Тема 19. Загальні положення про спадкування

семінарське заняття

1 година

Мета заняття: закріплення та поглиблення знань студентів щодо підгалузі цивільного права – спадкове право, що забезпечує майнове наступництво в правах та обов’язках померлої фізичної особи як учасника цивільних правовідносин; навчання студентів методам ефективного опанування нормативним матеріалом, науковою літературою та правозастосовною практикою щодо ознак спадкового права, його видив.

Ключові терміни та поняття до теми: спадкування, спадкодавець, спадкоємець, заповіт, спадщина, обов'язкова частка у спадщині, трансмісія, утриманці, заповідальний відказ (легат).

ПЛАН

1. Поняття і види спадкування.

2. Відкриття спадщини.

3. Місце відкриття спадщини.

4. Спадкоємці і право на спадкування.

5. Особливості спадкування на окремі види майна.

6. Спадкоємний договір.

7. Здійснення, охорона, оформлення спадкоємних прав.

Питання для самоконтролю і самоперевірки.

1. Які підстави спадкування?

2. Що признається місцем відкриття спадщини і часом відкриття спадщини?

3. Які дії свідчать про прийняття спадщини?

7. У яких випадках спадщина переходить до держави?

8. Який порядок видачі свідчення про право на спадщину і його термін?

9. Як робиться поділ спадкового майна?

10. У чому полягають особливості спадкування на земельну ділянку?

Практичні завдання

Завдання №1

Тетяна з чоловіком Іваном жили в селі. Весною він виїхав «шабашити» в Ростовську область, а ось в серпні Тетяна дізналась, що він загинув – потонув. Вона звернулась в сільраду, щоб оформити спадок, а там їй відповіли, що треба звертатися до Ростову. Тетяна написала туди – знову не те: відповідають, що треба звертатися в свій район.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

Завдання №2

Син народився через чотири місяці після смерті чоловіка. На цій підставі свекруха стверджує, що син права на спадок мати не буде: адже коли відкрився спадок, його ще тоді не було.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

Завдання №3

У Петра рік тому помер сусід Зиновій. Незадовго перед смертю (за 2 місяці) він (Зіновій) позичив у Петра 2000 крб., що було оформлено у нотаріуса. Термін повернення боргу – через 2 роки. Коли Петро нагадав вдові покійного про борг, до терміну повернення якого залишилось майже 10 місяців, то вона заявила, що борг повертати не стане.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

Завдання №4

Михайло Антонович Клячкин був жителем Москви. Останні декілька років через хворобу він став довго гостити у двох своїх дітей – дочки Наталії і сина Івана. Влітку 2004 роки він приїхав в місто Київ, де постійно проживав Іван, і тимчасово прописався до нього на два місяці. Через тиждень у Михайла Антоновича – інфаркт. Ще через місяць, трохи видужавши Михайло Антонович попросив сина запросити додому нотаріуса, щоб скласти заповіт. Коли заповіт було оформлено, один його екземпляр залишився у М.А. Клячкина, а другий був узятий на зберігання нотаріусом. Іван Клячкин прочитавши заповіт батька і побачивши, що йому заповідана ¼ частина майна, а ¾ Наталії, підроблював цифри так, щоб і йому і сестрі доводилося по ½ долі спадку. М.А. Клячкин дізнався про це. Під час бурхливої розмови з сином у нього – другий інфаркт і він помер. Іван Клячкин звернувся в одну з київських нотаріальних контор з проханням видати йому свідоцтво про право на спадок по заповіту на ½ частку майна батька. Наталія Клячкина звернулася в ту ж нотаріальну контору з проханням видати їй свідоцтво про право на спадок по заповіту на ¾ долі надавши копію заповіту, одержану нею у нотаріуса, що засвідчив заповіт вдома. Нотаріус, що оформив спадкову справу М.А. Клячкина, видав свідоцтво Н.М. Клячкиной на ¾ долі, а І.М. Клячкину у видачі свідоцтва відмовив, оскільки визнав його винним в підробці заповіту, і на ¼ спадку видав свідоцтво райфінвідділу, визнавши, що ця частина спадку переходить до держави, оскільки І.М. Клячкин визнаний нотаріусом негідним спадкоємцем.

Чи все вірно зробив нотаріус?