно вивчивши основи політології, випускник, зрештою, має відчути себе повноцінним громадянином, реальним творцем справжньої демократії, здатним професійно оцінювати реалістичність (чи утопічність) здійснюваної політичної модернізації, тим самим ставши на шлях творення політичної філософії життя, формування правової свідомості, активної громадянської позиції.
Отже, демократія як влада народу має свої правила гри. І в програші залишається той, хто цих правил зовсім не знає чи байдуже ставиться до їх засвоєння, бо ж обов’язково підпадає під владу тих, хто прагне використати, ошукати (через політику, бюрократичні інститути влади тощо) інших людей, позбавити їх частки влади і відповідної частки суспільних благ, на які має право кожен громадянин суспільства. І винні в такому стані речей не тільки ті, хто зловживає владою, а й ті, хто неспроможний цьому запобігти. Політична історія людства переконливо свідчить: демократичний розвиток суспільства неодмінно супроводжується поширенням знань про політику серед громадян держави, і перед усім серед молоді.
При підготовці посібника враховувалася концепція комплексного вивчення суспільних наук, яка запроваджена у вищих навчальних закладах України. Посібник задуманий як викладення узагальнених проблем політології. Він повинен слугувати вступом у поглиблене вивчення політичної науки в різних її аспектах у відповідних спецкурсах – політичних проблем національного відродження України, формування громадянського суспільства в ній, державної політики, політичної філософії, теорії політичного процесу, практичної політології, геополітики, етнополітології тощо.
Отже, сподіваємося, що даний посібник написаний так, як радив Марк Аврелій писати кожну книгу: щоб не було в ній ніякої нерозважливості і ніякої незгоди з наказами розуму; щоб не було в ній лукавства, самолюбства, і щоб не продиктована вона була незадоволенням своєю власною долею.