Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕРжАВ. ВИДПОВ.ек..doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
25.03.2015
Размер:
83.97 Кб
Скачать

Роль апк в економіці України і його галузева структура.

Агропромисловий комплекс являє собою сукупність інтегрованих галузей народного господарства, об'єдна­них спільною метою — забезпечити країну продовольст­вом і сільськогосподарською сировиною.

До складу АПК входять галузі з виробництва сільськогосподарської про­дукції, її переробки і реалізації, виробництва засобів виробництва для сільського господарства і його вироб­ничого обслуговування.

Залежно від функцій, які виконують інтегровані га­лузі агропромислового комплексу, їх об'єднують у три сфери:

І — галузі промисловості, що виробляють для АПК засоби виробництва (трактори, сільськогосподарські ма1 шини, транспортні засоби, машини і обладнання для кормовиробництва і переробних галузей, мінеральні доб­рива, комбікорми тощо).

II — сільське господарство, що безпосередньо вироб­ляв продукцію рослинництва і тваринництва.

III— галузі з переробки сільськогосподарської сиро­вини, а також ті, що здійснюють заготівлю, зберігання, транспортування і реалізацію сільськогосподарської про­дукції, надають сільському господарству різні виробничі послуги.

Функціонування агропромислового комплексу здійс­нюється через систему економічних відносин між інте­грованими, але відносно відокремленими галузями на­родного господарства.

Вищим органом управління АПК є Міністерство аграрної політики України, йому підчиняються обласні управління сільського господарства, обласним районні.

Поняття ринку, види ринків і організаційні форми їх прояву.

Ринок – це сукупність соціально - економічних відносин у сфері обміну за допомогою яких здійснюється реалізація товарів.

Ринок – це сукупність продавців і покупців у взаємодії яких виникає обмін.

Класифікація ринків

І. Залежно від економічного призначення розрізняють:

- ринок ресурсів(засобів виробництва)

- ринок продуктів(предметів споживання)

- ринок праці (робочої сили)

- ринок капіталів (грошовий)

ІІ. З точки зору територіального підходу:

1. внутрішній ринок:

- місцевий

- регіональний

- національний

2. зовнішній ринок

- світовий

- транснаціональний

ІІІ. В залежності від виду товарів і послуг:

- ринок спеціалізованих товарів (промислових, продовольчих, компюторів, цукру…)

- ринок спеціалізованих послуг (страхування, консультативні послуги тощо)

Об'єктом ринку являється товар, а суб'єктами – продавець і покупець.

Ринкова інфраструктура – це сукупність інститутів ринку, які обслуговують і забезпечують рух товарів і послуг, капіталів і робочої сили. До інститутів ринку відносять – мережу комерційних банків, товарні, фондові, валютні біржі, торгові дома, аудиторські компанії, біржі праці, брокерські та лізингові компанії, рекламні агентства, ярмарок с./г. продукції, споживча кооперація.

Особливості землі як головного засобу виробництва і їх врахування в процесі сільськогосподарського виробництва.

Земля в сільському господарстві є головний засіб виробництва, яка одночасно виступає предметом і знаряддям праці.

Земля як головний засіб виробництва має ряд особливостей, які потрібно враховувати в процесі її використання:

- земля як продукт природи не має вартості, не переносить її, як звичайні засоби праці, на продукцію, в створені якої вони брали участь.

земля обмежена в просторі і штучно не відновлюється.

- як матеріальну основу розвитку сільськогосподарського виробництва не можна замінити жодними іншими засобами праці.

- в процесі виробництва земля при правильному її використанні не погіршує свою родючість.

Родючість ґрунту – це результат взаємодії природних і економічних процесів, які проходили в конкретних умовах ведення землеробства.

Розрізняють такі види родючості землі:

природна – здатність ґрунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок ґрунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами.

штучна – створюється в процесі виробництва матеріальних благ.

економічна – результат взаємодії природної і штучної родючості.

абсолютна – визначається врожайністю культур з гектару посіву.

відносна – кількісне співвідношення врожаю з виробничими затратами на нього.

Найінтенсивніше використовуються рілля і багаторічні культурні насадження. Тут виробляють найбільший обсяг валової і товарної продукції

Перехід одних земель в інші – називають трансформацією земель.